Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Добір матеріалу за текстом




Читайте также:
  1. II. Работа над текстом и его оформление
  2. IV. Зміст навчального матеріалу
  3. Аналіз зразків монологічного викладу матеріалу
  4. Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу
  5. Викладання нового матеріалу
  6. Добір антонімів до слів.
  7. Добір матеріалу за картиною
  8. Добір факторів для багатофакторної моделі
  9. З метою організації діалогу як способу вивчення нового матеріалу

На уроках рідної мови збиранню матеріалу навчаємо у зв'язку з проведенням усних і письмових переказів.

Тексти майстрів художнього слова є прекрасною школою спостережень. Учитель постійно розкриває дітям живописну роль слова у відтворенні подій, явищ, характерів героїв, навчає обґрунтовувати доцільність вжитих автором засобів виразності.

У процесі підготовки до переказу педагог насамперед пояснює спосіб «цільового» читання, за допомогою якого учні знаходять потрібний матеріал. Це І факти, і композиція, і мовні засоби, дібрані автором для втілення свого задуму. Одночасно навчає занотовувати найнеобхідніше для майбутнього переказу, колективно складати план і робочі матеріали.

УМІННЯ СИСТЕМАТИЗУВАТИ ЗІБРАНИЙ МАТЕРІАЛ

(СТРУКТУРНО-КОМПОЗИЦІЙНІ УМІННЯ)

Зібраний матеріал на основі спостережень за дійсністю, картиною і текстом – це тільки фактична основа, на якій будується зв'язне висловлювання. Щоб донести до слухача (читача) свій задум, мовцеві необхідно систематизувати зібрані факти, думки: об'єднати їх в окремі групи (мікротеми), визначити, які з них головні, а які – другорядні, тобто пояснюючі, уточнюючі, знайти мовне вираження зв'язку між цими логічно закінченими частинами і реченнями твору.

 

Навчання способам систематизації матеріалу слід здійснювати на основі теоретичних відомостей про семантико-композиційну структуру текстів, визначених програмою. Уже з 2 класу можна проводити цілеспрямовані спостереження над будовою зв'язного висловлювання. Системою вправ треба розкривати учням сутність самого процесу поєднання окремих речень і логічно закінчених частин у смислове ціле – текст. Учні доходять висновку, що будь-яке зв'язне висловлювання – це спосіб передачі думки, яка розкривається не в одному реченні, а у ланцюгу взаємопов'язаних речень.

Перше речення-зачин стисло називає предмет (тему) висловлювання, вводить у ситуацію мовлення. Воно зрозуміле само по собі. Наступні речення становлять основну частину тексту – розробку теми. Вони конкретизують, пояснюють, розгортають думку, намічену зачином, так, що ми зримо уявляємо зображені події, предмети, явища. Заключне речення інтонаційно завершує повідомлення, намічає дальший розвиток подій. Таким чином, думка, що цементує групу взаємопов'язаних речень, переходить із речення у речення. Кожне наступне речення повторює частку попереднього і додає щось нове про предмет висловлювання. Проникнення частини попереднього речення в наступне забезпечує смисловий зв'язок між ними, який виражається різними мовними засобами. Формуючи уявлення про зв'язність як принцип внутрішньої організації тексту, великої ваги слід надавати бесіді з ілюстративно-текстовою опорою, поєднувати аналітико-конструктивні вправи з творчими, синтетичними.



 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 19; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.024 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты