Курс акцій. Дивіденди і їх значення

Ціна, за якою акції продаються і купуються на фондовій біржі, називається курсом акцій. На первинному ринку цінних паперів акції продаються за так званою емісійною ціною, яка може відхилятися в той чи інший бік від номінальної вартості. На вторинному ринку (на фондовій біржі) акції продаються за ринковою ціною, яка називається курсом акцій. На динаміку курсу акцій визначальний вплив робить розмір дивідендів, які виплачуються за акціями.

Дивіденди акціонерам визначаються шляхом ділення всього прибутку, що розподіляється, на загальну кількість акцій корпорації. Але якщо корпорація випускає не тільки прості, а й привілейовані акції, то спочатку з прибутку, що розподіляється, виділяється сума на виплату дивідендів за привілейованими акціями, а решта прибутку ділиться на загальну кількість звичайних акцій.

Для підтримування курсу своїх акцій кожне акціонерне товариство прагне не допустити зниження дивідендів навіть тоді, коли протягом певного часу воно не мало прибутків, або навіть мало збитки. У такому випадку дивіденди нараховуються із резервного фонду, який утворюється з обов'язкових відрахувань з прибутку за попередні роки. Курс акцій формується на кожній біржі або самостійно, або на основі угод, якщо біржа входить у міжбіржову систему.

На курс акцій значний вплив робить також динаміка ставки позичкового процента. Коли ця ставка підвищується, то гроші дорожчають і, звичайно, вони менше вкладаються в акції, отже попит на акції падає і знижується їх курс. При зниженні ставки процента курс акцій підвищується.

У цілому курс акцій акціонерних товариств залежить від багатьох факторів, зокрема від економічної і політичної стабільності, інфляційних процесів, ступеня ризику капіталовкладень, можливості вкладання коштів у нерухомість та інших. Тому математично точно формалізувати визначення курсу акцій неможливо.

Поруч з акціями акціонерні товариства можуть випускати й облігації. Чим вони відрізняються від акцій? Акції не підлягають викупові. Облігації після закінчення строку, на який вони випущені, викуповуються. За акцією виплачується дивіденд, розмір якого залежить від прибутку підприємства. За облігацією виплачується заздалегідь установлений процент. Власник акції є співвласником акціонерного товариства, має право брати участь у зборах акціонерів, може бути обраний до керівних органів товариства. Власник облігацій такого права не має, бо він є не співвласником підприємства, а його кредитором.

З курсовою ціною акцій пов'язаний засновницький прибуток, який привласнюється засновниками акціонерного товариства. Він являє собою різницю між курсовою ціною акцій і сумою капіталу, реально вкладеного в акціонерне товариство. Засновники акціонерного товариства не продають усіх акцій. Вони частину їх залишають, аби здійснювати контроль над діяльністю акціонерного товариства і забезпечувати собі максимум прибутку. Яка ж кількість акцій визначає контрольний пакет? Теоретично він повинен становити 50% випущених акцій + 1 одна акція. Тобто найбільшу кількість акцій, яка може бути зосереджена в руках одного акціонера. Більшої кількості ні в кого бути не може. Тому при голосуванні з тих чи інших питань діяльності акціонерного товариства власник контрольного пакету акцій завжди має можливість нав'язати акціонерам рішення, вигідне саме йому. У реальній практиці контрольний пакет акцій значно менший, ніж його теоретична величина.

З розвитком акціонерних форм організації підприємств виникли холдингові компанії або холдинги (від англійського holding — той, хто тримає, володіє). Це компанії, що створюються з метою скуповування контрольних пакетів акцій інших, дрібніших акціонерних компаній. Володіння контрольними пакетами акцій дає Можливість одержувати великі дивіденди, контролювати діяльність цих компаній і використовувати їх у своїх інтересах.

Розподіл прибутку в акціонерних товариствах має свої особливості. Певна частина прибутку розподіляється за акціями і використовується для виплати процентів за облігаціями. Решта залишається у розпорядженні товариства. Вона використовується для розширення діяльності підприємства та на інші потреби.