КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Семінарське заняття № 1Тема: «Філософія як світогляд, її призначення, зміст і функції в суспільстві» Філософське знання має свою специфіку, яка полягає в його плюралістичному, діалогічному й водночас толерантному стосовно інших точок зору характері. Зазначене дає змогу розглядати філософію як "мудрість", як знання "софійного" типу. Проте філософія є мудрістю лише "в ідеалі", реально ж вона є постійним прагненням до мудрості устремлінням до неї ( гр. "філософія" і означає любов до мудрості: "філео" - люблю, "софія" - мудрість). Цим і зумовлений процесуальний характер філософського знання, його діяльно - активний характер. Розглянута в цьому плані філософія виступає в ролі своєрідного мистецтва, вміння "вчити мислити", вміння читати "поліфонію смислів" тексту, вміння творчо, неповторно мислити. "Множність" філософського знання і характеризує його як знання світоглядне. А що ж таке світогляд? У найелементарнішому розумінні слова - це найзагальніше усвідомлення людиною навколишнього світу, свого місця в ньому, свого ставлення і відношення до цього світу й до себе, своїх претензій і намірів що до світу та шляхів реалізації цих намірів. Отже, світогляд є певного роду знанням. Водночас - це не просте знання, а й оцінка людиною світу й самої себе. Філософія є однією з форм суспільної свідомості, що розвинулась десь близько двох з половиною тисячоліть тому на базі первісної міфології, успадкувавши значною мірою в процесі розкладу останньої її світоглядні функції. Філософія є знання загального, що зближує її з такою формою суспільної свідомості, як наука. Остання, як і філософія, відображає світ у загальних поняттях. Зближує філософію з наукою і те, що філософія прагне теоретично обґрунтувати свої положення, довести їх, виразити в теоретичній формі. Разом з наукою філософія відрізняється принципово і від релігії - форми суспільної свідомості, орієнтованої на непізнавальне «осяяння» сфери надприродного, потойбічного, «божественного» буття, яке внаслідок своєї неадекватності методам наукового, філософського та інших форм пізнання досягається лише в актах «безпосереднього переживання» її людською душею - віри. Предметом філософії є світ у цілому (природа, суспільство і мислення) у своїх найзагальніших закономірностях, розглядуваний під кутом зору суб'єкт-об'єктного відношення. Інакше кажучи, предметом філософи є не світ сам по собі, не людина сама по собі, а відношення «людина - світ». План
Мета вивчення теми:з’ясування місця філософії в системі людського пізнання та духовної діяльності, окреслення ролі філософського знання в життєвому самовизначенні людини, співвідношення філософії із іншими сферами інтелектуальної діяльності; осмислення провідних характерних особливостей філософського мислення; розкриття змісту, структури та функції філософії.
|