Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Поняття та види множинності злочинів




Читайте также:
  1. Адміністративний проступок: поняття, ознаки, види
  2. Адміністративні право відносини, суб’єкти адміністративного права. Поняття адміністративного проступку.
  3. Багатозначність поняття топології
  4. Валютні системи: поняття, структура, призначення
  5. Взаємодія атомів. Іонний і ковалентний зв’язок атомів у молекулах. Поняття про теорію обмінних сил
  6. Відношення між поняттями
  7. ВСТУП. ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІКИ ЯК НАУКИ
  8. ВСТУП. ПОНЯТТЯ ЕКОНОМІКИ ЯК НАУКИ
  9. Господарська діяльність: поняття і види
  10. Громадянство України: поняття, підстави набуття і припинення

Множинність злочинів має місце при вчиненні однією особою двох чи більше злочинів, кожний із яких передбачений окремою кримінально-правовою нормою і за які особа може бути притягнута до кримінальної відповідальності.

Окремі злочини утворюють множинність за умови, що:

- не сплив строк давності притягнення до кримінальної відповідальності;

- не погашена чи не знята судимість;

- особа не звільнена за даний злочин від кримінальної відповідальності у встановленому законом порядку;

- особа не підлягає звільненню від кримінальної відповідальності у зв’язку з актом амністії;

- є скарга потерпілого у справах приватного обвинувачення;

- отримана згода на притягнення до кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом (щодо народного депутата, судді).

Ознаки множинності злочинів:

1. одна і та ж особа одна чи у співучасті вчинила два і більше закінчених чи незакінчених злочини;

2. кожен із злочинів передбачений самостійною кримінально-правовою нормою, він є необхідною ознакою іншого злочину, з числа вчинених цією ж особою (наприклад, множинність відсутня при заподіянні тілесних ушкоджень під час розбою);

3. хоча б по двох злочинах не „погашені” їх юридичні наслідки;

4. хоча б щодо двох злочинів відсутні процесуальні перепони для притягнення до кримінальної відповідальності.

У чинному КК поняття множинності не визначено, хоча в його Загальній частині є статті, присвяченні визначенню окремих видів множинності, які виділені в окремий розділ VII (статті 32-35 КК). У Загальній частині врахування множинності передбачено при вирішенні ряду питань:

1) наявність множинності злочинів є перепоною для застосування певних видів звільнення від кримінальної відповідальності (ст.45-48 КК);

2) вчинення нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого є підставою для переривання строку давності для притягнення до кримінальної відповідальності (ч.3ст.49КК);

3) вчинення злочину повторно та рецидив злочинів є обставинами, які обтяжують покарання (п.2 ч.1 ст.67КК);

4) встановлені спеціальні правила призначення покарання при сукупності злочинів (ст.70 КК) та сукупності вироків (ст.71 КК), складання покарань (ст.72 КК);

5) звільнення від відбування покарання з випробуванням (ст.75 КК) передбачає врахування тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, які визначаються з врахуванням наявності множинності;



6) вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину є безумовною підставою для скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням (ч.3 ст.78, ч.6 ст.79 КК);

7) вчинення нового злочину середньої тяжкості, тяжкого або особливо тяжкого є підставою для переривання строку давності виконання обвинувального вироку (ч.4 ст.80КК);

8) наявність множинності враховується при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання (ст.81КК) та заміні не відбутої частини покарання більш м’яким (ст.82КК), звільненні від відбування покарання вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (ст.83КК), та скасуванні цих мір;

9) вчинення нового злочину до закінчення строку погашення судимості є підставою для переривання перебігу строку погашення судимості (ч.5 ст.90КК);

10) наявність множинності є перепоною для звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру (ч.1 ст.97КК).



У багатьох статтях Особливої частини КК такі види множинності як повторність та рецидив передбачаються як кваліфікуюча чи особливо кваліфікуюча ознака відповідних злочинів. До того ж в Особливій частині КК передбаченні положення про відповідальність за організовану злочинну діяльність, яка, за своїм визначенням, спрямованні на вчинення багатьох злочинів. Таким чином, відповідальність за множинність злочинів регламентована як Загальною, так і Особливою частинами КК.

Види множинності злочинів:

За кількістю вчинених діянь:

- повторність злочинів;

- ідеальна сукупність злочинів.

Повторність злочинів поділяється на види в залежності від того чи було засуджено особу за перший злочин:

- фактична повторність (повторність не пов’язана з засудженням за попередній злочин);

- рецидив злочинів (повторність, при якій особа була засуджена за попередній злочин).

Повторність може бути поділена на види залежно від того, чи врахована вона в статтях Особливої частини КК:

- повторність як ознака складу злочину (в законі вказано на вчинення злочину „повторно”, „особою, раніше судимою за...”);

- реальна сукупність (повторність, яка не виступає ознакою складу злочину).

Рецидив злочинів за характером злочину, вчиненого до і після засудження поділяється на:

- загальний рецидив;

- спеціальний рецидив;

- пенітенціарний рецидив.

Кримінально-правова кваліфікація множинності злочинів включає в себе кваліфікацію одиничних злочинів, які її утворюють. Для одиничного злочину, як елементу множинності, характерно те, що він передбачений в Особливій частині КК як одне самостійне посягання. Бувають: - прості (унітарні) – передбачають посягання на один об’єкт, містять вказівку на один вид предмета або одного потерпілого, одне діяння та один наслідок і т.д.. – складні (ускладненні) – передбачають порушення водночас різних об’єктів, наявність різних видів предметів чи потерпілих, можуть бути вчиненні шляхом виконання кількох діянь, заподіюють кілька наслідків і т.д..



Питання про те, які одиничні злочини вважати простими, а які ускладненими вирішується неоднозначно. Навроцький В.О. пропонує ускладненими вважати такі одиничні злочини:

1) злочини з двома чи більше обов’язковими діяннями;

2) злочини з кількома альтернативними діяннями;

3) злочини з кількома обов’язковими наслідками;

4) злочини з кількома альтернативними наслідками;

5) злочини з кількома альтернативними чи обов’язковими іншими ознаками складу;

6) триваючі злочини;

7) продовжуванні злочини;

8) злочини, об’єктивна сторона яких містить в собі вчинення іншого правопорушення (дисциплінарного чи адміністративного проступку);

9) складені злочини.

Кваліфікація будь-якого з одиничних злочинів – як простих, так і ускладнених характеризується тим, що вона здійснюється лише за однією статтею Особливої частини.

Загальні правила кваліфікації множинності злочинів:

1) кваліфікація кожного із одиничних злочинів, які входять у множинність, чи встановлення того, яка кваліфікація була дана цьому злочину раніше та чи зберігає вона юридичну силу;

2) визначення того, має місце вчинення ускладненого одиничного злочину чи множинності злочинів;

3) встановлення виду множинності злочинів;

4) остаточна кваліфікація вчиненого з врахуванням виду множинності – за однією чи кількома статтями КК.

За наявності складеного злочину скоєне кваліфікується за однією статтею КК, за ідеальної чи реальної сукупності застосо­вуються дві або більше статей КК - залежно від того, скільки злочинів належить до цієї сукупності. Така кваліфікація зумовлена тим, що складений злочин розглядається законом як єдиний злочин. За сукупності ж злочинів у діях особи є два чи більша кількість злочинів, кожен з яких передбачений певною статтею КК.

Хоча у судовій та слідчій практиці виникають проблеми щодо визначення сукупності злочинів та відмежування від складеного злочину.

Охоронець фабрики в селі Великий. Березний Закарпатської області намагався схилити до статевих зносин робітницю цієї фабрики. Отримавши відмову, він підпалив запальничкою волосся жінки. Внаслідок цього потерпілій були завдані серйозні опіки голови, в тому числі вуха та частини обличчя.

Слідчий кваліфікував такі дії лише як хуліганство, передбачене ч. 1 ст. 296 КК, але завдані тяжкі тілесні ушкодження (за ознакою непоправне знівечення обличчя) не охоплюються хуліганством і потребують додаткової кваліфікації.

Практичне значення множинності злочинів полягає в тому, що види множинності беруться до уваги при кваліфікації злочинів і призначенні покарання, у вирішенні питання можливості звільнен­ня від кримінальної відповідальності та покарання.

Так, можливість звільнення від кримінальної відповідальності пов'язується з вчиненням одиничного злочину (вперше) невеликої чи середньої тяжкості (статті 45-48 КК України).

Наприклад, Д. за місцем свого проживання (м. Біла Церква) з метою безкоштовного проїзду в міському та приміському транспорті вклеїв у посвідчення залізничника, видане на іншу особу, свою фотокартку.Цей підроблений доку мент Д. використав для проїзду в приміському дизелі від станції Харків до станції Полтава Південна. На вокзалі Д. був затриманий працівниками міліції та при особис­тому огляді було виявлено й вилучено, згідно з висновком експерта, бланк посвідчення залізничника, який мав ознаки змін первинного змісту що полягали в приклеюванні фотокартки. Суд звільнив Д. у зв'язку з дійовим каяттям (ст. 45 КК України), тому що особа вчинила злочин уперше. Злочини, передбачені частинами 1 і 3 ст. 358 КК України, належать до злочинів невеликої тяжкості (ст. 12 КК України ) та винна особа активно сприяла розкриттю злочинів і щиро розкаялась у скоєном..

Виникає тільки одне запитання, чому сукупність злочинів, передбачених ч. 1 (підробка документів) і ч. З (використання підробленого документа) ст. 358 КК України, суд розцінив як одиничний злочин? Зважаючи на ці обставини справи, вважаємо, що суд неправомірно застосував ст. 45 КК України при звільненні особи від кримінальної відповідальності.

Множинність злочинів суд також має брати до уваги при кваліфікації, призначенні покарання та звільненні від кримі­нальної відповідальності (на підставі ч. 1 ст. 9 КК України) у разі вчинення громадянином України чи особою без громадянства, що постійно проживає в Україні, нового злочину на території України після засудження за інший злочин за вироком суду іноземної держави.

 


Дата добавления: 2015-01-05; просмотров: 34; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.012 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты