Топографічні умови стрільби

118. До топографічних умов (факторів) стрільби, що враховуються при вирішенні задачі влучення снаряда (кулі) в ціль, відносяться боковий і подовжній на-

Глава третя

хили місцевості, а також перевищення танка і цілі відносно один одного.

119. При веденні бойових дій на пересіченій й у гірській місцевості стрільба з танка може вестися з боковим креном його корпуса і нахилом осі цапф зброї. Наявність бокового крену стріляючого танка приводить до зменшення дальності (зниженню траєкторії) польоту снаряда (кулі) і його бічному відхиленню у бік крену. Величини зменшення дальності (зниження траєкторії) польоту і бокового відхилення снаряда (кулі) унаслідок бокового крену залежать від величин кута бокового крену і кута прицілювання (дальності стрільби).

120. Значення величин зменшення дальності (зниження траєкторії) польоту снарядів при різних кутах бокового крену наведені в таблиці додатку 11. З таблиці видно, що поправки дальності (висоти) польоту снаряда на боковий крен танка необхідно враховувати:

– снарядами з початковою швидкістю понад 1000 м/с на дальність понад 2000 м та при крені 20° і більше;

– снарядами з початковою швидкістю менше 1000 м/с на дальність понад 1500 м та при крені 10° і більше;

121. При стрільбі прямою наводкою поправку дальності (висоти) на крен танка доцільно враховувати виносом точки прицілювання вгору по висоті, приймаючи її таким чином:

– снарядами з початковою швидкістю понад 1000 м/с при крені 20° і більше:

по цілях малих розмірів – 0,5 фігури цілі на дальність від 1800 до 2300 м і 1 фігурі на дальність від 2300 до 2800 м; по цілях середнього розміру – 0,5 фігури цілі на дальність від 2500 до 3000 м;

– снарядами з початковою швидкістю менше 1000 м/с при крені 10° і більше на кожні 5° крену:

по цілях малих розмірів – 0,5 фігури цілі на дальність від 1300 до 1800 м і 1 фігурі на дальність від 1800 до 2200 м; по цілях середнього розміру – 0,5 фігури цілі на дальність від 1500 до 2200 м і 1 фігурі на дальність від 2200 до 2700 м; по великорозмірним цілях – 0,5 фігури цілі на дальність від 2500 до 3300 м;

Поправку дальності на крен доцільно враховувати при стрільбі з місця на дальність понад 2500 – 3000 м збільшенням установки прицілу на величину поправки.

На танках поправка дальності (висоти) на боковий крен враховується автоматично.

122. Поправки дальності (висоти) польоту кулі на крен при стрільбі з кулеметного озброєння танка необхідно враховувати:

п р и с т р і л ь б і з і с п а р е н о г о к у л е м е т а на дальність від 600 м і більше та при крені 15° і більше;

п р и с т р і л ь б і з з е н і т н о г о к у л е м е т а на дальність від 800 м і більше та при крені 15° і більше.

123. Поправки дальності (висоти) польоту кулі на крен танка враховуються виносом точки прицілювання по висоті і приймаються рівними:

п р и с т р і л ь б і з і с п а р е н о г о к у л е м е т а по цілях малих розмірів 1

Умови стрільби і правила їх обліку

фігурі цілі, по цілях середнього розміру – 0,5 фігури;

п р и с т р і л ь б і з з е н і т н о г о к у л е м е т а по цілях середнього розміру – 1 фігурі цілі, по цілях великого розміру – 0,5 фігури.

124. Значення величин відхилення снарядів за напрямком, в залежності від кута крену і дальності стрільби, приведені в таблиці додатку 12. З таблиці видно, що поправки напрямку стрільби на крен танка необхідно враховувати:

– снарядами з початковою швидкістю понад 1000 м/с на дальність 1500 м і більше та при крені 10° і більше;

– снарядами з початковою швидкістю менше 1000 м/с на дальність 1000 м і більше та при крені 5° і більше;

125.Поправки напрямку стрільби на боковий крен приймаються рівними:

– снарядами з початковою швидкістю понад 1000 м/с на кожні 10° крену – 0,5 тис. на дальність понад 1500 м;

– снарядами з початковою швидкістю менше 1000 м/с на кожні 5° крену: 0,5 тис. – на дальність від 800 до 1200 м; 1 тис. – від 1200 до 2200 м; 2 тис. – від 2200 до 2800 м; 3 тис. – понад 2800 м;

При великих значеннях крену поправка напрямку пропорційно збільшується, виходячи з конкретних умов стрільби.

