Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Збагачення словникового запасу учнів




Читайте также:
  1. Види навчальної діяльності учнів на уроці
  2. Діяльність дитячих і юнацьких громадських організацій як одна із форм організації дозвілля учнів та студентів.
  3. Контроль результатів навчально-пізнавальної діяльності учнів.
  4. Налаштовування учнів на урок і саморегуляції педагогічної діяльності на початковому етапі спілкування з учнями
  5. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів (операційно-діяльнісний компонент).
  6. Організація навчальної діяльності учнів на уроці.
  7. Передумови виразного читання учнів
  8. Психолого-педагогічні особливості процесу навчання письма шестирічних учнів
  9. Рівні і зміст предметної компетентності учнів з економічної і соціальної географії

Перехід дітей від ігрової діяльності до навчальної пов'язаний з активним збагаченням їхнього словникового запасу. Найголов­нішим джерелом поповнення словника першокласників є, в першу чергу, сама навчальна діяльність: учні засвоюють цілу низку слів, пов'язаних із назвами шкільних примі­щень, шкільного обладнання (меблів і навчальних при­ладь), самого навчального процесу; величезна кількість слів поступає в активний словник дитини зі сторінок підручни­ків, за якими вона навчається в 1 класі. Важливим є те, що дитячий словник збагачується не тільки кількісно, а й якісно. У ньому, зокрема, збільшується питома вага лексики, яка відображає суспільно-політичні відносини (Батьківщина, Вітчизна, держава, Україна, столиця Ук­раїни — Київ, рідна мова, український народ, великий український письменник, видатна українська поетеса зак­ликав народ боротися проти царя і панів, народи-брати та ін.). Букварні тексти та художні ілюстрації ознайом­люють дітей з новими словами, які відображають досягнен­ня радянського народу в галузі науки, техніки і культури, трудову діяльність людей міста й села, назви рослин, тварин, предметів побуту. Поповнюється лексика, пов'язана з різноманітною діяльністю самих дітей, як на уро­ках, так і в позаурочний час. Особливе значення в цій діяльності належить дитячій книзі.

У процесі збагачення мовлення учнів новими словами, уточнення значень відомих дітям слів учитель використовує різні відомі в методиці прийоми, серед них:

1) показ натуральних предметів або предметних ма­люнків із зображенням

певного процесу, дії, якості пред­мета — його кольору, форми тощо;

2) елементарне логічне визначення предмета через вказівку на видову або

родову назву та його істотну оз­наку: модрина — хвойне дерево з м'якенькими, не ко­лючими голками, які на зиму осипаються;

3) добір до слова одного або кількох синонімів: ле­ліяти пестити, доглядати, піклуватися; загоїло за­лікувало; заніміє замовкне, затихне;

4)добір до слова протилежних за значенням: сприт­но вайлувата, незграбно; мілкий глибокий;

5) добір родової або видових назв: джміль — це ко­маха; метали — це залізо, сталь, золото, мідь, срібло;

6) введення нового слова в речення (У народі дику голубку називають горличкою) або словосполучення (ходити підтюпцем);



7)вказівка на слово, від якого пішло те, яке поясню­ється, або добір спорідненого: дрімота — від дрімати;

8)переклад російською мовою: курінь — по-російськи шалаш;

9) використання ілюстрації в букварі, наприклад, для пояснення слів полонина, отара, трембіта, смерічки.

Робота над словом на уроках навчання грамоти тісно пов'язується із словниково-логічними вправами, які слу­жать важливим засобом розвитку мовлення і мислення шко­лярів. Зокрема, словниково-логічні вправи сприяють фор­муванню в учнів таких розумових дій, як аналіз, синтез, абстрагування, зіставлення, протиставлення. Більшість словниково-логічних вправ учать дітей виділяти в предме­тах і явищах навколишньої дійсності найістотніші, найхарактерніші ознаки, які слід класти в основу відрізнення цих предметів і явищ від інших, дещо подібних.

У період навчання грамоти учні можуть виконувати такі види словниково-логічних вправ:

а) добирати видові назви до родової: посуд — це чашка, тарілка, миска, блюдце, чайник, каструля, сільничка;

б) добирати родову назву до кількох видових: смо­родина, малина, аґрус, глід, калина — це кущі;



в) розподіляти ряд видових назв між двома родови­ми, наприклад, визначити серед ряду тварин свійських і диких: кішка, тигрі собака, корова, лев, їжак, лисиця, кролик, кінь, лось, вівця;

г) логічне визначення предмета: «Сосна — це хвойне дерево. Дуб — листяне дерево»;

д) логічне доповнення речень на основі протистав­лення: «Цукор солодкий, а лимон ...», «Помідор черво­ний, а огірок ...», «Кінь ірже, а корова ...»;

е) вилучення серед названих (зображених) істот чи предметів зайвого: джміль, бджола, синичка, метелик.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 10; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты