Призначення і будова засобів запалювання бойових зарядів

Засобом запалювання називається елемент бойового заряду, призначений для запалювання порохового заряду при пострілі.

За приведенням в дію засоби запалювання поділяються на: ударні (капсульні втулки і ударні трубки), електричні (електрозапали), електроударні.

Ударні засоби запалювання діють від удару бойка і використовуються у пострілах для гармат гільзового заряджання і для деяких мінометів.

Електричні засоби запалювання діють від імпульсу струму і використовуються в боєприпасах реактивної, танкової, зенітної, берегової і корабельної артилерії.

Електроударні засоби запалювання можуть діяти як від удару бойка так і від електроструму, але вони широкого поширення не отримали з причини високої вартості.

До засобів запалювання ставляться такі основні вимоги: безпека у поводженні і чутливість до початкового імпульсу, який викликає їх дію, забезпечення достатнього і одноманітного теплового імпульсу (форсу вогню), надійна обтюрація порохових газів при пострілі, можливість повторного використання, стійкість при тривалому зберіганні.

Засоби запалювання складаються з: корпуса, запалювального вузла, обтюруючого вузла, порохової петарди.

Найбільш поширеними засобами запалювання в наземній артилерії є капсульні втулки КВ-4, КВ-5 і ударні трубки УТ-31.

Будова і дія капсульних втулок

Капсульна втулка, наприклад КВ-4 використовується в бойових зарядах пострілів гільзового заряджання до гармат середнього калібру, у яких тиск порохових газів у стволах не перевищує 3600 ∙10⁵ Н/м².

Капсульна втулка КВ-4 складається з: корпуса з герметизуючими кружками, втулки з капсулем-підпалювачем, наковаленки з обтюруючим пристроєм, порохової петарди.

Рис. 1. Капсульна втулка.

При ударі бойка ударника прогинається дно капсульної втулки і капсуль-підпалювач, наштовхуючись на наковаленку, запалюється. Порохові гази піднімають обтюруючий конус і запалюють порохову петарду, тепловий імпульс якої через запальні отвори в соску гільзи запалює підпалювач. В результаті запалюється увесь пороховий заряд. Одночасно тиском порохових газів заряду обтюруючий конус піджимається до гнізда наковаленки, виключаючи прорив газів через дно капсульної втулки.

Капсульні втулки КВ-5 і КВ-5у застосовуються в бойових зарядах до гармат, у яких найбільший тиск порохових газів - значний і може досягати 4300×10⁵ Н/м². Так, в бойових зарядах 180-мм гармати використовується КВ-5, а 100-мм гармати - КВ-5у.

Особливістю КВ-5 є те, що камора під порохову петарду в ній винесена за межі різьби, чим полегшується вигвинчування втулки зі стріляних гільз, а обтюруючий конус розміщений безпосередньо в корпусі втулки. Крім того, в ній є дольова різьбова втулка з капсулем-підпалювачам. Все це забезпечує простоту реставрації втулки для її повторного використання..

Капсульна втулка КВ-5у є поліпшеною модифікацією втулки КВ-5 і відрізняється в основному більш стійким капсулем-підпалювачем.

Ударна трубка УТ-36 зразка 1936 року використовується для запалювання бойових зарядів роздільно-картузного заряджання і за будовою аналогічна капсульним втулкам. Відрізняється в основному подовженою формою. При заряджанні вкладається в камору грибоподібного затвора (наприклад, гармата Б4М) і витримує тиск в каналі ствола до 3300×10⁵ Н/м².

МАРКУВАННЯ БОЄПРИПАСІВ.

Таврування, фарбування і маркірування боєприпасів використовується для швидкого і безпомилкового визначення призначення боєприпасів, їх калібрів і інших характеристик бойових і технічних властивостей, необхідних для правильної комплектації і експлуатації боєприпасів без використання супроводжуючих їх документів.

Дані про виготовлення корпусу снаряда, гільзи підривника, засобів запалювання наносяться у вигляді тавр, а відомості про тип та спорядження снаряда, виготовлення пороху та бойового заряду наносяться у вигляді маркірування і відмітного фарбування.

Фарбування боєприпасів поділяється на запобіжне і відмітне.

Запобіжне фарбування наноситься в мирний час на корпуси всіх снарядів і мін більше 37-мм з метою захисту їх від корозії. Крім того, воно дозволяє відрізняти бойові, практичні агітаційні снаряди по фарбуванню їх корпусів. Так бойові снаряди фарбуються в сірий колір, практичні – в чорний, а агітаційні в червоний. Запобіжне фарбування може наноситись на центруючі потовщення і ведучі паски снарядів.

Відмітне фарбування наноситься у вигляді кільцевих смуг різних кольорів. На снарядах і мінах кільцеві смуги наносяться на головних частинах або під центруючим потовщенням і мають наступні значення кольорів:

- червоний колір – запалювальний снаряд;

- зелений колір – спеціальний снаряд;

- синій колір – бетонобійний снаряд;

- чорний колір – димовий снаряд;

- чорний та білий кольори – пристрільно-цілевказівні снаряди.

Виняток складає чорна кільцева смуга, яка наносилась на корпуси старих снарядів із сталистого чавуну над нижнім ведучим паском або центруючим потовщенням і відрізняюча їх від аналогічних стальних снарядів. Тому димовий снаряд із сталистого чавуну старої конструкції має дві чорні кільцеві смуги.

На гільзах пострілів унітарного заряджання із запальним зарядом і роздільно-гільзового заряджання зі спеціальним зарядом наноситься чорна кільцева смуга.

На підривниках відмітне фарбування наноситься при наявності декількох зразків, схожих по зовнішньому вигляду (РГМ-2, РГМ-6, В-429), але відмітних за конструкцією або дією біля цілі, або призначенню. Відмітне фарбування наноситься суцільною кольоровою або у вигляді 1-2 кольорових кілець на конічній частині корпусу або установлювальних, або герметизуючих ковпачках, як правило білою або чорною фарбою.

На капсульних втулках відмітне фарбування наноситься тільки після їх реставрації. Після першої реставрації по хорді донного зрізу капсульних втулок наноситься одна біла смуга шириною 5мм, а після другої – дві білі паралельні смуги шириною 5мм кожна. Дерев’яна укупорка боєприпасів фарбується в зелений колір.

Індексація в артилерії призначена для короткого позначення артилерійських систем, пострілів та їх елементів-снарядів, бойових зарядів, підривників.

Повний індекс складається з двох цифр, однієї-трьох букв і трьох цифр, наприклад, 53-УОФ-4І2, позначає: відділ озброєння ГРАУ, тип і номер зразка.

Якщо постріл прийнятий на озброєння для стрільби з однієї конкретної гармати, то йому присвоюється номер гармати. Якщо ж він може використовуватися для стрільби з декількох однотипних гармат одного і того ж калібру, то замість останньої цифри його номеру ставлять нуль, наприклад, 53-Г-530.

Літери, які входять до складу індексів боєприпасів та їх елементів, мають значення, які знаходяться в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1.

Маркування снарядів наноситься на головну та циліндричну частини снарядів і служить для визначення даних про спорядження снарядів.

На снарядах наносяться наступні дані:

1. Шифр споряджання.

2. Номер споряджувального заводу

3. Номер партії та рік спорядження.

4. Скорочений індекс снаряда.

5. Калібр снаряда.

6. Ваговий знак снаряда.

Рис 2. Маркування снарядів.

На корпус гільзи з зарядом маркування наноситься артилерійською базою, яка комплектувала заряд.

В маркуванні вказується:

– найменування заряду;

– індекс пострілів або заряду;

– калібр та скорочене позначення гармати;

– марка пороху, його характеристика;

– відомості про збірку пострілу, заряду;

– шифр флегматизатора на гільзах або вага заряду на картузах.

Рис. 3. Маркування снарядів.

Для скороченого позначення виду спорядження використовують наступні шифри.

Таблиця 1.2.

Значення букв і цифр які входять в індекс, розглянуті в індексації боєприпасів.

Вагові знаки, які наносяться на снарядах показують на відхилення ваги даного снаряда від його табличної ваги і мають наступні значення.

Таблиця 1.3.

Вагові знаки	Відхилення ваги снаряда від табличної
Н	Легше або важче менш чим на %
- або +	Більш легше або більш важче на … 1 %
- - або + +	Більш легше або більш важче на 1 … 1 %
- - - або + + +	Більш легше або більш важче на 1 % … 2 %
- - - - або + + + +	Більш легше або більш важче на 2 % … 3 %
ЛГ або ТЖ	Більш легше або більш важче більш, чим на 3 %

Снаряди зі знаками ЛГ і ТЖ допускаються тільки у воєнний час. Для 82-мм мін кожний знак відповідає відхиленню у вазі на 1% від табличної.

На гільзах та картузах бойових зарядів наноситься наступне маркірування.

Таблиця 1.4.

Зменшений	Повний	Верхній	1. Найменування заряду.
УОФ-372ВУ	Ж-463		2. Індекс пострілу або заряду.
85-Д48	122-38	І22-3<.	3. Калібр і скорочене позначення гармати.
3/570	1/570	1/570	4. Марка пороху і відомості про його виготовлення.
Тр 2/570	1/570	1/570
23-57-00	8-57-00	10-57-00	5. Відомості про збірку пострілу або заряду
Ф-6		325г	6. Шифр флегматизатора на гільзах або вага заряду на картузах

Крім того в вічко гільзи під капсульну втулку вкладається ярлик з дублюючим маркіруванням і відомості про виготовлення пороху і заряду.

Для розпізнавання природи пороху, його форми і деяких розмірів на гільзах і картузах бойових зарядів наноситься маркіруванням порохів, яка має наступні значення.

Таблиця 1.5.

або 9/7	Піроксиліновий семиканальний зернений порох з товщиною шару горіння 0,9 мм.
Тр або 12/1 Тр	Піроксиліновий одноканальний трубчастий порох товщиною шару горіння 1,2 мм.
УГ або 12/1 УГ	Піроксиліновий одноканальний зернений порох з універсальним гасителем, і товщиною шару горіння 1,2 мм.

Замість пояснювальних надписів Тр і УГ в позначенні марок піроксилінових порохів можуть бути інші надписи:

Св. – свіжий; Пер. – перероблений; Фл. – флегматизований порох.

Таблиця 1.6.

НЛТ-3	Нітрогліцериновий порох з динітротолуолом в якості охолоджуючого додатку, третьої групи калорійності, одноканальний трубчастий, з товщиною горючого зводу 1,2 мм.
ДГТ-3 12/1	Нітродигліколевий порох з толуолом в якості охолоджуючого додатку і далі аналогічно.
ДГ-3 12/1	Нітродигліколевий порох з центролітом в якості охолоджуючого додатку і далі аналогічно.
КС-3 12/1	Нітроксилітановий порох і далі аналогічно.

Для отримання відомостей про виготовлення пороху після марки пороху на гільзах і картузах бойових зарядів наносять номер партії, рік виготовлення і номер заводу виготовлення пороху, тобто 5/75К. Ці відомості необхідні тому, що бойові заряди навіть однієї і тієї ж марки пороху, але різних партій виготовлення дають при стрільбі різні початкові швидкості, а отже і різні дальності, що ускладнює пристрілку і стрільбу на ураження і веде за собою надлишкову витрату боєприпасів. Тому на вогневій позиції заряди сортуються не тільки по своєму складу і будові, але і за партіями їх виготовлення.

Таврування підривників здійснюється для швидкого і безпомилкового розпізнання їх призначення, а також, у випадку необхідності, місця і часу їх виготовлення.

Клеймування на підривниках позначають

- Марка або шифр підривника, капсульної втулки.

- Номер заводу або його шифр.

- Номер партії.

- Рік виготовлення

Тавра наносяться:

- На головних підривниках збоку на корпусі;

- На донних підривниках:

- без трасера – на донному зрізі корпусу;

- з трасером – по колу фланця корпусу;

- На дистанційних підривниках – збоку тарелі корпусу і дистанційних кілець.

Рис. 5. Клеймування на підривниках та капсульних втулках.

Таким чином, таврування, фарбування і таврування елементів пострілів дозволяє швидко і безпомилково розпізнавати їх в процесі комплектації і сортування, чим забезпечується ведення пристрілки і стрільби на ураження з пострілами наноситеся на передню та торцеву стінку, а також на врахуванням основних характеристик пострілів.

