Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Types of dwellings – Типы жилья




Читайте также:
  1. B) Spend a few minutes individually thinking of further arguments you will use to back up your own opinion on the usefulness and types of punishment.
  2. Syntactic stylistic devices fall into 4 types based on certain principles. The table that follows illustrates this division.
  3. TABLE I ModernTypes of Construction
  4. Types of resolutions
  5. Types of securities
  6. Types of Subordinate Clauses
  7. VARIOUS TYPES OF PASSENGER STOCK
  8. VI. After translating the phrases compose all types of questions of the previous task
  9. With your partner, take turns to ask each other about the types of books given in Ex-s 6,7.

Базою переддипломної практики може бути будь-яка організація (підпри­ємство, фірма), що забезпечують доступ до інформації, необхідної для напи­сання дипломної роботи за фахом «Банківська справа». Бажано, щоб місцем прак­тики стало місце проходження переддипломної практики. Можлива спеціалізація: банківська справа, інвестиційна справа, фінансовий менеджмент, державні фі­нанси. Напрям студентів на практику супроводжується листом КГУ. Термін пе­реддипломної практики за фахом «Банківська справа» - 4 тижня.

Основною базою проведення практики для студентів були банківські установи та деякі підприємства санаторно-курортного комплексу м. Ялта з кредитно-ощадною специфікою роботи: «ПриватБанк», ПАБ «ПУМБ», «Ощадбанк», БрокБизнесБанк, Райфайзен Банк «Аваль», ПАО «Банк Русский Стандарт» (м. Севастополь) та ін.

Трудові колективи підприємств-баз практик створювали належні умови для проходження стажування студентів. Особливо міцні стосунки склались з такими ба­нківськими установами як «ПриватБанк», ПАБ «ПУМБ», Ощадбанк. Досвід роботи даних установ в сфері фінансово-кредитної діяльності дозволив створити сприятливі умови для студентів-практикантів.

1.4. Керівництво переддипломною практикою

Кафедра зобов'язана ознайомити студента з програмою переддипломної практики, видати кожному студентові методичні рекомендації по виконанню

дипломних робіт, допомогти вибрати тему дипломної роботи і при­значити наукового керівника.

Навчально-методичне керівництво практикою студентів здійснюється ви­кладачами випускаючих кафедр - науковими керівниками дипломної роботи. Призначений інститутом керівник переддипломної практики зобов'язаний:

а) спільно з керівником переддипломної практики на підприємстві розро­бити графік роботи студента;

б) консультувати студентів з питань проходження практики, виконання дип­ломної роботи і складання звіту по практиці;

в) через керівництво інституту приймати заходи до забезпечення практика­нтів необхідними умовами роботи;

г) контролювати виконання робочих графіків і хід збору матеріалів для дипломної роботи.

Керівник практики на підприємстві призначається керівником цього підприємства з числа кваліфікованих фахівців. Він зобов'язаний:

а) взяти участь в складанні зразкового плану проходження практики студе­нта;



б) забезпечити кожного студента робочим місцем;

в) після закінчення практики дати письмову характеристику по роботі прак­тиканта, перевірити і завірити написаний студентом звіт.

2. ПРОГРАМА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ

Студенти проходять практику в банках, на підприємствах, в інших фінансо­вих організаціях. Незалежно від того, чи співпадає місце переддипломної прак­тики з місцем раніше виробничою, що проходила, або не співпадає, в період переддипломної практики повинні бути вирішені наступні завдання. Програмою практики передбачено 162 години практики.

Практика в кредитних організаціях розбивається на декілька етапів. На кож­ному етапі вирішується певне завдання, тривалість етапу в днях встановлюється студентом самостійно за узгодженням з керівником кредитної організації, при необхідності до цього процесу підключається викладач - керівник практики. Пе­редбачені наступні етапи.

1 етап:Знайомство з кредитною організацією. Впродовж етапу студент знайомиться з організаційною структурою кредитної організації, місцеположен­ням структурних підрозділів, управлінь, служб, відділів, секторів. Вивчає пра­вила внутрішнього розпорядку, систему безпеки, організацію внутрішнього конт­ролю. Проводить первинну оцінку персонального менеджменту в банці. Форма звітності за наслідками етапу: схема організаційної структури кредитної органі­зації в цілому, організаційної структури окремих підрозділів банку.



2 етап:Касові операції банку. Вивчаються касові операції банку у відділі касових операцій. Аналізується: структура відділу касових операцій, наявність прибуткових, витратних, вечірніх кас, кас перерахунку грошової готівки. Уточ­нюється: загальний порядок ведення касових операцій, правила перевезення і збе­рігання грошових знаків, порядок визначення платоспроможності банкнот, в розрізі нормативних документів Банку України. Студент аналізує бланки прибу­ткових (оголошення на внесок готівкою, прибутковий касовий ордер) і витрат­них (грошовий чек, витратний касовий ордер) касових документів, знайомиться з документообігом касових операцій. Форма звітності за наслідками етапу: запов­нені бланки прибуткових і витратних касових документів.

3 етап:Відкриття рахунків клієнтам і розрахункові операції. Етап прохо­дить в бухгалтерії кредитної організації, в її структурних підрозділах - опера­ційному відділі, відділі внутрішньобанківського обліку і т.д. Вивчається порядок відкриття рахунків і їх юридичне оформлення, перелік документів, що предста­вляються клієнтом разом із заявою на відкриття рахунку, порядок реєстрації відкритих рахунків в спеціальній книзі. Особлива увага звертається на порядок формування особового рахунку клієнта з урахуванням розрахунку контрольного ключа. Далі вивчається механізм здійснення розрахункових операцій, опера­ційна техніка. Відпрацьовуються розрахунки за допомогою: платіжних дору­чень, платіжних вимог, акредитивна форма розрахунків, розрахунки чеками.



Аналізуються бланки платіжних доручень, платіжних вимог, акредитивів, розрахункових чеків. Розглядаються операції по особових рахунках і виписки з особових рахунків, увага акцентується на програмному методі обробки вказаних операцій. Перевіряються бланки меморіальних документів - балансових і позаба­лансових меморіальних ордерів. Форма звітності по вказаному етапу: заповнені бланки платіжних доручень, платіжних вимог, акредитивів, меморіальних ордерів, договору банківського рахунку.

4 етап.Депозитні і ощадні операції. Етап проходить у відділі внесків, депо­зитів. Аналізуються договори банківського рахунку-внеску і депозитні на пред­мет їх змісту, відповідності вимогам законодавства, прийнятності умов договору для клієнта. Розглядається документообіг по ощадних і депозитних операціях, з'ясовуються особливості при роботі в цьому напрямі з юридичними і фізичними особами. Вносяться пропозиції керівництву відділу про коректування договору з урахуванням нарахувань відсотків вкладникам-депозиторам по методу (на вибір) складних відсотків, на базі прайм-райт, інших методів. Формується і заповню­ється договір внеску-депозиту. Розраховуються відсотки по запропонованій мето­диці. Аналізується якість пасивів із застосуванням методик фінансового мене­джменту, визначається фінансова стійкість, співвідношення внесків до запитання і термінових депозитів. Форма звітності по етапу: заповнений договір внеску-депо­зиту, розрахунок відсотків по терміну, розрахунок фінансових коефіцієнтів, що характеризують пасивні операції.

5 етап.Кредитні операції. Етап здійснюється у відділі довгострокового і короткострокового кредитування. Вивчається кредитна політика, її опис, з'ясову­ється відповідність кредитної політики Інструкції № 62а «Про порядок форму­вання і використання резерву на можливі втрати по позиках». Розглядається кре­дитний портфель і звітність по ньому (у розрізі Інструкції № 17). Визначається групи ризику по наданих кредитах і розмір сформованого резерву на можливі втрати по позиках. Виявляється тип кредитного портфеля (агресивний, неагре­сивний) із застосуванням інструментів і методів фінансового менеджменту. Ана­лізуються діючі договори - кредитовий, застави, гарантії, поручительства та інші.

