МИШКИ БЕШКЕТНИКИ

У малесенькій норі, у гарненькім домі

Веселились і жили мишки дві чудові.

Мама й татко на роботі, наказали: не шуміть.

А мишатка ті чудові вирішили в хатці запалить.

Дрівець уже вони наклали, листки з зошита

знайшли.

І коробку з сірниками вже хутенько принесли.

А вогонь все вище, а вогонь все далі,

Ось вже з'їв він і подушку і прямує далі.

А мишата ті злякались, залізли під ліжко.

Лиш хвости їх виглядають і дрижать аж жижки.

Ось і татко повернувся, повернулась мати,

А вже їм сьогодні не буде де спати.

Бо згоріла їхня хатка — то,велике горе,

А мишаток врятували і сліз уже море.

Тож, шановні, дітки милі з вогнем не граються.

Щоб не було горя — не грайтеся з сірниками!

Та як скоїлась біда, набирайте номер101. Чому 101?

Тому що це перший, основний виклик на рятування життя людини.

. А зараз ,подивіться, будь ласка,казку.

Десь у полі, біля лісу,

Хатка з дерева стоїть.

Біля хатки, зовсім поруч,

Там струмок собі біжить.

Хто в цій хатці — ми не знаєм,

Але хочете дізнатись?

Тож дивіться всі уважно...

Казка буде починатись.

Бігла мишка-шкряботушка

Через поле, навмання,

Та побачила хатинку...

Мишка.

Буде хатка ця моя,

Буду в ній я господарка,

Зиму буду зимувати.

Тут я буду, коли схочу,

Друзів любих зустрічати.

"Автор.

Стала мишка жити в хатці,

День живе та два живе,

А на третій хтось у хвіртку

Господарочці шкребе...

Мишка.

Ой, чекайте, зараз, зараз

Вам відкрию двері,

Запрошу до себе в гості

На смачну вечерю.

Жаба.

Ой, кумасю, здрастуй, люба,

Дуже рада тебе бачить.

Яка хатка в тебе гарна!

Дай полюбуватись.

Мишка.

Ой, жабунечко, заходь!

Будем разом жити.

Нам з тобою, дорогенька,

Нема що ділити.

Жаба.

Дуже дякую!

Тобі я стану у пригоді,

Буду піч тобі топити,

Ну пускай вже, годі!

Мишка.

Як я рада, що ти вмієш

Поводитись з вогнем.

Ну, затоплюй швидше піч,

Пиріжків напечем.

Жаба .

Це я вмію, що тут вміти?

Чиркнув сірником — горить.

Головне тут знати от що:

Як вогонь цей загасить?

Мишка.

Знаю, кумонько, читала,

Що таке для нас вогонь.

Він буває другом нашим,

А буває — ворогом.

Жаба.

Ось про це іде і мова:

Якщо будеш обережним,

То можливості вогню

Можуть бути необмеженими.

Пісня «Вогонь — друг, вогонь — ворог»

Якщо раптом світло гасне,

Свічку ми запалюєм.

В цьому випадку вогню ми

Тільки дуже дякуєм.

Якщо мама на роботі,

Сірників не треба брати,

Краще книжку прочитати,

Краще іграшками грати.

Якщо холоди настали —

Допоможе нам вогонь,

Він затопить піч у хатці,

Але ти його не тронь!

На вогні готують їжу,

Він нам світить уночі.

Як на вулиці морози,

Він працює у печі.

Але будь завжди уважним,

Сірників не треба брать.

А як будеш в лісі —

Вогню не запалювать.

Мишка.

Ой, Жабуню, як чудово,

Що згадали ми з тобою,

Що вогонь буває добрим

І буває дуже злим.

Жаба.

А іще я хочу дуже,

Що б всі діти пам'ятали:

Якщо трапилась пожежа

«01» по телефону

Швидко набирали!

Мишка.

Так, так, так, я пригадала:

Написав поет один:

«Пусть помнит каждьій гражданин

Пожарньїй номер «101»!