ЧАСТИНА III. ГЕОЛОГОРОЗВІДУВАЛЬНИЙ ПРОЦЕС

Загальні положення. Геологорозвідувальний процес – це сукупність взаємопов’язаних виробничих робіт і наукових досліджень, які виконуються в певній послідовності і повинні забезпечити відкриття, геолого-економічну оцінку і підготовку до розробки нафтових і газових родовищ.

У процесі геологорозвідувальних робіт на нафту і газ проводиться геологічне вивчення надр. У відповідності з Кодексом України “Про надра” (1994 р.) геологічне вивчення надр здійснюється з метою одержання даних про геологічну будову надр, процеси, які відбуваються в них, виявлення і оцінки корисних копалин, вивчення закономірностей їхнього формування і розміщення, з’ясування гірничотехнічних та інших умов розробки родовищ корисних копалин і використання надр з метою, не пов’язаною з видобуванням корисних копалин.

Тут під терміном “надра” розуміють частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.

Цей кодекс зобов’язує всі підприємства, фірми, організації та установи, що проводять геологічне вивчення надр, забезпечити:

1) раціональне і ефективне проведення робіт, пов’язаних з геологічним вивченням надр;

2) екологічно безпечний для життя і здоров’я людей стан навколишнього природного середовища;

3) повноту вивчення геологічної будови надр, гірничо-технічних, гідрогеологічних та інших умов розробки розвіданих родовищ, будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;

4) достовірність визначення кількості та якості запасів усіх корисних копалин і наявних у них компонентів;

5) геолого-економічну оцінку родовищ корисних копалин;

6) ведення робіт методами і способами, які б виключали невиправдані втрати корисних копалин, зниження їх якості, надмірне руйнування грунтового покриву та забруднення навколишнього природного середовища;

7) розміщення видобутих гірських порід і корисних копалин, яке б виключало їх шкідливий вплив на навколишнє природне середовище і здоров’я населення;

8) збереження розвідувальних гірничих виробок і свердловин, які можуть бути використані при розробці родовищ та з іншою метою, і ліквідація у встановленому порядку виробок і свердловин, які не підлягають подальшому використанню;

9) збереження геологічної і виконавчо-технічної документації, зразків гірських порід, дублікатів проб корисних копалин, які можуть бути використані при подальшому вивченні надр, розвідці та розробці родовищ корисних копалин, а також при користуванні надрами з метою, не пов’язаною з видобуванням корисних копалин.

Для визначення промислової цінності родовищ і оцінки запасів корисних копалин по кожному родовищу встановлюються кондиції на мінеральну сировину, що становлять сукупність вимог до якості й кількості корисних копалин, гірничо-геологічних та інших умов розробки родовища.

Кондиції на мінеральну сировину розробляються з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин, а також наявних у них цінних компонентів і підлягають експертизі Державною комісією України (ДКЗ) по запасах корисних копалин.

Запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються Державною комісією України по запасах корисних копалин у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Невиконання цих законодавчих вимог завдає відчутної шкоди надрам, довкіллю та економіці країни.

Проведення робіт з геологічного вивчення надр організується та координується Департаментом геології Міністерства екології та природних ресурсів України на основі державних комплексних або цільових програм, міжгалузевих і галузевих планів, проектів, відповідних галузевих стандартів, норм і правил.

Геологічне вивчення надр, передбачене державними програмами, здійснюється здебільшого за рахунок коштів, що відраховуються видобувними підприємствами до державного бюджету за раніше виконані геологорозвідувальні роботи. В окремих випадках геологiчне вивчення надр може виконуватись за рахунок прямих видаткiв державного та мiсцевого бюджетiв.

Роботи з геологiчного вивчення надр пiдлягають обов’язковiй державнiй реєстрацiї та облiку з метою узагальнення i максимального використання результатiв вивчення надр, а також запобiгання дублювання зазначених робiт. Державна реєстрацiя та облiк робiт з геологiчного вивчення надр проводяться Державним iнформацiйним геологiчним фондом України.

Розвiданi родовища, запаси нафти i газу яких оцiнено, включаються до державного фонду родовищ корисних копалин i передаються нафтогазовидобувним пiдприємствам для промислового освоєння в порядку, що встановлюється Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Особи, якi вiдкрили невiдоме ранiше родовище, що має промислову цiннiсть, або виявили додатковi запаси корисних копалин чи нову мiнеральну сировину в ранiше вiдомому родовищi, що iстотно пiдвищують його промислову цiннiсть, визнаються першовiдкривачами. Першовiдкривачi мають право на винагороду згiдно з чинним положенням.

Нормативні документи, що регламентують проведення пошуково-розвідувальних робіт. Певна послiдовнiсть проведення геологорозвiдувальних робiт на нафту i газ регламентується спецiальним нормативним документом – галузевим стандартом України “Етапи i стадiї геологорозвiдувальних робiт на нафту i газ. Порядок проведення” (1999 р.), затвердженим вiдповiдними органами i є обов’язковим для всiх органiзацiй, що виконують роботи, пов’язанi з вивченням питань нафтогазоносностi, пошукiв та розвiдки покладiв нафти i газу в країнi, незалежно вiд їх вiдомчої належностi, пiдпорядкованостi та форми власності.

Крiм цих документів, проведення геологорозвідувальних робіт на нафту i газ регламентується ще кiлькома нормативними документами, серед яких найбiльш важливими є:

– Класифiкацiя запасiв i ресурсiв корисних копалин державного фонду надр (1997 р.);

– Інструкція із застосування класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до геолого-економічного вивчення ресурсів перспективних ділянок та запасів родовищ нафти і газу (1998 р.);

– Інструкція про порядок обліку нафтогазоперспективних
об’єктів (1999 р.);

– Інструкція про зміст, оформлення та порядок подання в ДКЗ України матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ нафти і газу (1999 р.).

Для проведення геологорозвідувальних робіт на нафту і газ необхідно отримати ліцензію, де вказані координати ділянки і глибинність проведення робіт. Ліцензії є на пошуки і розвідку, в тому числі ДПР (геологічне вивчення), і на промислову експлуатацію. Перша ліцензія надається на термін до 5 років, друга – на двадцять років. Роботи з геологічного вивчення повинні завершитись підрахунком запасів нафти або газу та їх затвердженням в ДКЗ України.

Стадійність геологорозвідувального процесу.Пошуково-розвiдувальний процес характеризується стадiйнiстю, тобто певною послiдовністю геологічного вивчення надр досліджуваної території від початку її вивчення до відкриття родовищ нафти і газу та вирішення питання про передачу їх в промислове освоєння (розробку). Така стадійнiсть характеризується поступовим наближенням до вирiшення кiнцевої мети, що забезпечує найбiльш рацiональне використання сил i коштiв, які витрачаються на пошуки та розвiдку нафтових і газових родовищ.

Відкриття, розвідка та підготовка до розробки нафтових і газових родовищ забирає багато часу. Геологорозвідувальний процес на нафту і газ починається з початкової стадії – вивчення великих територій. На наступній стадії вибираються райони із сприятливими для формування і збереження покладів нафти і газу геологічними умовами, в яких проводиться пошук пасток. Після виявлення таких пасток здійснюється безпосередній пошук скупчень нафти і газу, а після одержання промислових припливів вуглеводнів проводиться розвідка встановлених покладів.

У залежності від стану вивченості нафтогазоносності надр у геологорозвідувальному процесі на нафту і газ виділяється три послідовних етапи: регіональний, пошуковий і розвідувальний з поділом їх на стадії. В межах однієї території можливе суміщення в часі різних етапів і стадій.

Кожний етап чи стадiя переслiдують певну мету i передбачають вирiшення низки конкретних завдань. На всiх етапах i стадiях геологорозвідувального процесу на нафту i газ визначається геолого-економiчна оцiнка проведених робiт на основi оцiнки ресурсiв i пiдрахунку запасiв нафти i газу.

У таблиці 1 наведена постадійна характеристика нафтогазопошуково-розвідувальних робіт.

Таблиця 1