Обґрунтування необхідності дослідження можливих надзвичайних ситуацій на річці Південний Буг

В умовах науково-технічного прогресу, коли діяльність людини набула справді планетарних масштабів, проблема раціонального використання природних ресурсів, їх відтворення і охорони стає однією з найактуальніших проблем сучасності.

Ця проблема пов’язана з погіршенням якості навколишнього середовища внаслідок індустріалізації та урбанізації його способу життя виснажування традиційних легкодоступних джерел сировини і енергетичних ресурсів та ін..

Негативні результати антропогенного впливу є неминучим наслідком погіршення розвитку суспільства. Зазвичай, погіршення природного середовища пов’язане з помилками у технічній і екологічній політиці, недостатнім рівнем технічного розвитку.

Під час аналізу сучасної екологічної ситуації необхідно усвідомити, що людина сьогодні не може і не повинна радикально втручатися в природу, не враховуючи можливих негативних наслідків своєї господарської діяльності.

Проблема взаємодії людина-природа разом із екологічним, соціально-політичним має техніко-економічний аспект. Він полягає у раціональному виборі технології промислових процесів, технічних засобів, які забезпечують реалізацію природоохоронних заходів з найменшими матеріальними і фінансовими витратами.

Такі процеси називають економічними або безвідходними технологіями. Одним із головних напрямків розвитку технологій на сучасному етапі створення різних видів безстічних технологічних систем на базі існуючих и перспективних методів очистки води. Це зумовлено тим, що в зв’язку із зростанням населення і розширенням виробничої діяльності збільшуються потреби у прісній воді. На сьогодні вони досягли таких масштабів, що в розвинених промислових районах гостра проблема нестачі прісної води.

Основними причинами цієї нестачі є:

- збільшення потреб у воді;

- скорочення водності річок;

- забруднення поверхневих та підземних вод стічними відходами;

Забруднення водойм промисловими і побутовими стоками, особливо

позначається на дефіциті та якості споживчих властивостей прісної води. Забруднена вода непридатна для використання у господарстві та побуті, а на очищення потрібні великі матеріальні фінансові витрати.

На сьогодні запобігання забруднення гідросфери нафтопродуктами (НП) з метою збереження та раціонального використання водних ресурсів є однією з термінових екологічних проблем як України, так і людства в цілому. Для успішного рішення перш за все необхідна інформація щодо причин, джерел і обсягів забруднення нафтопродуктами(НП) водних басейнів. Нафта і продукти її переробки – бензин. гас, мазут, дизельне паливо, мастила та ін.. є одними з найбільш небезпечних і най поширених речовин, що забруднюють гідросферу. НП потрапляють у водоймища в емульсованому, колоїдному та розчиненому стані в широкому діапазоні розмірів їх частинок і концентрації.

Основні причини забруднення поверхневих вод України НП – це скид неочищених та не достатньо очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через систему міської каналізації, надходження НП до водних об’єктів у процесі поверхневого стоку води з забудованих територій та сільгоспугідь.

Екологічні проблеми, що виникають у зв’язку з нафтовим забрудненням водного басейну, широко відомі. Перш за все, це – порушення розвитку біоценозу забруднених акваторій. Причому негативний вплив визначається не тільки токсичністю НП, що потрапляють у водне середовище, хоча всі компоненти нафти – токсичні для водних організмів, але і зміною кисневого балансу при утворенні тонкої плівки, котра покриває значні площі водної поверхні. За цих умов гине тваринний і рослинний світ, змінюється співвідношення видів живих організмів, зменшується їхня різноманітність. По-друге, на нафтовій плівці у великій кількості розвиваються мікроорганізми, що харчуються нафтовими вуглеводнями, біомаса яких отруйна для багатьох мешканців водних басейнів. По-третє у нафти є здатність захоплювати і розчиняти в собі інші забруднюючі речовини(пестициди, важкі метали, синтетичні поверхнево-активні речовини), несприятливі для живого світу водного середовища. Разом з НП вони концентруються в при поверхневому шарі та представляють ще більшу небезпеку від підвищеної розчинності в жирах, чи пояснюється їх активне накопичення в головному мозку, печінці та репродуктивних органах риб, ссавців, морських птахів. До того ж такі забруднювачі сприяють дуже повільному розкладанню НП у природних умовах. По-четверте, ароматична функція нафти містить речовини мутагенного та канцерогенного впливу(наприклад, бензапирен), які активно циркулюють харчовими ланцюжками, звідки можливе їх попадання в їжу людей. Якщо прийняти до уваги ще й вплив інших забруднюючих компонентів, очевидно, що водні басейни можуть з часом стати непридатними як для існування живих організмів, так і для використання людиною.

В той же час,Україна посідає одне з останніх місць серед країн Європи за запасами та якістю води. За даними Держводгоспу, сумарна величина доступних для використання запасів річкових вод в Україні складає близько 88 млрд. . З них на території країни формується лише 52 млрд. . У маловодні роки ці запаси значно менші і складаюсь відповідно 56 і 32 млрд. . Це означає, що на одного мешканця країни припадає близько 1000 річкового стоку. За визначенням Європейської економічної комісії ООН, держава, власні водні ресурси якої не перевищують 1700 на 1 особу, вважається водонезабезпеченою. Для порівняння: у Франції забезпеченість водою однієї людини складає 4570 /рік, у Швейцарії – 7280 /рік, в Австрії – 7700 /рік, у Швеції – 24000 /рік. Не зважаючи на це, водні ресурси в Україні використовуються нераціонально, продовжується їхнє забруднення і у значному ступені нафтопродуктами.

Взагалі, збільшення кількості споживаної води приводить до зростання ступеня забрудненості басейнів, оскільки близько 90% вилученої з водоймищ води повертається назад у вигляді стічних вод. За обсягами забору і використання свіжої води найбільшим споживачем в Україні є промисловість, на яку припадає близько 45% загального водоспоживання.