Література. Баркер А. Новые религиозные движения

Баркер А. Новые религиозные движения. — СПб., 1997.
Батлер Е. М. Маги. — М., 1997.
Безант А. Введение в йогу: Йога Сутры Патанджали. — М., 2000.
Бердник О. Песнь Надземная. — К., 1996.
Берри Гарольд. Во что они верят. — М., 1994.
Блаватская Е. П. Тайная доктрина: В 2-хт. — СПб., 1993.
Блаватская Е. П. Теософский словарь. — М., 1994.
Боа К. Лабиринты верьы. — М., 1992.
Дудар Н., Филипович Л. Нові релігійні течії в Україні: Український контекст. — К., 2000.
Конзэ 3. Буддийская медитация. — М., 1993.
Марченко Е. Д. Закони радуги. — СПб., 2000.
Матвеєв В. О. Проблема самореалізації особистості в сучасному кришнаїзмі. — К., 1999.
Пинт А. А. Подарок осознания. — СПб., 2001.
Поляков В. А. Астроэзотерическое целительство и кардинальная астропсихотерапия. — Минск, 1997.
Саентология: Справочная работа, представленная Международной Церковью Саентологии. — Копенгаген, 1998.
Сандулов Ю. А. Тайный мир сатанистов: История и современность. — СПб., 1997.
Сидерский А. Третье открытие силы. — К., 2001.
Синнет А. П. Эзотерический буддизм. — М., 1992.
Слівінський П. Й. Релігійний вінегрет: Кілька слів про нові релігійні і парарелігійні форми. — Львів, 1999.
Судзуки Д. Наука дзэн. — К., 1992.
Успенский П. Новая модель Вселенной. — СПб., 1993.
Холмс Э. Наука разума. — Тамбов, 2000.
Читтапад. Знергетическая целостность. — М., 2000.
Шаян В. Віра предків наших. — Гамільтон, 1987.
Шри Чин Мой. Медитация: совершенствование о Боге. — М., 1992.
Шріла Прабхупада. Наука самоусвідомлення. — К., 1991.

Український конфесійний плюралізм

Україна, як і абсолютна більшість держав світу, має багатоетнічний склад населення. Окрім українців як найчисленнішої нації, на її теренах живуть і національні меншини — росіяни, білоруси, болгари, поляки, греки, євреї, угорці, німці тощо, які дотримуються різних релігійних вірувань. Тут пустили коріння не лише близькі християнству вірування, а й інші, часто екзотичні, спільноти, відгалуження, групи, далекі від національної культури та релігійних традицій українського народу.

Із проголошенням 24 серпня 1991 р. Верховною Радою незалежності України релігійне життя в нашій державі значно активізувалося, набуло якісно нових вимірів. Поступово вивільняючись від впливу чужих політичних та релігійних центрів, більшість релігійних організацій стала на шлях вдосконалення своїх національних форм. За офіційною статистикою, у 2000 р. в Україні діяли релігійні організації 105 конфесій, напрямів, церков і течій. Після різкого збільшення їх кількості у 1992— 1993 pp. і певного спаду темпу її зростання у 1995— 1996 pp. з 1997 р. починається стабільний приріст їх чисельності на 6—8 відсотків щорічно. Щороку з'являються нові культові споруди,відкриваються нові монастирі, духовні навчальні заклади, недільні школи, виходять у світ нові періодичні видання.