Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



УРОК № 3

Тема: Харчування і здоров’я

Мета уроку: дати учням знання про залежність здоров’я людини від харчування.

Цілі уроку

Освітні:

1) сформувати в учнів поняття про раціональне харчування та його вплив на здоров’я людини;

2) виробити практичні вміння визначати енергетичні витрати та енергетичний баланс організму, складати добовий раціон для учнів підліткового та юнацького віку;

3) ознайомити учнів з профілактикою йододефіцитних захворювань шляхом застосування йодованої солі;

4) забезпечити умови для засвоєння нових понять “енергетичний баланс організму”, “збалансоване харчування”, “йододефіцитні захворювання”, “йодована сіль”.

Виховні:

1) продовжити формування навичок здорового способу життя, потреби виконувати поради щодо раціонального харчування;

2) продовжити формування наукового світогляду, діалектико-матеріалістичних уявлень про взаємозв’язок між будовою та функцією органів.

Розвивальні:

1) забезпечити креативний розвиток учнів шляхом використання інноваційних технологій, інтерактивної методики, критичного та логічного мислення;

2) розвиток мислення, уяви, пам’яті та пізнавальних інтересів;

3) навчати порівнювати, узагальнювати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки.

Обладнання уроку

Таблиці з серії “Біологія людини”: “Раціональне харчування”, “Склад їжі”, “Гігієна харчування”; відеофільм “Йододефіцитні захворювання мешканців Землі”; роздатковий дидактичний матеріал - “Вміст йоду в продуктах” (див. додаток 2), “Йододефіцитні захворювання”, “Добова потреба в йоді людей різного віку” (див. додаток 1); обладнання для проведення лабораторної роботи; тест “Самодіагностика йододефіциту в організмі” (див. додаток 4).

Тип уроку: урок формування нових знань та вмінь.

План уроку:

1. Історична довідка про виникнення дієтології. Традиції харчування українців у різні історичні епохи.

2. Поняття про енергетичний баланс організму. Добова потреба в органічних речовинах для дітей підліткового віку.

3. Залежність йододефіцитних хвороб від вмісту йоду в продуктах харчування. Практична робота: Складання добового раціону та меню.

4. Використання йодованої солі – основний захід попередження йододефіцитних захворювань. Лабораторна робота: Визначення наявності йоду в йодованій солі.



Хід уроку:

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

Учитель зосереджує увагу учнів на проблемі, викликає інтерес до обговорюваної теми.

Наше здоров’я залежить від якості продуктів харчування. Сучасна людина не завжди харчується повноцінно та раціонально: ми їмо консерви, концентрати, багаторазово переварену та пересмажену, переморожену їжу, штучні продукти, продукти з порушеним терміном зберігання тощо.

Навіть тварини, якщо їх годувати такою їжею, хворіють та вмирають раніше встановленої тривалості життя. Внаслідок цього, у наш час з’явились такі хвороби цивілізації, як ожиріння, гіпертонія, алергія, діабет, кретинізм, зоб, рак, нервові захворювання тощо.

Ще в Біблії записано, що рослини та тварини створені на третій день створення світу та були Богом дані Адаму та Єві для харчування. Щоб підтримувати життя людей, природа була створена як ідеальна гармонія. Але в наш час ми порушуємо зв’язки з природою. Продукти харчування втрачають якість та користь. Як харчуватись раціонально? Про це йде мова на нашому уроці.

ІІ. Повідомлення теми та мети уроку.

Учитель пояснює учням зміст їхньої діяльності протягом уроку, забезпечує розуміння того, чого вони мають досягти в ході уроку.



ІІІ. Сприймання та усвідомлення навчального матеріалу.

Учитель повідомляє учням інформацію, щоб на її основі виконувати практичну роботу.

1. Міні-лекція вчителя за темою “Історія розвитку дієтології в попередні сторіччя. Традиції харчування українців”. Демонстрація навчальних таблиць із серії “Біологія людини”: “Продукти харчування. Вітаміни”, “Гігієна харчування”.

2. Застосування інтерактивного методу “Поміч” (Insert) – кероване вдумливе читання тексту (§52, с. 184-186 підручника).

Ознайомлення з іншими питаннями плану уроку: “Поняття про енергетичний баланс організму. Добова потреба в органічних речовинах, мікроелементах, вітамінах”.

З метою ефективного читання тексту учням пропонується система позначок на полях підручника з методики розвитку критичного мислення:

“V” (галочка) – інформація знайома;

“-” (мінус) – інформація протилежна вашим уявленням;

“+” (плюс) – нова інформація;

“?” (знак питання) – інформація, що дивує та викликає інтерес.

3. За підсумками інтерактивної вправи самостійного читання учні роблять висновки. Деякі учні класу розповідають про підсумки виконання вправи. Загальне обговорення результатів. Запис висновків у зошити.

4. Застосування методу “Займи власну позицію”. Учням демонструють фрагменти відеофільму “Йододефіцитні захворювання”. Перед цим учитель оголошує, що після відеофрагментів буде проведена дискусія-обговорення наведених фактів. Учні дають власні оцінки, висловлюють власні думки з теми йододефіцитних захворювань:

- причини виникнення зобу, кретинізму та інших ЙДЗ;

- ознаки ЙДЗ;

- статистичні дані щодо цих хвороб у різних країнах світу.

Учитель дає можливість учням висловлювати власну точку зору. Діти наводять приклади за фрагментами відеофільму, обґрунтовують свою позицію, роблять порівняння, висновки тощо.

IV. Практична робота. Складання добового раціону харчування та меню.

1. Метод “Аналіз джерел інформації”. Учні вивчають картки роздаткового матеріалу: “Вміст йоду в продуктах харчування”, “Добова потреба в йоді людей різного віку”, “Профілактика йододефіцитних захворювань”. Цей метод використовується з метою аналізу причин хвороб. Учні самостійно вивчають надану інформацію, необхідну при виконанні практичних завдань по складанню добового раціону та меню харчування дітей підліткового віку.

2. Обговорення підсумків самостійного вивчення джерел інформації. Обмін думками, наведення аргументів та контраргументів.

1) Чому виникають ЙДЗ?

2) Які ознаки дефіциту йоду в організмі людини?

3) Які ознаки зобу, кретинізму, мікседеми, базедової хвороби?

4) Яка потреба в йоді людей різного віку?

5) Чому вміст йоду в продуктах харчування не відповідає нормі?

6) Які засоби попередження ЙДЗ ви пропонуєте?

3. Практична робота. Складання раціону та меню харчування підлітків.

Проводиться за методикою роботи в малих групах. Це дає учням можливість набути навичок спілкування та співробітництва. Висловлені думки окремих членів групи допомагають кожному відчувати власні можливості та змінювати їх.

4. Підбиття підсумків практичної роботи.

Доповідачі кожної малої групи захищають свій варіант, аргументують, узагальнюють. Учні інших малих груп порівнюють зі своїми варіантами раціонів, дають оцінку роботи групи за схемою: позиція – обґрунтування – приклад – висновок.

5. Лабораторна робота. Визначення вмісту йоду в йодованій солі.

Проводиться демонстраційною групою учнів-лаборантів за інструкцією (інструкція додається в додатках до уроку).

V. Підбиття підсумків уроку.

Рефлексія. Усвідомлення того, що було зроблено на уроці. Чи досягнуто поставленої мети? Як можна застосовувати набуті під час уроку знання в повсякденному житті? Проводиться у вигляді фронтальної бесіди з учнями:

1) Що нового дізналися?

2) Які навички виробили?

3) Як у повсякденному житті потрібно виконувати вимоги раціонального харчування?

4) Як забезпечити їжу мікроелементами?

5) Як запобігти ЙДЗ?

6) Що вам сподобалося, а що не сподобалося на уроці?

7) Що бажано змінити в методиці проведення уроків у майбутньому?

8) Чи реалізовані на уроці цілі та завдання?

VI. Повідомлення домашнього завдання.

3) Прочитати § 52 підручника.

4) Розповісти батькам, знайомим, родичам, друзям про вимоги збалансованого харчування та методику складання добового раціону та меню харчування людей різного віку.

Додатки до уроку

1) Перші ознаки недостачі йоду в організмі людини – це почуття постійно нездужання й недосипання, хронічна втома (від усього – від спілкування, від руху або роботи тощо). Якщо у вас з’явились такі симптоми – це ще не захворювання, але досить важливий сигнал про початок ЙДЗ.

Примітка. При зберіганні та кулінарній і технологічній переробці продуктів значна кількість йоду, що в них міститься, як і інших корисних речовин, втрачається. Так, картопля за 4 місяці зберігання втрачає до 50 % йоду, а за 7 місяців – 65 %. При приготуванні перших та других страв втрачається до 43 % йоду. А взагалі в процесі кулінарної обробки втрачається 14-65 % початкової кількості йоду, причому втрати тим більші, чим довша та інтенсивніша термічна обробка.

2) Інструкція для виявлення йоду в солі.

1. Для контролю взяти кілька повних ложок йодованої солі, розкласти її рівно по поверхні.

2. Відкрити пломбу на кришці.

3. Легко натискуючи на ампулу, видавити краплю контрольного розчину на поверхню солі.

4. Сіль буде змінювати колір від світло-блакитного до темно-фіолетового, що вказує на вміст йоду в солі.

Клас

Тема: Гігієна вагітної жінки

Нестача йоду впливає на формування плоду, особливо в перші два місяці вагітності (гистогенез, органогенез). Шкідливим для плоду й матері є й надлишок йоду. Тому йод, що його приймає жінка, має бути строго дозованим!

Необхідна консультація з лікарем гінекологом та ендокринологом. Один з методів діагностики визначення вмісту йоду в сечі – якісна й кількісна реакція (метод Альтгаузена). Стандарт: у 1 мл сечі міститься 0,0001 г йоду.

Тема: Постембріональний розвиток

Хвороби і порушення розвитку дитини при недостатності йоду в організмі (карликовість, кретинізм).

Тема: Адаптація людини до дії екологічних чинників

Недостатність йоду у воді та продуктах харчування компенсується вживанням йодованої солі (звичайне дозування).

Йодна профілактика в умовах радіоактивного впливу.

Див. вище матеріал “Ізотопи йоду. Йод корисний та йод шкідливий”.

Тема: Демографічні проблеми

Йодна недостатність та захворювання щитовидної залози спричиняють викиди у вагітних жінок.

Ендокринологічні захворювання призводять до передчасної смерті (помолодшав рівень загальної захворюваності).

Зменшується ймовірність народження здорової дитини.

Уряд України запропонував законопроект про обов’язкове медичне обстеження людей, що беруть шлюб, з ознайомленням сторін про стан їхнього здоров’я.

 

 

Розділ програми: Екологія людини.

Тема уроку: Адаптація людини до дії екологічних факторів.

Мета уроку: забезпечити засвоєння учнями знань про адаптацію людини до факторів зовнішнього середовища.

Цілі уроку:

Освітні:

1. Забезпечити засвоєння поняття “адаптація”, ознайомити з адаптивними можливостями організму людини;

2. Сформувати знання щодо заходів пристосування людини до факторів зовнішнього середовища;

3. Забезпечити формування практичних вмінь та навичок здорового способу життя.

Виховні:

1. Продовжувати санітарно-гігієнічне та валеологічне виховання учнів;

2. Виховувати моральні якості громадянина України;

3. Продовжувати формування потреби вести здоровий спосіб життя;

4. Профілактика йододефіцитних захворювань, попередження хвороб, пов’язаних з екологією.

Розвиваючі:

1. Розвиток логічного та критичного мислення;

2. Розвиток пам’яті, уявлення, кругозору, пізнавальних інтересів учнів;

3. Розвиток вміння порівнювати, узагальнювати, знаходити зв’язки між причиною та наслідками;

4. Закріплювати навички роботи самостійно, в групах, висловлювати власні думки.

Обладнання уроку: стенди біологічного кабінету “Світ без тютюну”, “Здоровий спосіб життя”, “Профілактика йододефіцитних захворювань”; таблиці з серії “Біологія людини”, “Попередження гіподинамії”, “Раціональне харчування”.

Тип уроку: підсумковий урок, узагальнення систематизації знань учнів.

 

План уроку:

1. Вплив умов навколишнього середовища на організм людини. Поняття про біологічну адаптацію.

2. Здоровий спосіб життя – один з шляхів підвищення адаптивних можливостей організму людини.

3. Виховання фізично-, морально- і духовно здорової людини – основна мета держави.

4. Профілактика йододефіцитних захворювань – один із засобів збереження здоров’я, високої працездатності і соціальної активності людини.

Хід уроку.

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

За даними ООН, ресурси 18 найважливіших мінералів (золото, срібло, ртуть, сірка, олово, цинк, вольфрам, йод) знаходяться на межі повного вичерпання, навіть, якщо упровадити рециклічність і відновлення. З середини XVI до серединиXX ст. споживання людством заліза зросло в 500 разів. І темпи його видобування подвоюються кожні 10 років. Приріст видобування урану: 1980 р. – 40-50 тис.т., 1985 р. – 85-100 тис.т., 2000 р. – до 800 тис.т.

Довкілля – природний капітал, без якого неможливий розвиток і задоволення потреб людини, створення комфортних умов для існування. Враховуючи той факт, що йде швидке скорочення всіх видів наявних ресурсів – лісів, ґрунтів, корисних копалин, чистої прісної води, повітря – вихід із критичної ситуації, що склалася, може бути лише один: реалізація в глобальному масштабі стратегії самозбереження, ресурсозбереження, запровадження нових технологій, природокористування, які не суперечать законам нормального функціонування біосфери. Людина – складова частина біосфери. Вона не може існувати в іншому середовищі: не може дихати повітрям іншого складу, не може пити воду, забруднену шкідливими домішками, не може жити в іншому магнітному полі. Негативно діє на здоров’я й психіку людини зміна звичайних умов її існування, заміна природних ландшафтів “кам’яними джунглями”, міст перенаселених, перенасичених хімічним смогом, електромагнітними полями, шумом, насильством. На нашому уроці ми будемо розв’язувати проблеми, пов’язані з адаптацією людини до дій екологічних факторів.

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу:

1. Інтерактивна вправа “Мозковий штурм”. Вчитель пропонує учням висловлювати свої думки та записувати їх по мірі надходження, не вносячи в ідеї жодних корекцій, не коментуючи, не даючи власних пояснень. Головна умова вправи: не обговорювати й не критикувати висловлені думки інших, записувати усі вислови, пропозиції, думки.

2. Розв’язання проблем – інтерактивна вправа, яка дозволяє із запропонованих учнями під час “мозкового штурму” пропозицій щодо адаптації людини до екологічних факторів виділити основні заходи та шляхи пристосування, збереження здоров’я, працездатності та соціальної активності.

Методика проведення вправи: клас поділяється на малі групи по 5-6 учнів.

Протягом 3-5 хвилин групи обговорюють запропоновані заходи, проблеми за схемою:

а) аналіз висловленої проблеми: з чим пов’язана проблема? Хто зацікавлений в її розв’язанні? Якої інформації бракує для розв’язаня?

б) пошук шляху розв’язання проблем, які існують способи її розв’язаня? В чому полягають їхні переваги й недоліки? Які загрози вони містять?

в) вибір способів розв’язання: яке розв’язання є найкращим з точки зору загальноприйнятих цінностей, наприклад, справедливості, а також інших критеріїв, наприклад коштів або простоти? Які труднощі можуть з’явитися при їх реалізації? Як повинні виглядати наступні кроки при запровадженні їх в життя?

3. Спікери висловлюють пропозиції груп виразно і стисло за схемою:

- позиція … Ми вважаємо, що ...;

- обґрунтування … тому, що …;

(пояснення цієї думки, на чому ґрунтуються докази на підтримку позиції групи);

- приклад … Наприклад…;

(наведіть факти, що підтверджують докази)

- висновки … Таким чином …

(узагальнює думку, робить висновок про те, що необхідно зробити).

Приклад виступу спікера мікрогрупи № 1.

Ми вважаємо, що ґрунти, вода, повітря забруднені шкідливими та токсичними речовинами. Це викликає дефіцит мікроелементів в організмі людини та велику кількість захворювань шлунково-кишкового тракту, систем органів обміну речовин, порушує гомеостаз, погіршує здоров’я людей, призводить до зменшення тривалості життя. Вихід з цієї ситуації полягає в ліквідації недостачі поживних речовин, вітамінів, макро- та мікроелементів у добовому раціоні.

Наприклад, недостача йоду спричиняє кретинізм, зоб, мікседему, базедову хворобу. Сучасна медицина пропонує простий спосіб попередження йододефіцитних захворювань: щоденне поповнення організму йодом, застосовуючи продукти, що містять йод (наприклад, морепродукти, морську капусту, волоські горіхи та інші.) та користуючись йодованою сіллю. Таким чином, можна зберегти здоров’я, підвищити трудову активність, збільшити тривалість життя людини.

4. Спікери 2-5 малих груп за подібною схемою дають пропозиції щодо інших заходів здорового способу життя та запобігання шкідливих звичок: режим активності, праці й відпочинку; запобігання гіподинамії; загартовування;

IV. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

- Що було головним?

- Що сподобалося?

- Що бажано змінити в методиці проведення уроку?

- Що нового дізналися?

- Які навички роботи здобули?

V. Домашнє завдання: застосування методики критичного мислення Портфоліо. Протягом літніх канікул та під час проведення практики зберігати фактичний матеріал з проблем здорового способу життя. Поповнювати папки, що зберігалися протягом навчального року за темами:

1) “Здоровий спосіб життя”;

2) “Світ без тютюну”;

3) “Наркотикам - бій”;

4) “Профілактика йододефіцитних захворювань”;

5) “Алкоголізм – хвороба XX сторіччя”;

6) “Скажемо “ні” токсичним, отруйним речовинам”.

 

 

Загальна біологія

Клас

Розділ 7. Єдність хімічного складу організмів

Тема: Хімічний склад клітини. Неорганічні сполуки клітини

У 1812 році французький хімік Б. Куртуа відкрив йод. Це відкриття було випадковим. Куртуа проводив експеримент по добуванню соди з попелу морських водоростей. Але замість соди він знайшов темні й дещо поблискуючі кристали фіолетового кольору. Він розповів про це своїм друзям Дезорму й Клеману, які в 1813 році зробили доповідь у Французькій академії про відкриття нового елементу. Учені Франції не звернули уваги на це відкриття. Дослідженням нового елемента зайнялись англійський хімік Г. Деві та французький вчений Ж. Гей-Люсак. Останній новому елементу дав назву “йод”, що з грецької iodes означає фіолетовий або колір фіалки.

У ХХ ст. з’явилась велика кількість наукових статей про йод. Велике значення мають дослідження французького хіміка Шатена, який довів, що йод у невеликих кількостях входить до складу води, ґрунту, мінералів, рослин, тварин тощо.

У сироватці крові знаходяться 27,58-51,22·10-8 моль/л йоду. При нестачі йоду в організмі людини розвиваються йододефіцитні захворювання, наприклад, зоб.

Коли всерйоз задумалися над проблемою нестачі йоду в організмі, медики розробили програму введення йоду в продукти харчування. З’явилась перша йодована сіль, яка продавалась у магазинах. Для йодування солі використовувався йодид калію, який додавався в таких пропорціях: 23±11 мг на 1 кг солі. Але в усьому світі відмовились від її виробництва, тому що вже через три місяці зберігання солі втрати йоду в ній становлять 60-100%, а через півроку в солі не залишається навіть слідів йоду. Якщо враховувати, що сіль довго зберігається на складах, у крамницях, а потім удома, тому що не використовується вся одразу ж, то ефективність її застосування зводиться до нуля.

Сьогодні сіль йодують йодатом калію. За новим стандартом на йодовану сіль, на 1 кг солі вносять 40±15 мг йоду. При тривалому зберіганні йод не зникає протягом 9-12 місяців. Йодат калію не впливає на смак і колір продуктів, тому сіль з таким додатком можна використовувати при готуванні їжі. Вживати цю сіль треба в такій же кількості, як і звичайну.

Тема: Вода. Її властивості та функції в клітині

До складу води океанів, морів та річок входять мінеральні солі, які містять близько 60 хімічних елементів. Особливо важливі для життя такі: O2, C, H2, N2, P, K, Ca, S, Cl2, Mg, Na, Fe, Zn, Cu, I. Основна кількість йоду в природі міститься в морській воді, куди він змивається з поверхні ґрунту льодовиками, снігом, дощами, річками. Йод знаходиться в морській воді у вигляді йодидів. Іони йодидів окислюються під впливом сонячного світла до летючого атмосферного йоду. Щорічно 400 тисяч тон йоду звітрюються з поверхні морів. Концентрація йодидів у морській воді складає 50-60 мкг/л. З атмосфери йод повертається в ґрунт з дощовою водою, концентрація йоду в якій коливається в межах 1,8-8,5 мкг/л. Як наслідок, рослини, що мешкають у воді з дефіцитом йоду, мають недостатній вміст йоду в своїх клітинах.

Водорості – основні рослини водного середовища, що створюють сприятливі умови для життя. Фотосинтез водоростей відбувається переважно у верхньому шарі води – до 100 м. На поверхні води мешкають одноклітинні водорості, що утворюють планктон. Планктоном живляться рачки, їх поїдають риби, ними живляться хижі риби, вусаті кити, інші тварини, що мешкають у воді. Відбувається процес кругообігу речовин, завдяки створенню ланцюгів живлення організмів та трофічної сітки. Нестача йоду у воді, ґрунті чи повітрі спричиняє його дефіцит і в живих організмах.

Тема: Функції білків в клітині. Біологічно активні речовини. Гормони

Див. статтю “Роль йоду в організмі людини та захворювання при його дефіциті”, вміщену на початку розділу “Біологія”.

Тема: Мітохондрії: будова та функції. Будова клітини тварин

Нестача йоду знижує активність мітохондрій, знижує рівень дихальної функції та синтезу АТФ. Клітини залозистого епітелію виділяють (секретують) різні речовини і можуть входити до складу залоз різного типу зовнішньої, внутрішньої та змішаної секреції. Нестача йоду в організмі порушує діяльність клітини, наприклад, обміну речовин, гомеостаз, синтез гормонів, ферментів, біологічно активних речовин. Йододефіцит у воді, ґрунті, зовнішньому середовищі спричиняє розвиток відповідних йододефіцитних хвороб у людей, тварин, які можна лікувати препаратами йоду. Однією з таких хвороб є дифузний токсичний зоб, це збільшення розмірів щитовидної залози.

Зобом в Україні страждає кожна п’ята людина, частіше жінки. У 90% випадків причиною розвитку зобу є дефіцит йоду. Нестача йоду в організмі призводить до зменшення його в щитовидній залозі. У результаті цього в більшості випадків відбувається формування дифузного еутироїдного (тобто без зниження функції щитовидної залози) зоба. Таким чином, ендемічний зоб – це компенсаторна реакція організму у відповідь на дефіцит йоду.

Тема: Багатоклітинний організм – інтегрована система. Органи багатоклітинних рослин і регуляція їхніх функцій

Див. матеріали попередніх класів.

Тема: Тканини тварин

Клітини залозистого епітелію виділяють (секретують) різні речовини і можуть входити до складу залоз різного типу: зовнішньої та внутрішньої секреції.

За даними ВООЗ, у світі 20 млн. чоловік мають розумову відсталість як наслідок дефіциту йоду. Більш того, відомо, що олігофренію можна попередити, достатньо лише вживати необхідну норму йоду щодня. А йод – це не золото та срібло, у межах держави йодна профілактика коштує до 1 гривні на 1 людину на рік, у той час як витрати на лікування ендемічного зобу досить високі.

Тема: Організм багатоклітинних тварин і регуляція його функцій

Див. статтю “Роль йоду в організмі людини та захворювання при його дефіциті”, вміщену на початку розділу “Біологія”.

 

Клас

Розділ 7. Універсальні властивості організмів

Тема: Етапи індивідуального розвитку організмів. Гістогенез.

Жінки, в організмі яких не вистачає йоду, страждають безпліддям, у них частіше виникають спонтанні аборти. Низький рівень надходження йоду до організму вагітних призводить до виникнення аномалій плоду, викидів. У сім’ях, що мешкають в районах з йодною недостатністю, частіше народжуються мертві діти.

У дітей, народжених від матерів, у яких під час вагітності спостерігався йододефіцит, знижений інтелект, у них низький ріст, може бути розумова відсталість, глухонімота, спастичні паралічі. Смертність серед дітей в ендемічних по йодній недостатності регіонах значно вища, ніж у неендемічних. Наукові дослідження 1966 року, які були проведені серед населення Папуа Нової Гвінеї, підтвердили, що недостатність йоду в організмі жінки під час вагітності є основною причиною кретинізму новонароджених дітей.

Більш докладно дивіться статтю Г.А. Герасимова та Ф.А. Джатдоєвої (Розділ І).

В останні 40-50 років в Україні забуто багато традиційних страв. У харчуванні більшості населення страви вибираються за смаком, а не за їхньою користю для здоров’я. Ми багато споживаємо білого хліба, консервованих і штучних продуктів (цукор, маргарин, очищена олія тощо). Ця їжа містить недостатню кількість необхідних для людського організмів вітамінів, мікроелементів та інших речовин. Вона сприяє послабленню організму. У середньому ж вміст йоду в продуктах харчування приведено в таблиці (див. додаток 2).

Розділ 8. Надорганізмові системи

Тема: Взаємодія генотипу та умов довкілля. Модифікаційна мінливість. Вплив генотипу та середовища на розвиток організму

Оскільки найбільш висока концентрація йоду зафіксована на теренах Світового океану, найбільш високий ступінь ризику відносно нестачі йоду мають регіони, далекі від морів, а також регіони так званих “молодих” гірських масивів (Альпи, Анди, Гімалаї, Карпати тощо), де йод вимивається з ґрунту річками. Також небезпечними в цьому плані є регіони, розташовані в зоні розливу великих річок.

Отже, мільярд населення Земної кулі є “групою ризику”. З них найбільшу загрозу відчувають жителі Азії (701 млн.), Африки (227 млн.), Латинської Америки (60 млн.) та Європи (20-30 млн.). Принаймні 200-300 млн. осіб на Землі мають зоб або інші помітні ознаки йододефіциту, приблизно 11 млн. осіб страждають на кретинізм.

Потреба людини в йоді становить 90-200 мкг на добу (в залежності від віку).

У 1990 році в Нью-Йорку під час Всесвітньої зустрічі на вищому рівні під егідою ООН було розроблено і затверджено заходи щодо подолання хвороб, пов’язаних з йододефіцитом. Йодування солі було визнано одним із засобів досягнення цієї мети. Стратегію йодування було затверджено на одній із сесій Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ).

Додатково див. Матеріал: 4 клас. “Я і Україна”.

Дефіцит йоду впливає не лише на окрему людину: якщо нація живе в умовах постійного йододефіциту, цей чинник впливає на зниження інтелектуального коефіцієнту цілих народів (зниження IQ може сягати 13%).

Тема: Основні середовища існування організмів. Наземно-повітряне середовище. Ґрунт як особливе середовище існування живих істот

Див. зміст уроків попередніх класів.

Тема: Водне середовище. Існування живих організмів

Див. зміст уроків попередніх класів.

Тема: Поняття про середовище існування. Кругообіг речовин у екосистемах

Див. зміст уроків попередніх класів.

Тема: Планетарна роль живої речовини. Біогенна міграція атомів

Разом з іншими елементами йод завдяки біохімічним процесам, що відбуваються в природі, знаходиться в постійному кругообігу речовин. Йод є дуже рідким елементом у природі, але, незважаючи на це, він присутній усюди.

До чого може призвести нестача йоду? Нестача йоду може призвести до цілого ряду важких захворювань, серед яких ендемічний зоб – порушення роботи щитовидної залози. А функція цієї залози – викид у кров тироксину й трийодтироніну – гормонів, що містять йод. Фізіологічні функції, регульовані цими гормонами, дуже різноманітні. Вони контролюють функціонування всіх систем організму, швидкість метаболізму, теплотворення, ріст і розвиток, жировий і вуглеводний, а також білковий обміни, обмін вітамінів, жирних кислот, холестерину, перетворення каротину у вітамін А, водний і електролітний обміни.

З цього переліку функцій зрозуміло, яку величезну роль відіграють ці гормони в організмі і чому порушення функції щитовидної залози призводить до найтяжчих розладів чи навіть до загибелі організму. Перше дослідження
28 хворих на кретинізм у гірському районі Еквадору було проведено медиком Доджем. У 23 чоловік був зоб, іноді величезних розмірів. Усі хворі були низькорослими (115-145 см) і розумово відсталими. Більше половини з них не могли впоратися із завданням, що виконуються нормальною дворічною дитиною. У 27 були порушення мови й слуху, а в 17 – повна втрата слуху, у 23 – порушена координація рухів. Усі хворі мали стрибучу ходу, і ніхто з них не міг рухатися один за одним.

Це реальний опис клінічної картини ендемічного кретинізму, що з’являється тільки у зв’язку з ендемічним зобом. Вважається, що він виникає в результаті відсутності гормону щитовидної залози в критичний період дозрівання плоду. У більш легких випадках – це зоб, диспепсія, нестача молока в матерів, атеросклероз. У Закарпатті, у Прикарпатті, у Карпатських горах при хронічній йодній недостатності практично в усіх жителів збільшена щитовидна залоза, практично всі зазнають утому, депресії, дратівливість. Усе це прояви ненормальної роботи щитовидної залози. Від роботи щитовидної залози залежать такі недуги, як алергія, анемія, атеросклероз, гіпертонія, депресія, імпотенція, слабкий імунітет, зоб, кретинізм, вади зору.

Тема: Вплив діяльності людини на біосферу. Ноосфера. Основні екологічні проблеми, шляхи їх вирішення

Див. зміст уроків попередніх класів.

 

 

Розділ програми : Спадковість і мінливість організмів.

Тема уроку : Взаємодія генотипу та умов довкілля. Модифікаційна мінливість.

Мета уроку : досягти засвоєння знань про модифікаційну мінливість та її характеристики, взаємодію генотипу та умов довкілля, дати уявлення щодо заходів попередження йододефіцитних захворювань шляхом використання елементів технології критичного мислення.

Цілі уроки:

Освітні: 1. Розкрити особливості модифікаційної мінливості та її

властивості, статистичні закономірності модифікаційної

мінливості.

2. Показати залежність здоров'я людини від факторів

зовнішнього середовища на прикладі попередження

йододефіцитних захворювань.

3. Забезпечити засвоєння нових понять: “модифікаційна

мінливість”, “модифікації”, “норма реакції”, “варіаційний ряд”, “варіаційна крива”, “йододефіцитні захворювання”.

Виховні: 1. Продовжувати формування наукового світогляду

діалектико – матеріалістичних уявлень про живу природу.

2. Забезпечити виховання потреби ведення здорового способу життя,

попередження шкідливих звичок.

Розвиваючі: 1. Забезпечити креативний розвиток учнів шляхом

використання інноваційних технологій критичного

мислення.

2. Розвиток пізнавальних інтересів та кругозору учнів,

здатності встановлювати причинні зв'язки між явищами,

фактами.

Обладнання уроку : Підручник "Загально біологія" 10-11 кл. М. Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, навчальні таблиці з біології 10-11 кл. “Будова ДНК”, “Модифікаційна мінливість”, стенди “Здоровий спосіб життя”, “Роздатковий дидактичний матеріал”, гербарії “Рослини Харківської області”, колекція “Мінливість черепашок молюсків”, модель “Щитовидна залоза".

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

План уроку:

1. Загальна характеристика мінливості. Модифікаційна мінливість.

2. Властивості модифікаційної мінливості.

3. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості.

4. Здоровий спосіб життя - це шлях до щасливого життя та довголіття.

5. Профілактика йододефіцитних захворювань.

Хід уроку:

І.Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів, повідомлення теми, мети та завдань уроку.

В медицині відомі приклади, коли люди зберігали своє здоров'я начебто зовсім за невідомих причин. Але це лише здається, що вони були здорові, жили більше 100 років без відомих зусиль. Деякі довгожителі усе життя займалися спортом та фізичною працею; жили в екологічно чистих районах, наприклад, в горах або на березі моря. В медичній енциклопедії наводиться такий факт: Другий імператор династії Мін-Чен Зу (Китай, 3000 до н.е.) був захоплений формулами продовження тривалості життя, вів здоровий спосіб життя, велику увагу приділяв раціональному харчуванню, вживав лише їжу рослинного походження. Він прожив 240 років, мав фантастичну витривалість, під час військових походів зовсім не спав, мав велику “чоловічу” силу: декілька тисяч жінок, до 10 тисяч нащадків. Цей факт на сьогодні є науково доведеним геронтологічним рекордом. Як можна досягти таких успіхів в наш час? Як зберегти своє здоров’я та довголіття? Про це піде мова на нашому уроці.

II.Актуалізація опорних знань учнів:

1. Фронтальна бесіда з учнями за темою: “Генотип, як цілісна система”, застосуванням таблиці “Будова ДНК” та моделі ДНК:

а) дайте характеристику поняття “ген”;

б) доведіть, що ген - цілісна одиниця спадковості;

в) дайте характеристику структурним та регуляторним генам;

т) порівняйте організацію генотипів різних організмів.

Висновки учнів: Генотип - це цілісна система, яка склалася історично і не може же бути лише механічною сумою генів.

2. Проблемне питання : Якщо батько дитини є олімпійським чемпіоном з

футболу, чи будуть в його синів такі ж досягнення в спорті?

Навчальна дискусія з застосуванням інтерактивної методики .

3. Загальні висновки учнів: діти видатного олімпійського чемпіона з футболу можуть бути видатними спортсменами якщо :

а) генетично вони мають здібності до занять спортом;

б) протягом життя будуть тренуватись, розвиваючи успадковані

здібності;

в) умови середовища та спосіб життя будуть сприяти

досягненням у спорті, будуть вести здоровий спосіб життя.

ІІІ.Сприймання та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.

1. Учитель об'єднує учнів в малі групи ( по 5-6 осіб), розподіляє завдання між групами для самостійного вивчення § 45 за 1-3 пунктами плану записаному на дошці. Групи за 10-15 хвилин мають виконати це завдання і представити результати своєї роботи. Після самостійної роботи спікер кожної групи відповідає на один з пунктів плану за схемою: поняття - обгрунтування - приклад - висновок. Метод надає можливість під час уроку засвоїти поняття модифікаційнамінливість її властивості, закономірності модифікаційної мінливості, норма реакції, варіаційний ряд, варіаційна крива. Під час обговорення 1-3 питань плану уроку застосовуються таблиці “Модифікаційна мінливість”, гербарії “Рослини Харківської області”, колекції “Модифікаційна мінливість черепашок молюсків”, малюнки підручника «Загальна біологія 10-11 клас», №№ 87, 88, 89 (сторінки 226-229).

2. Загальний висновок учнів за 1-3 пунктами плану уроку.

3. Застосування методу «мікрофон», який дає змогу кожному учневі класу по черзі, швидко висловити свою думку чи пропозицію, відповідаючи на запитання: «Здоровий спосіб життя - це шлях до щасливого життя та довголіття». Що таке здоровий спосіб життя? Як запобігти шкідливим звичкам? Який вплив нікотину, алкоголю, наркотиків на організм? Уявіть, що у вас в руках мікрофон і вам потрібно висловиш думку.

При цьому право говорити має лише той, у кого символічний “мікрофон”. Під час проведення опитування кожна мала група складає рекламне оголошення щодо підготовки до ведення здорового способу життя та запобігання шкідливих звичок.

Застосовується наочність: стенди біологічного кабінету: “Здоровий спосібжиття”, “Світ без тютюну”, таблиці: “Вплив тютюнопаління на організм людини”, “Вплив алкоголю на організм людини”, плакати з серії “Веди здоровий спосіб життя”.

4. Загальний висновок учнів: ведення здорового способу життя, запобігання шкідливих звичок – це дійсно шлях до щасливого життя, довголіття та благополуччя, тому що фенотип кожної людини повністю залежить від умов навколишнього середовища та способу життя. Модифікаційна мінливість змінює фенотип під впливом факторів умов існування. Ступінь вираження модифікації має пряму залежить від інтенсивності та тривалості дії на організм певних чинників. Модифікації можуть зникати протягом життя, якщо припиняється дія факторів, які їх спричиняють.

5. Інтерактивна вправа (самостійна робота в малих групах з роздатковим дидактичним матеріалом) за темою: «Йододефіцитні захворювання: причини виникнення та профілактика» (роздатковий матеріал додається).

Інструктаж: вчитель повідомляє учням мету вправи, послідовність дії і кількість часу на виконання завдань.

Завдання для учнів:

Дати відповіді на поставлені запитання:

1. Яка потреба організму в йоді в різних вікових групах людини?

2. Які ознаки йододефіциту? Йододефіцитні хвороби, їхні ознаки, симптоми.

3. Як запобігти йододефіцитним захворюванням? Основні заходи профілактики йододефіцитних захворювань?

6. Представлення спікерами кожної малої групи результатів виконаних вправ. Загальне обговорення результатів. Використання методу сенкен з методики критичного мислення.

Завдання : складіть неримований вірш з 5 рядків до терміну “Модифікація”, де:

1 рядок - термін (1 слово) 1. Модифікація

2 рядок - 2 прикметника (2 слова) 2. Неспадкові, набуті

3 рядок - 3 дієслова (3 слова) 3. Виникають, змінюють, затужать

4 рядок - речення з 4 слів 4. Модифікації виникають протягом

життя

5 рядок - синоніми до терміну 5. Неспадкова мінливість.

ІV. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку

Мета: рефлексія, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставленої мети, як можна застосовувати набуті знання в майбутньому.

Оцінювання учнів, коментування оцінок.

1. Що ви дізнались про модифікаційну мінливість та її властивості?

2. Які знання одержали про здоровий спосіб життя?

3. Як запобігти шкідливим звичкам?

4. Як вам можуть знадобитися в житті знання про йододефіційні захворювання?

5. Які заходи профілактики йододефіцитних захворювань ви пропонуєте?

V. Домашнє завдання:

Використовуючи § 45 підручника підготуватись відповідати на 1-5 питання сторінки 230.

Індивідуальні завдання окремим учням (за бажанням) підготувати реферати, використовуючи додаткову літературу, за темами:

1. Історія йододефіцитних захворювань.

2. Історія відкриття йоду.

3. Функції щитовидної залози.

4. Йододефіцитні захворювання.

 

Розділ програми: Основи екології

Тема уроку: Вплив екологічних факторів на зміни в біоценозох. Агроценози.

Мета уроку: Розширити поняття учнів про вплив екологічних факторів на зміни в біоценозах, дати уявлення про агроценози та проблеми збідніння ґрунтів на мікроелементи, що спричиняють йододефіцит в продуктах харчування.

Цілі уроку:

Освітні: 1. Розкрити поняття “сукцесії” та причини сукцесій, “первинні та вторинні сукцесії ”, “кліматичні біогеценози”, “агроценози”, “раціональне харчування”.

2. Показати зміни, що відбуваються в біогеценозах під час сукцесій.

3. Розкрити поняття “агроценоз”, показати особливості функціонування агроценозів.

4. Дати уявлення про збіднілість ґрунтів, дефіцит йоду в ґрунтах та воді, що є причиною йододифіцитних хвороб людей і тварин.

5.Ознайомити учнів з заходами щодо запобігання йододифіцитних захворювань.

Виховні:

1. Продовження формування наукового світогляду, формування загальнолюдських цінностей.

2. Виховання комунікативних навичок, спілкування під час рішення загальних завдань.

3. Готувати екологічну виховану людину, здатну до своїх рішень у сфері життя, де поєднуються проблеми людини, суспільства і довкілля.

Розвиваючі:

1. Розвиток пізнавальних інтересів, світогляду учнів, самостійності в мисленні та навчальній діяльності.

2. Забезпечити розвиток розумових здібностей, логічного та критичного мислення, навчити порівнювати та узагальнювати, систематизувати знання шляхом використання інноваційної технології критичного мислення.

3. Сформувати вміння досліджувати набуті знання в повсякденному житті.

Обладнання уроку: таблиці “Біогеоценоз лісу”, “Прісні водойми”, “Зростання прісних водойм”, індивідуальні роздаткові картки: “Стан ґрунтів України”, “Йододифіцитні захворювання”, “Вміст йоду в продуктах харчування”, “Потреба людини в йоді”.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

План уроку:

1. Поняття про сукцесії. Причини зміни в біогеоценозах.

2. Первинні та вторинні сукцесії. Формування зрілих біогеоценозів.

3. Агроценози та особливості їхнього формування.

4. Збіднілість ґрунтів, води та повітря на мікроелементи – причина виникнення йододифіцитних захворювань.

5. Заходи профілактики йододифіцитних захворювань.

Хід уроку:

І. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів.

У IV ст. до н.е. видатний філософ Демокріт висловив таку думку: “Подібно до того, як буває хвороба тіла, буває також хвороба способу життя”, “Земля не належить нам, це ми належимо Землі”. Дійсно, людина, як біологічна істота, є складовою частиною біосфери. Ми не можемо існувати в іншому середовищі, ніж те, що склалося на планеті за її довгу історію. Але сьогодні кожної години близько 2000 дітей помирають з голоду, 55 людей гинуть від пестицидів та хімічних речовин, 1000 чоловік вмирає від отруєння водою, 5-6 видів рослин чи тварин зникають. Як вижити цим істотам в наш час?

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

1. Фронтальна бесіда за матеріалом попередніх тем з опорою на знання основних біологічних термінів та з застосуванням наочності: навчальні таблиці з біології 10-11 кл. “Біогеоценоз лісу”, “Біогеоценоз прісних водойм”.

А) Дайте характеристику поняття “біогеоценоз”.

Б) Дайте визначення поняттям: “видове різноманіття”, “біомаса біоценозу”, “видова структура”, “продуктивність”.

В) Поясніть структуру біогеоценозу.

Г) Які взаємозв’язки між організмами в біогеоценозах?

Д) Наведіть приклади перетворення енергії в біогеоценозах.

Е) Чи можуть біогеоценози існувати в природі постійно без змін?

2. Виконання вправи: стратегія “Попереднє керівництво”, яка полягає в тому, що на етапі актуалізації знань учнів пропонується оцінити відповіді учнів на вищезгадані питання під час фронтального опитування. В зошитах учні позначають “+”(згоден) або “-”(не згоден) з відповіддю або з визначенням біологічних питань. Така діяльність зацікавлює учнів, налаштовує на активну діяльність та усвідомлення нового матеріалу. Деякі ствердження будуть помилковими або неповними. Після закінчення відповідей учнів вчитель пропонує виправити помилки, доповнити відповіді, узагальнити і зробити висновок з проблемного питання: Чому біогеоценози не можуть постійно існувати без змін?

3. Загальний висновок учнів класу: Будь-який біогеоценоз може нормально існувати та функціонувати лише за стабільних умов довкілля. Біоценози здатні до підтримки гомеостазу, однак в них постійно відбуваються зміни, тому що зовнішнє середовище добово, сезонно, циклічно та хаотично змінюється.

ІІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

1. Мета цього етапу - зосередження уваги учнів на проблемах впливу екологічних факторів на зміни в біогеоценозах, проблемах агроценозів та забезпечення людей високоекологічними продуктами харчування.

 

Вчитель: Наводить вислів Гіппократа (400 с. до н. е. ): “Хай наша їжа буде ліками, а ліки - їжею”.

Вчитель залучає учнів до дискусії.

IV. Сприймання й усвідомлення учнями нового навчального матеріалу.

1. Самостійна робота учнів за параграфом № 66 (сторінки 332-334). Завдання: прочитати зміст підручника, ознайомитись з поняттям “сукцесії”, причини їх виникнення, первинна та вторинна сукцесії, формування зрілих біогеоценозів. При аналізі тексту учні самостійно шукають інформацію, необхідну для відповіді на запитання плану уроку та при розв’язанні різноманітних практичних проблем, що виникають в довкіллі. Учні набувають навичок пошуку й відбору інформації, аналізу причин і наслідків процесів та подій, оцінювання наведених фактів, закріплюють вміння порівнювати, узагальнювати, систематизувати навчальний матеріал.