Вносяться пропозиції по їх коректуванню по тих або інших складових (про­центна ставка, забезпечення і т.д.) Виявляється практика оцінки кредитоспро­можності позичальника і оцінки якості кредитів, уточнюється, чи відбита вона в описі кредитної політики. Здійснюються самостійні розрахунки за оцінкою кре­дитоспроможності позичальника на базі стандартних і нестандартних методик, вносяться пропозиції керівництву відділу по вдосконаленню оцінки кредито­спроможності позичальника. Складається кредитний договір і договір застави, готується і передається розпорядження бухгалтерії, формується резерв на мож­ливі втрати по позиках залежно від групи ризику. Оскільки на кредитні відділи в банках покладені обов'язки по контролю за грошовим зверненням, під час практики слідує, за даними одного з підприємств, розрахувати для нього ліміт за­лишку каси і при нагоді взяти участь в одній з касових перевірок господарюю­чого суб'єкта. Форма звітності по етапу: кредитовий, застави, гарантії, поручите­льства і інші договори, розпорядження (бланк) на надання кредиту і форму­вання резерву на можливі втрати по позиках, самостійний аналіз кредитоспро­можності позичальника на основі реального балансу з додатком цього балансу, аналіз кредитного портфеля по видах позичальників і по термінах, розрахунки фі­нансових коефіцієнтів за визначенням агресивності кредитного портфеля, розра­хунок на встановлення підприємству ліміту залишку каси.

6 етап.Операції з цінними паперами. У відділі цінних паперів кредитної організації студенти вивчають структуру портфеля цінних паперів банку, практику документообігу, що склалася, по цінних паперах, порядок створення резерву під можливе знецінення цінних паперів. Уточнюється величина доходів по цінних паперах, ефективність операцій з цінними паперами. З використанням методик фінансового менеджменту визначаються більш і менш ризикові вкладення в цінні папери. Аналізується практика формування резерву на можливі втрати по врахо­ваних векселях, розглядаються питання емісії власних цінних паперів - обліга­цій, депозитних і ощадних сертифікатів, векселів. Вивчаються договори по опе­раціях з цінними паперами. З'ясовується наявність або відсутність у кредитної ор­ганізації термінових операцій і операцій РЕПО. Форма звітності по етапу: дого­вори по різних операціях з цінними паперами, опис технології здійснення термі­нових операцій з цінними паперами і операцій РЕПО.

7 етап.Управління ліквідністю банку і діяльність на міжбанківському ри­нку. Етап проходить у відділі по управлінню ліквідністю. Необхідно: проаналі­зувати баланс кредитної організації в статиці і динаміці, із застосуванням мето­дів фінансового менеджменту, розрахувати коефіцієнти ліквідності, використо­вуючи відповідні міжнародні методики, провести агрегацію балансу на основі одного з балансових рівнянь (наприклад модифікованого балансового рівняння, основного балансового рівняння і інших), зробити прогноз по ліквідності на найближче

майбутнє і на перспективу. Одночасно слід розрахувати обов'язкові еко­номічні нормативи відповідно до вимог Інструкції № 1, зіставити вказані роз­рахунки з фінансовими коефіцієнтами, розрахованими по міжнародних методи­ках і за наслідками зіставлення зробити відповідні висновки. Вказані висновки потрібно довести до керівництва кредитної організації для вживання відповідних заходів по поліпшенню ліквідності. Проаналізувати кредитні договори по міжба­нківському кредитуванню, інші документи, що направляються в кредитне досьє при оформленні міжбанківських кредитів. Форма звітності: бухгалтерський ба­ланс кредитної організації на звітну дату і в динаміці, агрегована форма бухгал­терського балансу, розраховані значення фінансових коефіцієнтів (по ліквідності), розраховані обов'язкові економічні нормативи, розшифровки, кредитні договори за поданням міжбанківських кредитів, додаток 4.

8 етап.Спеціальна частина практики, її зміст узгоджується з керівником дипломної роботи і формується залежно від вибраної теми дипломної роботи. Як правило, вона повинна включати глибше опрацьовування одного з попередніх етапів в розрізі вищезгаданої теми.

9 етап.Завершальна частина. Студент здійснює узагальнення і обробку зі­браних матеріалів, їх підготовку до уявлення разом із звітом по переддипломній практиці. Одночасно керівництву кредитної організації вноситься пропозиція (по можливості) про розробку і реалізацію в рамках банку нової операції, послуги, висловлюються міркування про поліпшення і вдосконалення роботи по певних напрямах.

Студентові рекомендується скласти індивідуальну програму переддипло­мної практики і погоджувати її з керівником практики. Так при виборі теми, пов'я­заної з вдосконаленням операцій з пластиковими банківськими картами програма може виглядати таким чином:

 

 

3. ПРЕДСТАВЛЕННЯ ЗВІТУ ПО ПЕРЕДДИПЛОМНІЙ ПРАКТИЦІ

Контроль за якістю проходження студентом практики здійснюється у вигляді написання звіту, який оформлюється згідно вимог до написання документів такого виду. Письмовий звіт разом зі щоденником подається у

встановлений термін (не пізніше трьох днів до закінчення практики) керівнику практики для перевірки, рецензування та допуску до захисту. До захисту допускаються студенти, які повністю виконали програму практики, представили звіт згідно зі встановленою формою та одержали позитивну характеристику керівника практики.

4. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Переклад рейтингових балів

в традиційні оцінки і оцінки ECTS (Європейської системи трансферу кредитів)

Шкала оцінювання ECTS     Визначення Національна п’ятибальна шкала оцінювання Стобальна Шкала оцінювання
  А ВІДМІННО - відмінне виконання лише з незначною кількістю помилок   5,0 (відмінно)   90-100
B ДУЖЕ ДОБРЕ - віще середнього рівня з кількома помилками 4,0 (добре) 83-89
C ДОБРЕ - в загальному правильна робота з певною кількістю помилок 75-82
D ЗАДОВІЛЬНО - непогано,але зі значною кількістю недоліків 3,0 (достатньо) 68-74
E ДОСТАТНЬО - виконання задовольняє мінімальні критерії 60-67
FX НЕЗАДОВІЛЬНО - можливе повторне складання 2 (незадовільно) 35-59
F НЕПРИЙНЯТНО - необхідний повторний курс із навчальної дисципліни 1-34

 

Норми оцінювання роботи студентів під час практики

 

Бали Зміст та ступінь виконання завдань
90-100 Звіт з переддипломної практики не містить змістовних помилок. Висновки свідчать про високий професійний рівень студента. Результати аналізу та запропоновані заходи мають практичну цінність.
83-89 Звіт з переддипломної практики містить незначні помилки, неточності та неузгодженості. Але методи та інструментарій аналізу виробничої діяльності обрано вірно. Висновки чіткі, лаконічні.
75-82 Звіт з переддипломної практики представлений у повному обсязі, але запропоновані методи і заходи малоефективні для практичної реалізації.
60-74 Результати практики представлені поверхово. Звіт з переддипломної практики не має структури, певні частини його відсутні, висновки нелогічні.
35-59 Студент не володіє теоретичним матеріалом і не в змозі дати адекватний аналіз виробничої діяльності підприємства. Логіка подання матеріалу і практичне значення роботи відсутнє
1-34 Звіт з переддипломної практики відсутній або частково ідентичний роботі іншого студента.

 

5. ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ СТУДЕНТА-ПРАКТИКАНТА

 

1. Загальні положення

 

1.1. Справжня типова інструкція розроблена для студентів-практикантів, зайнятих експлуатацією ПЕВМ і ВДТ (далі операторів): операторів ПЕВМ і ВДТ, робота яких пов'язана з прийомом і введенням інформації, спостереженням і коректуванням вирішуваних завдань по готових програмах; програмістів, зайнятих на ПЕВМ і ВДТ розробкою, перевіркою, відладкою програм; інженерів і техніків ЕОМ і ПЕВМ, що виконують профілактичні і ремонтні роботи, встановлюють причини збоїв, що працюють з схемами і іншою техдокументацією; користувачів ПЕВМ і ВДТ, що суміщають роботу оператора з основною роботою і зайнятими роботою з ПЕВМ менше половини свого робочого часу.

1.2. Робота оператора ПЕВМ відноситься до категорії робіт, пов'язаних з небезпечними і шкідливими умовами праці. В процесі праці на оператора ПЕВМ надають дію наступні небезпечні і шкідливі виробничі чинники:

фізичні: підвищені рівні електромагнітного випромінювання; підвищені рівні рентгенівського випромінювання; підвищені рівні ультрафіолетового випромінювання; підвищений рівень інфрачервоного випромінювання; підвищений рівень статичної електрики; підвищені рівні запиленого повітря робочої зони; підвищений вміст позитивних аероіонів в повітрі робочої зони; понижений вміст негативних аероіонів в повітрі робочої зони; знижена або підвищена вологість повітря робочої зони; знижена або підвищена рухливість повітря робочої зони; підвищений рівень шуму; підвищений або знижений рівень освітленості; підвищений рівень прямого відблиску; підвищений рівень відбитого відблиску; підвищений рівень засліпленої; нерівномірність розподілу яскравості в полі зору; підвищена яскравість світлового зображення; підвищений рівень пульсації світлового потоку; підвищене значення напруги в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини; хімічні:

підвищений вміст в повітрі робочої зони двоокису вуглецю, озону, аміаку, фенолу, формальдегіду і поліхлорованих біфенілів; психофізіологічні: напруга зору; напруга уваги; інтелектуальні навантаження; емоційні навантаження; тривалі статичні навантаження; монотонність праці; великий об'єм інформації оброблюваною в одиницю часу; нераціональна організація робочого місця; біологічні:

підвищений вміст в повітрі робочої зони мікроорганізмів.

1.3. До робіт оператором, програмістом, інженером і техніком ПЕВМ, користувачем ПЕВМ і ВДТ допускаються:

особи не молодше 18 років, що пройшли обов'язковий при прийомі на роботу і щорічні медичні огляди на предмет придатності для роботи на ЕОМ, ПЕВМ і ВДТ;

що пройшли ввідний інструктаж по охороні праці;

що пройшли навчання безпечним прийомам і методам праці за програмою, затвердженою керівником підприємства (працедавцем), розробленою на основі Типової програми, і що пройшли перевірку знань, зокрема по електробезпеці з привласненням 1-ої кваліфікаційної групи по електробезпеці;

пройшли курс навчання принципам роботи з обчислювальною технікою, спеціальне навчання по роботі на персональному комп'ютері з використанням конкретного програмного забезпечення;

інструктаж по охороні праці на конкретному робочому місці по даній інструкції.

1.4. На підставі вимог п.10.3. Санітарних правил і норм "Гігієнічні вимоги до відеодисплейних терміналів, персональним електронно-обчислювальним машинам і організація роботи".

 

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

 

2.1. Перед початком роботи оператор зобов'язаний:

вимити обличчя і руки з милом; оглянути і привести в порядок робоче місце; відрегулювати освітленість на робочому місці, переконатися в достатності освітленості, відсутності віддзеркалень на екрані, відсутності зустрічного світлового потоку; перевірити правильність підключення устаткування в електромережу; переконатися в наявності захисного заземлення і підключення екранного провідника до корпусу процесора; протерти спеціальною серветкою поверхню екрану і захисного фільтру; переконатися у відсутності дискет в дисководах процесора персонального комп'ютера;

перевірити правильність установки столу, стільця, підставки для ніг, пюпітра, положення устаткування, кута нахилу екрану, положення клавіатури і, при необхідності, провести регулювання робочого столу і крісла, а також розташування елементів комп'ютера відповідно до вимог ергономіки і в цілях виключення незручних поз і тривалої напруги тіла.

2.2. При включенні комп'ютера оператор зобов'язаний дотримувати наступну послідовність включення устаткування:

включити блок живлення;

включити периферійні пристрої (принтер, монітор, сканер і ін.);

включити системний блок (процесор).

2.3. Операторові забороняється приступати до роботи при:

відсутності на ВДТ гігієнічного сертифікату, що включає оцінку візуальних параметрів;

відсутності інформації про результати атестації умов праці на даному робочому місці або за наявності інформації про невідповідність параметрів даного устаткування вимогам санітарних норм;

виявленні несправності устаткування;

відсутності захисного заземлення пристроїв ПЕВМ і ВДТ;

відсутності углекислотного або порошкового вогнегасника і аптечки першої допомоги;

порушенні гігієнічних норм розміщення ВДТ (при однорядному розташуванні менше 1 м від стенів, при розташуванні робочих місць в колону на відстані менше 1,5 м, при розміщенні на площі менше 6 кв.м на одне робоче місце, при рядному розміщенні дисплеїв екранами один до одного).

 

3. Вимоги безпеки під час роботи

 

3.1. Оператор під час роботи зобов'язаний:

виконувати тільки ту роботу, яка йому була доручена, і по якій він був проінструктований; протягом всього робочого дня підтримувати в порядку і чистоті робоче місце; тримати відкритими всі вентиляційні отвори пристроїв; зовнішній пристрій "мишу" застосовувати тільки за наявності спеціального килимка; при необхідності припинення роботи на деякий час коректно закрити всі активні завдання, інакше живлення дозволяється не відключати; виконувати санітарні норми і дотримувати режими роботи і відпочинку; дотримувати правила експлуатації обчислювальної техніки відповідно до інструкцій з експлуатації; при роботі з текстовою інформацією вибирати найбільш фізіологічний режим представлення чорних символів на білому фоні; дотримувати встановлені режимом робочого часу регламентовані перерви в роботі і виконувати у физкультпаузах і физкультминутках рекомендовані вправи для очей, шиї, рук, тулуба, ніг; дотримувати відстань від очей до екрану в межах 60 - 80 см.

3.2. Операторові під час роботи забороняється: торкатися одночасно екрану монітора і клавіатури; торкатися до задньої панелі системного блоку (процесора) при включеному живленні; перемикання роз'ємів інтерфейсних кабелів периферійних пристроїв при включеному живленні; захаращувати верхні панелі пристроїв паперами і сторонніми предметами; допускати безлисту робочого місця папером в цілях недопущення накопичення органічного пилу; проводити відключення живлення під час виконання активного завдання; проводити часті перемикання живлення; допускати попадання вологи на поверхню системного блоку (процесора), монітора, робочу поверхню клавіатури, дисководів, принтерів і ін. пристроїв; включати сильно охолоджене (принесене з вулиці в зимовий час) устаткування; проводити самостійний розбір і ремонт устаткування; перевищувати величину кількості оброблюваних символів понад 30 тис. за 4 години роботи.

 

 

4. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

 

4.1. Оператор зобов'язаний:

у всіх випадках виявлення обриву проводів живлення, несправності заземлення і інших пошкоджень електроустаткування, появи запаху гару негайно відключити живлення і повідомити про аварійну ситуацію керівникові і черговому електрикові; при виявленні людини, що потрапила під напругу, негайно звільнити його від дії струму шляхом відключення електроживлення і до прибуття лікаря надати потерпілому першу медичну допомогу; при будь-яких випадках збоїв в роботі технічного устаткування або програмного забезпечення негайно викликати представника інженерно-технічної служби експлуатації обчислювальної техніки; у разі появи різі в очах, різкому погіршенні видимості - неможливості сфокусувати погляд або навести його на різкість, появі болю в пальцях і гронах рук, посиленні серцебиття негайно покинути робоче місце, повідомити про той, що відбувся керівникові робіт і звернутися до лікаря; при спалаху устаткування, відключити живлення і прийняти заходи до гасіння вогнища пожежі за допомогою вуглекислотного або порошкового вогнегасника, викликати пожежну команду і повідомити про подію керівникові робіт.

