КОНСПЕКТ. 1. Шикування, рапорт, привітання ( 1 хв )

Вступна частина ( 5 хв ).

1. Шикування, рапорт, привітання ( 1 хв ).

2.,Перевірка готовності учнів до уроку ( 1 хв ),

3. Тренування 2-3 стройових прийомів ( 3 хв ).

11. Основна частина (35 хв)..

1. Доведення теми, мети уроку,

порядку та способів відпрацювання навчальних питань ( 3хв )

2. Розгляд навчальних питань, їх протяжність ( хв ):

3 Висновки по темі. Досягнення мети уроку( 2 хв )

Заключна частина (5 хв).

1..Закріплення вивченого матеріалу (3 хв):

- дати визначення НС природног характеру;

- назвати осн. причини аварій;

- що таке “стихійне лих” .

2.Завдання додому (1 хв):

вивчити матеріал конспекту та стор232-235 підр. “ Захист Вітчизни “, 2006;

ознайомитися з матеріалом на стор.30-33 підр “Цивільна оборона”, 2004.

ЗВ

Розділ V1

Т2 у1

КОНСПЕКТ

1. Класифікація та причини виникнення надзвичайних ситуацій

мирного і воєнного часу ( 15 хв ).

1.1 Основи класифікації НС

Екологічна обстановка у світі за останні роки погіршилась і вваається несприятливою. Надзвичайні ситуації від стихійних лих, аварії і катастрофи на підприємстві і транспорті супроводжуються загибеллю людей, руйнуванням населених пунктів, забрудненням і зараженням довкілля. Політична нестабільність у світі приводить до розв’язання конфліктів між державами воєнними засобами, результатом яких також є руйнування населених пунктів та жертви серед цивільного населення. Зниження масштабів людських втрат та матеріальних збитків, запобігання надзвичайним ситуаціям миргого і воєнного часу, ліквідація їх наслідків є важливою загальнодержавною проблемою і одним з найважливіших завдань органів державного управління, спеціалістів ЦО і населення. Надзвичайні ситуації класифікують за такими ознаками:

- за характером (природний, техногенний, воєнний, соціально-політичний) походження подій, які призводять до НС;

- відповідно до територіального поширення та обсягів заподіяних збитків;

- за загальною причиною виникнення;

- за видом;

- за наслідками, термінами та масштабами прояву.

Створення ефективного механізму оцінювання події, що відбулася або може відбутися у прогнозований період; визначення ступеня реагування на відповідному рівні управління складають мету класифікації НС.

1.2 Класифікація НС за характером їх походження

Виходячи з характеру походження подій, від яких виникають НС на території України, розрізняють:

- надзвичайні ситуації мирного характеру, які в свою чергу поділяються на НС природного, техногенного і соціально-політичного характеру;

- надзвичайні ситуації воєнного характеру.

Визначення надзвичайних ситуацій такі.

НС природного характеру –небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація грунтів, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, масове ураження рослин, зміна стану водних ресурсів.

НС техногенного характеру –транспортні аварії (катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи, аварії з викидом небезпечних хімічних, реактивних і біологічних речовин, раптове руйнування споруд та будівель, аварії на інженерних мережах, гідродинамічні аварії на дамбах та інше.

НС соціально-політичного характеру( пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування )–здійснення або реальна загроза терористичного акту ( збройний напад, захоплення і утримання важливих об’єктів, ядерних установок, систем зв’язку, напад чи замах на екіпаж повітряного чи иорського судна ); викрадення чи знищення суден, встановлення вибухових суден у громадських місцях, зникнення, крадіжка зброї тощо.

НС воєнного характеру( пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження ) – ураження населення внаслідок зруйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин, нафтопродуктів, вибухових, сильнодіючих ядучих речовин.

Інші важливі визначення, які використовуються у ЦО:

Небезпечне природне явище –це природний результат або процес, який за масштабами та інтенсивністю і тривалістю може вражати людей і об’єкти.

Аварія -це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті або на території загрозу для життя і здоров’я людей і приводить до руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа – великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.

1.3 Класифікація НС за їх територіальним поширенням.

Постановою КМУ № 1099 від 15.07.98р. “Про порядок класифікації НС”, в якій в залежності від територіального поширення, обсягів збитків, кількості загиблих, визначають чотири рівні надзвичайної ситуації за класифікаційними ознаками.

НС загальнодержавного рівня- це НС, яка розвивається на території двох та більше областей ( ресурс ліквідації >1-го відс. бюджету).

НС регіонального рівня- …двох і > адм-х районів ( те ж ).

НС місцевого рівня– це НС, яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням ситуації (ресурси на ліквідацію перевищують власні можливості об’єкта).

НС об’єктового рівня– це НС, яка розгортається на самому об’єкті і не виходить за його межі.

Крім того, класифіквція природних і техногенних НС може бути і за такими ознаками:

- загальна причина виникнення, характер походження подій, вид, наслідки, терміни та масштаби прояву.