КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Еволюція зір
Еволюція зірки на пізніх стадіях залежить від її маси. Якщо вона не перевищує 1,2-1,4 М (Чандрасекxарівська межа), то зірка стає білим карликом. Сильне тяжіння білого карлика врівноважується тиском виродженого електронного газу. Припускають, що в нашій Галактиці біля мільярда білих карликів.
Рисунок - Протозірка
Зірки утворюються шляхом гравітаційної конденсації в газопилових комплексах (зони НІ з та хмари молекулярного водню з ).
При даних та існує радіус хмари , названий джинсовською довжиною, при перевищенні якого хмара стискається під дією власної гравітації:

При стисканні Т=const за рахунок молекулярного інфрачервоного випромінювання. Хмара фрагментує на окремі згустки. Момент імпульсу хмари втрачається за рахунок перекачки (до 90%) його по силовим лініям магнітних полів до сусідніх фрагментів. З ростом ступінь іонізації падає, і згусток відривається від силових ліній.
Розігрівання надр протозірки створює інфрачервоне випромінювання (область ГП для еф~ ). Далі в надрах починається іонізація, й протозірка стає непрозорою для випромінювання. Зростання починається при охопленні конвекцією всього об'єму й сягає максимуму при ( ). Час цього "спалаху" – кілька років. Потім при стисканні , площина поверхні зменшується, і світність – теж. Збільшення в надрах уповільнює стискання, й воно зупиняється з виходом на ГП: починаються ядерні реакції вигорання , , , з хмари. Час стискання:
(млн.. років)
де всі параметри – в сонячних одиницях. Зірка знаходиться на ГП, поки в центрі не утворюється гелієве ядро з за час
(років)
При утворене ядро за років стискається до

Рисунок – Графік утворення зірки
та , а оболонка розширюється, що відповідає стадії червоного гіганта. Через років оболонка охолоджується й розширюється, переходячи в планетарну туманність з білим карликом в центрі. Світність червоного гіганта зросте, й він підніметься вправо – догори на діаграмі K–C. Якщо , то ядра сягає понад , що продовжує ядерні реакції до утворення . При цьому також ефективно утворюються пари нейтрино – антинейтрино, які уносять з надр багато енергії. Це прискорює стискання й призводить до гравітаційного колапсу з вибухом (наднова зірка) і утворенням нейтронної зірки або чорної дірки. Нижче приведена схема та еволюційні треки зірок з 
Таблиця – Стадії еволюції зірок
Відрізок
| Стадія
| Час стадії млн. років
| 1-2
| Горіння водню в ядрі
|
| 2-3
| Стискання
| 2,2
| 3-4
| Горіння водню в шаровистому джерелові
| 1.34
| 4-5
| Розширення конвективної оболонки
| 0,8
| 5-6
| Фаза червоного гіганта
| 0,5
| 6-7
| Загорання гелію в ядрі
| 6,0
| 7-8
| Уникнення конвективної оболонки
| 1,0
| 8-9
| Горіння гелію в ядрі
| 9,0
| 9-10
| Вторинне розширення конвективної оболонки
| 1.0
|
Далі зірка з робить ще один відрізок ліворуч і швидко зміщується вгору, до надгігантів, до спалаху наднової. На ділянках 6–9 та 9–10 (петлі) зірка стає пульсуючою змінною. Петель нестабільності немає при . У Сонця немає й відрізку 2–3 ліворуч: воно повільно переходить до червоних гігантів. При еволюції зірка може втратити значну частину маси, й подальший шлях її визначається тільки масою ядра.
|