Харків 2010

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет

Імені В.Н. Каразіна

Методичні рекомендації

для написання курсових робіт, кваліфікаційних робіт освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», «спеціаліст» і «магістр»

Студентами історичного факультету

Харків 2010

Методичні рекомендації для написання курсових, бакалаврських та магістерських робіт студентами історичного факультету Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна

Укладачі: Бердута М.З., Тумаков О. І.

Харків, 2010, 19 с. укр. мовою.

Рекомендовано

Вченою радою

історичного факультету ХНУ

ім. В.Н. Каразіна

Протокол № 10 від 15.10.2010 р.

Методичні вказівки для написання курсових робіт, а також кваліфікаційних робіт бакалаврів та магістрів (спеціалістів) студентами історичного факультету надають поради щодо вибору теми наукової роботи, складання бібліографії та визначення плану, роботи з джерелами та літературою, знайомлять з основними правилами оформлення науково-довідкового апарату, а також з сучасними вимогами до написання й оформлення дипломних робіт і критеріями їх оцінювання.

Харків 2010

Історія – це збагачений тисячоліттям досвід людства, а без його знання неможливо зрозуміти сучасне, передбачити і успішно будувати майбутнє. Підготовка висококваліфікованих фахівців-істориків потребує поглибленого засвоєння й знання складної, підчас трагічної, водночас славної, героїчної історії України. На вивченні правдивої історії мусить формуватися патріотична свідомість громадян України.

На сучасному етапі державного відродження, перегляду і переоцінок багатьох проблем історії України, необхідне всебічне і поглиблене вивчення як історії своєї Батьківщини, так і всесвітньої історії, виважені підходи до оцінок історичних подій і окремих діячів.

Вибір теми

Важливим елементом підготовки наукової роботи є вибір теми. Від правильного вибору багато в чому залежить темп виконання і успіх роботи. Студенту надається право самостійно обирати тему наукової роботи на кафедрі, а також запропонувати на розгляд кафедри і власну тему, але при цьому слід враховувати актуальність дослідження, ступінь опрацювання даної теми в історичній літературі, наявність відповідної джерельної бази (законодавчих актів, документів, матеріалів преси тощо).

Вважається, що легше виконувати вузькі теми, наприклад: "Військове мистецтво запорізьких козаків", "Розвиток освіти на Харківщині у ІІ половині ХІХ ст." тощо. Однак слід мати на увазі, що чим вужче тема, тим більше фахових знань треба мати для її розробки. Більш широкі теми – "Виникнення козацтва і утворення Запорізької Січі"; "Розвиток культури у ІІ половині ХІХ ст." тощо, потребують поглиблених знань епохи, соціально-економічного, політичного і культурного становища в Україні.

При виборі теми наукової роботи необхідно враховувати власні знання та бажання нею займатися. З усіх питань написання роботи студенту допоможуть постійні консультації з науковим керівником.

Складання бібліографії та визначення плану

Починати опрацювання теми слід із бібліографічного пошуку, знайомства з каталогами в бібліотеках, довідниками, енциклопедичними виданнями, а потім і з ґрунтовними працями істориків по обраній темі. Уважне знайомство з науково-довідковим апаратом літератури, що вивчається (посилання, примітки тощо), дозволить знайти вказівки на необхідні для роботи дослідження і джерела. Це надасть можливість увійти в курс справи, з’ясувати наявність літератури та джерел з теми.

Наступним етапом стане робота з опублікованими джерелами та визначення структури та плану роботи. Від правильно обраної структури значною мірою залежить успіх справи. Структура наукової роботи визначається характером її змісту і формулюється в плані роботи. Обов’язковими її складовими повинні бути: вступ, два-три розділи, висновки і список літератури.

У вступі необхідно обґрунтувати наукову і суспільно-політичну актуальність теми, дати історіографічний огляд літератури та джерел, визначити мету роботи й хронологічні та регіональні рамки. Як правило, вступ пишеться після написання основного тексту.

У розділах викладається основний зміст роботи згідно з визначеним планом. У кінці кожного розділу необхідно робити висновки. Для того, щоб зробити власні висновки, слід враховувати суперечності, які виявились у опрацьованій Вами літературі, і, спираючись на джерела, рецензії, спробувати вирішити питання. Тільки співставлення джерел дає більш менш зрозумілу картину того чи іншого історичного явища.

Оптимальний обсяг курсової роботи 35-40 сторінок, із них: вступ – 7-8 стор., два розділи по 13-15 сторінок і висновки 2-3 стор. Список використаної літератури повинен мати не менше 25-30 найменувань.

Робота з джерелами та літературою

Після складання бібліографії слід приступати до вивчення спеціальної літератури та джерел з теми. Попередній аналіз та систематизація матеріалу починаються вже під час їх збирання. Для того, щоб систематизація та використання під час написання тексту були зручними, виписки з джерел та літератури краще робити на окремих аркушах, позначивши автора, назву праці, де і коли видана, сторінку, тобто робити повний опис використаної літератури чи джерела. Наприклад: Олена Опанович. Розповіді про запорізьких козаків. – К., 1991. – С. 333; Гійом Левассер де Боплан. Опис України. – К., 1990. – С. 74-75.

Збирати матеріал треба ширше, не обмежуючись визначеними темою хронологічними та тематичними рамками. Це необхідно для розуміння як попередніх, так і подальших подій.

Конспектується, як правило, найбільш важлива, спеціальна література та джерела. Конспект – це короткий виклад матеріалу та цитат. При цитуванні дореволюційної (до 1917 р.) літератури пам’ятайте про сучасні правила орфографії. Особливу увагу слід приділяти новій літературі, яка вийшла останнім часом. В літературі слід шукати не остаточну істину чи найбільш вірну картину проблеми, а бачити тенденцію в процесі дослідження теми.

Оформлення списку джерел і літератури

Необхідною умовою при написанні наукової роботи є укладання списку джерел і літератури. До цього списку включаються не тільки ті роботи, на які є посилання у тексті, а й інші, які використовувалися студентом у процесі написання роботи, незалежно від того, є на них посилання у тексті чи немає.

У списку літератури спочатку розміщуються джерела в алфавітній послідовності, а потім, після інтервалу у одну строку, література в алфавітній послідовності, описана у відповідності до діючого стандарту (див. додаток 1).

У списку спочатку розміщуються видання на кирилиці, після них – на латиниці.

Список джерел і літератури нумерується; нумерація наскрізна.

Вимоги до написання та оформлення кваліфікаційної

роботи бакалавра

Бакалаврська робота є обов’язковим елементом навчальної програми. Бажано, щоб під час роботи студент мав на увазі можливість подальшого її розроблення та перетворення в магістерську роботу.

Бакалаврська робота, як правило, складається зі вступу, двох-трьох розділів, висновків, списку літератури та джерел, можливі додатки.

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються хронологічні рамки, дається історіографічний огляд літератури та джерел, визначаються мета і завдання роботи.

У розділах викладаються основні питання теми; автор, спираючись на джерела, повинен в кожному розділі робити власні висновки, враховувати суперечності, що є в літературі з даного питання.

При написанні роботи слід дотримуватись правил її оформлення. Робота повинна мати чітку структуру.

Вступ

- актуальність;

- хронологічні рамки дослідження;

- огляд літератури та джерел;

- мета і завдання дослідження;

- структура роботи.

Розділ І. Назва розділу

Розділ ІІ. Назва розділу

Висновки

Список джерел та літератури

Список скорочень

Додатки

Резюме російською (українською) та іноземною мовами.

Обсяг бакалаврської роботи – 50-80 стор. основного тексту (без списку літератури, додатків тощо); комп’ютерний набор 14 шрифтом Times New Roman через 1,5 інтервали, посилання робляться в автоматичному режимі, посторінкові, 10 шрифтом; нумерація посилань наскрізна. Як правило, в тексті напівжирним чорним шрифтом виділяються лише назви глав (розділів) і параграфів (підрозділів).

Робота повинна бути написана українською, або, як виняток, російською мовою.

Список літератури та джерел складається в алфавітній послідовності спочатку джерела, а потім, через інтервал, розміщати літературу.

Кількість літератури та джерел визначається потребою розкриття теми, але не менше 70 найменувань.

Наукова робота бакалавра в чистовому варіанті здається на кафедру не пізніше, ніж за місяць до початку роботи Державної екзаменаційної комісії.

Нумерацію треба починати з четвертої сторінки, враховуючи, що титульний лист – це стор. 1, зміст – стор. 2, перша сторінка вступу (із назвою цього розділу) – стор. 3. На сторінках, що містять назви розділів і структурних компонентів роботи, нумерацію сторінок бажано не проставляти.

Сторінки визначати зверху у правому куті.

В тексті поля з лівого боку повинні бути 3 см., зверху і знизу – 2 см., справа – 1 см.

Робота має бути переплетена.

Положення про підготовку магістрів

та вимоги до написання та оформлення

кваліфікаційної роботи магістра (спеціаліста)

Магістр – це освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, що передбачає здобуття особою повної вищої освіти з відповідної спеціальності на базі освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст" (повна вища освіта), а також вищої освіти, здобутої до запровадження в Україні ступневості вищої освіти.

Особа, яка здобула освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр" (надалі – магістр), повинна володіти поглибленими спеціальними знаннями, уміннями інноваційного характеру, навичками науково-дослідної (творчої), науково-педагогічної та організаційної діяльності, а також набути певний досвід їх застосування та продукування нових знань для розв’язання проблемних професійних завдань у відповідній сфері діяльності.

Підготовка магістрів у системі вищої освіти спрямована на створення умов для творчого розвитку обдарованої особистості і підготовку фахівців для науково-дослідної (творчої), науково-педагогічної та організаторської діяльності.

Підготовка магістрів здійснюється у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації, при наявності ліцензії на право провадження освітньої діяльності за IV рівнем акредитації з відповідної спеціальності.

Особи, які навчаються у магістратурі, є студентами. На них поширюються права та обов’язки, що визначені чинним законодавством України для студентів відповідної форми навчання.

Студенту, який виконав усі вимоги навчального плану підготовки магістра і захистив дипломну роботу, рішенням державної екзаменаційної комісії присвоюється відповідно до обраної спеціальності кваліфікація та видається державний документ про здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень "магістр" і повну вищу освіту.

Магістерська робота складається із титульного листа (див. додаток 2), сторінки зі змістом роботи, вступу, трьох-чотирьох розділів, висновків, списку літератури та джерел, резюме; також можливі додатки і список скорочень (якщо кількість скорочень, що використовуються в роботі, не менше 10).

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються хронологічні рамки, методологія та методи дослідження, наукова новизна, практичне значення, мета і завдання дослідження, структура роботи.

Мета роботи конкретизується в її основних завданнях – чітких питаннях, на які необхідно відповісти в окремих розділах кваліфікаційного дослідження. Всі завдання повинні повністю відповідати меті роботи і сприяти її досягненню. Кількість завдань визначається відповідно до логіки дослідження. Як правило, в кваліфікаційній роботі кількість завдань не перевищує чотирьох-п’яти. Завдання оформлюються у вигляді переліку з вживанням слів: «проаналізувати...», «узагальнити...», «з’ясувати...» тощо.

Перший розділ роботи повинен називатися: "Історіографічна та джерельна база роботи". Для кваліфікаційної роботи спеціаліста історіографічна глава не є обов’язковою, огляд історіографії і джерел можна надавати у вступі.

Другий, третій, а при необхідності і четвертий розділи присвячені розкриттю питань теми.

Після розділів слід зробити висновки, а потім подавати список джерел та літератури, додатки (якщо вони потрібні для дослідження і на них є посилання в тексті роботи), резюме.

Обсяг магістерської роботи – 70-90 стор. основного тексту (без списку літератури, додатків тощо); комп’ютерний набор 14 шрифтом, через 1,5 інтервали.

Робота має бути написана українською, або, як виключення, російською мовою.

Список літератури та джерел подається в алфавітній послідовності, спочатку джерела, а потім, через інтервал – література.

Кількість літератури та джерел має бути не менше 90 найменувань.

Для магістрів обов’язковим є використання літератури на іноземних мовах.

В розділах роботи посилання повинні бути на сторінці в підряднику. Наукова робота магістра в чистовому варіанті здається на кафедру не пізніше, ніж за місяць до початку роботи Державної екзаменаційної комісії.

Нумерацію сторінок слід робити за правилами оформлення бакалаврської роботи (див. вище).

Сторінки визначати зверху у правому куті.

У тексті поля з лівого боку повинні бути 3 см, зверху і знизу – 2 см, праворуч – 1 см.

Дипломна робота обов’язково має бути переплетена.

Захист (презентація) кваліфікаційних робіт бакалаврів, спеціалістів і магістрів відбувається на засіданні Державної екзаменаційної комісії, згідно з графіком, затвердженим наказом декана історичного факультету.

Роботи оцінюються за шкалою ECTS, згідно з критеріями, затвердженими Вченою радою історичного факультету (див. додаток 3).

Додаток 1

ОСНОВНІ ПРАВИЛА ОПИСУ ДРУКОВАНИХ ПРАЦЬ,