Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Природні джерела




Природне випромінення є складовою частиною біосфери, екологічним

фактором, який впливає на всі живі організми і створює таким чином природний радіаційний фон. Воно утворюється за рахунок трьох джерел: 1) космічного випромінення, 2) випромінення зовнішніх земних джерел і 3) випромінення внутрішніх джерел.

У космічному випроміненні виділяють галактичне випромінення, яке являє собою потік частинок високої енергії, переважно протонів - первинне випромінення, а також створене ними в атмосфері Землі внаслідок взаємодії з атомними ядрами її компонентів - вторинне випромінення, в якому

зустрічаються нейтрони, протони, електрони, мезони, мюони та ін. Більшість частинок первинного космічного випромінення має енергію понад 109 еВ (1

ГеВ), а енергія окремих з них досягає 1020-1021 еВ і більше. Для порівняння, енергія рентгенівського випромінення становить 0,12 · 103 еВ.


Сонячне космічне випромінення, яке порівняно з галактичним має низьку енергію (близько 4 · 1010 еВ), не спричинює помітного збільшення дози випромінення на поверхні Землі, значною мірою затримуючись і розсіюючись в атмосфері. Внаслідок цього, звичайно, інтенсивність космічного випромінення залежить від географічного розташування об'єкта і збільшується відповідно до висоти морського рівня.

В результаті взаємодії космічного випромінення з ядрами атомів кисню, азоту, аргону атмосфери утворюються космогенні радіонукліди, що потім надходять на земну поверхню з атмосферними опадами. Ця група представлена радіонуклідами з періодами напіврозпаду від 32 хвилин до 7,4 ·

105 років (таблиця 27).

 

 

27. Характеристика радіонуклідів, індукованих космічним випроміненням

 

  Радіонуклід Швидкість утворення, ат/см2·с   Період піврозпаду Енергія випромінень, Ев, кеВ
3H 0.20 124 року 18.6
7Be 8.1·10-2 53 дні 3.3
10Be 4.5·10-2 2.5·105 років
14C 2.5 5730 років
22Na 8.6·10-5 2.6 року 545 (β+)
24Na 3.0·10-5 15 год
28Mg 1.7·10-4 21.2 год
26Al 1.7·10-4 7.4·105 років 1170 (β+)
31Si 4.4·10-4 2.6 год
32Si 1.6·10-4 700 років
32P 8.1·10-4 14.3 дні
33P 6.8·10-4 25 днів
35S 1.4·10-3 87 днів
38S 4.9·10-5 2.87 год
34Cl 2.0·10-4 32 хвилини 2480 (β+)
36Cl 1.1·10-3 3.1·105 років
38Cl 2.0·10-3 37.3 хвилини
39Cl 1.4·10-3 55.5 хвилини
39Ar 5.6·10-3 270 років

 

Найбільш значущі в радіоекологічному відношенні радіонукліди - 3H,

7Be, 14C, 22Na і 24Na.

Випромінення зовнішніх земних джерел визначається радіоактивністю земної кори, води й атмосфери за рахунок природних радіоактивних елементів, передусім таких, як 238U, 235U,232Th, 222Rn і 220Rn, 2І0Po, 40K, 48Ca,

87Rb, 14C, 3H, 7Вe та інші.

Вміст природних радіонуклідів у різних місцях Землі варіює в широкому діапазоні. Відповідно значно змінюється і природний радіаційний фон. Осадові породи, як правило, мають невисоку радіоактивність. Вивержені породи (граніт, базальт) містять велику кількість радіоактивних елементів. Дуже багаті на торій і радій так звані монацитові піски, основою

яких є мінерал монацит - фосфат рідкоземельних елементів переважно групи


церію. Відомі також високорадіоактивні водні джерела. В регіонах, де вони є, радіаційний фон може набагато перевищувати природний. Якщо, наприклад, потужність дози природного фону в різних частинах нашої планети варіює у межах 1,5-15 мкР/год, то у деяких регіонах Франції, Швеції, США – 30-50 мкР/год, а в Індії, Бразилії, Ірані є провінції, де потужність дози природного радіаційного фону досягає сотень мікрорентген на годину.

Внутрішніми джерелами випромінення є радіонукліди, що потрапляють у рослини, а також в організми тварин та людей разом з

повітрям, водою, їжею. Найбільше внутрішнє опромінення спричинюють

222Rn і 220Rn, 40K, I4C, 87Rb, 226Ra, 210Ро.

Отже, живі організми постійно відчувають вплив іонізуючого випромінення з трьох зазначених вище джерел, які становлять природний

радіаційний фон. Він є одним з головних факторів природного мутагенезу,

який відіграє важливу роль у процесі еволюції живих організмів. Це радіаційне середовище є також однією з причин виникнення злоякісних новоутворень і спадкових захворювань.

Починаючи з минулого століття природний радіаційний фон поступово зростає. Це є наслідком діяльності людини й індустріалізації господарства, які спричинили видобуток з надр Землі та надходження у навколишнє середовище великої кількості радіонуклідів разом з такими корисними

копалинами, як кам'яне вугілля, нафта, газ, металеві руди, солі, що становлять основу мінеральних добрив.

 

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-02-10; просмотров: 115; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты