Принцип методу

· На твердій фазі адсорбований коровий антиген

· В планшет вносять досліджувані проби сироватки; при наявності в них специфічних антитіл останні зв’язуються з коровим антигеном

· ІgG антитіла до вірусу кору виявляють за допомогою коньюгату проти ІgG людини

· Наявність специфічних ІgG антитіл виявляють за допомогою прямого чи непрямого методу, використовуючи хромогенний субстрат

Переваги:

· Наявність протикорових ІgG-антитіл в одній пробі крові вказує на перенесене в минулому захворювання на кір або вакцинацію.

· Метод може бути використаний для проведення сероепідеміологічних досліджень.

· Разом з методами виявлення ІgМ-антитіл метод виявлення ІgG-антитіл може дати додаткову діагностичну інформацію.

· Метод дає можливість кількісної оцінки результатів (в МО/мл, тобто кількісна характеристика в певний момент часу).

Недоліки:

· Для лабораторного підтвердження свіжого випадку кору за допомогою виявлення ІgМ-антитіл необхідні парні сироватки, одержані в гострій стадії хвороби та під час реконвалесценції

5.4.2.1.4. Інтерпретація результатів лабораторного дослідження

Заключна класифікація випадків, підозрілих на кір, в країнах де ця інфекція знаходиться у фазі попередження спалахів і елімінації (мал.1)

· Випадки кору вважають лабораторно підтвердженими, якщо, при використанні сертифікованих тест-систем ІФА, в пробах сироватки крові хворих виявлені JgМ-антитіла (позитивні результати) або був підтверджений епідеміологічний зв’язок з хворими на кір

· Випадок розцінюють як підозрілий, якщо позитивні результати лабораторного обстеження були одержані іншими методами, до його лабораторного підтвердження методом ІФА

· Випадок при проведенні епіднагляду класифікується як клінічно підтверджений, якщо сироватка крові хворого на кір не була досліджена на наявність JgМ-антитіл методом ІФА з використанням рекомендованих ВООЗ тестів

· Для країн, що знаходяться в фазі контролю (боротьби з кором), лабораторному підтвердженню підлягають тільки перші випадки під час спалаху. В цих умовах рекомендується використовувати клінічну класифікацію, тобто реєструвати випадки, які повністю відповідають стандартному визначенню

· На стадії попередження спалахів і елімінації інфекції необхідне лабораторне обстеження і підтвердження кожного окремого випадку. Це дозволить знизити кількість випадків з клінічним діагнозом кору

Мал. 1. Алгоритм оцінки випадків з підозрою на захворювання на кір.

5.4.2.1.5. Інтерпретація результатів лабораторного обстеження осіб, які щойно щеплені проти кору

Захворювання на кір і вакцинація проти кору стимулюють утворення в організмі специфічних антитіл класу JgМ. Викликає певні труднощі оцінка результатів лабораторного обстеження хворого з підозрою на кір, який був щеплений проти кору в термін менший ніж 6 тижнів до появи висипу через те, що:

· Вакцинація проти кору може привести появи температурної реакції у 5% вакцинованих і появи висипу у 20% щеплених

· Після першого введення вакцини у щеплених, як правило, присутні вірусспецифічні протикорові антитіла класу ІgМ.

· У вакцинованого може з’явитися приблизно через тиждень після вакцинації корова висипка, яка зберігається протягом 1-3 діб

· За допомогою серологічних методів неможливо диференціювати імунну відповідь на класичне захворювання на кір або вакцинацію. Відрізнити інфекційний процес від вакцинального можливо лише за допомогою виділення та вивчення вірусу

· У осіб, що були щойно щеплені, температура і висипка можуть бути пов’язані з іншими інфекціями (наприклад, краснухою)

Враховуючи вищезазначене, слід хвороби підозрілі на кір у щойно щеплених, що мають специфічні антитіла класу ІgМ, класифікувати таким чином:

Класифікація випадків хвороби у щойно щеплених осіб при позитивному результаті дослідження на антитіла класу ІgМ

5.4.3. Реакція нейтралізації бляшок використовується для контролю напруженості поствакцинального імунітету проти вірусу кору здебільш у централізованих вірусологічних лабораторіях.

Реакція нейтралізації бляшок в 3,5-4,5 разів чутливіша у порівнянні з методом визначення титрів антитіл з пригніченням цитопатичної дії вірусу. При постановці реакції нейтралізації змішують рівні об’єми двократно розведених сироваток і вірусного матеріалу, що містіть 100 БУО (бляшкоутворюючих одиниць) вірусу.

Методика постановки реакції нейтралізації бляшок досить складна, так як передбачає необхідність попереднього вирощування однодобових моношарових культур (Vero, Hela, MS та ін.). Витримування суміші сироваток і вірусного матеріалу протягом 1 години при температурі +22ºС забезпечує специфічну взаємодію антигенів вірусу з антитілами вакцинованого. Після цього сумішшю інфікують моношари культури клітин, які попередньо відмивають розчином Хенкса, і витримують 45-60 хв. для забезпечення адсорбції вірусів, які не були нейтралізовані на поверхні клітин.

Для визначення інфекційної активності вірусу моношарову культуру клітин заливають поживним середовищем – покриттям, до складу якого входить агар або інші гелеутворюючи компоненти (бентоніт, агароза, метілцелюлоза та ін.). Це покриття забезпечує локальне розмноження вірусу в точці його адсорбції на моношарі клітин.

Після інкубування монокультури з суміші розведених сироваток і вірусного матеріалу, які покрити агаром, на поверхні агару з’являються бляшки (просвітлені дільниці) окресленої форми, які являють собою нейтралізовані сироваткою ділянки загиблих клітин серед суцільного моношару культури клітин.

Контролями в реакції нейтралізації бляшок (РНБ) як завжди є контроль клітин, сироваток і вірусу. Титр антитіл в РНБ обчислюється за показником нейтралізації кількості бляшок на 50 % та більше порівняно з контролем інфекційної активності вірусу кору.