МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУР

Для проведення процедури повинні бути – зручна кушетка і тиха затемнена кімната. Електричний струм підводять до хворого за допомогою спеціальних електродів. Катод («-») накладають на повіки, а у випадку неприємних відчуттів хворого - на лобну ділянку, а анод («+») на ділянку сосковидних відростків. За такого розміщення електродів анод, який справляє гальмівну дію знаходиться в 3 рази ближче до ретикулярної формації, ніж катод, який має активуючу дію.

Ретикулярна формація займає ділянку від гіпоталамуса до довгастого мозку і проявляє активуючий вплив на кору головного мозку. При дії імпульсного електричного струму, під анодом ретикулярна формація гальмується, що викликає пригнічення кори головного мозку, але не загальне гальмування, а тому підкірка не виходить з-під контролю кори, відбувається лише врівноваження процесів збудження і гальмування, тонусу симпатичної та парасимпатичної систем. Цим електросон відрізняється від нормального фізіологічного сну, коли відмічається у нічний час підвищення тонусу блукаючого нерва.

Частота імпульсів вибирається індивідуально, залежно від вихідного функціонального стану організму хворого. При цьому потрібно враховувати наступне: чим вища частота, тим більша середня величина струму, яка викликає збуджувальну дію. Тому при підвищеній збудливості застосовують більш низькі частоти, при переважанні гальмівних процесів - більш високі. Як правило, використовують частоти від 5-10 до 75 Гц.

При дегенеративних змінах головного мозку застосовують частоту 5-20 Гц, а при функціональних – 60-120 Гц. Пояснюється це тим, що при частоті до 20 Гц активується симпатичний відділ вегетативної нервової системи, що призводить до активації обміну речовин у головному мозку, утворення БАР та сполук, які проявляють пластичну і в певній мірі седативну дію. Частота 60-120 Гц викликає активацію парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи, що проявляється гіпотензивним ефектом та активуючим впливом на кору.

АПАРАТИ:

«Електросон-2», «Електросон-3»(для 4-х хворих), «Електросон-4», «Електросон-4Т»(малогабаритний транзисторний), «Електросон-5», «Ленар». В апаратах «Електросон» застосовуються імпульси малої частоти, а тому в місці, де розташовані електроди (очні яблука, соскоподібні відростки) відбуваються явища електролізу, утворюються кислоти, луги, які викликають під електродами неприємні відчуття. В апараті «Ленар» застосовуються імпульси частотою до 2000 Гц і явища електролізу незначні, а тому усуваються неприємні суб’єктивні відчуття на шкірі.

ПОКАЗАННЯ:

• неврози, невралгії, енцефаліти, наслідки черепно-мозкової травми, особливо з розладами сну;
• гіпертонічна хвороба І-ІІ ст.;
• ішемічна хвороба серця;
• гіпотиреоз;
• цукровий діабет;
• фантомний біль;
• стани після радикальних операцій у онкохворих.

ПРОТИПОКАЗАННЯ:

• загальні;
• непереносимість прямокутного струму;
• істерія, запалення, дефекти шкіри в місці накладання електродів;
• наявність металевих осколків у мозку;
• відшарування сітківки;
• посттравматичний арахноїдит;
• захворювання середовищ ока.

Рис.№1. Зовнішній вигляд апарата для лікування електросном «Електросон-5» ЕС-10-05

1. клавіша включення мережевої напруги;
2. клавіша вимикання мережевої напруги;
3. лампочка, що сигналізує про включення мережевої напруги;
4. червона лампочка світиться при несправності апарату;
5. міліамперметр;
6. ручка установки нуля;
7. ручка встановлення додаткової постійної складової (ДПС);
8. кнопка перевірки ДПС («контроль»);
9. ручка регулювання сили струму;
10. сім клавіш включення позначеної на них частоти імпульсів;
11. манжетки із закріпленими на них електродами.

ПАРАМЕТРИ ПРОЦЕДУР:

1. методика: очно-потилична;
2. сила струму визначається за відчуттям пацієнта: порогова (відчуття поколювання або вібрації), надпорогова (в ході процедури силу струму збільшують), субпорогова (визначають порогову силу струму, а потім зменшують її до зникнення будь-яких відчуттів під електродами);
3. величина додаткової постійної складової (ДПС) визначається до початку процедури та становить близько 20% від імпульсного значення струму;
4. частота імпульсів струму дозується в Гц (від 1 до 150 Гц); виділяють 3 діапазони: низькі частоти—2-30 Гц, середні —50-80 Гц, високі — 80-150 Гц;
5. тривалість імпульсів струму дозується в мікросекундах; в більшості апаратів є фіксованою (0,5 мс), тому не вказується в рецепті електросну;
6. тривалість процедур: від 20 до 60 хв. з поступовим збільшенням в ході курсу;
7. періодичність процедур: 2 рази на день, щодня, через день; на курс 10-20 процедур.

ДОЗУВАННЯ:

Силу імпульсного струму, що підводиться до хворого, дозують за відчуттям хворим легкого поколювання, постукування або без больової вібрації. Тривалість процедури 20-40 хв., через день або щодня, 15-20 процедур. За потреби повторний курс електросонтерапії призначають через 2-3 місяці.Можливі поєднання:Одночасно з електросонтерапією можна вводити лікарські речовини.

СПЕЦІАЛЬНІ МЕТОДИКИ ЕЛЕКТРОСНУ Таблиця №3.

ПОМИЛКИ В ПРИЗНАЧЕННЯХ ЛІКАРЯ:

Не використовує індивідуальний підбір параметрів електричного струму; не змінює частоту і силу струму, тривалість процедур у ході курсу лікування; не використовує ДПС; не знає функцій ДПС; недостатньо застосовує електросон для профілактики різних захворювань; не використовує лобно-пипкоподібновідросткову методику; не використовує субпорогові дозування струму.

ПОМИЛКИ В ДІЯХ МЕДСЕСТРИ:

Не враховує індивідуальну по-рогову силу струму; різко змінює силу і частоту струму в ході процедури; не контролює стан пацієнтів під час сеансу.