Маркування на укупорці.

На укупорочному ящику з пострілами вказується.

– Марка підривника.

– Завод, партія та рік виготовлення.

– Місяць, рік та індекс бази, що приводила постріли до закінченого спорядження.

– Калібр та позначення гармати.

– Тип бойових зарядів.

– Ваговий знак снарядів, партія, рік, база збірки пострілів.

– Кількість пострілів у ящику, його вага.

– Індекс снарядів.

– Завод, партія, рік спорядження снарядів.

– Шифр ВР.

– Знак небезпеки і розряд вантажу.

Рис. 4. Маркування на укупорці.

Якщо постріли зберігаються в не остаточно-спорядженому вигляді, то відомості про підривники на стінку ящика не наносяться

На торцеву стінку ящика наносяться:

- індекс снарядів;

- завод, партія, рік спорядження снарядів;

- шифр ВВ.

Якщо в ящику знаходяться постріли з бронебійно-трасуючими снарядами, то після шифру ВВ вказується марка донних підривників, якими постріли приведені в остаточно-споряджений вигляд.

На кришку ящика наносяться:

1.Познака небезпечності.

2. Розряд вантажу.

Тема 1.2. Заняття 3. Підривники.

1. Призначення , будова та дія механічних підривників типу РГМ-2.

2. Призначення і будова і дія дистанційних підривників ДТМ-75, В-90, Т-7.

3. Призначення і будова і дія підривника типу ГПВ.

Тема 1.3. Ствол і затвор 122-мм Г Д-30.

Тема 1.3. Заняття 1. Ствол 122-мм Г Д-30.

1. Призначення та будова ствола.

2. Огляд ствола. Порядок підготовки ствола до стрільби.

Тема 1.3. Заняття 2. Затвор. Основні механізми.

1. Призначення та загальна будова затвора.

2. Призначення, будова та дія основних механізмів затвора.

Тема 1.3. Заняття 3. Затвор. Допоміжні механізми.

1. Призначення, будова та дія допоміжних механізмів затвора.

2. Заряджання гармати та здійснення пострілу.

Тема 1.4. Противідкатні пристрої 122-мм Г Д-30.

Тема 1.4. Заняття 1. Гальмо відкату.

1. Призначення, характеристика та будова гальма відкату.

2. Дія гальма відкату; його тепловий режим.

Тема 1.4. Заняття 2. Накатник.

1. Призначення, характеристика, будова та дія накатника.

2. Огляд ПВП перед стрільбою.

Тема 1.5. Лафет 122-мм Г Д-30.

Тема 1.5. Заняття 1. Механізми наведення.

1. Призначення, будова та дія підйомного механізму.

2. Призначення, будова та дія поворотного механізму.

3. Огляд і перевірка механізмів перед стрільбою.

Тема 1.5. Заняття 2. Люлька і врівноважуючий механізм.

1. Призначення та будова люльки і огородження.

2. Призначення, будова та дія врівноважуючого механізму.

3. Огляд і перевірка роботи механізмів.

Тема 1.5. Заняття 3. Станки і механізми.

1. Призначення та будова верхнього станка та нижнього станка зі станинами.

2. Призначення та будова ходової частини.

Тема 1.6. Приціли 122-мм Г Д-30..

Тема 1.6. Заняття 1. Механічний приціл.

1. Призначення, склад та характеристика прицільних пристроїв.

2. Призначення, будова та принцип дії механічного прицілу. Шкали та користування ними.

Тема 1.6. Заняття 2. Оптичні прилади наводки.

1. Призначення, будова та принцип дії панорами ПГ-1М. Коліматор К-1. Шкали та користування ними.

2. Призначення, будова та принцип дії оптичного прицілу прямої наводки ОП4М-45. Шкали та користування ними.

Тема 1.7 . Підготовка 122-мм Г Д-30.

Тема 1.7 Заняття 1. Поводження з гаубицею.

1. Переведення гармати в бойове та похідне положення.

2. Користування механізмами і пристроями.

Тема 1.7. Заняття 2. Перевірка механізмів та пристроїв гаубиці перед стрільбою.

1. Перевірка механізмів затвора на функціонування.

2. Перевірка ПВП перед стрільбою.