Нафтогазові родовища

Після одержання на площі першого промислового припливу газу відразу ж виникають питання: чи є у розкритого газового покладу нафтова облямівка і яке її промислове значення. У відповідності з діючим положенням введення газових покладів у розробку, в тому числі і в ДПР, дозволяється тільки при доказаній відсутності в них нафтових облямівок промислового значення. Пошуки нафтових облямівок під газовим покладом можуть сильно ускладнити розвідку цього покладу. Тому особливу увагу необхідно приділяти прогнозуванню наявності і характеру такої облямівки.

Деколи можна наперед оцінити можливість наявності нафтової облямівки в даному покладі на основі знання закономірностей формування нафтових і газових покладів в даному регіоні і продуктивній товщі. Відомі райони і світи, що вміщують виключно газові або газоконденсатні поклади. В інших районах і товщах відоме широке розповсюдження газових покладів з нафтовою облямівкою. Ознаками наявності нафтової облямівки служать підвищений вміст важких вуглеводнів в газі, певне співвідношення ізомерів і нормальних вуглеводнів (бутанів, пентанів). Облямівки, що цілком підстилають газовий поклад (неповнопластового або масивного типу), можуть бути виявлені першою ж свердловиною, що розкрила поклад.

Якщо перші свердловини не встановили нафтової облямівки, але разом з тим і не виключили її можливої наявності, то розвідувальне буріння слід направити на її пошуки. При цьому розвідувальні свердловини в першу чергу слід закладати в тій частині покладу, де передбачається зміщення цієї облямівки, тобто в напрямку регіонального руху підземних вод. Якщо облямівки на цій ділянці немає, то можна вважати доказаним її відсутність і в інших частинах покладу, тобто поклад буде чисто газовим.

При відсутності відомостей про напрям руху підземних вод розвідувальну свердловину на нафтову облямівку слід закладати на пологому крилі складки, де можлива облямівка повинна мати найбільшу ширину.

У районах або стратиграфічних комплексах з незначними змінами напорів пластових вод з метою виявлення нафтових облямівок, що облямовують газові поклади або повністю підстилають їх, одну-дві свердловини закладають між внутрішнім і зовнішнім розрахунковими контурами газоносності.

При значних змінах п’єзометричних напорів пластових вод нафтова облямівка може бути зміщена на одно із крил. У цьому випадку свердловину закладають на ділянці найбільш низького напору пластових вод продуктивного горизонту. Безпосередній контакт газу з водою в свердловині, пробуреній на цій ділянці, вказує взагалі на відсутність нафтової облямівки в межах даного покладу.

Для визначення місця закладання свердловини слід розрахувати за формулою В.П. Савченка ймовірне гіпсометричне положення ГВК. Якщо нафтова облямівка існує, то вона повинна знаходитись в зоні розрахункового ГВК. Після розкриття нафтонасиченої товщини пласта необхідно точно визначити пластовий тиск і густину нафти для розрахунку висотного положення ГНК і ВНК.

За матеріалами перших свердловин, що розкрили нафтову облямівку, повинна бути зроблена орієнтовна оцінка її можливого промислового значення і визначена доцільність її подальшої розвідки. Така оцінка здійснюється на основі визначення орієнтовних розмірів облямівки (ширини, висоти, об’єму) і допустимих робочих дебітів.

З точки зору співвідношення запасів нафтові і газові поклади можна поділити на три типи:

1. Газонафтові поклади, у яких співвідношення запасів газу і нафти та експлуатаційна характеристика нафтової частини така, що розробка покладу починається з нафтової частини. Це нафтові поклади з газовою шапкою.

2. Нафтогазові поклади, у яких співвідношення запасів газу і нафти таке, що обидві частини доцільно розробляти одночасно. Їх називають газовими покладами з нафтовою облямівкою підпорядкованого промислового значення.

3. Нафтогазові поклади, нафтова частина яких не має промислового значення. Це газові поклади з нафтовою облямівкою непромислового значення.

При відомому положенні ГНК і ВНК розміри виявленої бурінням нафтової облямівки пластового покладу визначаються розрахунковим шляхом. На рисунку показано, що в нафтовій облямівці повнопластового покладу можуть бути виділені 3 зони: підгазова (І), повнопластова (ІІ) і водоплавна (ІІІ) (рис. 14.3).

Рис. 14.3 – Схема визначення зон нафтової облямівки

Ширина підгазової (І) або водоплавної (ІІІ) частини нафтової облямівки (Db) дорівнює:

, (14.2)

де h – видима товщина пласта, м; a – кут нахилу пласта.

Ширина повного поля нафтової облямівки (b) дорівнює:

;

де Dh – перевищення висоти нафтової облямівки над видимою товщиною пласта, м.

Загальна ширина облямівки І+ІІ+ІІІ (b^/_обл.) становитиме:

Застосування цих формул дозволяє оцінити і розміри нафтової облямівки, і можливість попадання в неї свердловин. Для організації найбільш ефективної розробки нафтової облямівки важливе значення має визначення положення повнопластової частини облямівки II. Свердловини, що дренують цю частину облямівки, вилучають найбільшу кількість запасів нафти і працюють найдовше. Термін роботи експлуатаційних свердловин, що розкрили підгазову або водоплавну частини, обмежений неминучим проривом газу або води.

При встановленні нафтової облямівки І типу спеціальну розвідку газової частини покладу проводити не слід.

При виявленні нафтових облямівок підпорядкованого значення (ІІ тип) необхідно проводити розвідку і газової, і нафтової частин, уточнюючи недостатньо обґрунтовані параметри і показники розробки обох частин покладу. Детальність розвідки облямівки визначається в цьому випадку кількістю нафти, яка може бути відібрана при одночасній розробці газової шапки.

Розвідка нафтових облямівок І і ІІ типів може бути проведена найбільш ефективно, якщо на облямівці закласти спочатку профіль із 2–3 свердловин з незначною відстанню між ними. Часто газонафтові і водонафтові розділи мають не горизонтальне положення, а нахилене. Можливість такої ситуації повинна бути врахована і перевірена шляхом закладання свердловин на різних крилах структури.

При установленні непромислового значення нафтових облямівок слід проводити розвідку і підготовку до розробки тільки газового покладу у відповідності з принципами раціональної розвідки газових покладів.