Витрати на пару для опалення

Витрати на пару для опалення визначаються виходячи з норми її витрачання на 1 м³ виробничого приміщення та тарифів на теплову енергію.

Вартість теплової енергії (В_те) визначаємо за формулою:

В_те=S*h*Т_роп*q_п*і_п*Ц_те, (2.37)

де S – площа дільниці, м²(див. додаток А);

h – висота виробничого приміщення, м (прийняти h = 6 м);

Т_роп – річна тривалість опалювального сезону, годин (тривалість опалювального періоду визначена згідно статистичних даних по м.Харкову за 5 останніх років та становить 185 днів);

q_п – норма витрати пари в годину на нагрівання 1 м³ приміщення (0,015 кг/м³);

і_п – тепловміст (ентальпія) - теплота випарювання 1 кг пару (прийняти 540 ккал/кг);

Ц_те – тариф на теплову енергію, грн./Гкал (на 7.02.13. прийняти 304,03 грн./Гкал).

2.13.4 Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв

Витрати на поточний ремонт будівель, споруд і передаточних пристроїв приймаємо в розмірі 1-2% від їх вартості (таблиця 2.3).

2.13.5 Витрати на амортизацію будівель, споруд і передаточних пристроїв

Витрати на амортизацію будівель, споруд і передаточних пристроїв визначаємо по таблиці 2.3.

2.13.6 Витрати на охорону праці і техніку безпеки

Витрати на охорону праці і техніку безпеки визначаємо укрупнено в розмірі 180 грн. на одного працюючого.

2.13.7 Витрати по винахідництву та раціоналізації

Витрати по винахідництву та раціоналізації приймаємо в розмірі 160 грн. на одного працюючого.

2.13.8 Інші витрати

Інші витрати визначаємо в розмірі 5% від суми витрат по попереднім статтям.

На основі проведених розрахунків складаємо кошторис загальновиробничих витрат у формі таблиці 2.8.

Таблиця 2.8 - Кошторис загальновиробничих витрат

Загальновиробничі витрати розподіляються на собівартість окремих виробів пропорційно сумі тарифної заробітної плати основних виробничих робітників і сумі витрат на утримання і експлуатацію обладнання:

де В_ЗВВ – відсоток загально виробничих витрат.

2.14 Калькулювання собівартості та ціни деталі

Калькуляцію (розрахунок) собівартості звичайно складають на одну деталь (таблиця 2.9).

Таблиця 2.9 - Калькуляція собівартості та ціни деталі

Порядок розрахунку статей витрат наступний.

Вартість основних матеріалів (В_ОМ) визначається за формулою:

В_ОМ=Н_ВМ*Ц_М, (2.39)

де Н_ВМ – норма витрат металу, кг/шт.(таблиця 1.2);

Ц_М – ціна придбання металу без податку на добавлену вартість, грн./кг.

Транспортно-заготівельні витрати прийняти в розмірі 3 - 5% від вартості основних матеріалів.

Вартість зворотних відходів (В_ЗВ) визначаємо за формулою:

В_ЗВ=(Н_ВМ-М_Ч)*К_БВ*Ц_В, (2.40)

де М_Ч – чиста маса деталі, кг;

К_БВ – коефіцієнт, що враховує безповоротні втрати матеріалу (металу) (прийняти К_БВ=0,85-0,9);

Ц_В – ціна відходів, грн./кг (Ц_В=10-20% від Ц_М).

Вартість зворотних відходів віднімаємо від вартості основних матеріалів.

Основну заробітну плату виробничих робочих (ЗП_осн) беремо з таблиці 2.5, колонка 6.

Додаткова заробітна плата виробничих робочих складає 12% від основної заробітної плати.

Відрахування на соціальне страхування – 37,51% від суми основної і додаткової заробітної плати.

Витрати на утримання та експлуатацію обладнання (ВУЕО) визначаються за формулою:

(2.41)

Загальновиробничі витрати (ЗВВ) визначаються за формулою:

(2.42)

Інші витрати складають до 2% від виробничої собівартості.

Адміністративні витрати прийняти в розмірі 20% від суми тарифної зарплати виробничих робітників та витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

Витрати на збут прийняти в розмірі 2% - 5% виробничої собівартості.

Повна собівартість складається із суми виробничої собівартості, адміністративних витрат і витрат на збут.

Прибуток можна прийняти в розмірі 15 - 20% повної собівартості деталі.

Оптова ціна деталі дорівнює сумі повної собівартості та прибутку.

Податок на добавлену вартість складає 20% оптової ціни підприємства.

Відпускна ціна є сума оптової ціни підприємства та податку на добавлену вартість.

Всі розрахунки провести для двох варіантів А і Б.

3 Розрахунок техніко-економічних показників дільниці (потокової лінії)

Більша частина кількісних показників уже була розрахована в попередніх розділах проекту. Деякі показники, особливо група якісних показників, вимагає додаткових розрахунків. Так, річну програму в вартісному вираженні визначаємо множенням оптової ціни деталі на річну програму випуску в штуках. Аналогічно річну програму в нормо-годинах визначаємо множенням сумарної трудомісткості виготовлення деталі на річну програму її випуску в штуках.

Продуктивність праці (П_П) по дільниці визначаємо за формулою:

, (3.1)

де N_рг – річний випуск продукції, грн.;

п_пр – загальна чисельність працюючих на дільниці, чол.

Випуск продукції з 1 м² виробничої площі (В_S) в грн./м² визначаємо за формулою:

, (3.2)

де S – загальна площа дільниці, м².

Випуск продукції з одного робочого місця (В_рм) визначається за формулою:

, (3.3)

де п_рм – загальна кількість робочих місць, одиниць.

Фондовіддача (Ф_в) визначається за формулою:

, (3.4)

де В_ВФ – загальна вартість виробничих фондів, грн.

Фондомісткість продукції (Ф_М) визначається як:

(3.5)

Фондоозброєність праці (Ф_ОП) визначається за формулою:

(3.6)

Рентабельність виробництва (Р) визначається як:

, (3.7)

де Пр – сума прибутку, грн.

Розрахунки провести для двох варіантів А і Б.

Зведемо всі розраховані техніко-економічні показники потокової лінії у таблицю 3.1.

Таблиця 3.1- Техніко-економічні показники потокової лінії

ВИСНОВКИ

У висновках відзначити результати проектування потокової лінії, проаналізувати розраховані техніко-економічні показники по двох варіантах А і Б, вибрати та обґрунтувати найкращий варіант проектування.

Список джерел інформації

1 М.Е. Егоров. Основы проектирования машиностроительных заводов. – 6-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. школа, 1969 – 464с.

2 С.М. Мерков. Проектирование участка механического цеха.

3 Организация и планирование машиностроительного завода // уч. пособие под ред. И.М. Разумова – 3-е изд., перер. и доп. – М.: «Машиностроение», 1974 – 597 с.

4 Организация, планирование и управление на приборостроительных предприятиях // уч. пособие под ред. В.А. Мищенко и Н.И. Погорелова – Киев УМК ВО, 1992 – 400 с.

5 Перерва П.Г., Погорелов Н.И. Маркетинг машиностроительной продукции // уч. пособие под ред. Погорелова Н.И., Киев, ИСМО МО Украины, 1997 – 176 с.

6 Типовая система технического обслуживания и ремонта металлорежущего оборудования. М.: ЭНИМС, 1987 – 672 с.

7 Економіка та організація праці // уч. посібник за ред. Перерви П.Г., Погорєлова М.І., Х.:НТУ «ХПІ», 2006 – 587 с.