Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Економічний аналіз складається з таких етапів.




Читайте также:
  1. Amp; 1. Загальний аналіз ризику в життєдіяльності людини
  2. E) нет таких
  3. VII. Тематика курсових робіт з аналізу фінансів підприємств
  4. АВС-аналіз по об'єму продажу товарів за період
  5. Аналіз адитивної та мультиплікативної моделі тимчасового ряду.
  6. Аналіз аналогів ПК, сучасних інформаційних технологій, засобів розробки програмного забезпечення
  7. Аналіз багатофакторної лінійної моделі регресії
  8. Аналіз беззбитковості
  9. Аналіз безпосереднього оточення
  10. Аналіз виробничого травматизму

На першому етапі уточнюють об'єкти, мету і завдання аналізу, складають план аналітичної роботи.

На другому етапі розробляють систему синтетичних і аналітичних показників, за допомогою яких характеризують об'єкт аналізу.

На третьому етапі збирають і готують для аналізу необхідну інформацію (перевіряють її точність, приводять до зіставного вигляду тощо).

На четвертому етапі порівнюють фактичні результати господарювання з показниками плану досліджуваного періоду, з фактичними даними минулих періодів, з показниками провідних підприємств, із середніми по галузі тощо.

На п'ятому етапі вивчають фактори і визначають їхній вплив на результати діяльності підприємства.

На шостому етапі виявляють невикористані і перспективні резерви підвищення ефективності виробництва.

На сьомому етапі оцінюють результати господарювання з урахуванням дії різноманітних факторів і виявлених невикористаних резервів, розробляють заходи для використання їх.

Найважливішим елементом методики є технічні прийоми і способи аналізу (інструментарій аналізу)(рис. 1.1).

У другому підрозділі здійснюється аналіз витробничо-господарскої діяльності підприємства за останні три роки на підставі матеріалів переддипломної практики. Для цього слід техніко-економічні показники звести в таблицю:

Таблиця 1.1 - Основні техніко-економічні показники діяльності підприємства за 2010 – 2012 роки

Показники Фактичні дані по роках Абсолютне відхилення, „+/-” Відносне відхилення, %
2011/ 2010 2012/2011 2011/2010 2012/ 2011

 

1. Аналіз виробництва та реалізації продукціїздійснюється за наступними показниками:

- аналіз обсягу та асортименту продукції;

- аналіз структури продукції;

- аналіз якості продукції;

- аналіз ритмічності та якості організації виробництва;

- аналіз реалізації продукції);

Джерелами інформації для аналізу виробництва і реалізації продукції є:

а) планові дані; план підприємства, план відвантаження і реалізації продукції, оперативні плани-графіки;

б) дані статистичної звітності:

o форма № 1 (підприємництво) "Звіт про основні показники діяльності підприємства;



o форма № 1-П (річна) "Звіт підприємства про продукцію";

o форма № 1-П (квартальна) "Квартальний звіт підприємства про продукцію";

o форма № 1-П (місячна) "Терміновий звіт про виробництво промислової продукції (робіт, послуг)**;

o форма № 5 ЗЕЗ "Звіт про експорт (імпорт) товарів**;

o форма № 2 "Звіт про фінансові результати" та інші.

в) дані первинного й аналітичного бухгалтерського обліку: акт або відомість приймання продукції, накладна на здавання готової продукції на склад, приймально-здавальна накладна, рахунок-фактура, товарно-транспортна накладна, відомість "Рух готових виробів, відвантаження і реалізація їх" і т. д.

Показники виробництва і реалізації продукції є основними для кожного підприємства, так як саме вони є основою для формування таких економічних показників: продуктивність праці робітників, собівартість, ціна, прибуток, рентабельність.

Обсяг виробництва й обсяг реалізації продукції є взаємозалежними показниками. В умовах обмежених виробничих можливостей і необмеженого попиту на перше місце виходить обсяг виробництва продукції. Але в міру насичення ринку і посилення конкуренції не виробництво визначає обсяг продажів, а навпаки, можливий обсяг продажів є основою розробки виробничої програми. Підприємство має виробляти тільки ті товари і в такому обсязі, які воно може реально реалізувати.



Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, поліпшення її якості безпосередньо впливають на обсяг витрат, на прибуток і рентабельність підприємства. Тому аналіз цих показників має важливе значення.

Обсяг виробництва і реалізації промислової продукції може виражатися в натуральних, умовно-натуральних, трудових і вартісних вимірниках. Узагальнюючі показники обсягу виробництва продукції одержують за допомогою вартісної оцінки. Основними показниками обсягу виробництва є товарна, валова, реалізована продукція.

Валова продукція- це вартість усієї виробленої продукції і виконаних робіт включно з незавершеним виробництвом. Виражається в зіставних і діючих цінах.

Товарна продукціявідрізняється від валової тим, що в неї не включають залишків незавершеного виробництва і внутрігосподарський оборот. За складом на багатьох підприємствах валова продукція збігається з товарною, якщо немає внутрігосподарського обороту і незавершеного виробництва.

Обсяг реалізації продукціївизначають або за відвантаженням продукції покупцям, або за оплатою (за чистим доходом). Він може виражатися в зіставних, планових і діючих цінах. В умовах ринкової економіки цей показник набуває першочергового значення. Реалізація продукції є зв'язною ланкою між виробництвом і споживачем. Від того, як продається продукція, який попит на неї на ринку, залежить і обсяг її виробництва.



Великий вплив на результати господарської діяльності справляють асортимент (номенклатура) та структура виробництва і реалізації продукції.

Мета аналізу - вироблення рекомендацій для зміни асортименту та структури продукції на майбутній період з урахуванням потреб ринку і можливостей підприємства.

Проведемо аналіз виручки від реалізації продукції. Щоб визначити вплив на виручку від реалізації зміни якості й ціни, та обсягу реалізованої продукції скористуємося формулами 1.1, 1.2.

Зміна якості продукції та цін:

(1.1)

 

де Цф, Цпл – відповідно фактична та планова ціна реалізації 1 т, грн;

Рф – фактичний обсяг реалізованої продукції, тис.тон.

Рпл – плановий обсяг реалізованої продукції, тис.тон.

Зміна обсягу реалізованої продукції:

(1.2)

Результати аналізу відобразити у таблицях 1.1; 1.2.

Таблиця1.1. Динаміка виробництва і реалізації продукції за 2010-2012рр.

Показник од.вим. 2010р. (факт) 2011р. (факт) 2012р. (факт) Аналіз показників
2011р. к 2010р. 2012р. к 2011р.
абсолют. відхил. відносне відхил. абсолют. відхил. відносне відхил.

 

Таблиця 1.2 Аналіз виконання лпану з виробництва та реалізації продукції за 2012р.

Показник од.вим. План Факт % виконання плану відхил. % відхил.

 

Результати аналізу необхідно надавати у вигляді аналітичних таблиць. Для наочності порівняльний аналіз можна відобразити на стовпчиковій діаграмі.

Усі таблиці повинні супроводжуватися відповідними поясненнями з визначенням причин відхилень. У висновку слід вказати фактори впливу на показник, що аналізується та резерви його зростання.

 

2. Аналіз використання основних виробничих фондів здійснюється за наступними показниками:

- аналіз технічного розвитку виробництва; знос та оновлення основних фондів;

- аналіз ефективного використання основних фондів;

- аналіз використання обладнання і виробничої потужносі підприємства;

Джерелами інформації для аналізу використання основних виробничих фондів є:

- бізнес-план підприємства, план технічного розвитку, форма № 1 "Баланс", форма № 2 "Звіт про фінансові результати", форма № 5 "Примітки до річної фінансової звітності", розділ 2 "Основні засоби", форма № 11-03 "Звіт про наявність і рух основних засобів, амортизацію (знос)", форма № 2-кб (потужності) "Звіт про введення в дію основних фондів, будівель, споруд та потужностей", дані про переоцінку основних засобів, інвентарні картки обліку основних засобів, проектно-кошторисна, технічна документація тощо.

Основні засоби – один з найважливіших факторів будь-якого виробництва. Їх стан і ефективне використання впливають на кінцеві результати господарчої діяльності підприємства. Раціональне використання основних фондів і виробничих потужностей підприємства сприяє поліпшенню всіх техніко-економічних показників, у тому числі збільшенню випуску продукції, зниженню її собівартості, трудомісткості виготовлення.

За даними балансу підприємства визначаються: основні планові і фактичні показники, що характеризують технічний стан і використання основних виробничих фондів на підприємстві; вплив на показники фондовіддачі змін обсягу випуску продукції і середньорічної вартості основних виробничих фондів; вплив зміни вартості основних фондів на собівартість продукції, прибуток і інші основні показники роботи підприємства; результати аналізу стану і використання основних фондів.

Велике значення має аналіз руху і технічного стану основних засобів. Технічний стан основних фондів характеризується ступенем їх зносу, оновлення, віковим складом устаткування.

 

Для цього розраховується такі показники:

- коефіцієнт оновлення (Конов), що характеризує частку нових основних засобів у загальній вартості їх на кінець року:

 

(2.1)

 

де – вартість введених основних фондів за певний період, грн.

– вартість основних фондів на кінець періоду, грн.

 

- коефіцієнт вибуття (Кв):

(2.2)

 

де ОФл. – вартість ліквідованих основних фондів за певний період, грн.;

ОФп – вартість основних засобів на початок періоду, грн.

 

- коефіцієнт зносу основних фондів (Кзоф):

 

(2.3)

 

де ЗОФ - сума зносу основних фондів, тис.грн.

де ПВ – первісна вартість основних засобів, тис.грн.

 

- коефіцієнт придатності (Кприд.):

(2.4)

де ЗВ – залишкова вартість основних засобів, тис.грн.;

ПВ – первісна вартість основних засобів, тис.грн.

 

Питома вага активної частини основних фондів визначається за формулою:

 

(2.5)

 

де ОФА та ОФ - відповідно середньорічна вартість активної частини і усіх основних фондів, тис.грн.

Використання основних фондів характеризується показниками фондовіддачі, фондоємності.

Фондовіддача - це відношення обсягу виробленої за рік продукції до середньорічної вартості фондів.

 

(2.6)

Фондомісткість - зворотний показник фондовіддачі.

(2.7)

 

де ВП - обсяг випуску продукції, тис.грн.

 

Вплив на фондовіддачу змін випуску продукції визначається за формулою:

 

(2.8)

Вплив на фондовіддачу змін середньорічної вартості основних фондів:

 

(2.9)

Важливим показником є фондоозброєність, яку розраховують за формулою 2.10:

(2.10)

де Чвпп – чисельність виробничо – промислового персоналу,чол.;

де ОФ – середньорічна вартість основних фондів підприємства, грн.

 

Результати аналізу відобразити у таблицях 2.1; 2.2.

Таблиця 2.1. Динаміка показників з використання основних фондів за 2010-2012рр.

Показник од.вим. 2010р. (факт) 2011р. (факт) 2012р. (факт) Аналіз показників
2011р. к 2010р. 2012р. к 2011р.
абс. відхил. % відн. відхил. абс. відхил. % відн. відхил.

 

Таблиця 2.2. Аналіз показників за 2012р.

Показник од.вим. План Факт % виконання плану абс. відхил. %відн. відхил.
             

 

Результати аналізу необхідно надавати у вигляді аналітичних таблиць. Для наочності порівняльний аналіз можна відобразити на стовпчиковій діаграмі.

Усі таблиці повинні супроводжуватися відповідними поясненнями з визначенням причин відхилень, на підставі чого зроблено висновок за результатами аналізу використання основних виробничих фондів.

Висновок повинен мати ретельні пояснення причин факторів впливу на показники, що аналізуються. Слід виявити резерви покращення використання основних фондів (ОФ).

 

 

3. Аналіз використання трудових ресурсів підприємства здійснюється за наступними показниками:

- аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами;

- аналіз використання трудових ресурсів;

- аналіз продуктивності праці; аналіз трудомісткості продукції;

- аналіз фонду заробітної плати;

Джерелами інформації для аналізу використання трудових ресурсів є:

- план праці, статистична звітність форма № 1-ПВ "Звіт з праці", форма № 3-ПВ "Звіт про використання робочого часу", форма № 6-ПВ "Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання", форма № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) на потребу в працівниках", форма № 1-ПВ (умови праці) "Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу із шкідливими умовами праці", форма № 1-ПВ (заборгованість) "Звіт про стан заборгованості з виплати заробітної плати", дані табельного обліку і відділу кадрів.

У конкурентному середовище підприємство прагне зміцнити своє економічне становище через досягнення переваг над конкурентами. Конкурентної переваги підприємство добивається, знижуючи витрати виробництва чи пропонуючи кращий за якістю товар. Однією з важливих передумов конкурентоспроможності підприємства є наявність трудових ресурсів та їх раціональне використання.

Основним завданням аналізу трудових ресурсів є оцінка рівня забезпечення підприємством цим видом ресурсів та організації праці, пошук резервів підвищення ефективності використання трудових ресурсів, визначення їхнього впливу на результати господарської діяльності підприємства.

Персонал (особовий склад працівників) підприємства з метою аналізу класифікують за різними ознаками. За характером діяльності розрізняють персонал, зайнятий основною діяльністю (в промисловості – промислово-виробничий персонал, в будівництві – персонал, зайнятий будівельно-монтажними роботами), і персонал, зайнятий неосновною діяльністю, тобто в обслуговуючих та інших господарствах. У свою чергу, відповідно до виконуваних функцій персонал поділяють на такі основні категорії: менеджери, керівники; професіонали; технічні службовці, робітники та інші. Зростання частки робітників у складі персоналу основної діяльності вважають передумово зростання продуктивності праці працівників.

Найважливішим показником ефективності виробництва та використання трудових ресурсів є продуктивність праці – виробка продукції на одного робітника в одиницю часу.

Аналіз продуктивності праці – ефективності виробництва, стану діяльності підприємства, необхідний для повсякденного контролю за рухом виконання намічених планів і вивчення результатів виробничо-господарської діяльності підприємства.

В умовах ринкової економіки значення аналізу продуктивності труда підвищується для того, щоб досягнути гнучкості і оперативності в управлінні виробництвом.

Визначимо вплив укомплектованості штату робітників на результат праці за формулою:

(3.1)

 

де Чф, Чпл – відповідно планова та фактична чисельність робітників, осіб;

Ппл – планова продуктивність праці робітника, т.

Вплив виконання плану продуктивності праці на результати праці:

(3.2)

 

де Ппл, Пф – планова та фактична продуктивність праці робітника, т.

Рух кадрів на підприємствіхарактеризується за допомо­гою коефіцієнтів:

 

- обороту робочої сили по прийомуоп):

, (3.3)

де Чп - чисельність прийнятих на роботу за відповідний період, чол.;

Чсс - середньоспискова чисельність працівників у цьо­му ж періоді, чол.;

- обороту робочої сили по звільненнюоз):

, (3.4)

де Чзв.заг - загальна чисельність звільнених за відповідний період з будь-яких причин, чол.;

- коефіцієнту плинності (Кпл)

, (3.5)

де Чзв - чисельність звільнених за власним бажанням, за порушення трудової дисципліни або з інших причин, не пов'язаних з виробництвом, чол.

Результат процесу виробництва залежить від рівня продуктивності праці, тобто ефективності витрат конкретної праці, яка визначається обсягом продукції, виробленої за одиницю часу (година, зміна, місяць, рік), або кількістю часу затраченого на виготовлену одиницю продукції.

Вихідним моментом для оцінки і прийняття рішень у зміні кадрового потенціалу є аналіз забезпеченості підприємства трудовими ресурсами та ефективність їх використання. З переходом до ринкової економіки аналіз трудових відносин стає вагомішим, оскільки робоча сила має вартісну оцінку і є конкурентною на ринку праці. Це розширює межі аналітичних досліджень, критеріями оптимізації трудових відносин стають не лише економічні, а й соціальні параметри. Економічні та соціальні гарантії праці, з одного боку, і жорсткі умови трудової діяльності - з іншого, формують сферу глибоких аналітичних досліджень кадрового потенціалу підприємства.

Мета аналізу – якісно оцінити трудові ресурси, ефективність їх використання, виявлення внутрівиробничих резервів підвищення продуктивності праці та соціального захисту працівників.

На відхилення заробітної плати від фонду для всього персоналу впливає зміна кількості персоналу, і його середньої заробітної плати. Розмір впливу кількості (зміни) персоналу визначається добутком різниці між фактичної та плановою кількістю і планової середньої заробітної плати одного працюючого, а вплив другого фактора – добутком різниці між фактичною та плановою середньою заробітною платою одного працюючого і їх фактичної кількості.

Фонд оплати праці працівників підприємства являє суму коштів, що нараховані робітникам до виплати за виконану роботу з урахуванням умов праці.

Аналізу підлягає загальний фонд оплати праці промислово-виробничого персоналу персоналу, а також фонди оплати праці кожної категорії робітників.

Основними вихідними даними для аналізу витрат на заробітну плату є звіти підприємства про середньоспискову чисельність працівників, фонди споживання, виконанні плану виробництва продукції й плану по праці.

Середньорічна заробітна плата визначається за формулою:

 

РЗП=ЗЗП / ЧП, тис.грн (3.6)

 

де, ЧП – чисельність персоналу, осіб;

ЗЗП – фонд заробітної плати підприємства, тис.грн

Важливим показником для аналізу є також продуктивність праці, яка характеризує ефективність праці і показує здатність працівників випускати певну кількість продукції за одиницю часу. Вона розраховується за формулою:

 

РПП = ВП / ЧП (3.7)

 

де ВП - обсяг випуску продукції за цінами реалізації, грн.

Результати аналізу відобразити у таблицях 3.1; 3.2.

Таблиця 3.1. Динаміка використання трудових ресурсів за 2010-2012рр.

Показник од.вим. 2010р. (факт) 2011р. (факт) 2012р. (факт) Динаміка показника
2011р. к 2010р. 2012р. к 2011р.
абс. відхил. %відн. відхил. абс. відхил. %відн. відхил.

 

 

Таблиця 3.2. Аналіз показника за 2012р.

Показник од.вим. План Факт % виконання плану абс. відхил. %відн. відхил.
             

 

Результати аналізу необхідно надавати у вигляді аналітичних таблиць. Для наочності порівняльний аналіз можна відобразити на стовпчиковій діаграмі.

Усі таблиці повинні супроводжуватися відповідними поясненнями з визначенням причин відхилень, на підставі чого зроблено висновок за результатами аналізу використання трудових ресурсів.

 

4. Аналіз використання матеріально-технічних ресурсів здійснюється за наступними показниками:

- аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання і забезпеченості матеріальними ресурсами;

- аналіз використання матеріальних ресурсів;

Джерелами інформації для аналізу матеріально-технічних ресурсів є:

- план матеріально-технічного постачання, заявки, угоди на постачання сировини та матеріалів, форми статистичної звітності про наявність і використання матеріальних ресурсів та про витрати на виробництво, оперативні дані відділу матеріально-технічного постачання, відомості аналітичного бухгалтерського обліку про надходження, витрати й залишки матеріальних ресурсів і т. ін.

Для характеристики ефективності використання матеріальних ресурсів розрахуємо такі показники як матеріаловіддача, матеріаломісткість, коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягу виробництва і матеріальних витрат, питома вага матеріальних витрат в собівартості продукції, коефіцієнт використання матеріалів.

Проведемо аналіз даних показників та представимо його в таблиці 4.1,4.2.

Матеріаловіддача розраховується за формулою:

 

Мв = Q / Вм, (4.1)

 

де Q – обсяг продукції, тис грн.

Вм – матеріальні витрати, тис. грн.

Матеріаломісткість визначається зворотним співвідношенням товарної продукції і матеріальних витрат.

 

Мм = Вм / Q, (4.2)

 

Коефіцієнт співвідношення темпів зростання обсягів виробництва і матеріальних витрат визначається співвідношенням індексу валової або товарної продукції до індексу матеріальних витрат.

Питома вага матеріальних витрат в собівартості визначається співвідношенням:

Пв = МВ / Сп * 100, % (4.3)

 

де Сп – повна собівартість продукції, тис. грн.

Коефіцієнт матеріальних витрат (К мв ) є співвідношенням фактичної суми матеріальних витрат до планової, перерахованої на фактичний обсяг випущеної продукції.

 

Таблиця 4.1. Аналіз використання матеріальних ресурсів за 2010-2012рр.

 

Показник од.вим. 2010р. (факт) 2011р. (факт) 2012р. (факт) Динаміка показника
2011р. к 2010р. 2012р. к 2011р.
відхил. % відхил. відхил. % відхил.

 

Таблиця 4.1.Аналіз використання матеріальних ресурсів за 2012р.

 

Показник од.вим. План Факт % виконання плану відхил. % відхил.
             

 

Результати аналізу необхідно надавати у вигляді аналітичних таблиць. Для наочності порівняльний аналіз можна відобразити на стовпчиковій діаграмі.

Усі таблиці повинні супроводжуватися відповідними поясненнями з визначенням причин відхилень, на підставі чого зроблено висновок за результатами аналізу матеріально-технічних ресурсів.

 

5. Аналіз собівартості виробничої продукції здійснюється за наступними показниками:

- аналіз виконання плану собівартості;

- аналіз витрат за елементами і статтями;

- аналіз прями матеріальних витрат;

- аналіз прямих трудових витрат;

- аналіз опосередкованих витрат;

Джерелами інформації для аналізу собівартості виробничої продукції є:

- статистична звітність форма № 5-С "Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)", форма № 1-ПВ "Звіт про працю", дані бізнес-плану, планові і звітні калькуляції собівартості продукції, дані синтетичного й аналітичного обліку витрат на основних і допоміжних виробництвах.

Найважливішим показником, що характеризує роботу промислових підприємств, є собівартість продукції. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємств, фінансовий стан господарюючих суб’єктів. Собівартість продукції є найважливішим показником економічної ефективності її виробництва. Уній відбиваються всі сторони господарської діяльності, акумулюються результати використання всіх виробничих ресурсів. Від її рівня залежать фінансові результати діяльності підприємства, темпи розширеного відтворення, фінансовий стан суб’єктів господарювання, конкурентоспроможність продукції.

Аналіз собівартості продукції, робіт і послуг є важливим інструментом у системі управління витратами. Він дає змогу вивчити тенденції зміни її рівня, визначити відхилення від нормативних (стандартних) і їхні причини, виявити резерви зниження собівартості продукції і виробити заходи з освоєння їх.

Головним завданням аналізу є виявлення причин відхилення витрат виробництва від плану й рівня витрат на відповідний період то рік. Аналіз динаміки власності дозволяє встановити певні тенденції й основні фактори росту або зниження витрат на одиницю продукції.

Витрати на виробництво продукції є показником якості роботи підприємства. А починається аналіз цього показника з вивчення його структури.

 

Результати аналізу відобразити у таблицях 5.1; 5.2.;5.3

 

Таблиця 5.1. Динаміка собівартості продукції за 2010-2012рр.

Показник од.вим. 2010р. (факт) 2011р. (факт) 2012р. (факт) Динаміка показника
2011р. к 2010р. 2012р. к 2011р.
відхил. % відхил. відхил. % відхил.

 

Таблиця 5.2. Аналіз собівартості продукції за економічними елементами за 2012р

 

Показник од.вим. План Факт % виконання плану відхил. % відхил.
             

 

Таблиця 5.3 – Елементи операційних витрат

Елементи витрат 2010 рік 2011 рік 2012рік
тис. грн. % тис. грн. % тис. грн. %
1. Матеріальні затрати            
2. Витрати на оплату праці            
3. Відрахування на соціальні заходи            
4. Амортизація            
5. Інші операційні витрати            
Разом            

 

 

Таблиця 5.4 - Структура витрат на виробництво за економічними елементами за 2012рік

  Найменування Питома вага в повних витратах, % Сума, тис. грн.
за планом за фактом ± за планом за фактом
1. Сировина та основні матеріали                  
в т.ч. покупні          
2. Допоміжні матеріали          
3. Паливо, енергія, вода          
4. Заробітна плата всього          
в тому числі:          
спецконтингенту          
в/н та атестовані          
5. Відрахування          
6. Амортизація          
7. Інші витрати          
Всього:     -    

 

 

Результати аналізу необхідно надавати у вигляді аналітичних таблиць. Для наочності порівняльний аналіз можна відобразити на стовпчиковій діаграмі.

Усі таблиці повинні супроводжуватися відповідними поясненнями з визначенням причин відхилень, на підставі чого зроблено висновок за результатами аналізу собівартості виробничої продукції.

 

6. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємства здійснюється за наступними показниками:

- аналіз виконання плану реалізації продукції;

- аналіз рентабельності діяльності підприємства;

- аналіз розподілу та використання прибутку підприємства.

Джерелами інформації для аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є:

- накладні на відвантаження продукції, дані аналітичного бухгалтерського обліку за рахунками результатів, фінансової звітності ф. № 1 "Баланс", ф. № 2 "Звіт про фінансові результати", ф. № 3 "Звіт про рух грошових коштів", ф. № 4 "Звіт про власний капітал", ф. № б "Примітки до річної фінансової звітності", дані статистичної звітності "Звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів", дані внутрішньої управлінської звітності, а також відповідні таблиці бізнес-плану підприємства.

У процесі аналізу використовують різні показники прибутку, які можна класифікувати таким чином.

1. За видами господарської діяльності розрізняють прибуток від основної (операційної) діяльності, прибуток від інвестиційної діяльності, прибуток від фінансової діяльності.

2. За складом включених елементіврозрізняють маржинальний (валовий) прибуток, загальний фінансовий результат звітного періоду до виплати процентів і податків (брутто-прибуток), прибуток до оподатковування, чистий прибуток.

Маржинальныйприбуток - це різниця між виручкою (нетто) і прямими виробничими витратами на реалізовану продукцію.

Прибуток до оподатковування- це результат після виплати процентів кредиторам.

Чистий прибуток- це та сума прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства після сплати всіх податків, виплата за економічними санкціями та інших обов'язкових відрахувань.

3. Залежно від характеру діяльності підприємстварозрізняють прибуток від звичайної (традиційної) діяльності і прибуток від надзвичайних ситуацій, незвичайних для цього підприємства.

4. За характером оподаткуваннярозрізняють оподатковуваний і неоподатковуваний (пільговий) прибуток відповідно до податкового законодавства, що періодично переглядається.

5. За ступенем обліку інфляційного фактора розрізняють номінальний прибуток і реальний прибуток, скоригований на темп інфляції у звітному періоді.

6. За економічним змістомприбуток поділяють на бухгалтерський і економічний. Бухгалтерський прибутоквизначають як різницю між доходами і поточними явними витратами, відображеними в системі бухгалтерських рахунків. Економічний прибутоквідрізняється від бухгалтерського тим, що в розрахунку його величини враховують не лише явні витрати, а й неявні, не відображувані в бухгалтерському обліку (наприклад, витрати на утримання основних засобів, що належать власнику фірми).

7. За характером використаннячистий прибуток поділяють на капіталізований і споживаний. Капіталізований прибуток - це частина чистого прибутку, який спрямовують на фінансування приросту активів підприємства. Споживаний прибуток- та його частина, яку витрачають на виплату дивідендів акціонерам і засновникам підприємства.

У процеcі фінансово-господарської діяльності підприємство отримує різноманітні доходи, які об'єднують у три групи:

- виручка від реалізації продукції, виконання робіт та надання послуг;

- виручка від іншої реалізації (продукції підсобного господарства, зайвих товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів);

- позареалізаційні доходи (отримані штрафи, доходи від цінних паперів).

Доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу.

Грошові надходження підприємства відіграють значну роль у процесі кругообігу коштів. Відшкодовуючи авансовані у виробництво вкладення, вони створюють економічні умови для нового циклу виробництва і реалізації продукції та розширення власного господарства.

Основну частину прибутку підприємства одержують від реалізації продукції і послуг. У процесі аналізу вивчають динаміку, виконання плану прибутку від реалізації продукції і визначають фактори зміни її суми.

Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня співпідпорядкованості: обсягу реалізації продукції (VРП); ії структури (ПВі); собівартості (Сі) і рівня середньореалізаційних цін (Ці):

(6.1)

Обсяг реалізації продукціїможе справляти позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутку. Якщо ж продукція е збитковою, то при збільшенні обсягу реалізації відбувається зменшення суми прибутку.