2. Заповнення порівняльної таблиці – схеми сукцесії. Використання наочності і таблиці з курсу загальної біології (10 – 11 клас) “Заростання прісної водойми”, малюнку №126 стор. 333

 

  Первинна сукцесія Вторинна сукцесія
Причини виникнення    
Визначення    
Закономірності    
Темпи    
Кінцевий результат    

3. Перевірка заповнення таблиці за схемою: поняття–обґрунтування–приклади–висновки.

Загальний висновок за 1 –2 пунктами плану:

Спрямовані послідовні зміни в біоценозах називають сукцесіями, які бувають первинними та вторинними. Сукцесії сприяють формуванню зрілого (клімаксного) біогеоценозу, який має високу видову різноманітність, розгалужені ланцюги живлення, розвинені механізми саморегуляції.

4. Інтерактивна вправа – “Акваріум”

Учні розподіляються на групи по 6 осіб, якім пропонується завдання:

Запитання

1) Чим агроценоз відрізняється від біогеоценозу? Чи може він існувати без людини? Дайте визначення поняття “раціональне харчування”.

2) В чому причини виникнення дефіциту мікроелементів, особливо йоду, в ґрунті, в воді, в повітрі?

3) Які заходи з профілактики йододефіцитних захворювань ви пропонуєте?

 

Робота в малих групах.

Питання обговорюються в групах методом дискусії. Учні записують висновки. Групі пропонується обговорити ситуацію її розв’язання, знайти своє рішення проблеми.

Застосовується: підручник “Загальна біологія” 10 – 11 клас (стор. 334 – 335) та додатковий матеріал у вигляді роздаткових карток: “Стан ґрунтів України”, “Йододефіцитні захворювання та причини їх виникнення”, “Вміст йоду в продуктах харчування”, “Потреба людини в йоді”, “Застосування йоду як засобу попередження йододефіцитних захворювань”.

5. Обговорення підсумків самостійної роботи в малих групах за методом “Акваріуму”.

Кожна група займає місце в центрі, групі пропонується вголос прочитати ситуацію й обговорити її розв’язання. Решта учнів класу мають тільки слухати, не втручаються в перебіг обговорення. На обговорення відводиться 3–5 хв. Після цього група повертається на свої місця. Вчитель ставить запитання класу:

- чи погоджуєтесь ви з думкою групи?

- чи була ця думка достатньо аргументованою?

- який аргумент ви вважали найпереконливішими?

Після цього місце в “Акваріумі” займає інша група й обговорює наступне питання.

Наприкінці вчитель коментує підсумки дискусії. Учні формують загальний висновок.

 

V. Підбиття підсумків, оцінювання результатів уроку.

Мета: Узагальнення, систематизація знань учнів, усвідомлення того, що було зроблено на уроці, чи досягнуто поставленої мети, як можна набуті знання застосувати в житті. Оцінювання навчальних досягнень учнів, коментування оцінок. Проводиться у формі фронтальної бесіди з учнями, застосовується наочність: таблиця “Йододефіцитні захворювання”, “Географічна карта складу ґрунтів та ґрунтових вод України”, “Вміст йоду в продуктах харчування”.

Запитання для бесіди:

1) Чому ґрунти та ґрунтові води мають дефіцит йоду?

2) У чому причина йододефіциту в продуктах харчування?

3) Чому продукти харчування не забезпечують людину необхідною кількістю йоду?

4) Дайте характеристику хворобам: зоб, кретинізм.

5) Чому йодування солі є одним із засобів запобігання йододефіцитних захворювань?

VI. Домашнє завдання: прочитати параграф №66.

Підготувати відповіді на запитання №1 – 5 (стор. 336).

Поміркуйте: чому найбільшу кількість йоду мають морепродукти? Чому крокодили живуть 300 років, а ящірки – 30?

 

 

Розділ програми: Людина і біосфера

Тема уроку: Застосування екологічних знань у практичній діяльності людини.

Мета уроку: дати учням поняття про роль екологічних знань у практичній діяльності людини.

Цілі уроку:

Освітні:

1) Розкрити основні напрямки застосування екологічних знань у практичній діяльності людини.

2) Забезпечити умови для засвоєння нових понять.

3) Продовжити формування наукового світогляду, вмінь застосовувати теоретичні знання в практичній діяльності.

Виховні:

1) Виховання бережливого ставлення до навколишнього середовища.

2) Виховання комунікативних навичок, вмінь спілкування під час розв’язання загальних завдань.

3) Готувати екологічно виховану людину, здатну до прийняття рішень у повсякденному житті.

Розвиваючі:

1) Розвиток критичного та логічного мислення, розумових здібностей, самостійності, колективізму.

2) Закріплення вмінь та навичок порівнювати, узагальнювати, систематизувати наукові факти.

3) Закріплювати вміння робити в малих групах.

Обладнання уроку: Плакати Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ), стенди біологічного кабінету про здоровий спосіб життя, підручники: “Загальна Біологія”, “Географія України”, “Хімія”, “Основи екології” (10-11кл.).

Додаткова література: дивись список літератури.

Тип уроку: рольова гра

План уроку:

1. Умови уникнення екологічної кризи.

2. Міжнародні та Українські спілки Охорони Природи.

3. Законодавча база охорони природи та збереження навколишнього середовища.

4. Застосування екологічних знань у практичній діяльності людини: хімічний, біологічний, географічний аспекти.

5. Збереження здоров’я населення України. Попередження йододифіцитних захворювань. Здорова людина – багатство держави.

Хід уроку

I. Мотивація навчально-пізнавальної діяльності учнів:

Зосередити увагу на проблемі й викликати інтерес до обговорюваної теми.

Проаналізуйте наведені факти:

Кожної хвилини: знищується 51 акр тропічних лісів, використовуються близько 35000 барелів нафти; знищуються 50 тон родючого ґрунту; виділяється в повітря 12000 тон СО2. Щороку землі України втрачають 24 млн. тон гумусу. Протягом хвилини населення Землі збільшується на 172 людини.

ІІ. Сприймання та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу

Рольова гра за темою “Застосування екологічних знань у практичній діяльності людини”.

1. Мозковий штурм – інтерактивний метод колективного обговорювання, який спонукає учнів виявити уяву і творчість, відверто висловлювати думки, знаходити рішення конкретної проблеми.

Порядок проведення:

а) учні сидять зручно і невимушено. Обговорення з учнями правил проведення “мозкового штурму”;

б) оголошення проблеми, яку треба розв’язати;

в) учням пропонується висловлювати свої думки;

г) усі думки записуються на дошці;

д) обговорення та оцінювання запропонованих ідей.

Варіанти запитань для обговорення:

- Які ознаки екологічної кризи?

- В чому полягає діяльність МСОП?

- Назвіть заходи щодо охорони ґрунтів, повітря та води.

- Дайте характеристику законодавчої бази щодо охорони природи та покращення умов навколишнього середовища.

- В чому полягають демографічна та енергетична кризи?

- Чи залежить стан здоров’я людини від екології?

2. Об’єднання учнів у групи, ознайомлення їх із ролями, які вони можуть виконувати, розподіл завдань між групами:

a) Вчені: екологи, біологи, географи, хіміки.

b) Медичні працівники, генетики, лікарі, дієтологи.

c) Агрономи, працівники сільського господарства.

d) Представники партії “Зелених”, депутати Верховної Ради України, політичні діячі.

Вчитель заохочує групи до роботи, пропонує учасникам групи вивчити проблему, зробити власні висновки, подати пропозиції, поради відповідно до плану уроку та обраними ролями. Кожній групі пропонується скласти проект.

Серед учнів виділяють: спікера (керівник групи, який заохочує учнів до роботи, організує виконання роботи, підбиває підсумки роботи, визначає доповідача), секретар ( веде записи результатів роботи групи), доповідач (чітко висловлює думку групи, доповідає про результати Ії роботи).

3. Самостійна робота груп над вирішенням поставлених проблем за підручниками: “Загальна біологія”, “Географія України”, “Основи екології”, додатковою літературою.

4. Захист проектів, які передбачають практичне вирішення проблеми, чіткий кінцевий результат.

Приклад проекту, що розробила група під умовною назвою “медичні працівники”.

Плакат: „Здоров’я людей” – це джерело щасливого життя та благополуччя родини, багатство держави.

Діаграма: Від чого залежить здоров’я людини?

 

 

 
 

20% - від генофонду нації та спадковості

20% - від соціально-економічних та екологічних умов

10% - від системи охорони здоров’я та медицини

50% - від способу життя, тобто від самої людини

 

Виступ шкільного лікаря з порадами щодо ведення здорового способу життя:

- оптимальний руховий режим дня, чергування роботи та відпочинку, розумової та фізичної діяльності;

- виконання правил особистої гігієни, санітарно-гігієнічних норм життя;

- раціональне харчування;

- виконання порад щодо зміцнення здоров’я, імунітету, попередження інфекційних захворювань;

- попередження шкідливих звичок;

- позитивні емоції, заняття спортом, розвиток творчих здібностей через заняття за інтересами.

Виступ генетика з повідомленням про значення сприятливих умов довкілля для розвитку генотипу, попередження спадкових хвороб, мутаційної та модифікаційної мінливості.

Виступ лікаря-терапевта:

- причини виникнення йододефіцитних захворювань;

- ознаки недостачі йоду в організмі;

- характеристика хвороб: зоб, кретинізм.

Виступ лікаря-дієтолога:

- раціональне харчування;

- вміст йоду у продуктах харчування;

- як поповнити організм йодом;

- йодування солі.

Під час захисту проекту медиків використовуються плакати Дитячого Фонду ООН (ЮНІСЕФ) з проблем йододефіциту та профілактики йододефіцитних захворювань.

ІІІ. Узагальнення й систематизація знань учнів:

1. Обмін думками, застосовуючи метод “Займи власну позицію”. Метод застосовується після захисту усіх чотирьох проектів, під час обговорення учні висловлюють свою позицію “згоден” – “не згоден”, обґрунтовують свою позицію, наводять свої приклади, аргументи, контраргументи.

2. Фронтальна бесіда з учнями:

- Як ви почували себе в тій чи іншій ролі?

- Що подобалося під час рольової гри, а що – ні?

- Яким чином цей досвід можна застосувати в житті?

- Які аргументи можна навести на захист кожного проекту?

- Який з проектів є найбільш ефективним засобом розв’язання екологічної кризи?

- В чому він полягає?

- Чи існують інші засоби розв’язання проблеми?

3. Обговорення ступеня реалізації цілей уроку.

4. Оцінка навчальних досягнень учнів, коментування оцінок. Залучення учнів малих груп до виставлення оцінок, коментування та обґрунтування виставлених оцінок.

II. Домашнє завдання:

Кожна група закінчує естетичне оформлення проектів. Висновки, практичні рекомендації, пропозиції, плани, програми оформлюються на стендах в біологічному кабінеті.

 

 


Хімія

Хімічна характеристика йоду

1. Відкриття.

Йод був відкритий у 1812 році Бернаром Куртуа, сином відомого французького селітровара. Бернар досліджував морські водорості, з попелу яких у той час добували соду.

При цьому Куртуа помітив, що мідний казан, у якому певний час випарювався розчин попелу, швидко руйнується. Крім цього, він помітив, що після випарювання розчину утворюються невідомі кристали темно-синього або фіолетового кольору. Цю речовину Куртуа дав двом відомим хімікам – французу Жозефу Гей-Люссаку та англійцю Гемфрі Деві. Після паралельних досліджень у 1813 році обидва вчені оголосили про відкриття нового елементу, який назвали йодом, що в перекладі з грецької мови означає “темно-синій, фіолетовий”.

2. Загальні відомості.

Елемент йод знаходиться в 7-й групі головної підгрупи періодичної системи Д.І. Менделєєва та має приблизну атомну масу 127. Це один з найважчих галогенів.

3. Фізичні властивості йоду.

Йод відрізняється від інших неметалів, а, особливо, від галогенів, своїми металічними властивостями, кристалічною будовою гратки, схожої на гратку графіту, металевим блиском та здатністю проводити електричний струм.

При звичайних умовах йод – чорно-фіолетова кристалічна речовина. При кімнатній температурі він здатний до випарювання (треба зберігати в темному закритому посуді, оскільки пари йоду можуть викликати опік слизової оболонки дихальної системи).

4. Знаходження в природі (4·10-5%).

Йод містять:

а) морська вода – незначна концентрація (промислове добування утруднене);

б) морські водорості (особливо ламінарія), попіл яких служить сировиною для отримання йоду в промисловості;

в) підземні бурові води (10-50 мг/л);

г) солі КІО3 (йодат) і КІО4 (перйодат), що супроводжують залягання нітрату натрію (особливо в Чилі та Болівії).

5. Хімічні властивості йоду.

У підгрупі галогенів йод найменш хімічно активний елемент:

H2S + I2 = S↓ + 2HI

H2 + I2 D 2HI – 12, 7 кKал

Br2 + 2I- → 2Br- + I2 (сполуки йоду не можна вживати зі сполуками брому)

I2 + 2ClO-3 → 2IO-3 + Cl2↑ (хлор отруйний).

Хлор як більш активний елемент витісняє йод з розчинів солей:

2 KI + Cl2 = 2KCl + I2

У такому вигляді біологічної цінності йод не має і може завдати шкоди організму.

Йод отримують з морських водоростей та з йодитів, що містяться в нафтових водах, фільтруючи їх через шар AgCl:

AgCl + KI = AgI↓ + KCl

2AgCl D 2Ag + I2

Йодити калію та натрію застосовують у медицині під назвою “білий йод”.

2HI + Cl2 → 2HCl + I2

2HI + O2 світло→ 2I2 + 2H2O

2HI + H2SO4 → I2 + S + H2O

PI3 + 3H2O → H3PO4 + 3HI

HOI3 – йодоватиста кислота

I2 + H2O ↔ HI + HOI (у холодній воді)

I2 + Cl2 + H2O = HIO3 + HCl

HOI3 – безбарвні кристали, стійкі при кімнатній температурі.

При обережному нагріванні:

HOI3 → I2O5 + H2O.

I2O5 при нагріванні розкладається:

I2O5 t→ I2 + O2.

2HСlO4 + I2 → 2HIO4 + Cl2.

H2O + HIO3 електроліз -H2 (на катоді) + НІО4 (на аноді).

З розчину йодна кислота виділяється у вигляді безбарвних кристалів НІО4·2Н2О. Її можна розглядати як п’ятиосновну кислоту Н5ІО6 (ортойодна). У ній усі п’ять атомів водню можуть заміщатися металами з утворенням солей, наприклад, Ag5IO6.


Дата добавления: 2015-04-15; просмотров: 72; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
УРОК № 2 | Використання йоду.
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2018 год. (0.158 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты