Генетично модифіковані (трансгенні) продукти харчування. Екологічне маркування продуктів харчування

Упродовж ХХ ст. чисельність населення на нашій планеті збільшилася з 1,5 до 6 млрд. осіб. Передбачається, що до 2020 р. вона виросте до 8 млрд. При цьому виробництво сільськогосподарської продукції за останні 40 років виросло в середньому в 2,5 рази. Традиційні сільськогосподарські технології вичерпали себе: в останні 20 років людством втрачено понад 15% родючого ґрунтового шару, а велика частина придатних до обробітку ґрунтів вже залучена в господарське використання.

Створення в 1983 р. першої трансгенної рослини, а потім і, проведені в 1986 р. перші успішні польові випробування, відкрили широкі перспективи використання генної інженерії в сільському господарстві для зміни агротехнічних характеристик культур з метою збільшення їх врожайності, а також поліпшення харчової і кормової цінності продукції. На сьогоднішній день шляхом генної інженерії створено цілий ряд сортів рослин, стійких до гербіцидів, комах-шкідників, вірусних захворювань, зі зміненими фізіологічними характеристиками (строки достигання, вміст білку та жирних кислот тощо), які з 1995 року стали широко використовуватись на полях. Внаслідок цього з кожним роком з'являється все більше генетично модифікованих організмів (ГМО), які використовують як продукти харчування (картопля, кукурудза, помідори, риба і ін.) або включають ГМ-компоненти (наприклад, крохмаль, соєва мука, томатна паста і ін.). Вони використовуються при виготовленні ковбас, майонезів, кондитерських виробів та інших продуктів харчування.

У даний час 18 країн вирощують трансгенну продукцію: США, Канада, Мексика, Гондурас, Колумбія, Аргентина, Уругвай, Бразилія, ЮАР, Індія, Австралія, Індонезія, Філіппіни, Китай, Німеччина, Румунія і ін. І якщо в 1996 р. під трансгенні рослини в світі засівало 1,7 млн. га, то вже в 2005 р. – 90 млн. га. В нашій країні поки заборонено в промислових масштабах вирощувати генетично модифіковану сільськогосподарську продукцію. В інших країнах таких рослин близько 100, а тих, що розроблені і проходять польові випробування ще більше - 700. Домінуючими трансгенними культурами є соя, кукурудза, ріпак, бавовник.

Багато учених сходяться на тому, що трансгенні рослини можуть завдавати шкоди здоров'ю людини.

Що розуміють під поняттям ГМО?

(ГМО) – генетично модифікований організм – це організм або декілька організмів, будь-яке клітинне, одноклітинне або багатоклітинне утворення, що здатні до відтворення або передачі спадкового генетичного матеріалу, відрізняються від природних організмів, одержані з застосуванням методів генної інженерії і містять генно-інженерний матеріал, зокрема гени, фрагменти їх або комбінації генів.

Усі генетично модифіковані організми (ГМО) містять генетичний матеріал, отриманий ними завдяки горизонтальному переносу, тобто, від чужорідних для них організмів. Отже, вони містять екзотичний для себе генетичний матеріал, який може служити вектором переносу такої екзотичної ДНК до інших представників того ж виду. Відомо, що агробактерії поширюються серед представників різноманітних таксонів рослин і можуть вносити свої власні гени в геноми господарів, проте в природних умовах вони не переносять екзотичних генів третіх видів.

У використанні ГМО передбачають наступні загрози та ризик для здоров’я людини:

- оскільки генні конструкції часто несуть гени стійкості до антибіотиків можлива зміна бактеріальної компоненти людини убік підвищення її стійкості до антибіотиків;

- недостатньо дослідженими залишаються алергенні властивості екзотичних білків, що потрапляють у їжу для людини і для імунної системи людства взагалі;

- передбачити процес функціонування комбінованого гена практично неможливо, тому немає упевненості в тому, що генетично модифіковані рослини не стануть виробляти нові токсини і мати токсичний ефект.