Препарат рослинного походження

3. Підвищує осмотичний тиск в кишечнику

4. Розм’якшує калові маси та обволікає слизову кишечника

5. Призначається по 10-15 г на прийом

6. Призначається по 1,0 г тричі на день

5. Практичні завдання, які виконуються на занятті:

5.1. Ознайомитися із препаратами учбової колекції по темі, визначити їх приналежність до фармакологічної групи і показання до застосування.

5.2. Обґрунтувати вибір препарата, його лікарську форму, дозування, концентрацію, шлях введення і виписати рецепт:

1. Анорексигенні засоби для лікування ожиріння.

2. Антацидний препарат, що застосовується при отруєнні кислотами і як легкий послаблювальний.

3. Препарат, що містить трипсин і амілазу та призначається при недостатності зовнішньосекреторної функції підшлункової залози.

4. Препарат, що є інгібітором трипсину, калікреїну і плазміну, що застосовують для лікування гострого панкреатиту.

5. Блокатори Н₂-гістамінових рецепторів, що застосовують для лікування виразкової хвороби шлунка.

6. Жовчогінні препарати, що підсилюють утворення і виділення жовчі.

7. Засіб, що застосовують для дуоденального зондування.

8. Блювотний засіб центральної дії.

9. Нейролептичний засіб, що володіє вираженою протиблювотною дією.

10. Таблетований препарат, який містить скополамін і гіосціамін і застосовують для профілактики і лікування морської та повітряної хвороб.

11. Синтетичний засіб, який призначають всередину при первинному закрепі і атонії кишечника.

12. Проносні засоби при харчових і медикаментозних отруєннях.

13. Препарат, який застосовують при діареї.

14. Засоби, які використовують для профілактики і лікування дисбактеріозу.

6. Матеріали для самоконтролю:

6.1. Завдання для самоконтролю:

Заповніть таблицю

6.2. Задачі для самоконтролю:

1. Проносний засіб мінерального походження, підвищує осмотичний тиск. Впливає на тонкий і товстий кишечник. Ефект розвивається через 4–6 годин. Застосовується при отруєннях.

Визначити препарат.

2. Антиферментний препарат, який пригнічує активність трипсину, калікреїну, плазміну, випускається у флаконах у сухому вигляді. Застосовується при гострому панкреатиті для профілактики явищ панкреонекрозу.

Визначити препарат.

6.3. Тести для самоконтролю:

Для підвищення апетиту та стимуляції травлення лікар призначив лікарський засіб рослинного походження, гіркий на смак. Визначте препарат.

A. Настоянка полину.*

B. Фепранон.

C. Сік шлунковий натуральний.

D. Де-нол.

E. Апоморфіну гідрохлорид.

Поясніть хворому шкідливість тривалого вживання при підвищеній кислотності шлунка антацидного засобу натрію гідрокарбонату.

A. Викликає повторне підвищення кислотності.*

B. Проявляє значний латентний період.

C. Виникає толерантність.

D. Проявляє низьку активність.

E. Має здатність до накопичення в організмі.

У стаціонар госпіталізували хворого з діагнозом “Виразкова хвороба шлунка у фазі загострення”. Проконсультуйте лікаря-інтерна, який препарат знизить функцію залоз шлунку за рахунок блокади Н₂-рецепторів

A. Фамотидин.*

B. Екстракт беладони сухий.

C. Метацин.

D. Атропіну сульфат.

E. Платифіліну гідротартрат.

У хворого встановлено діагноз – виразкова хвороба шлунка. Препарат якої групи лікарських засобів необхідно використати в комплексній терапії пацієнта?

A. Блокатори Н₂-гістамінорецепторів.*

B. Блокатори Н₁-гістамінорецепторів.

C. Адреноблокатори.

D. Адреноміметики.

E. Холіноміметики.

Хворому з виразковою хворобою шлунка призначено фамотидин, що призвело до зменшення частоти та інтенсивності болю в шлунку. Препарат знижує кислотність шлункового соку. Який механізм дії препарату?

A. Блокада Н₂-гістамінових рецепторів.*

B. Пригнічення активності протонного насосу.

C. Блокада М₁-холінорецепторів.

D. Блокада Н₁-гістамінових рецепторів.

E. Блокада Н-холінорецепторів симпатичних гангліїв.

Хворому з виразковою хворобою призначено ранітидин. Кислотність шлункового соку значно знизилась. Який механізм дії даного препарату?

A. Блокада Н₂-гістамінових рецепторів.*

B. Блокада Н₁-гістамінових рецепторів.

C. Блокада М-холінорецепторів.

D. Пригнічення активності Н⁺, К⁺-АТФ-ази.

E. Блокада Н-холінорецепторів вегетативних гангліїв.

У стаціонар госпіталізували хворого з діагнозом “Виразкова хвороба 12-палої кишки у фазі загострення з підвищенням кислотності шлункового соку”. Виберіть препарат, який знизить секреторну функцію залоз шлунку за рахунок блокади Н₂-рецепторів.

A. Ранітидин.*

B. Метацин.

C. Атропін.

D. Платифілін.

E. Адреналін.

Хворому на виразку 12-палої кишки на фоні підвищеної секреторної функції шлунка був призначений засіб для зниження секреції. У процесі лікування диспептичні явища значно зменшилися, але хворого почали тривожити сухість у роті та порушення зору. Який препарат був призначений?

A. Пірензепін.*

B. Циметидин.

C. Ранітидин.

D. Омепразол.

E. Вікалін.

Хворому з виразкою шлунка призначили омепразол. Який механізм дії цього препарату?

A. Пригнічення Н⁺, К⁺-АТФ-ази.*

B. Блокада гістамінових Н₂-рецепторів.

C. Блокада М-холінорецепторів.

D. Нейтралізація HCl.

E. Стимуляція утворення слизу.

Для лікування виразкової хвороби шлунка застосовують препарати з групи інгібіторів протонної помпи. Який з перерахованих препаратів належить до цієї групи?

A. Омепразол.*

B. Фамотидин.

C. Панкреатин.

D. Контрикал.

E. Холосас.

Для якого противиразкового засобу характерна наступна фармакологічна характеристика: препарат у кислому середовищі перетворюється в сульфенамід, який незворотно блокує мембранну Н⁺, К⁺-Атф-азу парієтальних клітин. Препарат проявляє високу вибірковість, призначають один раз на добу.

A. Омепразол.*

B. Панкреатин.

C. Фестал.

D. Ранітидин.

E. Атропіну сульфат.

Хворому на виразкову хворобу шлунка призначено противиразковий лікарський засіб – омепразол. Який механізм дії препарату?

A. Пригнічує протонний насос мембран клітин залоз шлунка.*

B. Hевибірково блокує М-холінорецептори.

C. Блокує Н-холінорецептори вегетативних гангліїв.

D. Блокує переважно М-холінорецептори шлунка.

E. Блокує Н-гістамінові рецептори.

Для лікування виразкової хвороби шлунка лікар призначив антихелікобактерний препарат. Який це препарат?

A. Метронідазол.*

B. Омепразол.

C. Фамотидин.

D. Гастроцепін.

E. Фестал.

Чоловіку 42 років, що страждає на виразкову хворобу 12-палої кишки призначені такі препарати: де-нол, ампіцилін, метронідазол. Терапевтична тактика виявилась доцільною. Яка основна причина високої ефективності цього комплексу препаратів?

A. Пригнічення Helicobacter pylori.*

B. Підсилення синтезу простагландинів.

C. Підсилення резистентності слизової оболонки 12-палої кишки.

D. Покращення мікроциркуляції.

E. Зменшення впливу патогенної флори кишечнику.

У хворого з виразковою хворобою шлунка виявлено Helicobacter pylori. Який з нижче перерахованих препаратів доцільно використати в цьому випадку?

A. Де-нол.*

B. Левоміцетин.

C. Сульфадиметоксин.

D. Атропіну сульфат.

E. Бісептол.

Хворому на гіперацидний гастрит терапевт призначив препарат вісмуту. Визначте препарат.

A. Де-нол.*

B. Алмагель.

C. Апоморфіну гідрохлорид.

D. Дихлотіазид.

E. Ціанокобаламін.

У хворого виразкова хвороба шлунка. Лікар призначив препарат який є гастопротектором, пригнічує життєдіяльність Helicobacter pylori, має в’яжучі властивості?

A. Вісмуту субцитрат основний.*

B. Дифенілгідрамін.

C. Ондасетрон.

D. Галоперидол.

E. Омепразол.

Відомо, що частими ускладненнями при лікуванні нестероїдними протизапальними препаратами (НПЗП) є розвиток виразки шлунку. Який із перерахованих гастропротекторів виявить найкращий профілактичний ефект при тривалому застосуванні НПЗП?

A. Мізопростол.*

B. Адреналін.

C. Ампіцилін.

D. Аміназин.

E. Діазепам.

Хворому на ревматоїдний артрит необхідно тривалий час приймати нестероїдні протизапальні препарати. Виберіть препарат, що підвищує захисну функцію слизової оболонки шлунка та стійкість до пошкоджуючих факторів

A. Мізопростол.*

B. Атропіну сульфат.

C. Тіетилперазин.

D. Дротаверин.

E. Магнію сульфат.

Хворого доставлено в хірургічне відділення з діагнозом: гострий панкреатит. Призначення якого препарату є патогенетично обґрунтованим?

A. Контрикал.*

B. Панкреатин.

C. Хімотрипсин.

D. Трипсин.

E. Фібринолізин.

У людини 45 років харчове отруєння. Виберіть лікарський засіб, який швидко звільнить шлунок від його вмісту.

A. Апоморфіну гідрохлорид.*

B. Кофеїн.

C. Гістамін.

D. Лоперамід.

E. Етаперазин.

У вагітної жінки 20 років токсикоз вагітності (ранній гестоз), що проявляється нудотою та частому блюванням. Лікареві необхідно призначити препарат, що є блокатором дофамінових D₂ рецепторів тригерної зони блювотного центру. Який це засіб?

A. Метоклопрамід.*

B. Оксафенамід.

C. Гуанфацин.

D. Ніцерголін.

E. Флуоксетин.

Молода жінка не переносить поїздки в транспорті. Запропонуйте найбільш доцільний препарат для профілактики морської і повітряної хвороби.

A. Аерон.*

B. Діфенілгідрамін.

C. Ондасетрон.

D. Галоперидол.

E. Омепразол.

Пацієнт, якому призначена хіміо- та променева терапія, приймає протиблювотний засіб, що блокує периферичні і центральні серотонінові (5-НТ₃) рецептори. Вкажіть цей препарат:

A. Ондансетрон.*

B. Холосас.

C. Діфенілгідрамін.

D. Ранітидин.

E. Міді сульфат.

Жінка 40 років звернулась до лікаря зі скаргами на часті випорожнення, метеоризм. Бактеріологічний аналіз не виявив патогенної флори. Який лікарський засіб найбільш доцільно призначити в цьому випадку?

A. Лоперамід.*

B. Фталазол.

C. Бісептол.

D. Фурацилін.

E. Тетрациклін.

Хворий на бактеріальну інфекцію шлунково-кишкового тракту приймає декілька препаратів. Який з наведених засобів знижує тонус і рухову активність гладких м'язів кишечника за рахунок впливу на опіатні рецептори їх стінки і застосовується при діареї?

A. Лоперамід.*

B. Вугілля активоване.

C. Левоміцетин.

D. Амоксицилін.

E. Метоклопрамід.

Хворому хронічним холециститом призначено жовчогінний засіб з групи холецистокінетиків, який має послаблюючу, спазмолітичну, антигіпертензивну, протисудомну, седативну дії. Назвіть цей засіб:

A. Сульфат магнію.*

B. Пітуїтрин.

C. Сорбіт.

D. Атропіну сульфат.

E. Папаверину гідрохлорид.

Хворий похилого віку страждає хронічним запором, в основі якого лежить гіпотонія товстого кишечника. Який препарат слід призначити хворому?

1. Бісакодил.*
2. Натрію сульфат.
3. Касторову олію.
4. Атропіну сульфат.
5. Новокаїнамід.

Чоловікові похилого віку з хронічним закрепом (запор) лікар призначив проносний засіб, який діє на товсту кишку.

A. Бісакодил.*

B. “Алохол”.

C. Смекта.

D. Маалокс.

E. Холензим.

Хворий 75 років страждає хронічними закрепами. Який синтетичний проносний засіб слід порекомендувати хворому?

A. Бісакодил.*

B. Сенаде.

C. Екстракт крушини.

D. Олія рицини.

E. Магнію сульфат.

Хворий надійшов у хірургічне відділення з діагнозом: гострий панкреатит, розпочато консервативне лікування. Призначення якого препарату є патогенетично обґрунтованим?

A. *Контрикал

B. Трипсин

C. Хімотрипсин

D. Панкреатин

E. Фібринолізин

Хворому з виразковою хворобою призначено фамотидин. Кислотність шлункового соку значно знизилась. Який механізм лежить в основі дії даного препарату?

A. *Блокада Н2-гістамінових рецепторів

B. Блокада Н1-гістамінових рецепторів

C. Блокада М1-холінорецепторів

D. Пригнічення активності Н+, К+-АТФ-ази

E. Блокада Н-холінорецепторів симпатичних гангліїв

Ліквідатора Чорнобильської аварії, який отримав опромінення, стало турбувати блювання, яке виникає несподівано. Який препарат слід призначити хворому?

A. *Метоклопрамід

B. Резерпін

C. Атропін

D. Аерон

E. Де-нол

Хворий з виразковою хворобою шлунку приймав антацидний препарат алмагель. Для лікування гострого бронхіту йому призначили антибіотик метациклін. Проте протягом 5-ти днів температура не знизилася, кашель і характер харкотиння не змінились. Лікар прийшов до висновку про несумісність ліків при їх взаємодії. Про який саме вид несумісності ліків йде мова?

A. *Фармакокінетична на етапі всмоктування

B. Фармакокінетична на етапі біотрансформації

C. Фармацевтична

D. Фармакодинамічна

E. Прямий антагонізм

Хвора у віці 69 років страждає хронічним запором, в основі якого лежить гіпотонія товстого кишечнику. Який з перерахованих препаратів доцільно призначити?

A. *Бісакодил

B. Натрію сульфат

C. Касторова олія

D. Прозерин

E. Магнію сульфат

У терапевтичне відділення лікарні поступив хворий на виразкову хворобу шлунка з гіперацидним синдромом. Який препарат з перелічених груп лікарських засобів необхідно використати у комплексій терапії пацієнта?

A. *Блокатори Н2-гістамінових рецепторів

B. Блокатори кальцієвих каналів

C. Нестероїдні протизапальні засоби

D. Стероїдні протизапальні засоби

E. Блокатори Н1-гістамінових рецепторів

Список ОСНОВНОЇ літератури

1. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О.. Казак Л.І. та ін. / Видання 2-ге. – Вінниця: Нова книга, 2011. – 784 с.

2. Chekman I.S., Gorchakova N.O. Panchenko N.I., Вekh P.O. Pharmacology. – Vinnytsa: Nova Knyga Publishers, 2006. – 384 p.

3. Бертрам Г., Катцунг. Базисная и клиническая фармакология: в 2 томах – Москва.-Санкт-Петербург, Бипом – Невський діалект, 2003- 612с; 670 с

4. Дроговоз С.М., Страшний В.В., Фармакологія на допомогу лікарю, провізору, студенту: Підручник довідник, 2002 -480 с.

5. Дроговоз С.М. Фармакология на допомогу лікарю, провізору, студенту. – Х.: ВЦ ХАІ, 2006. – 480 с.

6. Люльман Х. Наглядная фармакология. – М.: Мир, 2008. – 383 с.

7. Машковский М.Д. Лекарственные средства: в 2 томах – Узд 14-е. М: Новая волна, 2000

8. Посібник для самостійної роботи студентів заочного відділення фармацевтичного факультету (дистанційна форма навчання) / Чекман І.С., Белєнічев І.Ф., Горчаова Н.О. та ін. – Запоріжжя: Запорізький державний медичний університет, 2009. – 154 с.

9. Скакун М.П., Посохова К.А. – Фармакологія – Тернополь:Укрмедкнига, 2003 -740 с

10. Фармакология – Сito! (Фармакология. Логика.): учебник для вузов / Под ред. С.М. Дроговоз. – Харьков: СИМ, 2007. – 236 с.

11. Фармакология спорта / Горчакова Н.А., Гудивок Я.С., Гунина Л.М. и др. – К.: Олимп л-ра, 2010. – 640 с.

12. Фармакологія. Підручник для студентів медичних факультетів / Чекман І.С., Горчакова Н.О., Казак Л.І. та ін. / Видання 3-е. – Вінниця: Нова книга, 2011. – 784 с.

13. Фармакологія: (Чекман І.С., Туманов В.А., Горчакова Н.О. та ін.): Вища школа, 2001 -518 с.

14. Чекман И.С. и сравт. Фармакология.Рецептура. Практические занятия. К. 000 Рада, 2003 – 832 с.

15. Чекман І.С., Бобирьов В.М., Горчакова Н.О. Фармакологія. Підручник для студентів стоматологічного факультету. – Вінниця: Нова книга, 2009. – 480 с.

16. Чекман І.С., Горчакова Н.О., Галенко-Ярошевський П.А. и др. Фармакология. Рецептура. Практические занятия: Учеб. для иностранных студентов / Под ред. И.С. Чекман. – К: ООО «Рада», 2009. – 832 с.

СПИСОК ДОДАТКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Компендиум 2010 – лекарственные препараты / Под ред. В.Н. Коваленко, А.П. Викторов. – К.: МОРИОН, 2010. – 2240 с.

2. Чекман І.С. Нанофармакологія. – Київ: ПВП Задруга, 2011. – 424 с.

3. Чекман І.С., Вікторов О.П., Горчакова Н.О. та ін. Нестероїдні протизапальні препарати: ефективність, доступність, прийнятість для пацієнта. Фармаконагляд за безпекою застосування. – Київ: Поліграф плюс, 2011. – 118 с.

4. Побічні реакції серцево-судинних засобів: навч. посіб. / Чекман І.С., Вікторов О.П., Горчакова Н.О. та ін. – Київ-Запоріжжя-Харків: Вид-во ЗДМУ, 2010. – 88 с.

5. Фармакологія та клінічна фармакологія. Ч. 1. Побічна дія лікарських засобів та фармакологічний нагляд за безпекою застосування ліків в Україні / Чекман І.С., Вікторов О.П., Мазур І.А., Белєнічев І.Ф., Горчакова Н.О. та ін. – Запоріжжя-Київ: Вид-во ЗДМУ, 2007. – 77 с.

6. Фармакология / Под ред. Р.Н. Аляутдинова. – 4-е изд. испр. – М.: ГЭОТАР, 2010. – 692 с.

7. Харкевич Д.А. Фармакология. Учебник для вузов. – М.: ГЭОТАР, 2010. – 836 с.

8. Основи фармакології з рецептурою: підручник / М.П. Скакун, К.А. Посохова. – Тернопіль: Укр. мед. книга, 2004. – 604 с.

9. Клінічна фармакологія: підручник / За ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана. – К.: Медицина, 2008. – 768 с.

10. Катцунг Б.Г. Базисная и клиническая фармакология в 2-х томах. – М., Спб.: Бином, Диалект. Т. 1., 2006. – 611 с., Т. 2, 2007. – 648 с.

11. Клінічна фармакологія: підручник у 2-х томах / Під ред. І.А. Зупанця. – Харків: НФАУ. Золоті сторінки, 2007. – Т. 1. – 312 с., Т. 2. – 348 с.

12. Клиническая фармакология / Под ред В.Г.Кукес – М: Изд. Дом Гэотар-мед, 2004 – 944 с

13. Михайлов И.Б Клиническая фармакология; изд-во Фолиант, 2002 520 с.

14. Рецептурный справочник врача. 8-е изд., переработанное и дополненное / Под ред. проф. И.С.Чекмана, доц И.Ф.Поляковой – К: Здоров’я 2003 – 1194 с.

15. Метелица В.И. Справочник кардиолога по клинической фармакологи сердечно-сосудистых средств. М.Медицина, 2000 – 926 с

16. Скакун М.П. Фармакологічна термінологія. Укрмедкнига, 2002-208 с

17. Бен. Клиническая фармакология – М: Бипом, 2004. – 104 с.

18. Клиническая фармакология и фармакотерапия /Ю.В.Белоусов, В.С.Моисеев, В.К.Лепахин – М: Универсум паблишик 1997 – 530 с.

19. Маркевич Д.А. Фармакология.- М: Гэотар-мед, 2004 – 728 с.