Охорона об'єктів авторського права і суміжних прав

Авторські права і суміжні права охороняються Зако­ном України "Про авторське право і суміжні права". Цей закон охороняє особисті (немайнові) і майнові права авто­рів і їх правонаступників, пов'язані зі створенням і вико­ристанням творів науки, літератури і мистецтва (авторсь­ке право), а також прав виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (суміжні права). Крім того, немайнові і майнові права власників авторського права і суміжних прав охороняються іншими Законами України, а саме: „Про інформацію” (1992); „Про друковані засоби масової інформації в Україні” (1992); „Про науково-технічну інформацію” (1993); „Про збереження і розвиток народних художніх промислів України в ринкових умовах” (1993); „Про телебачення і радіомовлення” (1993); „Про захист інформації в автоматизованих сис­темах” (1994); „Про наукову і науково-технічну експертизу” (1995); „Про інформаційні агентства” (1995); „Про рекламу” (1996); „Про видавничу справу” (1997);”Про систему суспільного телебачення і радіомовлення в Україні” (1997); „Про державну підтримку засобів масової інформації і соціальний захист журналістів” (1997); „Про професійних творчих працівників і творчі союзи” (1997); „Про кінематографію” (1998) тощо.

Це питання знайшло своє відображення також в Конституції України, Цивільному кодексі України, указах Президента України, постановах Кабінету Міністрів Украї­ни, у низці постанов Верховної Ради України і норматив­них актах Українського агентства з авторських і суміжних прав (УААСП).

За загальним правилом твір може бути використаний третіми особами тільки з дозволу власника авторсько­го права. Найбільш поширеними є права: копіювати чи ін­шим способом відтворювати твір; здійснювати звукозапис виконання твору; виконувати перед публікою твори, зок­рема музичні, драматичні чи аудіовізуальні; здійснювати публічний показ творів по радіо чи телебаченню, іншими способами трансляції; переводити на іншу мову літерату­рні твори; здійснювати прокат, особливо творів, записаних на носій і комп'ютерні програми; екранізувати твори і, зок­рема, створювати на їх основі аудіовізуальні твори.

На відміну від промислової власності, де автори одержують охоронні документи у формі патентів чи свідоцтв і де існують строгі процедури для цього, оформлен­ня прав на об'єкти авторського права не настільки форма­лізовано.

Виникнення і здійснення авторських прав не вимагає виконання будь-яких формальностей. Одна з форм охорони полягає в тому, що власник авторського права для оповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права, що міститься на кожно­му примірнику твору і складається з латинської букви © в колі, імені (найменування) власника авторського права і року першого опублікування твору. Наприклад: © Інститут інтелектуальної власності і права, 2002.

Якщо за публічне використання літературно-художніх і музичних творів авторів — постійних жителів України — нараховується авторська винагорода, автори для одержання гонорару реєструють ці твори в УААСП у по­рядку, обумовленому "Інструкцією про порядок обліку ав­торів, реєстрації творів і розподілу гонорару", що затвер­джено наказом УААСП від 19 лютого 1997 № 10. Автори, яким виплачуються лише договірні й інші разові суми, в Установі не реєструються, їхні права, звичайно, охороня­ються договірним правом.

Власник авторського права для одержання свідоцт­ва про авторство на оприлюднений твір у будь-який час упродовж терміну охорони авторського права може його зареєструвати в офіційних державних реєстрах.

Державна реєстрація здійснюється відповідно до встановленого порядку УААСП, що складає і періодично видає каталоги всіх реєстрацій.

Після реєстрації прав автору видається свідоцтво. При виникненні суперечки реєстрація визнається судом як юридична презумпція авторства, тобто вважається дійс­ною, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.

Варто враховувати ту обставину, що авторське право на твір, створений за договором з автором, який працює за наймом, належить автору. А от виключне право на використання такого твору належить особі, з якою ав­тор перебуває у трудових відносинах (роботодавцю), якщо інше не передбачено договором.

Охорона майнових прав авторів на Україні діє упродовж всього життя автора і 70 років після його смерті. Дія терміну охорони починається з першого січня року, що на­стає за роком, у якому мали місце юридичні факти.

Безстроково охороняються законом право авторства, право на ім'я і право протидіяти перекрученню чи ін­шій зміні твору чи будь-якому іншому зазіханню на твір, що може завдати шкоди честі і репутації автора.

Закон України "Про авторське право і суміжні права" охороняє права виконавців, виробників фонограм і відеограм, а також організацій мовлення. Охорона суміж­них прав здійснюється без завдання шкоди охороні творів авторським правом.

Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів творів, що виконуються. Вироб­ники фонограм і відеограм, а також організації мовлення повинні дотримуватись прав авторів і виконавців. Органі­зації мовлення повинні дотримуватись прав виробників фонограм, авторів і виконавців.

Оформлення суміжних прав також не вимагає вико­нання будь-яких формальностей. Виробники фонограм і відеограм, а також для оповіщення про свої права можуть на всіх примірниках фонограм і відеограм чи на їх упа­ковках проставляти знак охорони суміжних прав, що складається з латинської літери Р у колі, імені (найменування) власника суміжних прав і року першої публікації фонограми. Наприклад: АргеІеskа Sound Production, 1995.

Особисті (немайнові) права виконавців охороняються безстроково. Майнові права виконавців, виробників фонограм і відеограм, а також організацій мовлення охо­роняються упродовж 50 років. Термін охорони починається з першого січня року, що настає за роком, у якому мали місце юридичні факти (перше виконання, перше опубліку­вання, перша передача).