Система конституційного права України.

Поняття, предмет і метод конституційного права України.

Термін «конституційне право» використовується у правознавстві для позначення трьох явищ: по-перше, відповідної галузі національного права держави, по-друге, галузевої юридичної науки і, по-третє, навчальної дисципліни в системі вищої освіти.

Конституційне право України (у його першому значенні) - це провідна галузь національного права України, що являє собою сукупність правових норм, які регулюють основні відносини владарювання у суспільстві (відносини народовладдя), встановлюючи при цьому належність публічної влади (державної влади та місцевого самоврядування), її організацію та гарантії основних прав і свобод людини і громадянина. Предметом конституційного права є відносини , які визначають належність до громадянства України , становище людини в суспільстві і державі , її основні права , свободи та обов'язки Вони є основоположними д для всіх соціальних зв'язків , які формують суспільство , визначають основи статусу людини в її суспільних зв'язків. Предметом конституційного права України є форми безпосередньої демократії , перш за все , вибори, референдум , система органів державної влади , місцевого самоврядування , основи їх організації та функціонування УВАН До предмета конституційного права належить територіальний устрій України. Допоміжним , але досить вагомим критерієм, за яким конституційне право України відокремлюється від інших галузей права , є метод правового регулювання - сукупність способів і засобів правового впливу на а суспільні відносини Головними методами конституційно-правового регулювання є методи повноважень , встановлення і зобов'язань . Для конституційно-правового регулювання суспільних відносин характерно владно-імперативний метод, оскільки норми конституційного права України регламентують великий обсяг відносин , які базуються на а владі і підпорядкуванні , реалізації владними структурами своїх повноважень Але чимало є й дозвільних норм , які дають можливість суб'єктам державно-правових відносин реалізувати свої права.

Система конституційного права України.

Система галузі конституційного права України - це її внутрішня побудова, що характеризується єдністю і взаємодією елементів цієї системи, до яких належать конституційно-правові норми та конституційно-правові інститути. Структура конституційного права України зумовлена ​​системними зв'язками між його нормами та інститутами, які знаходяться у відповідній підпорядкованості один до іншого. Нормам кожного конституційно-правового інституту властиве внутрішнє єдність, яка, в свою чергу, відрізняє їх від норм інших інститутів конституційного права. Інтеграція та диференціація норм та інститутів зумовлені особливостями тієї сфери суспільних відносин, які вони регулюють. Розрізняють галузеві і міжгалузеві правові інститути. Галузевими контситуційними інститутами є: інститут представницьких органів, інститут громадянства, інститут територіального устрою, інститут місцевого самоврядування. Прикладом міжгалузевого інститут може бути інститут власності. Конституційні інститути розрізняються за змістом,структурою, методами й завданням правового регулювання. Серед них є надінститути які охоплюють значне коло суспільних відносин і включають до свого складу ряд інших інститутів. Такими надінститутами можна вважати інститут влади народу, державного суверенітету, державної влади тощо. Існує й інша класифікація конституційних інститутів залежно від відносин, які вони зкріплюють у джерелах конституційного права. 1) Інститут народовладдя, який включає:а) безпосереднє народовладдя б) представницьке народовладдя в) місцеве самоврядування 2) Інститут кончституційного оформлення народовладдя: а) конституційний лад б) юр. конституція в)конституційні закони г)конституційна законність д)конституційні звичаї 3) Інститут правового статусу людини і громадянина а) громадянство б)система основних прав і свобод людини в)гарантії основних прав ісвобод 4) Інститут державного будівництва а)форма держави б)територіальна організація в)механізм держави.