![]() КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Сутність бюджетного процесу, його складовіБюджетний процес—це регламентована нормами права діяльність, пов'язана зі складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що становлять бюджетну систему України. Можна виділити такі стадії бюджетного процесу 1) складання проектів бюджетів; 2) розгляд та прийняття закону про державний бюджет України, рішень про місцеві бюджети; 3) виконання бюджету, в тому числі в разі необхідності внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про місцеві бюджети; 4) підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і прийняття рішення щодо нього. Бюджетний процес повинен регламентуватись бюджетним регламентом.
Бюджетне планування Бюджетне планування — це процес визначення джерел створення і напрямів використання бюджетних ресурсів в економіці держави з метою забезпечення стабільного економічного й соціального розвитку. Завдання бюджетного планування: --забезпечити необхідні макроекономічні пропорції розвитку держави; --виявляти реальні джерела надходжень за усіма напрямами та всіма платниками податків та зборів по всіх бюджетних рівнях; --ефективно розподілити за напрямами та між регіонами бюджетні видатки; --сприяти найбільш ефективному використанню бюджетних коштів галузями народного господарства; --забезпечити мінімальний рівень соціальних потреб; --утворити необхідні соціальні резерви, які використовуються на планові й позапланові заходи; --передбачити в системі здійснення бюджетних платежів можливість прозорого бюджетного контролю. Принципи бюджетного планування: **наукова обґрунтованість; **оптимальна збалансованість між рівнем оподаткування суб'єктів — платників податків і рівнем соціальних виплат; **центральне місце бюджетного планування в системі фінансового планування; **органічний взаємозв'язок між прогнозними та поточними бюджетними планами; **директивний характер бюджетних виплат; **єдність загальнодержавного та місцевих бюджетів; **наявність відповідних бюджетних резервів; **демократичність. Методи бюджетного планування: метод коефіцієнтів. Базується на застосуванні відповідних коефіцієнтів. За основу беруться показники, які було досягнуто в минулий період, і коригуються з урахуванням відповідних коефіцієнтів, які відображають зміни, що передбачаються в плановий період; нормативний метод. За основу беруться нормативи, які регламентують види надходжень і видатків. При цьому враховуються економічний стан підприємств, установ, галузей народного господарства, фізичних осіб. Цей метод дає змогу сповна виявити бюджетні резерви і сприяє їх економії; балансовий. За допомогою цього методу вдається досягти узгодженості між джерелами надходжень та джерелами видатків за видами та регіонами, установити взаємозв'язок із загальною величиною фінансових ресурсів у державі по міністерствах, відомствах, регіонах і відповідними потребами, які можуть бути забезпечені; предметно-цільовий. Використовується при фінансуванні окремих державних програм економічного і соціального розвитку. Дає змогу виявити джерела покриття і визначити ефективність цих програм.
|