Структура товарної продукціїтакож може по-різному впливати на суму прибутку. Якщо збільшиться частка рентабельніших видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні частки низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

Собівартість продукції і прибутокперебувають в обернеяо-пропорційній залежності: зниження собівартості приводить до відповідного зростання суми прибутку, і навпаки.

Зміна рівня середньореалізаційних цін і величина прибуткуперебувають у прямо-пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає, і навпаки.

Якість прибутку від основної діяльності вважається високою, якщо її збільшення зумовлене зростанням обсягу продажів, зниженням собівартості продукції. Низька якість прибутку характеризується зростанням цін на продукцію без збільшення фізичного обсягу продажів і зниження витрат на гривню продукції.

Слід проаналізувати також виконання плану і динаміку прибутку від реалізації окремих видів продукції, величина якого залежить від трьох факторів першого порядку: обсягу продажу продукції (VРПі), собівартості (Сі) і середньореалізаційних цін (Ці). Факторна модель прибутку від реалізації продукції окремих видів має вигляд:

(6.2)

Обсяг прибутку значною мірою залежить від фінансових результатів діяльності, не пов'язаних із реалізацією продукції. Це насамперед доходи від інвестиційної і фінансової діяльності, а також інші операційні доходи і витрати.

До інвестиційних доходів належать проценти за облігаціями, депозитами, державними цінними паперами, доходи від участі в інших організаціях, доходи від реалізації основних засобів та інших активів та ін.

До фінансових витрат включають виплату процентів за облігаціями, акціями, за надання організації в користування грошових засобів (кредитів, позик).

Інші операційні доходи і витрати- це прибутки (збитки) від операційної оренди і реалізації оборотних активів, дохід від списання кредиторської заборгованості; прибутки (збитки) минулих років, виявлені у звітному році; курсові різниці операцій в іноземній валюті; отримана і виплачена пеня, штрафи і неустойки; збитки від списання безнадійної дебіторської заборгованості з простроченими термінами для позову; збитки від уцінки і нестачі матеріальних цінностей тощо.

У процесі аналізу вивчають склад, динаміку, виконання плану і фактори зміни суми збитків і прибутку в кожному конкретному випадку.

Величина прибутку (збитку) від реалізації основних засобів та інших матеріальних активівзалежить від кількості проданого майна, його балансової вартості і ціни реалізації. При цьому потрібно враховувати не лише прямий фінансовий результат, а й ефект від прискорення оборотності капіталу.

Збитки від виплати штрафіввиникають у зв'язку з порушенням окремими службами договорів з іншими підприємствами, організаціями й установами. Під час аналізу встановлюють причини невиконання зобов'язань, вживають заходів для запобігання порушенням.

Сума отриманих штрафівможе змінитися не лише внаслідок порушення договірних зобов'язань з боку постачальників і підрядчиків, а й через ослаблення претензійної роботи підприємств з ними. Тому в аналізі цього показника слід перевірити, чи в усіх випадках порушення договірних зобов'язань з боку постачальників до них було застосовано відповідні санкції.

Збитки від списання незатребуваної дебіторської заборгованостівиникають звичайно на тих підприємствах, де низький рівень обліку і контролю за станом розрахунків, а також через банкрутство клієнтів.

Прибутки (збитки) минулих років,виявлені в поточному році, також свідчить про недоліки бухгалтерського обліку.

Для правильного оцінювання результатів діяльності підприємства необхідно вирізняти прибутки та збитки від надзвичайних подій, не пов'язаних з його звичайною діяльністю, - це збитки від стихійних лих, техногенних катастроф, відшкодування збитків від надзвичайних подій, доходи від списання кредиторської заборгованості, отримана безплатна доброчинна допомога, безоплатне цільове фінансування з бюджету та інші доходи і витрати, що можуть як зменшити, так і збільшити фінансовий результат і прибутковість бізнесу і ввести в оману інвесторів та кредиторів підприємства.

На завершення аналізу розробляють конкретні заходи, спрямовані на скорочення збитків і втрат від позареалізаційних операцій і запобігання їм, на збільшення прибутку від довгострокових і короткострокових фінансових вкладень.

Рентабельність- це ступінь дохідності, вигідності, прибутковості бізнесу. її вимірюють за допомогою цілої системи відносних показників, що характеризують ефективність роботи підприємства в цілому, прибутковість різних напрямків діяльності (виробничої, комерційної, інвестиційної тощо), вигідність виробництва продукції і послуг окремих видів. Показники рентабельності повніше, ніж прибуток, характеризують результати господарювання, тому що їхня величина відображає співвідношення ефекту з вкладеним капіталом або спожитими ресурсами. їх використовують для оцінювання діяльності підприємства і як інструмент в інвестиційній політиці та ціноутворенні.

Показники рентабельності можна об'єднати в кілька груп:

1) показники, що базуються на витратному підході (рентабельність продукції, рентабельність операційної діяльності, рентабельність інвестиційної діяльності та окремих інвестиційних проектів, рентабельність звичайної діяльності);

2) показники, що характеризують прибутковість продажів (валова рентабельність продажів і чиста рентабельність продажів);

8) показники, в основі яких лежить ресурсний підхід (рентабельність сукупних активів або загальна рентабельність, рентабельність операційного капіталу, рентабельність основного капіталу, рентабельність оборотного капіталу, рентабельність власного капіталу і т. ін.).

Рентабельність продукції(Рп) обчислюють як відношення прибутку від реалізації до виплати процентів і податків (ПРП) до суми витрат на реалізовану продукцію (ВРП):

(6.3)

Вона показує, скільки прибутку має підприємство з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. її можна розраховувати в цілому по підприємству, по окремих його сегментах і за видами продукції.

Рентабельність операційної діяльності(Род) розраховують в цілому по підприємству як відношення брутто-прибутку від операційної діяльності до виплати процентів і податків )до загальної суми витрат на операційну діяльність (В0д):

(6.4)

Цей показник характеризує окупність витрат в операційній діяльності. Він повніше від попереднього показника відображає результати роботи підприємства, оскільки при його розрахунку враховуються не лише реалізаційні, а й позареалізаційні результати, що належать до основної діяльності.

Аналогічно визначають дохідність інвестиційних проектів: отриману або очікувану суму прибутку від інвестиційної діяльності ділять на суму інвестиційних витрат (ІВ):

(6.5)

Рентабельність продажів (обороту),або комерційну маржу, розраховують діленням прибутку від реалізації продукції, робіт і послуг на суму отриманого чистого доходу (ЧД). Характеризує ефективність виробничої і комерційної діяльності підприємства. Цей показник розраховують у цілому по підприємству і за окремими видами продукції:

(6.6)

 

 

Результати аналізу відобразити у таблицях 6.1; 6.2.

Таблиця 6.1. Динаміка фінансових результатів діяльності підприємства за 2010-2012рр.

Показник од.вим. 2010р. (факт) 2011р. (факт) 2012р. (факт) Динаміка показника
2011р. к 2010р. 2012р. к 2011р.
відхил. % відхил. відхил. % відхил.

 

Таблиця 6.2. Аналіз показника рентабельності за 2012р.

Показник од.вим. План Факт % виконання плану відхил. % відхил.
             

 

Усі таблиці повинні супроводжуватися відповідними поясненнями з визначенням причин відхилень, на підставі чого зроблено висновок за результатами аналізу фінансових результатів діяльності підприємства.

Висновки.

На основі опрацювання й узагальнення аналітичних матеріалів студент повинен виявити і відобразити в дипломній роботі сучасні тенденції та характер впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на зміни режиму функціонування виробничої системи, визначити можливі причини і наслідки проблем, що виникають у процесі поточної виробничої діяльності, оцінити можливості підприємства щодо вдосконалення тих або інших елементів виробничої системи і виробництва в цілому, узагальнити висновки та рекомендації щодо впровадження пропозицій для вирішення зазначених проблем.

Важливо, щоб узагальнення теоретичних концепцій та висновки, сформульовані студентом у першому розділі роботи, були підтверджені конкретним матеріалом у другому.

Розділ закінчується оцінкою отриманих результатів сформульованих у висновках.

 

Приклади відображення результатів аналізу в вигляді рисунків, графіків та стовпчикових диаграм

 

 

Рисунок 1 – Структура собівартості продукції за 2010 р.

 

Рисунок 2 - Собівартість реалізованої продукції 2010 – 2012 рр. тис. грн.

 

Рисунок 3 - Балансовий прибуток (збиток) підприємства в 2010– 2012 рр. тис. грн.

Рисунок 4 – Динаміка виробництва і реалізації продукції за 2010 – 2012 рік

 

 

Література

1. БакановМЛ., Шеремет АД. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2000.

2.Балабанов И.Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. - М.: Финансы и статистика, 1994.

3. Волков ИМ., Грачева М.В. Проектный анализ. - М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1998.

4.Грачев А.В. Анализ и управление финансовой устойчивостью предприятия. - М.: Финпресс, 2002.

5. Савицкая Г.В.Анализ хозяйственной деятельности предприятий АПК: Учеб. для вузов, - 6-е изд. - Минск: Новое знание, 2006.

6. Савицкая ГЗ.Экономический анализ: Учебник для вузов. - 10-е изд. - Минск: Новое знание, 2006

7. Шеремет АД., Щербакова ГЛ.Финансовый анализ в коммерческом банке. - М.: Финансы и статистика, 2000.

8. Шеремет А* Д. Комплексный анализ хозяйственной деятельности. - М.: ИНФРА-М, 2006.

 


Дата добавления: 2015-04-05; просмотров: 30; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.075 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты