Лекція 14. Передача права на використання винаходу

14.1. Ліцензії на право користування об'єктами інтелектуальної власності

14.2. Види ліцензій

14.3. Обов'язкові умови та реквізити ліцензійного договору

14.4. Відкрита ліцензія

14.5. Примусове відчуження прав па винахід (корисну модель)

14.6. Захист прав патентовласника

14.7. Авторські договори

14.8. Види авторських договорів

14.1. Ліцензії на право користування об'єктами інтелектуальної власності

За сучасних умов найбільш поширеною правовою формою використання об'єктів інтелектуальної власності є ліцензійні до­говори.

Право на використання винаходу може бути передано у по­вному обсязі або частково шляхом видачі дозволу (ліцензії) на його використання. Правовою формою видачі ліцензії є ліцензійний договір.

Власник патенту, крім патенту (деклараційною патенту) на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель, має право подати до Установи для офіційної публікації заяву про готовність надання будь-якій особі дозволу на використан­ня запатентованого винаходу (корисної моделі). У цьому разі річний збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 відсотків, починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви.

Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним доз­волом, зобов'язана укласти з власником патенту чи деклараційно­го патенту договір про платежі. Спори, що виникають під час ви­конання цього договору, вирішуються у судовому порядку.

Ліцензійний договір - це двостороння угода, за якою сторона, що володіє виключним правом на використання винаходу (ліцензіар), надає іншій стороні (ліцензіату) дозвіл (ліцензію) на вико­ристання винаходу, а ліцензіат зобов'язується сплачувати ліцензіару платежі та здійснювати інші дії, що передбачені договором.

За ліцензійним договором сторона, то має право власності (виключне право) на об'єкт інтелектуальної власності (ліцензіар). надає іншій стороні (ліцензіату) дозвіл на право використання відповідного об'єкта інтелектуальної власності.

Предметом ліцензійного договору є право на використання запатентованого винаходу разом з іншими правами інтелектуаль­ної власності, що передаються за ліцензійним договором.

Предмет договору, з юридичної точки зору, є основою для визначення обсягу прав ліцензіата, встановлення правових меж, в яких він може використовувати одержані за договором права, а також підставою для виплати ним ліцензійної винагороди ліцензіару.

Ліцензійний договір вважається дійсним, якщо вій укладе­ний у письмовій формі і підписаний сторонами.

Ліцензійний договір передбачається платним.

Якщо не передбачено інше, ліцензійний договір набуває чинності стосовно сторін з моменту його підписання сторонами.

Ліцензійний договір— це договір, особливість якого полягає в тому, що права на використання запатентованого винаходу, що передаються, обмежені строком дії, територією, на якій вони діють, та обсягом прав, що охороняються.

Ліцензійний договір - це сукупність прав і обов'язків сторін та порядок їх виконання, і тому до нього, як до одного із різно­видів угод у цивільному праві, застосовуються правила, встанов­лені для угод.

Ліцензійний договір - це єдиний документ, який регулює нрава та обов'язки сторін щодо використання запатентованого ви­находу, їх взаємні розрахунки та матеріальну відповідальність.

Укласти ліцензійний договір на використання запатентова­ного винаходу можна від початку дії виключних прав, тобто від дати публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту на винахід і тільки в межах строку його дії.

Якщо подана заявка на винахід, але ще не одержано па­тент, винахід можна використовувати.

14.2. Види ліцензій

Практика зарубіжних країн виробила Три види ліцензійних договорів:

1) повна ліцензія;

2) виключна ліцензія;

3) невиключна або проста ліцензія.

Вид ліцензії зумовлюється обсягом прав, що передаються за ліцензійним договором.