Комплекс оптимальних регіональних і локальних критеріїв

Вивчення основних показників сучасних гідрогеологічних басейнів (закономірності зміни гідрохімічного складу пластових вод, швидкості руху і гідростатичних напорів, ступені газонасиченості, складу розчинених газів та їх пружності, водорозчинних органічних речовин, геотермічних показників тощо) може дати дуже цінну інформацію при прогнозуванні нафтогазоносності і виборі найперспективніших ділянок для пошуків нафтових і газових скупчень.

Для оцінки перспектив нафтогазоносності у різний час було запропоновано понад 100 різних гідрогеологічних показників. У процесі практичної діяльності вивчати всі показники є неможливим, оскільки це займає дуже багато часу і не забезпечує експресності видачі необхідної інформації при геологорозвідувальних роботах на нафту і газ. Серед гідрогеологічних показників є більш або менш надійні, інформативні у багатьох районах або тільки на обмежених ділянках. Проте, серед них можна виділити загальний оптимальний комплекс показників, який може бути використаний при оцінці перспектив нафтогазоносності будь-яких нафтогазоносних басейнів з різними геологічною будовою і гідрогеологічними особливостями.

Більшість авторів (М.А. Гатальський, О.О. Карцев, В.В. Колодій, В.А. Кротова, Е.Є. Лондон, Є.В. Стадник та ін.), рекомендують розрізняти оптимальні комплекси гідрогеологічних показників, з одного боку для регіональної та зональної оцінки (рис. 3.15), з іншого – для локальної оцінки перспектив нафтогазоносності (рис. 3.16). Такий розподіл показників дозволяє проводити оцінку як великих басейнів (територій) і зон, так і локальних ділянок, які за сумою позитивних показників виділяються як найперспективніші. При цьому розрізняють основні види показників, які отримують із аналізу загальногідрогеологічних і палеогідрогеологічних умов, гідродинамічної і гідрогеохімічної обстановок, газової складової підземних вод, геотермічних умов, мікробіологічної характеристики тощо. Одні і ті ж показники можуть бути використані як при регіональній, так і при локальній оцінці перспектив нафтогазоносності.

Регіональні і зональні показники. Оцінка перспектив нафтогазоносності в межах осадового басейну (або його частини) і окремих територій (або зон) базується на виясненні потенційних можливостей нафтогазоутворення і нафтогазонагромадження у надрах великої території (всього осадового басейну або його частини) і окремих районів (або зон). Вказані завдання можуть вирішуватись на основі вивчення зазначених вище гідрогеологічних показників з використанням інших геологічних матеріалів. Оптимальний комплекс регіональних і зональних показників наведений на рис. 3.15.

Локальні показники. Оптимальний комплекс гідрогеологічних показників локальної оцінки перспектив нафтогазоносності рекомендується поділяти на групу прямих і опосередкованих
показників (рис. 3.16). Серед прямих локальних показників розрізняють показники ореольного розсіювання компонентів із покладів і показники біохімічної і фізико-хімічної взаємодії покладів нафти і газу з підземними водами.

Локальні показники ореольного розсіювання флюїдів охоплюють компоненти, які мігрують від покладів і генетично з ними пов’язані, і є прямими ознаками наявності нафти і газу. Специфічними показниками наявності нафтових і газоконденсатних покладів є підвищений вміст у розчинених газах гомологів метану, що супроводжується збільшенням концентрації у водах бензолу, толуолу, амонію.

Локальні показники біохімічної і фізико-хімічної взаємодії покладів з підземними водами також генетично пов’язані з покладами нафти і газу, але відображають умови їх руйнування під дією окисно-відновних процесів.

Опосередковані локальні показники нафтогазоносності несуть інформацію про існуючі у надрах умови, які є сприятливими для формування і збереження вуглеводневих скупчень.

При оцінці локальних структур враховують процес взаємодії покладу в напрямку руху підземних вод (чоловий і типовий ефекти).

При сучасній оцінці перспектив нафтогазоносності обов’язково повинні враховуватись гідрогеологічні умови, які існували в минулі геологічні епохи. Тому при побудові карти прогнозу нафтогазоносності території досліджень складаються палеогідрогеологічні карти або серія таких карт і палеогідрогеологічні профілі.

Перед складанням карт перспектив нафтогазоносності необхідно намітити різні комплекси осадових порід, які би охоплювали весь розріз регіону (району, ділянки) досліджень. Таким чином, кожну карту перспектив нафтогазоносності необхідно складати для певного стратиграфічного інтервалу (відділу, ярусу, горизонту, світи), величина якого залежить від складності розрізу і ступеня його геологічної і гідрогеологічної вивченості. Карти перспектив нафтогазоносності повинні відображати основні елементи тектонічної будови території досліджень, закономірності розподілу різних типів вод, їх мінералізацію, напрямок підземного стоку. На картах повинні бути виділені різні геогідродинамічні зони, тобто зони активного і утрудненого водообміну і зони відсутності водообміну, показані області живлення і, якщо є, ділянки дренажу підземних вод. Повинні бути відображені не тільки дані про води джерел, виявлених на поверхні і приурочених до певних стратиграфічних горизонтів, але і дані про підземні води певних стратиграфічних інтервалів на значній території.

За основу для побудови карти можна використовувати тектонічні або тектонічно-літологічні карти. Фарбами або штрихами показують різні типи вод, що приурочені до певних гідродинамічних зон. Стрілками показують ймовірний напрямок підземного стоку вод. В умовних позначеннях карт відмічають також мінералізацію вод, температурні умови для тієї чи іншої гідродинамічної зони, вміст і склад розчинених газів у підземних водах та інші показники.

При побудові карти для якогось із стратиграфічних горизонтів потрібно мати аналітичний матеріал – хімічні аналізи підземних вод із свердловин і джерел, аналізи розчинених газів тощо. Точки відбору проб для аналізів повинні бути рівномірно розміщені на площі, для якої складаються карти. Найкраще для цього використовувати дані середнього складу вод в окремих точках.

Для висновків про температурні умови, що існують в різних геогідродинамічних зонах, обробляється весь фактичний матеріал температурних вимірів вод джерел і глибоких свердловин. На картах перспектив ділянки, які заслуговують уваги, виділяють штриховкою або фарбою. Враховуючи весь комплекс проведених досліджень та їх узагальнюючи, на картах позначають черговість проведення пошуково-розвідувальних робіт на окремих ділянках.

При практичному використанні карт перспектив потрібно їх зіставляти з картами проникності, тріщинуватості, бітумінозності, з тектонічними і п’єзометричними картами, газового складу, палеогідрогеологічними та іншими.

Використовуючи карти перспектив нафтогазоносності і враховуючи структурні особливості та літолого-фізичні властивості порід, наявність або відсутність стоку підземних вод та його інтенсивності, і приймаючи до уваги палеогідрогеологічні дані, можна правильно орієнтувати пошуково-розвідувальні роботи на нафту і газ.