 

5. Вимоги безпеки після закінчення роботи

 

5.1. Після закінчення робіт оператор зобов'язаний дотримувати наступну послідовність виключення обчислювальної техніки:

провести закриття всіх активних завдань;

переконатися, що в дисководах немає дискет;

вимкнути живлення системного блоку (процесора);

вимкнути живлення всіх периферійних пристроїв;

відключити блок живлення.

5.2. Після закінчення робіт оператор зобов'язаний оглянути і привести в порядок робоче місце, повісити халат в шафу і вимити з милом руки і особу.

 


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

Законодавча та нормативна література

 

1. Закон Украины «О банках и банковской деятельности» от 07.12.2000 г. №2121-111. – Урядовий курьер.-2000г.

2. Закон Украины "О государственном регулировании рынка ценных бу­маг в Украине" № 448 от 30.10.96 Ведомости ВРУ -1996-№51

3. Про Національний банк України: Закон України № 679-ХІV від 20.05.1999 р.// Законодавчі акти з банківської діяльності. – 1999. – Вип. 7. – С. 3–23.

4. Положение о порядке формирования и использования резерва для покры­тия возможных потерь (убытков) по кредитным операциям банков» утвержденное Постановлением Правления НБУ №279 от 06.07.2000г.

5. Правила бухгалтерского учета процентных и комиссионных расходов и доходов банка. Утверждено Постановлением Правления НБУ №472 от 07.12.2000г.

6. 25. Савлук М.І. Грошово-кредитна політика як фактор економічної стабілізації в Україні // Вісник НБУ. – 1997. – №8. – С.3.

7. 26. Савлук М.І. Про деякі процеси в монетарній сфері України після грошової реформи // Вісник НБУ. – 1998. – №7. – С.5.

8. 27. Стельмах В. НБУ: перші десять років діяльності// Вісник НБУ. – 2001. – №4. – С.2.

 

Додаткова література

1. Банковское дело. Под ред. О.И. Лаврушина. Изд. 2е М., Финансы и стати­стика., 2003 г.

2. Основы банковской деятельности. (Банковское дело)/ под ред. Тагирбе­кова К.Р., М: Изд. Дом “Инфра-М” Изд. “Весь мир” 2003г.

3. Банківська система України С.В.Мочерный, Л.С. Тришак- Львов Тріада – плюс, 2004г.

4. Фролов С.М. Банківська справа і основа місного регулювання в Україні: те­орія і практика: навч. посібник. Суми: ВТД “Університетська книга”, 2004г.

5. Петрук О.М. Банківська справа: Навчальний посібник / за ред. д.е.н. проф. Ф.Ф.Бутинця – К. Кондор, 2004 – 461с.

6. Организация работы в банках: в 2х томах Диана Мак Нотон, Дональд Дж. Карлсон, Клайтон Тауженд Диту и др. пер. с англ. М: Финансы и ста­тистика, 2002 – 336с.

7. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник – К: Видовн. Центр “Академія” 2001- 320с. (Альма - Матер)

8. Основи банківської справи та управління Кредитними ризиками: навч. посі­бник О.В. Гесць, В.М. Домрачев, С.Л. Лондар. – К: вид-во Європ. ун-ту, 2004 – 237с.

9. Волошин И.В. Оценка банковских рисков: новые подходы – К: Эльта, Ника-Центр, 2004- 216с.

Types of dwellings – Типы жилья


Дата добавления: 2015-01-10; просмотров: 15; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.032 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты