Електролітичні і хімічні покриття

Електролітичні і хімічні покриття застосовують для відновлення і зміцнення деталей (хромування, залізнення, нікелювання), захисту від корозії і надання деталям гарного зовнішнього вигляду (нікелювання, хромування, цинкування, кадміювання та ін.).

Технологічний процес нанесення гальванічного покриття передбачає

виконання трьох груп операцій: підготовка поверхні деталі до нанесення

покриття, нанесення покриття і завершальна обробка після покриття.

Підготовка поверхні основного металу виконується з метою надання деталі

правильної геометричної форми, видалення жирових та оксидних забруднень і

зменшення шорсткості поверхні.

Підготовка складається із таких операцій:

- механічна обробка поверхонь, які потрібно наростити;

-очищення деталей від оксидів і промивання їх органічними розчинниками;

- монтаж деталей напишеш пристрої та ізоляція місць, що не підлягають

покриттю;

- знежирювання (хімічного чи електрохімічного);

- промивання в проточній гарячій, а потім в холодній воді;

- хімічна чи електрохімічна обробка;

- промивання в проточній воді.

Попередня механічна обробка проводиться, щоб усунути сліди

спрацювання та відновити правильну геометричну форму. Найчастіше

застосовуються такі способи попередньої механічної обробки, як шліфуванню і

полірування. У процесі нанесення захисного і декоративного покриття

необхідна ретельна механічна обробка для одержання мінімальної шорсткості.

Оброблюючи деталь, потрібно заокруглювати, де це можливо, гострі кромки,

фаски, кути, що дасть можливість уникнути утворення на них наростів.__

Схему установки для електролітичного осадження металу наведено на рис. 1.1.

Рис. 1.1. Схема установки для електролітичного осадження металу:

1 - анод; 2 - катод (деталь); 3 - ванна; 4 - електроліт

Аноди виготовляють з того металу, який наносять на деталь, рідше - із свинцю. Електролітом є розчин у дистильованій воді сполук (найчастіше солей) осаджуваного металу. Для підвищення стабільності процесу і якості покриттів в електроліт вводять різні домішки (кислоти та ін.).

Значення електрохімічних еквівалентів беруть з довідників. Для двовалентного заліза - 1,042, хрому - 0,324, нікелю - 1,095, двовалентної міді - 1,186.

Крім постійного струму при нанесенні електрохімічних покриттів застосовують змінний асиметричний струм. Його застосування поліпшує структуру покриття і дає змогу інтен-сифікувати процес за рахунок підвищення щільності струму (у 1,5...3 рази).

Хімічні покриття одержують, занурюючи деталь у розчин (без пропускання електричного струму) й витримуючи у ньому до одержання потрібної товщини покриття.