Протигрибкову.

5. Депігментуючу.

6. Дезодоруючу.

26. Препарати йоду:

1. Денатурують білок і викликають бактерицидну і фунгіцидну дію

2. Проявляють подразнювальну, відволікаючу дію

3. Мають вузький спектр дії

4. Протипоказані при гнійних ранах, опіках, обмороженнях

5. Мають широкий спектр протимікробної, фунгіцидної дії

27. Йоддицерин.

1. Антисептичний засіб групи окисників.

2. Антисептичний засіб групи барвників.

3. Галогенмістський антисептичний засіб.

4. Викликає денатурацію білка

5. Застосовується в краплях всередину для лікування гіпотиреозу.

6. Має виражену подразнюючу дію.

28. Йоддицерин:

1. Препарат для зовнішнього застосування

2. Має вузький спектр дії

3. До складу входить : йод, димексид, гліцерин

4. Швидко проникає крізь мембрани

5. Застосовують парентерально при інфекційних захворюваннях

29. Калію перманганат:

1. В низьких концентраціях діє як в’яжучий засіб

2. В низьких концентраціях діє як подразнювальний засіб

3. Є сильнішим окисником порівняно з водню пероксидом

4. Є препаратом аліфатичного ряду

5. Застосовують при отруєнні морфіном та іншими алкалоїдами

30. Калію перманганат

1. Антисептичний засіб групи окисників.

2. Протимікробну активність виявляє внаслідок виділення атомарного кисню.

3. Механічно очищує рани.

4. Має кровоспинну активність

5. Застосовують для обробки опіків

6.Блокує тіолові ферменти мікроорганізмів

31. Водню пероксид:

1. Діє як подразнюючий, в’яжучий засіб

2. Викликає утворення альбумінатів

3. Окислюючи субстрат мікробної клітини викликає бактерицидну дію

4. Призначають як дезінфікуючий і дезодоруючий засіб

5. Каталазою розкладається з утворенням молекулярного і незначної кількості атомарного кисню

6.Є сильнішим окисником в порівнянні з калію перманганатом

32. Водню перокисд:

1. Антисептичний засіб групи окисників.

2. Порушує утилізацію кисню мікроорганізмами.

3. Механічно очищує рани.

4. Має кровоспинну активність

5.Для обробки ран застосовують в концентрації 30%

6.Блокує тіолові ферменти мікроорганізмів

33. Фармакодинаміка солей важких металів складається з наступних ефектів:

1. Протимікробний

2. Анестезуючий

3. В’яжучий

4. Припікаючий

5. Адсорбуючий

6. Протиблювотний.

34. Сполуки важких металів:

1. Є сильними окисниками

2. При взаємодії з білками відбувається їх денатурація

3. Механізм протимікробної дії пов'язаний з блокадою активності ферментів, що мають тіолові групи

4. Солі алюмінію мають в’яжучу, протизапальну та слабку протимікробну дію

5. Є препаратами аліфатичного ряду

35. Сполуки важких металів:

1. Від щільності альбумінату залежить активність бактерицидної дії

2. Є загально клітинними отрутами

3. Механізм дії пов'язаний з блокадою каталази мікроорганізмів

4. Щільний альбумінат глибоко проникає в середину клітини

5. Не впливають на сульфгідрильни групи ферментів макроорганізму

Сполуки важких металів:

1. Препарати міді і заліза впливають на кровотворення

2. Пухкий альбумінат перешкоджає глибокому проникненню в тканини

3. Препарати сполук вісмуту хіміотерапевтичну дію

4. Препарати солей алюмінію мають виражену протимікробну дію

5. Щільний альбумінат перешкоджає глибокому проникненню йонів металу у тканини

36. Сполуки важких металів:

1. Препарати сполук срібла проявляють антисептичні властивості

2. При утворенні пухкого альбумінату, сполуки металу викликають глибокі зміни у клітинах

3. Антидот солей важких металів унітіол

4. Антидот солей важкий металів холестирамін

5. Антидот солей важких металів коларгол

37. Цинку оксид

1. Не взаємодіє з білками

2. Взаємодіє з білками

3. Діє як адсорбент

4. Зволожує шкіру

5. Підсушує шкіру

6. Має припікаючу дію

38. Срібла нітрат

1. Не взаємодіє з білками

2. У слабкій концентрації проявляє в’яжучу і протизапальну дію

3. У слабких концентраціях має подразнюючу, припікаючу дію

4. Застосовують при ерозія, надлишкових грануляціях, запальних захворюваннях очей

5. Має слабку протимікробну активність

6. При отруєнні застосовують унітіол, натрію тіосульфат

39. Фенол (кислота карболова)

1. Порушує проникність оболонки мікробів в низьких концентраціях

2. Помірна протимікробна активність

3. В високих концентраціях денатурує білок цитоплазми мікроорганізмів

4.Малотоксична речовина

5. Протимікробна активність не знижується за наявності білка

6.При наявності білка втрачається протимікробна активність

40. Бриліантовий зелений

1. Наявність органічних сполук не впливає на протимікробну активність

2. Наявність органічних сполук зменшує протимікробну активність

3. Висока активність відносно золотистого стафілококу

4.Застосовують як дезінфікуючий засіб

5.Застосовують для промивання порожнин, спринцювання, очних крапель

41. Метиленовий синій

1. Активний дезінфікуючий засіб

2. Має окисно-відновні властивості

3. Використовують при отруєнні морфіном і іншими алкалоїдами

4. Використовують при отруєнні ціанідами, вуглецю оксидом

5. Застосовують зовнішньо при опіках та гнійних ураженнях шкіри

42. Кислота саліцилова:

1. Викликає денатурацію білка.

2. Змінює структуру фосфоліпідів клітинної оболонки бактерій.

3. Застосовується для лікування опіків.

4. Ефективний засіб для лікування мозолів та бородавок.

5. Виявляє протигрибкову активність.

6. При тривалому застосуванні викликає розвиток грибкових інфекцій.

43. Гексаметилентетрамін

1. Сполука ароматичного ряду

2. Сполука неорганічної структури

3. В кислому середовищі розкладається з утворенням формальдегіду

4. Застосовують при інфекційних захворюваннях сечових шляхів

5. Сполука аліфатичного ряду

6.Діє в лужному середовищі

44. Фармакодинаміка формальдегіда складається з наступних ефектів:

1. Протимікробний.

2. Анестезуючий.

3. Дегідратуючий.