Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Обґрунтування необхідності дослідження можливих надзвичайних ситуацій на річці Південний Буг




Читайте также:
  1. I. КУЛЬТУРА - ОБ'ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
  2. Аналіз педагогічних ситуацій
  3. Бактеріологічне дослідження
  4. Виконання вправ на аналіз педагогічних ситуацій
  5. Внутрішнє (піхвове) акушерське дослідження.
  6. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації
  7. Геоморфологічні дослідження
  8. Геофізичні дослідження та роботи у свердловинах
  9. Гіпотеза й формула де Брoйля. Дослідне обґрунтування корпускулярно-хвильового дуалізму речовини
  10. Джерела виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру та їх класифікація

В умовах науково-технічного прогресу, коли діяльність людини набула справді планетарних масштабів, проблема раціонального використання природних ресурсів, їх відтворення і охорони стає однією з найактуальніших проблем сучасності.

Ця проблема пов’язана з погіршенням якості навколишнього середовища внаслідок індустріалізації та урбанізації його способу життя виснажування традиційних легкодоступних джерел сировини і енергетичних ресурсів та ін..

Негативні результати антропогенного впливу є неминучим наслідком погіршення розвитку суспільства. Зазвичай, погіршення природного середовища пов’язане з помилками у технічній і екологічній політиці, недостатнім рівнем технічного розвитку.

Під час аналізу сучасної екологічної ситуації необхідно усвідомити, що людина сьогодні не може і не повинна радикально втручатися в природу, не враховуючи можливих негативних наслідків своєї господарської діяльності.

Проблема взаємодії людина-природа разом із екологічним, соціально-політичним має техніко-економічний аспект. Він полягає у раціональному виборі технології промислових процесів, технічних засобів, які забезпечують реалізацію природоохоронних заходів з найменшими матеріальними і фінансовими витратами.

Такі процеси називають економічними або безвідходними технологіями. Одним із головних напрямків розвитку технологій на сучасному етапі створення різних видів безстічних технологічних систем на базі існуючих и перспективних методів очистки води. Це зумовлено тим, що в зв’язку із зростанням населення і розширенням виробничої діяльності збільшуються потреби у прісній воді. На сьогодні вони досягли таких масштабів, що в розвинених промислових районах гостра проблема нестачі прісної води.

Основними причинами цієї нестачі є:

- збільшення потреб у воді;

- скорочення водності річок;

- забруднення поверхневих та підземних вод стічними відходами;

Забруднення водойм промисловими і побутовими стоками, особливо

позначається на дефіциті та якості споживчих властивостей прісної води. Забруднена вода непридатна для використання у господарстві та побуті, а на очищення потрібні великі матеріальні фінансові витрати.

На сьогодні запобігання забруднення гідросфери нафтопродуктами (НП) з метою збереження та раціонального використання водних ресурсів є однією з термінових екологічних проблем як України, так і людства в цілому. Для успішного рішення перш за все необхідна інформація щодо причин, джерел і обсягів забруднення нафтопродуктами(НП) водних басейнів. Нафта і продукти її переробки – бензин. гас, мазут, дизельне паливо, мастила та ін.. є одними з найбільш небезпечних і най поширених речовин, що забруднюють гідросферу. НП потрапляють у водоймища в емульсованому, колоїдному та розчиненому стані в широкому діапазоні розмірів їх частинок і концентрації.



Основні причини забруднення поверхневих вод України НП – це скид неочищених та не достатньо очищених комунально-побутових і промислових стічних вод безпосередньо у водні об’єкти та через систему міської каналізації, надходження НП до водних об’єктів у процесі поверхневого стоку води з забудованих територій та сільгоспугідь.

Екологічні проблеми, що виникають у зв’язку з нафтовим забрудненням водного басейну, широко відомі. Перш за все, це – порушення розвитку біоценозу забруднених акваторій. Причому негативний вплив визначається не тільки токсичністю НП, що потрапляють у водне середовище, хоча всі компоненти нафти – токсичні для водних організмів, але і зміною кисневого балансу при утворенні тонкої плівки, котра покриває значні площі водної поверхні. За цих умов гине тваринний і рослинний світ, змінюється співвідношення видів живих організмів, зменшується їхня різноманітність. По-друге, на нафтовій плівці у великій кількості розвиваються мікроорганізми, що харчуються нафтовими вуглеводнями, біомаса яких отруйна для багатьох мешканців водних басейнів. По-третє у нафти є здатність захоплювати і розчиняти в собі інші забруднюючі речовини(пестициди, важкі метали, синтетичні поверхнево-активні речовини), несприятливі для живого світу водного середовища. Разом з НП вони концентруються в при поверхневому шарі та представляють ще більшу небезпеку від підвищеної розчинності в жирах, чи пояснюється їх активне накопичення в головному мозку, печінці та репродуктивних органах риб, ссавців, морських птахів. До того ж такі забруднювачі сприяють дуже повільному розкладанню НП у природних умовах. По-четверте, ароматична функція нафти містить речовини мутагенного та канцерогенного впливу(наприклад, бензапирен), які активно циркулюють харчовими ланцюжками, звідки можливе їх попадання в їжу людей. Якщо прийняти до уваги ще й вплив інших забруднюючих компонентів, очевидно, що водні басейни можуть з часом стати непридатними як для існування живих організмів, так і для використання людиною.



В той же час,Україна посідає одне з останніх місць серед країн Європи за запасами та якістю води. За даними Держводгоспу, сумарна величина доступних для використання запасів річкових вод в Україні складає близько 88 млрд. . З них на території країни формується лише 52 млрд. . У маловодні роки ці запаси значно менші і складаюсь відповідно 56 і 32 млрд. . Це означає, що на одного мешканця країни припадає близько 1000 річкового стоку. За визначенням Європейської економічної комісії ООН, держава, власні водні ресурси якої не перевищують 1700 на 1 особу, вважається водонезабезпеченою. Для порівняння: у Франції забезпеченість водою однієї людини складає 4570 /рік, у Швейцарії – 7280 /рік, в Австрії – 7700 /рік, у Швеції – 24000 /рік. Не зважаючи на це, водні ресурси в Україні використовуються нераціонально, продовжується їхнє забруднення і у значному ступені нафтопродуктами.

Взагалі, збільшення кількості споживаної води приводить до зростання ступеня забрудненості басейнів, оскільки близько 90% вилученої з водоймищ води повертається назад у вигляді стічних вод. За обсягами забору і використання свіжої води найбільшим споживачем в Україні є промисловість, на яку припадає близько 45% загального водоспоживання.

 


Дата добавления: 2015-01-19; просмотров: 14; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.009 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты