Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Юридичний словник. Possessio – володіння.

Читайте также:
  1. Збагачення словникового запасу учнів
  2. СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ ТА ТЕРМІНІВ
  3. СЛОВНИК ТЕРМІНІВ
  4. Словники: їх роль у збереженні та збагаченні української мови
  5. Словникова робота в процесі навчання орфографії
  6. Юридичний словник

Possessio – володіння.

Detentio – тримання.

Corpus possessionis – фактичне володіння річчю.

Animu possessionis – намір вважати дану річ своєю.

Precerium – безплатне і тимчасове користування чужою річчю.

Possessorium – зачист фактичного володіння, яке не передбачає посилання на право.

Dominium proprietas – власність.

Jus possidendi – право володіти.

Jus utendi – право користуватися.

Jus abutendi – право розпоряджатися.

Jus fruendi – право одержувати прибутки.

Jus vindicandi– право захищати.

In jure cession – уступка права.

Condominium – спільна власність.

Occupatio nullius – заволодіння нічийною річчю.

Specification – переробка речей.

Usucapio – набуття права власності по давності.

Accessio – прирощення, приєднання речей.

Rei vindication – віндикаційний позов.

Actio negatoria – негаторний позов.

Actio Publiciana – публіціанський позов.

 

Цікаво знати:

«Розпорядок дня та відпочинок римлянина»

Прокидалися римляни дуже рано – о 6-7 годині ранку.

Вранішній туалет був дуже простий: одягали сандалі, мили обличчя і руки, полоскали рот і накидали плащ, якщо було прохолодною У багатьох людей за цим слідували гоління і стрижка.

Приблизно о 7-й годині був перший сніданок (шматок хліба, змоченого у вині, або змащеного медом, абл посипаного сіллю; оливки і сир; залишки вечері).

Після першого сніданку займалися господарськими і громадськими справами. Як правило, всі справи закінчувалися опівдні.

Об 11 – 12-й годині – другий сніданок. Він теж був скромним: у Сенеки він складався з хліба і сушеного інжиру. Імператор Марк Аврелій додавав до хліба цибулю, боби і дрібну солону рибу. У робочого люду приправою до хліба був буряк. Син забезпечених батьків, повернувшись зі школи, одержував шматок білого хліба, маслини, сир, сухий інжир і горіхи.

Потім наставав пообідній відпочинок, після якого мились у банях, займалися гімнастичними вправами і прогулювались. Бані в Римі відчинялись о пів на третю влітку і о пів на другу взимку.

Десь о 17-й годині сім’я усім складом (за винятком маленьких дітей) сідала обідати. На обід, як правило, запрошувалися гості. Обід був маленьким святом, тому тривав декілька годин. Пліній старший проводив за обідом не менше трьох годин. За обідом чоловіки напівлежали, а жінки сиділи. Звичайний обід складався з трьох перемін: закуски (салат, цибуля, гостра зелень, яйця і солона риба; все запивали напоєм з виноградного соку або вина з медом); друга переміна складалася з м’ясних і рибних страв, на десерт подавали фрукти і каштани.



Головний спортивний майданчик Риму – Марсове поле, а також комісії – місце на форумі, де проходили народні збори.

Найулюбленішим видом відпочинку було полювання на диких звірів і птахів.

Серед «невинних» ігор виділялися загадки і головоломки, в які грали і дорослі і діти: «мелькання пальців», «голова-корабель», «дванадцять ліній». Грали римляни і в гру, схожу на наші шашки. Серед азартних ігор виділялася гра в кості. Гра в кості була заборонена протягом року і дозволялася лише в свята Сатурналій.

Римляни любили знайомитися з диковинками і новинками, завезеними з далеких земель. Охоче населення Риму ішло подивитися на зразки невідомих раніше рослин, екзотичних звірів (за Августа носорога виставляли на форумі, тигра – на сцені театру, а змію довжиною в 50 ліктів (близько 50м) – на комісії); на людей з незвичайним кольором шкіри, з непропорційною будовою тіла чи ознаками потворності.



Ще однією розвагою для римлян були гладіаторські бої. Гладіаторський поєдинок прийшов в Рим від етрусків (у 264р. до н. е. сини якогось Брута Пері влаштували в пам'ять батька бої гладіаторів). Від 105р. до н. е. гладіаторські ігри вводяться в число публічних видовищ. Гладіаторами називали рабів і військовополонених, які змагалися на цирковій арені між собою. Вони навчалися в гладіаторських школах ( у Римі, Пренесті, Капуї). Тих, хто боровся з дикими звірами (левами, пантерами, биками, кабанами, привезеними із провінцій), називали бестіаріями; із них, засуджені (злочинці) боролися без зброї і в випадку перемоги над звіром одержували пальмову гілку і життя. Користувалися популярністю і «риболовля»: боєць-ретиарій, оснащений тризубомі сіткою, ловив у свої сіті «рибку» - воїна мурмілона в шоломі із зображенням риби, озброєного мечем і щитом.

В епоху імперії став популярним девіз: «Хліба і видовищ!» Утриманцями держави (в І – ІІ ст. н. е. їх кількість доходила до 200 000) ставали неімущі громадяни, в основному плебеї, які втратили свої земельні наділи. Відповідно до закону 73 р. до н. е., кожний із них щоденно одержував півтора кілограма хліба (потім була введена роздача масла і м’яса, а інколи грошей). Свята продовжувалися близько півроку (175 днів на рік); змагання колісницьв цирку інколи тривали до заходу сонця, а на арені в один день могли виступати близько 100 пар гладіаторів. На штучних озерах влаштовували костюмовані морські баталії, де засуджені до смертної кари злочинці зображали найбільш відомі морські битви. Грандіозні видовища, влаштовані імператором Траяном, сучасником Ювенала (знаменитого сатирика), в 106 р. н. е., після перемоги над Дакією (знаходилась на території сучасної Румунії), продовжувалося 123 дні. На сцені змагалось 100 тисяч гладіаторів і було затравлено 11 тисяч диких звірів.

У IV ст. в Римі були введені сценічні ігри, які виконувалися професійними артистами – гістріонами.

Тільки в 55 р. до н. е. Помпей побудував постійне кам’яне приміщення театру. На відміну від грецького театру, римський театр не мав оркестри, вона була відведена під крісла сенаторів (пізніше це буде названо партер), сцена була ширша, але нижча від грецької. Місця для глядачів розташовувалися амфітеатром.

За переказами, в області Лацій, центром якої був Рим, колись царствував Сатурн (батько Юпітера). Часи правління Сатурна проголошувалися золотим часом, епохою справедливості, достатку, рівності і миру. В пам'ять про минулий золотий час з 494 р. до н. е., римляни щорічно відзначали Сатурналії, які в часи Цезаря продовжувалися три дні, з 17 по 19 грудня, а в епоху Імперії – сім днів. У ці дні люди звільнялися від роботи, призупинялися судочинство, розроблення воєнних планів. На один день (19 грудня) навіть забували про соціальну нерівність: раби одержували свободу, навіть свободу слова, сідали за один стіл із своїми скромно одягнутими власниками, які до того ж, їм прислуговували. Люди веселилися на вулицх, ходили один до одного в гості, посилали подарунки; було прийнятим проголошувати тільки веслі і жартівливі промови.

Римляни були також любителями юридичних видовищ. Відвідування слухання справ прирівнювалося до відвідування театру. Зазвичай судові справи (в імператорський період) розглядалися в базиліках. Навколо лавки, на якій сидів претор, який головував на слуханні, займали місця 180 чоловік, що було присяжними. На дерев’яних лавках навпроти сиділи конфліктуючі сторони в оточенні друзів, родичів адвокатів. У глибині аудиторії товпилися глядачі, які жадібно ловили кожне слово, сказане адвокатом.

Якщо справи були дрібними, то слухалося до чотирьох справ за день.

 


Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 39; Нарушение авторских прав


<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Тестові завдання. 1. Назвіть основні риси речового права: | Тестові завдання. 1. Які речі не підлягають набуттю по давності:
lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2017 год. (0.015 сек.) Главная страница Случайная страница Контакты