Основні поняття і термінологія

Інформація – це сукупність відомостей або даних про які-небудь події, явища або предмети, тобто сукупність знань про навколишній світ. На відміну від матеріального і енергетичного ресурсів, інформаційний ресурс не зменшується при застосуванні, а навпаки накопичується з часом та при допомозі технічних засобів може оброблятися, зберігатися і передаватися на значні відстані. Передавання та зберігання інформації здійснюється за допомогою знаків (символів), які дозволяють зобразити її в деякій формі.

Повідомлення – це сукупність знаків, які відображають ту чи іншу інформацію. Передавання повідомлень (а відповідно й інформації) на деяку відстань здійснюється за допомогою певного матеріального носія.

Модуляція – процес зміни параметрів носія інформації.

Сигнал – фізичний процес, який відображає (переносить) повідомлення, що передається.

Дискретний, або дискретний за рівнем (амплітуди) сигнал – це сигнал, який приймає за величиною (амплітуді) тільки певні дискретні значення.

Неперервний або аналоговий сигнал – це сигнал, який може набувати будь-яких рівнів значень у певному інтервалі величин.

Дискретний за часом сигнал – це сигнал, заданий тільки в певні моменти часу.

Неперервний за часом сигнал – це сигнал, заданий на всій осі часу.

Цифровий сигнал – це дискретний як за рівнем, так і за часом сигнал.

Далі будемо розглядати лише системи зв’язку, призначені для передавання цифрових повідомлень. Інформація, яка міститься в такому повідомленні, передається за допомогою цифрових сигналів від джерела повідомлень (ДП) до одержувача повідомлень (ОП) по каналу передавання цифрових повідомлень (КПЦП).

Оскільки об’єктом, який переносить повідомлення по таких системах зв’язку є цифровий сигнал, то техніка такого зв’язку за суттю є технікою транспортування (передавання) цифрових сигналів каналами зв’язку.

Основні параметри сигналу:

Тривалість сигналу – визначає інтервал часу, в межах якого сигнал існує.

Динамічний діапазон – це відношення найбільшої миттєвої потужності до тої мінімальної потужності, яку необхідно відрізнити від нуля при заданій якості передавання.

Ширина спектра сигналу – це діапазон частот, у межах якого зосереджена його основна енергія. Вона визначає швидкість зміни сигналу в середині інтервалу його існування. У техніці зв’язку спектр предаваного сигналу часто навмисне скорочують для економії витрат на апаратуру лінії зв’язку. Величину інтервалу спектра сигналу, на яку він може бути скорочений, визначають, виходячи з максимального спотворення сигналу, яке допускається при передаванні. Наприклад, при телефонному зв’язку вимагається, щоб мова була настільки розбірна, щоб абоненти могли впізнати один одного по голосу. Для цього досить передати мовний сигнал у смузі частот 300-3400 Гц. Спектр модульованого сигналу зазвичай ширше, ніж спектр передаваного повідомлення і залежить від типу модуляції.

Об’єм сигналу :

(1.1.1)

Об’єм сигналу дає узагальнене уявлення про можливість даної множини сигналів як переносників повідомлень. Чим більший об’єм сигналу, тим більше інформації можна “вкласти” в даний об’єм сигналу і тим важче передати такий сигнал з якістю, що вимагається.