126. Поправки напрямку стрільби на крен враховуються виносом точки прицілювання в тисячних (вибором прицільної марки) або у фігурах цілі поворотом зброї убік, протилежний крену. При цьому наводку за напрямком уточнюють з боку крену, тобто в той бік, куди потрібно докладати більших зусиль.

Поправка напрямку на крен при стрільбі з гармати в основному режимі враховується автоматично.

127. Значення величин відхилення куль від напрямку при різних кутах крену танка наведені в таблиці додатку 13. З таблиці видно, що поправки напрямку на крен танка при стрільбі зі спареного і зенітного кулеметів необхідно враховувати при кутах крену 5° і більше на усіх дальностях стрільби.

128. Поправки напрямку стрільби на крен мають такі величини:

п р и с т р і л ь б і зі с п а р е н о г о к у л е м е т а на кожні 5° крену і 200 м дальності стрільби:

– 3 тис. – на дальність до 600 м;

– 6 тис. – на дальність понад 600 м;

п р и с т р і л ь б і із з е н і т н о г о к у л е м е т а по наземних цілях на кожні 5° крену і 300 м дальності:

– 4 тис. – на дальність до 1000 м;

– 6 тис. – на дальність понад 1000 м.

129. При русі танка або цілі по схилах гір (пагорбів) має місце вертикальне переміщення танка або цілі. Вертикальне переміщення танка в ході стрільби приведе до зниження або підвищення траєкторії польоту снаряда (кулі), що повинне враховуватися при виборі точки прицілювання по висоті. При стрільбі по рухомій цілі величина її вертикального переміщення за час пострілу (черги) і польоту снаряда (кулі) до цілі враховується також при виборі точки прицілювання по висоті.

Глава третя

Величина вертикального переміщення цілі (ВВПц) або танка (ВВП_Т) за час проведення пострілу (черги) і польоту снаряда (кулі) до цілі залежить від швидкості цілі (танка), крутості схилу і напрямку руху.

130. Значення величин поправок висоти стрільби на вертикальне переміщення цілі (танка) по схилах різної крутості при швидкості руху 10 км/год наведені в таблиці додатку 14. З таблиці видно, що поправки висоти стрільби на вертикальне переміщення цілі (танка) необхідно враховувати:

при стрільбі снарядами з початковою швидкістю понад 1000 м/с при фронтальному русі по схилах із крутістю 10° і більше, при косому – 15° і більше;

при стрільбі снарядами з початковою швидкістю менше 1000 м/с при фронта-

льному русі по схилах із крутістю 5° і більше, при косому русі – 10° і більше.

131. Поправки висоти стрільби на вертикальне переміщення на кожні 10° кру-

тості схилу і 10 км/год швидкості руху цілі (танка) приймають рівними:

– снарядами з початковою швидкістю понад 1000 м/с: 0,3 тис. – при фронтальному русі; 0,2 тис. – при косому русі;

– снарядами з початковою швидкістю менше 1000 м/с: 0,7 тис. – при фронтальному; 0,5 тис. – при косому русі;

132. Поправки висоти стрільби на вертикальне переміщення цілі (танка) при стрільбі зі спареного кулемета приймають рівними 1 тис. на кожні 10 км/год швидкості руху цілі (танка) та 10° крутості схилу.

Поправки висоти на вертикальне переміщення цілі при стрільбі з зенітного кулемета на кожні 10 км/год швидкості її руху приймають рівними:

при фронтальному русі – 1 тис. на кожні 10° крутості схилу;

при косому русі – 1 тис. на кожні 15° крутості схилу.

133. Поправки висоти стрільби на вертикальне переміщення цілі (танка) враховуються виносом точки прицілювання вгору (униз), як правило, у фігурах цілі з урахуванням її видимої висоти. Винос точки прицілювання при урахуванні поправки на вертикальне переміщення цілі здійснюється у бік руху цілі, на вертикальне переміщення танка – убік, протилежний його руху.

134. Переміщення танка і цілівідносно один одного приводить до утворення кута місця цілі. Кут місця цілі вважається позитивним, якщо ціль розташована вище горизонту зброї, і негативним, якщо ціль розташована нижче горизонту зброї.

Облік кута місця цілі здійснюється за Таблицями стрільби при веденні вогню прямою наводкою на дальності понад 3000 м, а також напівпрямою і непрямою наводкою.