КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВОСтр 1 из 20Следующая ⇒ НаціональнА АКАДЕМІЯ внутрішніх справ Навчально-науковий інститут заочного навчання
ЮРИДИЧНО-ПСИХОЛОГІЧНИЙ Факультет
НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ з дисципліни "Кримінальне право" Для підготовки студентів 5-х курсів До Державної атестації Київ - 2014 ББКХ Н156 Матеріали підготували:
За редакцією кандидата юридичних наук доцента Опалинського Ю.В. Н156 Навчально-методичні матеріали для студентів 5 курсу / [уклад.: Смаглюк О.В., Савченко А.В. та ін.]; за редакцією кандидата юридичних наук доцента Опалинського Ю.В. – К. : Національна академія внутрішніх справ, 2014. – 60 с. ББКХ Oacute; Національна академія Внутрішніх справ, 2014 КРИМІНАЛЬНЕ ПРАВО Кримінальне право – це одна з найважливіших галузей права і є невід’ємним, вагомим елементом правової культури майбутнього юриста. Засвоєння положень кримінального законодавства сприятиме розбудові правової держави, покращенню практики правового регулювання суспільних відносин, здійсненню значного кроку до демократизації життя суспільства, підвищення соціальної ролі кожного громадянина, покращення захисту прав і свобод, утвердження дії принципу верховенства права. У цьому невпинному поступі надзвичайно велику роль має сфера кримінально-правових відносин, де протиріччя суспільного розвитку і вплив негативних факторів виявляється особливо гостро. Тому вивчення положень діючого кримінального законодавства сприятиме удосконаленню його норм та практики цього застосування і це виступатиме закономірною потребою розвитку права та зміцнення гарантій дотримання законності в державі. Кримінальне право структурно поділяється на дві тісно взаємопов’язані частини – Загальну та Особливу. До Загальної частини входять норми, що визначають завдання, принципи та основні інститути кримінального права. Особлива частина складається з сукупності норм, в яких містяться основні ознаки конкретних діянь, що визнаються злочином, та встановлені певні види й міра покарань за їх вчинення. Метою вивчення навчальної дисципліни є надання допомоги студентам у засвоєнні основних положень кримінального права, ознайомлення з його найважливішими інститутами та положеннями; набуття навичок самостійного комплексного аналізу складу злочину, відпрацювання навичок та умінь правильного застосування отриманих теоретичних та методичних знань під час вирішення конкретних ситуаційних задач; формування у студентів науково обґрунтованих знань про злочин та кримінальну відповідальність, а також про тенденції розвитку законодавства України та інших держав, про заходи кримінально-правової боротьби зі злочинністю. В результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати: 1) об’єкт, предмет і метод кримінального права, його понятійно-категоріальний апарат; 2) основні положення про систему кримінального права та закон про кримінальну відповідальність; 3) сутність злочину та їх класифікацію; 4) зміст інститутів співучасті та множини злочинів; 5) поняття, мету та систему покарань; 6) сутність та значення інститутів призначення та звільнення від відбування покарання; 7) зміст інституту судимості та примусових заходів медичного характеру; 8) основні положення про систему Особливої частини кримінального права; 9) елементи конкретних складів злочину та їх обов’язкові і факультативні ознаки; 10) зміст інститутів Особливої частини кримінального права; 11) сутність та значення інститутів Особливої частини кримінального права. уміти: 1) визначати дію закону про кримінальну відповідальність в просторі та часі; 2) визначати злочин, його види і стадії; 3) визначати склад злочину, наявність співучасті та множинності злочинів; 4) визначати обставини, що виключають злочинність діяння; 5) визначати підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та покарання; 6) визначати відмінність покарання від інших заходів державного примусу; 7) кваліфікувати злочини.
|