КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Специфика философского знанияСтр 1 из 133Следующая ⇒ Фінанси виконують дві основні функції: ·розподільчу; ·контролюючу. Ці функції реалізуються фінансами одночасно. Кожна фінансова операція визначає розподіл суспільного продукту та національного доходу, а також контроль за цим розподілом. Розподільча функція проявляється у процесі розподілу валового внутрішнього продукту у вигляді утворення фондів грошових коштів та використання їх за цільовим призначенням. Через розподільчу функцію реалізується специфічне суспільне призначення фінансів - забезпечення кожного суб’єкта господарювання необхідними йому фінансовими ресурсами. Контрольна функція фінансів обумовлена об'єктивно притаманною їм здатністю кількісно відображати рух фінансових потоків і забезпечувати контроль за дотриманням пропорцій в розподілі валового внутрішнього продукту, правильністю формування, розподілу та використання фінансових ресурсів держави і суб'єктів господарювання. Основу контрольної функції складає рух фінансових ресурсів, який здійснюється як у фондовій так і в нефондовій формах. Оскільки фінанси охоплюють усе суспільне виробництво, всі його сфери і підрозділи, рівні господарювання, вони виступають універсальним засобом контролю за виробництвом, розподілом і обігом валового внутрішнього продукту. Завдяки контрольній функції фінансів суспільство отримує відомості про те, як складаються пропорції в розподілі коштів, наскільки своєчасно фінансові ресурси надходять у розпорядження різних суб’єктів господарювання, наскільки економічно ефективно вони використовуються тощо. Контрольна функція знаходить свій прояв в контролі за розподілом ВВП за відповідними фондами та використанням їх за цільовим призначенням.
Специфика и особенности философского знания. Мировоззрение. Предмет философии. Специфика философского знания 1. Основная специфика философского знаниязаключается в его двойственности, так как оно: • имеет очень много общего с научным знанием — предмет, методы, логико-понятийный аппарат; • однако не является научным знанием в чистом виде. Главное отличие философии от всех иных наук заключается в том, что философияявляется теоретическим мировоззрением, предельным обобщением ранее накопленных человечеством знаний. Предмет философии шире предмета исследования любой отдельной науки, философия обобщает, интегрирует иные науки, но не поглощает их, не включает в себя все научное знание, не стоит над ним.
2. Можно выделить следующие особенности философского знания: •имеет сложную структуру (включает онтологию, гносеологию, логику и т. д.); •носит предельно общий, теоретический характер; • содержит базовые, основополагающие идеи и понятия, которые лежат в основе иных наук; • во многом субъективно — несет в себе отпечаток личности и мировоззрения отдельных философов; • является совокупностью объективного знания и ценностей, нравственных идеалов своего времени, испытывает на себе влияние эпохи; • изучает не только предмет познания, но и механизм самого познания; • имеет качество рефлексии — обращенности мысли на саму себя (то есть знание обращено как на мир предметов, так и само на себя); • испытывает на себе сильное влияние доктрин, вырабатываемых прежними философами; • в то же время динамично — постоянно развивается и обновляется; • опирается на категории — предельно общие понятия; • неисчерпаемо по своей сути; • ограничено познавательными способностями человека (познающего субъекта), имеет неразрешимые, "извечные" проблемы (происхождение бытия, первичность материи или сознания, происхождение жизни, бессмертие души, наличие либо отсутствие Бога, его влияние на мир), которые на сегодняшний день не могут быть достоверно разрешены логическим путем.
|