Основна частина

Вступ

Перехід до ринкових відносин і зміна форм господарювання підвищують значення освіти і особливо підготовки вищою школою кадрів - висококваліфікованих спеціалістів в галузі економіки, організації та управління регіональним економічним розвитком.

Написання дипломної роботи завершує підготовку спеціалістів і відіграє вирішальну роль в їх формуванні як економістів та менеджерів, які були б здатні вирішувати комплекс практичних завдань з підвищення ефективності управління, якості роботи та забезпечення конкурентоспроможності на світовому ринку.

Головним завданням розробки дипломних робіт є вивчення конкретних шляхів і методів удосконалення виробничо-господарської та комерційної діяльності підприємств та їх підрозділів на основі глибокого аналізу показників їх роботи та виявлення резервів підвищення результативності функціонування конкретного структурного підрозділу відповідно до теми дипломної роботи.

Дані методичні вказівки є рекомендаціями для написання дипломних робіт при підготовці фахівців за напрямом 7.050201 - «Менеджмент організацій» (спеціалізація Менеджмент підприємницької діяльності) освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст", а також для керівників і консультантів дипломних робіт по кафедрі управління регіональним економічним розвитком.

Вказівки встановлюють:

- загальні вимоги до дипломної роботи;

- напрями тематики дипломних робіт;

- структуру та зміст дипломної роботи;

- вимоги до оформлення дипломної роботи;

- особливості підготовки до захисту;

- критерії оцінки знань студентів під час захисту дипломної роботи.

Автори дипломних робіт, майбутні економісти та ме­неджери, повинні проявити вміння аналізувати існуючу технологію та доказати, що технологічно-управлінський варіант, якому надається перевага в даній роботі, забезпечить в реальних умовах одержання найбільшого економічного ефекту та високої якості продукції за даним рівнем витрат, тобто є оптимальним.

В сучасних умовах підвищується значення використання при розробленні дипломних робіт широкого спектра різноманітних економіко-математичних методів розрахунку та аналізу, а також використання комп'ютерної техніки.

В дипломних роботах потрібно узагальнювати досвід, накопичений на підприємствах, аналізувати його, використовувати вітчизняну та зарубіжну інформацію та давати на цій основі продумані рекомендації.

Методичні вказівки розроблені у відповідності до вимог галузевої компоненти стандартів вищої освіти, призначені для надання допомоги студентам у виконанні дипломної роботи згідно до чинних стандартів України і містять основні вимоги, які висуваються до змісту та оформлення дипломної роботи, організації її виконання, порядку захисту та оцінювання.

Дипломна робота, що виконується студентом, є складовою державної атестації, підсумковою кваліфіка­ційною роботою, яка дає змогу виявити рівень засвоєння ним теоретичних знань та практичної підготовки, здатність до самостійної роботи за обраною спеціалізацією.

1 Цілі та завдання дипломної роботи

Виконання і захист дипломної роботи є завершальним етапом навчання в університеті, формою державної атестації випускників.

Дипломна робота (ДР) є кінцевим результатом самостійної індивідуальної навчальної діяльності студента, науковим дослідженням, яке підводить підсумки теоретичного навчання, проходження всіх видів практик, що передбачені навчальним планом підготовки за певною спеціалізацією «Менеджмент підприємницької діяльності» спеціальності "Менеджмент організацій", в якій студент-дипломник повинен підтвердити рівень загальнотеоретичної і спеціальної підготовки. Дипломна робота є випускною кваліфікаційною роботою, на підставі захисту якої Державна екзаменаційна комісія (ДЕК) вирішує питання про присвоєння її автору кваліфікації і видачу диплома спеціаліста (магістра).

Метою виконання дипломного дослідження є вирішення професійної проблеми, що ґрунтується на комплексному опануванні матеріалу і методів дослідження, послідовного викладання, а також практичного застосування теоретичних знань для вирішення конкретних завдань щодо вдосконалення управління діяльністю організацій.

У процесі виконання дипломної роботи студент у відповідності до кваліфікаційних вимог повинен проявити:

- знання загальнотеоретичних, загальноекономічних, професійно орієнтованих і спеціальних дисциплін, які розкривають теоретичні основи та практичні питання менеджменту;

- вміння відбирати, систематизувати та обробляти інформацію у відповідності до цілей дослідження;

- вміння розробляти наукові висновки і конкретні пропозиції щодо вдосконалення управління реальним досліджуваним об'єктом;

- вміння визначати і використовувати причинно-наслідкові зв'язки процесів та явищ у прикладній галузі.

Дипломна робота має характеризуватися логічністю, доказовістю, аргументованістю і відповідати таким вимогам:

- містити поглиблений аналіз досліджуваної теми;

- містити самостійні дослідження, розрахунки, виконані на ПК;

- містити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення діяльності на досліджуваному об'єкті;

- мати належне оформлення;

- мати всі потрібні супровідні документи;

- бути виконаною і поданою на кафедру в термін, передбачений графіком навчального процесу.

Дипломна робота, яка не відповідає вимогам щодо змісту та оформлення, написана без дотримання затвердженого плану, не містить матеріалів конкретного дослідження теми у реальному підприємстві, обґрунтованих пропозицій, відгуку керівника ДР, а також не має рецензії, до захисту не допускається.

Однією з основних вимог до написання дипломної роботи є те, що вона повинна розроблятись на конкретному підприємстві та містити рішення конкретних виробничих та управлінських завдань, що стоять перед підприємством та його підрозділами. Такі умови дають можливість засвоїти наукову методику збирання та аналізу вихідних даних, глибше вивчити діяльність підприємства та методи розв'язання різних питань, використати в процесі розробки теми елементи наукового дослідження, оцінити реальну економічну ефективність якості запропонованих інженерних та управлінських рішень.

Друга важлива вимога стосується вибору теми та обсягу досліджень. Тема дипломної роботи повинна відповідати профілю підготовки спеціаліста даної галузі, носити комплексний характер та передбачувати вирішення паралельно як технічних та технологічних, так і організаційних і економічних питань стосовно напряму діяльності підприємства або його структурних виробничих підрозділів.

Конкретні теми дипломних робіт закріплюються за студентом за його вибором, враховуючи характер виконуваної науково-дослідницької роботи (для стаціонарної форми навчання), а також профіль та характер виробничої роботи студента (для заочної форми навчання).

Видача завдань на дипломну роботу проводиться завчасно, щоб студент міг ретельно підготуватися до її виконання. При цьому обов'язковою передумовою якісного виконання дипломної роботи є робота з індивідуальним планом, який відповідав би вимогам типового змісту ДР. Розробка робочого індивідуального плану здійснюється студентом під керівництвом та за участю керівника роботи та консультантів з окремих розділів роботи.

Сказане вище такою ж мірою стосується дипломних робіт, що виконуються в процесі післядипломної освіти, зокрема, при отриманні другої вищої освіти за спеціальністю «Менеджмент організацій». Водночас треба зазначити, що слід врахувати специфіку написання таких ДР – це, насамперед, рівень практичної діяльності в обраній сфері на відповідних керівних посадах, що уможливлює застосування значної маневреності у формуванні тематики, об'єктом дослідження в якій можуть виступати складні виробничі системи. Слухачі таких курсів - це люди, які мають чітку перспективу стосовно своєї майбутньої роботи та прекрасно розуміють, яке значення для них має набуття нової спеціальності.

2 Загальні положення

Дипломна робота виконується на основі поглибленого вивчення чинного законодавства України з питань діяльності організацій, спеціальної вітчизняної та зарубіжної літератури, передового досвіду з проблеми, яка вивчається, а також результатів проведених студентом власних досліджень реального об'єкта.

Основні етапи виконання дипломної роботи:

1) вибір теми і об'єкта дослідження, затвердження теми;

2) розробка завдання на дипломну роботу, складання календарного плану виконання;

3) опрацювання літературних джерел і складання плану роботи;

4) збирання фактичного матеріалу під час переддипломної практики на об'єкті дослідження;

5) обробка фактичного матеріалу із застосуванням ПК;

6) написання першого варіанта тексту, подання його на ознайомлення науковому керівникові;

7) усунення недоліків, написання остаточного варіанта тексту, оформлення дипломної роботи;

8) подання роботи на кафедру;

9) рецензування роботи;

10) захист дипломної роботи у ДЕК.

Дотримання наведеної схеми є обов'язковою вимогою довиконання дипломної роботи. Без цього дипломна робота перетворюється в простий набір певної інформації.

До виконання дипломної роботи допускаються студенти, які повністю виконали навчальний план з спеціальності.

Кожному студенту кафедра призначає наукового керівника, який надає науково-методичну допомогу студенту в його самостійній роботі над дипломною роботою. Науковий керівник провадить індивідуальне консультування студента, разом із студентом складає план дипломної роботи, індивідуальне завдання до переддипломної практики, а також контролює дотримання графіка виконання, рецензує частини роботи і завершений рукопис, готує студента до захисту, представляє в ДЕК відгук про виконану ДР.

Науковими керівниками призначаються провідні викладачі і науковці кафедри.

Розподіл дипломних робіт, які мають виконуватися студентами, відбувається за принципом наступництва наукового керівництва студентською науковою роботою на попередніх курсах навчання, а також з урахуванням наукових інтересів, які виявлені студентом у цей період.

Темою дипломної роботи (предметом дослідження) є одна з актуальних проблем сучасного менеджменту, яка відповідає завданням та умінням, передбаченим варіативною компонентою освітньо-кваліфікаційної характеристики спеціаліста за відповідною спеціалізацією.

Тематика дипломних робіт розробляється кафедрою згідно з вимогами варіативної компоненти освітньо-кваліфікаційної характеристики фахівців із спеціалізації менеджмент підприємницької діяльності; у відповідності до затверджених програм вивчених нормативних та вибіркових дисциплін, відбиває актуальну проблематику сучасного менеджменту. Тематика не є постійною і підлягає щорічному уточненню. Таке уточнення полягає в її перегляді та виключенні тих тем, які втратили свою актуальність або викликають труднощі в розробці, а також включенні таких тем, які визначаються господарською політикою на певному етапі чи висуваються практикою господарської діяльності.

Основний напрям рекомендованої тематики дипломних робіт пов'язаний з виявленням та мобілізацією внутрішньовиробничих резервів підвищення ефективності виробництва та удосконалення управління на різних промислових підприємствах.

Орієнтовна тематика дипломних робіт та приклад складання плану ДР наводиться у додатках А та Б відповідно. Пропонована комплексна тематика може бути використана при комплексному обстеженні та аналізі діяльності підприємства, адміністративного району, населеного пункту.

Студентові надається право самостійно обрати тему дипломної роботи згідно з тематикою, що затверджена кафедрою. Крім того, дипломні роботи можуть виконуватися за тематикою, яку замовлятимуть державні установи, підприємства та підприємницькі структури, що уклали із вищим навчальним закладом освіти контракти на навчання студентів або мають із ним договори співпраці та співдружності. Студент, за погодженням із керівником, може запропо­нувати свою тему дослідження за умов відповідного обґрунтування доцільності її розробки (відповідно до попередньої власної науково-дослідницької роботи, до місця роботи, можливостей отримання потрібної інформації на об'єкті дослідження).

Разом із вибором теми визначається об'єкт, за матеріалами якого буде виконуватися робота. Це повинно бути підприємство будь-якої форми власності, яке є юридичною особою і має самостійну звітність. Діяльність цього підприємства повинна створювати можливість інформаційного забезпечення дослідження обраної теми.

Кожен студент випускного курсу у заяві на ім'я завідувача кафедри управління регіональним економічним розвитком, яка є підставою для призначення наукового керівника, зазначає формулювання теми і повну юридичну назву об'єкта дослідження (Додаток Н).

Після остаточного узгодження з науковим керівником і редагування обрані теми дипломних робіт із зазначенням об'єктів, на яких вони виконуватимуться, розглядаються і обговорюються на засіданні випускової кафедри. Завідувач кафедри готує проект наказу і подає його ректору.

Список студентів-дипломників, перелік їх тем та наукових керівників кожного фіксуються наказом по університету. Усі подальші зміни (формулювання назви, об'єкт дослідження тощо) у разі необхідності аргументуються письмово (заява дипломника), погоджуються з науковим керівником (віза на заяві) і потребують зміни у наказі за письмовим клопотанням кафедри (витяг із протоколу засідання).

Об'єкт дипломного дослідження є базою переддипломної практики.

Завдання, підписане науковим керівником і студентом, затверджене завідувачем кафедри, при оформленні дипломної роботи слід розмістити після титульної сторінки. Завдання на дипломну роботу має стандартну форму. Приклад заповненого завдання наведено у додатку Г. Приклад заповненого титульного листа дипломної роботи наведено у додатку В.

Порушення студентом календарного плану виконання фіксується науковим керівником, який інформує завідувача кафедри.

3 Вихідні дані до виконання дипломних робіт

Для забезпечення динамічного та комплексного розвитку господарської системи в усіх її ланках потрібно використовувати різноманітні економічні та соціальні важелі, які забезпечували б належне коригування управлінських впливів на розвиток системи та регулювали б процес суспільного виробництва. Щоби ці впливи були найбільш раціональними, потрібна вірогідна та оперативна економічна інформація про ці процеси.

В процесі переддипломної практики до початку збирання матеріалів за темою дипломної роботи студент повинен ознайомитись з об'єктом в цілому. Мається на увазі ознайомлення з організаційною та виробничою структурою, видами робіт та номенклатурою і асортиментом продукції, матеріально-технічною базою, кадрами. Це дасть змогу студентам грунтовніше підійти до виконання дипломної роботи, провести діагностичний аналіз всіх напрямів діяльності підприємства.

Основними вихідними даними для виконання дипломної роботи є планові та звітні дані, а також чинні на підприємстві виробничі інструкції, положення, нормативи, зібрані студентом в цеху, лабораторії, плановому, виробничому та інших підрозділах підприємства.

Залежно від теми дипломної роботи такими вихідними даними можуть бути:

- плани і виробничі програми цехів, господарств або підприємств загалом за відповідний період часу;

- виробничо-технічні звіти за відповідний період часу та пояснювальні записки до них;

-річна, квартальна та місячна звітність підприємства за встановленими формами;

- різні первинні матеріали стосовно досліджуваних об'єктів (наприклад, добові чи змінні рапорти тощо);

- дані про вартість основних засобів, їх структуру, стан та рух;

- дані про загальну вартість, структуру та рух оборотного капіталу;

- дані про якість вихідної сировини та матеріалів і способи їх підготовки;

- матеріали з організації праці на робочих місцях (схеми робочих місць, нормативи чисельності і т.п.);

- чинні положення про оплату праці і матеріальне стимулювання, тарифні ставки, посадові оклади за штатним розкладом;

- відомчі матеріали з планування, стимулювання, техніко-економічних розрахунків;

- матеріали з сіткового планування та управління;

- інформація про технічний та організаційний розвиток підприємства;

- інформація про склад, структуру та рух кадрів на підприємстві;

- інформація про номенклатуру статей витрат на виробництво промислової продукції (виконання робіт, надання послуг), включаючи позиції за видами сировини, матеріалів, палива, енергії, основної та додаткової заробітної плати і т.п.;

- графічні матеріали (організаційна та виробнича структури, схеми вантажоперевезень і т.д.).

4 Організація виконання дипломної роботи

Основним завданням організації дипломного проектування є забезпечення нормальних умов для ефективної самостійної роботи студента-дипломника. В процесі дипломного проектування для студентів-дипломників потрібні: а) відповідна методична документація; б) належне керівництво та консультації; в) сприяння в отриманні додаткових матеріалів; г) систематичний контроль за роботою.

Безпосереднє та систематичне керівництво роботою дипломника покладається на керівника дипломної роботи та консультантів з окремих питань. На керівника дипломної роботи покладаються такі основні функції:

а) консультації дипломника при складанні робочих планів та програми виконання роботи, календарних графіків;

б) розгляд та затвердження плану роботи та календарного графіка її виконання;

в) керівництво роботою дипломника в процесі виконання дипломної роботи у формі консультацій згідно із встановленим графіком;

г) систематичний контроль за ходом роботи та інформування завідувача кафедри про стан дипломної роботи;

д) надання допомоги студенту при підборі додаткового матеріалу та отримання спеціальних консультацій.

Важливу роль в забезпеченні планомірної роботи студентів-дипломників відіграє систематичний контроль за ходом виконання дипломних робіт. З цією метою кожний студент складає Календарний план-графік виконання роботи, в якому розкрито детальним зміст роботи та вказані терміни виконання окремих її розділів та підрозділів. Так календарні плани складаються в 3-х примірниках, які знаходяться у керівника, на кафедрі та у студента. В процесі консультації керівник робить відповідну відмітку про виконання у всіх трьох примірниках. Крім такого індивідуального контролю з боку керівника, на кафедрі організовується щотижневий контроль загального ходу дипломного проектування за спеціальним графіком, згідно з яким для кожної навчальної групи виділяється окремий день тижня, коли черговий викладач перевіряє стан роботи в даній групі за позначками в календарних планах студентів.

Дипломники, робота яких викликає певне побоювання стосовно якості та дотримання накреслених термінів виконання дипломної роботи, систематично заслуховуються на кафедрі. Таке прослуховування проводиться 2-3 рази за період написання. Завідувач кафедри може доручити провідним, найбільш досвідченим працівникам, провести попередню перевірку стану роботи. Суть перевірки полягає в тому, що дипломник в присутності керівника дипломної роботи показує всі наявні в нього матеріали і характеризує стан справ, а перевіряючий оцінює роботу та повідомляє дипломника і керівника про результати перевірки. Результати перевірки доводяться до завідувача кафедри, який в кожному конкретному випадку приймає конкретне рішення, спрямоване на усунення виявлених недоліків та попередження можливих зривів термінів розробки дипломної роботи та її захисту.

У відповідності до календарних етапів студент має подавати роботу частинами на перегляд, а у встановлений графіком кінцевий термін подати завершену дипломну роботу науковому керівникові для написання відгуку та відповідної оцінки.

У разі позитивного відгуку наукового керівника дипломну роботу реєструють на кафедрі і передають на розгляд завідувачу кафедри, який має прийняти рішення про допуск студента до захисту дипломної роботи на засіданні ДЕК.

Після завершення всіх допускових процедур на кафедрі дипломна робота передається рецензенту.

5 Основні вимоги до написання дипломної роботи

В основу написання дипломної роботи покладаються такі три принципи:

1) принцип необхідності;

2) принцип достатності;

3) принцип наступності.

Принцип необхідності пов'язаний безпосередньо із предметом дослідження і передбачає відповідь на запитання "про що писати", тобто визначає зміст дипломної роботи. Щоб правильно виконати цю вимогу, дипломну роботу потрібно починати з визначення цілей та складання детального плану роботи, а це залежить від теми дипломної роботи

Не потрібно заради кількості "набирати" якісь питання, якщо вони пізніше ніде не знадобляться.

Принцип достатності пов'язаний з обсягом виконуваної роботи і передбачає відповідь на запитання "скільки писати". План дипломної роботи повинен бути складений так, щоб тема була розкрита повністю. Не треба вирішувати питання, якщо без них можна обійтись. Наприклад, в дипломній роботі переважно використовується кореляційно-регресійний метод аналізу. Для його використання обов'язково потрібно розглянути питання про класифікацію, відбір та методику кількісної оцінки чинників для включення їх в розроблювану модель. Якщо такий метод використовуватись не буде, то немає потреби розглядати класифікацію чинників тільки тому, що це передбачено рекомендаціями.

Принцип наступності пов'язаний з особливостями написання дипломної роботи і передбачає відповідь на запитання "як писати". Цей принцип передбачає певну логічну послідовність розміщення матеріалу в пояснювальній записці. Кожний наступний розділ або підрозділ повинен повністю ґрунтуватись на попередньому.

Дипломна робота складається з пояснювальної записки та графічних матеріалів. Як закінчена кваліфікаційна робота дипломна робота повинна, як і будь-яка наукова робота, мати певну композицію, повинна складатись з певних елементів (складових частин), мати певний склад та структуру.

Незалежно від теми дипломної роботи можна запропонувати таку її загальну структуру:

Вступ 6-7%.

1 Діагностична частина 25-30%.

2 Теоретико-методологічна частина 20-25%.

3 Аналітико-проектна частина 30-35%.

4 Висновки та пропозиції 7-8%.

Обов'язковими складовими дипломних робіт є також зміст, список використаної літератури, додатки обсяг яких не регламентується.

Загальний обсяг дипломної роботи становить в середньому 5,0-6,5 умовних друкованих аркушів, або 90-110 сторінок друкованого тексту.

Важливим елементом дипломної роботи є її рубрикація, тобто прийнята схема поділу роботи на окремі логічно підпорядковані частини, кожна з яких має короткий і чіткий заголовок, що відбиває її зміст. Рубрикація в дипломній роботі, як і в будь-якому науковому документі, відбиває логіку дослідження. Найпростішою та найбільш поширеною є лінійна рубрикація, при якій вся робота поділяється на розділи, глави та менші смислові підрозділи. Кожному виділеному підрозділу присвоюється певний номер - рубрика. Найпростішою рубрикою є абзац - відступ вправо на початку першого рядка кожної частини тексту. Його часто використовують як прийом, при якому всі абзаци даного підрозділу повинні бути за смислом послідовно пов'язані один з одним. Нумерації підлягають тільки основні розділи (підрозділи) роботи. Всі допоміжні частини виділяються в структурі без присвоєння номера.

Другою вимогою до дипломної роботи є чітка аспектація, тобто авторський власний погляд на предмет дослідження, що передбачає ґрунтовне розкриття прототипу - історії питання. Саме таке розкриття у формі огляду літературних джерел дає змогу виявити ознаки, що відрізняють пропоноване рішення від існуючих. Відсутність аспектації при виконанні дипломної роботи означає, що її автор просто не знає належним чином предмета дослідження, а виконувана робота буде носити не творчий характер, а механічне переписування (повторення) вже відомих положень.

Зміст дипломної роботи визначається її темою і визначається у плані, розробленому за допомогою наукового керівника. Відповідно до передбачуваної теми, студент самостійно, або за рекомендацією керівника добирає літературні джерела (книги, брошури, статті та ін.) й відповідні нормативні документи і складає проект плану, який обговорює з керівником.

План дипломної роботи повинен містити: вступну частину; три розділи: діагностичний (характеристика і аналіз об’єкта досліджень), теоретико-методологічний, аналітико-проектний, кожен з яких має містити не менш як три параграфи; висновки; список літератури та додатки.

Головним завданням вступної частини (вступу)є обґрунтування актуальності іпрактичної значущості обраної теми дипломної роботи, особливостей постановки і вирішення питань стосовно конкретних умов дослідження. Крім того, в цій частині роботи слід чітко визначити мету й завдання роботи(спираючись на план), предмет, об'єкт дослідження. Далі слід зазначити використовувані методи та інформаційні джерела дослідження.

Обсяг вступу не повинен перевищувати 4-5 сторінок.

Перший розділ, діагностичний, містить декілька параграфів. Стисла характеристика об'єкта дослідження: власність, організаційно-правова форма, галузева приналежність; коли і ким засновано, місцезнаходження, матеріально-технічна база (опис приміщення, складів, транспорту тощо, вартісна оцінка), основні економічні показники за звітний період (3-5 років): чисельність працюючих, схема структури апарату управління з коментарем, аналіз впливу зовнішніх та внутрішніх факторів із застосування методів оцінки стратегічних позицій підприємства (SWOT-, РЕSТЕR-, РАRЕТО-, АВС- аналізів) та інших аналітичних інструментів.

Бажано основні результати діяльності об’єкта дослідження за минулі роки навести у формі узагальненої таблиці.

Даний розділ, забезпечуючи логічну послідовність дослідження, має стати перехідним до третього, і розкривати завдання подальших досліджень.

Розкриваючи економічний механізм підприємства належить:

– вичерпно подавати характеристику майново-правового статусу об’єкта дослідження (юридична особа, відокремлений територіально чи госпрозрахунково, ступінь господарської самостійності, установчий документ: статут, положення, тощо);

– відображати структуру власників майна (акції держави, приватних осіб, резидентів та нерезидентів, тощо).

Якщо можливо, текст слід ілюструвати реальними документами (що наводяться в додатках), які обов'язково супроводжувати стислим коментарем.

Для виконання розділу студент має зібрати фактичні дані під час переддипломної практики.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази, розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збирання первинної інформації, які використовує студент під час переддипломної практики.

Особливе значення має правильне узагальнення накопиченого фактичного матеріалу, групування та обробка даних, на основі яких провадиться кваліфікований аналіз, обґрунтовуються пропозиції.

Останній параграф розділу повинен містити інформацію про особливості організації охорони праці на підприємстві. Даний пункт має містити короткий аналіз потенційних небезпек досліджуваного об’єкта, можливостей негативного впливу його на оточуюче природне середовище.

Обсяг першого розділу - у межах 30-35 сторінок.

Другий розділ, теоретико-методологічний, має визначати роль і місце досліджуваних явищ та процесів у діяльності підприємства. У цьому розділі обґрунтовується теоретична база обраної проблеми, дається огляд літературних джерел, нових розробок, опублікованих статистичних даних із посиланням на джерела, іншої інформації, пов'язаної з темою. На основі вивчення наукової, навчально-методичної літератури розкриваються підходи різних авторів до розв'язання проблеми, показується, у чому полягає подібність, а у чому - відмінність їх поглядів, а також обґрунтовуються власні погляди на проблему.

У цьому розділі подається оцінка діючих законів, постанов, указів та інших офіційно-розпорядчих документів, нормативної та довідкової бази за досліджуваною проблемою. Розкривається власне розуміння цієї бази, обґрунтовуються необхідність, доцільність окремих документів.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмету дослідження. Методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, ствердженої власної позиції щодо обраних методів дослідження, що дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження.

Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами і схемами, графіками, діаграмами тощо.

Обсяг другого розділу не повинен перевищувати 25 сторінок.

Аналітико-проектний, третій розділ, повинен поєднати набуті теоретичні знання та вміння використовувати обрані методи і певний методичний інструментарій.

Характеристика ... (предмету дослідження) на…(о6'єкті дослідження). Сучасний стан… (предмету дослідження) на (об'єкті дослідження). Дослідження…(предмету) на…(об'єкті дослідження).

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченням та висновками, які дозволяють визначити сутність управлінських процесів, що спостерігаються в організації, їх особливості, тенденції та створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Аналіз проблеми повинен здійснюватись з урахуванням чинників позитивної та негативної дій.

Опис, характеристика сучасного стану досліджуваної теми на об'єкті дослідження, діагностування діяльності підприємства щодо обраного напрямку дослідження, ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням усіх теоретичних знань, певного методичного інструментарію.

Аналіз обов'язково повинен кореспондуватися з методологічним матеріалом, розкритим у попередніх розділах.

Завданням проектної частини є розробка конкретних рекомендацій, пропозицій, моделей управління параметрами розвитку та діяльності організації на базі основних теоретичних положень, методичних підходів, методичного інструментарію, що викладені у другому розділі, а також висновків проведеного у першому розділі дослідження.

У цій частині наводяться обґрунтування заходів щодо поліпшення діяльності об'єкта. Система заходів логічно випливає з теоретичної та діагностичної частин і спрямована на подолання суперечностей між реальним і бажаним станами об'єкта з урахуванням індивідуальних завдань, тобто конкретні заходи (пропозиції, рекомендації тощо) студента-випускника повинні спрямовуватися на забезпечення показників економічного зростання.

Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності організації мають відповідати напряму дослідження: кожна з розгорнутим обґрунтуванням, у зв'язку і, як наслідок, висновків з аналізу, який проведено у першому та третьому розділах, відштовхуючись від виявлених відхи­лень, проблем та недоліків. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування.

Обсяг третього розділу має становити до 40 сторінок.

Висновки,що наводяться в кінці дипломної роботи, є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. Саме тут коротко наводяться найбільш важливі теоретичні положення, які містять формулювання розв'язаної проблеми, оцінка результатів дослідження з точки зору відповідності меті дипломної роботи та поставленим у вступі завданням, пропозиції щодо удосконалення досліджуваного напряму діяльності організації, які було детально обґрунтовано у третьому розділі. У висновках можуть з'явитися пропозиції, які не були розглянуті у третьому розділі.

Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 6-7 сторінок.

Проведення наукового пошуку (а дипломна робота належить до цієї категорії робіт) на високому рівні вимагає належного професіоналізму, моральної відповідальності, тобто дотримання певних моральних принципів - наукова сумлінність, чесність, об'єктивність, відданість істині, власна компетентність тощо.

Точність фактичного матеріалу - основа дипломної роботи, і в цьому відношенні допускається навіть деякий педантизм - зайва скрупульозність у викладенні фактів. Несерйозне ставлення до фактографічного матеріалу може призвести до втрати авторитету дипломника.

При відборі фактів треба бути об'єктивним. Не можна відкидати факти тільки тому, що їх важко пояснити чи знайти їм практичне застосування.

Вірогідність наукового факту характеризує його безумовне реальне існування, що підтверджується при побудові аналогічних ситуацій. Якщо такого підтвердження немає, то немає і вірогідності факту. Це означає, що не можна використовувати неперевірені факти. Вірогідність фактів значною мірою визначається вірогідністю першоджерел, їх цільовим призначенням та характером інформації. Найбільшою вірогідністю завжди характеризуються офіційні видання.

Особливою формою фактичного матеріалу є цитати, які органічно вплітаються в текст дипломної роботи, складаючи невід'ємну частину аналізованого матеріалу. Цитати можуть використовуватись для підтвердження окремих положень, для формування певних систем доказів чи об'єктивних характеристик явищ. При використанні цитат їх текст повинен обов'язково підтверджуватись посиланням на автора тексту з повним описом джерела.

Поряд з прямим цитуванням часто звертаються до переказу тексту першоджерела. В цьому випадку дуже важливо точно передати зміст, не перекручуючи першоджерела. Посилання на першоджерела в таких випадках також є обов'язковим. Тут доречно буде нагадати про плагіат, або запозичення чужих ідей, висловлювань, фактів тощо та видавання їх за свої власні.

Дуже важливою вимогою до написання дипломної роботи є стиль її викладу, під яким розуміють сукупність лексичних, фразеологічних, морфологічних, синтаксичних, орфоепічних та акцентуаційних засобів, що використовуються для реалізації функції мови.

При виконанні дипломної роботи використовують науковий стиль, який виконує функцію пізнавально-інформативну, що доповнюється функцією доказовості. Основними функціями наукового стилю є обслуговування потреб науки, навчання та освіти.

Для характеристики особливостей наукового стилю виділяють такі рівні: лексичний, морфологічний, синтаксичний та структурний.

Провідною та постійною ознакою лексичного рівня є термінологічність, тобто наявність термінологічної лексики та фразеології. При цьому загальновживані слова у науковому стилі набувають узагальненого значення. Широко використовується літературно-книжна лексика. Використання спеціальних термінів дає змогу в короткій та економній формі давати розгорнуті визначення і характеристики різних фактів, понять, процесів, явищ. При цьому треба пам’ятати, що науковий термін - не просто слово, а вираз суті даного явища, тому потрібно дуже уважно вибирати наукові терміни та визначення. Не можна змішувати в одному тексті різну термінологію, пам'ятаючи, що кожна наука має свою, притаманну тільки їй термінологічну систему.

Не можна також вживати замість прийнятих в даній науці термінів професіоналізми. Професіоналізми - це не встановлені визначення наукових понять, а умовні, значною мірою диференційовані назви реалій, що використовуються в середовищі вузьких спеціалістів і зрозумілі тільки їм. Це своєрідний жаргон, в основі якого можуть лежати побутові уявлення про наукові поняття.

Характеризуючи морфологічний рівень, потрібно зазначити, що однією з особливостей наукового стилю є узагальнене, абстрактне "позачасове" вживання дієслівної категорії часу, дієслово визначає дію і стан як властиві предметам постійні ознаки.

Час представлений найбільше теперішнім постійної дії, що позначає її безперервність, або абстрактним теперішнім, наприклад, "вважають", "можуть бути" і т.п.

Визначальною особливістю є вживання першої особи множини теперішнього часу для підкреслення скромності автора та залучення читача до спільних з ним дій, наприклад, "обґрунтуємо", "ми вважаємо" і т.п.

В наукових текстах, зокрема в дипломних роботах, повинні переважати дієслова неособової форми недоконаного та доконаного видів. Неособова форма недоконаного виду використовується для творення складних форм часу, оскільки переважно йдеться про розвиток чогось, наприклад "буде проведено". Неособова форма доконаного виду використовується для окреслення стану чогось, наприклад: "запропоновано".

Однією з особливостей наукового стилю є відсутність особового займенника "я". При виконанні дипломної роботи потрібно вживати вказівні займенники "цей", "той", "такий" та займенникові слова "даний", "відомий", "відповідний''. Вони забезпечують зв'язність логічного викладу думки.

Для дипломної роботі (наукового стилю загалом) повинні бути характерними типові сполучники та відносні слова: "відповідно до того, що"; "після того, як"; "незалежно від того, що", а також часті парні конструкції з відповідними сполучниками.

Особливістю дипломної роботи повинна бути відсутність експресії. Домінуючою формою оцінки повинна бути констатація ознак, притаманних певному слову, що визначається. Тому більшість прикметників повинна бути частиною термінологічних виразів.

Синтаксичний рівень пов'язаний із особливостями побудови речень, які нерідко є великими та складними. Студент повинен пам'ятати, що використання складнопідрядних, складносупідрядних та складносурядних речень є нормальним явищем. Це пов'язано з тим, що при складній аргументації, при виявленні причинно-наслідкових зв'язків обійтись без однорідних членів речення, відокремлених слів, зворотів, вставних словосполучень просто неможливо.

Письмова наукова мова має і чисто стилістичні особливості, що пов'язано з об'єктивністю викладу матеріалу. Тому виправданою в тексті дипломної роботи є наявність різних вставних слів. Наприклад: "очевидно", "звичайно", "переважно" тощо та усталених словосполучень: "має (мають) місце", "снує думка", "виходячи з", "якщо правильно (справді) ..., то", "хай (припустимо)..., тоді (в такому разі)" і т. ін.

Дипломна робота повинна відповідати і вимогам структурного рівня, оскільки вона містить певним чином оформлені аргументи для обґрунтування положень, висунутих дипломником. Це не тільки словесно оформлені дипломником власні міркування і спостереження, але й різні формули, рівняння, таблиці, цитати, ілюстрації, посилання, виноски та ін. Ці елементи оформляються за загальноприйнятими вимогами.

6Загальне оформлення дипломних робіт

Основна частина

Дипломна робота повинна бути гранично стислою і водночас відображати результати економічного аналізу, практичних і літературних матеріалів, обґрунтовувати економічну ефективність і реальність прийнятих рішень. Вона повинна бути наповнена відповідними таблицями, схемами, графіками та діаграмами. Весь ілюстративний матеріал повинен мати порядковий номер і назву. Нумерація проводиться в хронологічному порядку, а самі матеріали розміщуються на наступній сторінці після першого посилання на них в тексті.

В ДР не допускаються довгі відступи, повторення відомих істин, виписки із підручників, навчальних посібників, спеціальної літератури або інших джерел. Коли в літературі немає єдиної думки з якогось питання, студенту потрібно розглянути позиції авторів, дати критичну оцінку їх поглядів і висловити своє ставлення до даного питання. На матеріали, що взяті з різних джерел інформації, включаючи Закони України, Постанови Кабінету Міністрів, постанови і накази міністерств і відомств, інші підзаконні акти, повинні ро­битися посилання по тексту з вказанням порядкового номера джерела, наведеного в списку використаної літератури.

Дипломна робота повинна показати, наскільки повно студент вивчив літературу з даного питання, використав літературні та виробничі матеріали, володіє методами економічного аналізу, вміє самостійно робити висновки та пропозиції. В тексті потрібно розміщувати підсумкові, найбільш вагомі таблиці. Табличний матеріал довідкового і нормативного характеру, або таблиці, що містять вихідні первинні дані, проміжні розрахунки та розрахунки на ПК, слід розміщувати в додатках в кінці роботи під окремою нумерацією згідно з чинними вимогами.

По всьому тексту потрібно дотримуватись єдиної термінології та індексації. Наведені в записці формули повинні мати експлікацію (розшифровку) буквенних позначень, а величини - розмірність. Всі таблиці з цифровим матеріалом потрібно оформляти згідно з чинними вимогами. Кожна з таблиць повинна мати порядковий номер та назву. Нумерація таблиць ведеться переважно для кожного розділу роботи окремо із зазначенням номера розділу та номера таблиці за двопозиційною системою.

Кількість ілюстрацій, розміщених в пояснювальній записці, визначається її змістом і повинна бути достатньою для того, щоб надати тексту явність і конкретність. Всі ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) називаються рисунками. При виконанні рисунків допускається використання різних кольорів з обов'язковою експлікацією їх нижче від назви рисунка під назвою "умовні позначення".

Важливим елементом при оформленні результатів виконаної роботи є бібліографічний апарат, який переважно подається у вигляді бібліографічного списку або переліку посилань на джерела. Він повинен включати ті джерела, які безпосередньо використані при написанні роботи і на які є посилання в тексті пояснювальної записки. Перелік повинен містити щонайменше 30–35 джерел. Він складається в алфавітному порядку за першою літерою прізвищ авторів або назви джерела згідно з вимогами державного стандарту і подається в такій послідовності: нормативні — Конституція України, закони України, укази Президента України, постанови Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України; літературні джерела — монографії (одного, двох або трьох авторів), багатотомні, перекладні видання, словники, збірники наукових праць, статті (збірника, журналу, енциклопедії), тези доповідей, дисертації, автореферати дисертацій, звіт про науково-дослідну роботу, авторські свідоцтва, патенти, каталоги, інструкції, видання іноземною мовою. Кожне джерело повинно мати належний бібліографічний опис, який складається згідно з чинними вимогами (Додаток К).

Додатки до дипломної роботи оформляються як продовження дипломної роботи та розміщуються після висновків та списку використаної літератури, перед бібліографічною довідкою. Кожний додаток потрібно починати з нового аркуша. Всі додатки слід розміщувати в порядку появи посилань на них в тексті записки.

Всі слова пишуться повністю, без скорочень, за винятком загальноприйнятих. При використанні абревіатури перший раз словосполучення пишеться повністю, а в дужках проставляється прийняте скорочення, яке пізніше і використовується в тексті.

При оформленні дипломної роботи матеріал потрібно розміщувати в такому порядку:

Титульний аркуш

Завдання на виконання дипломної роботи та календарний план

Анотація українською мовою

Анотація російською мовою

Анотація іноземною (англійська, німецька, французька) мовою

Детальний зміст

Перелік основних позначень і скорочень, символів і одиниць (за необхідності)

Основна частина роботи, в т.ч.:

Вступ

1 розділ (діагностичний)

2 розділ (теоретико-методологічний)

3 розділ (аналітико-проектний)

Висновки

Перелік посилань на джерела

Додатки

Бібліографічна довідка.

Приклад написання анотації українською мовою наведений у додатку Д.

Анотація (лат. annotatio – «зауваження») – короткий виклад змісту книги, статті й т.п., часто із критичною оцінкою її, – так тлумачиться термін у Словнику іноземних слів.

Анотація - це стисла характеристика дипломної роботи, у якій перераховуються основні проблеми, розглянуті в ній.

При написанні анотації корисно користуватися правилом, яке полягає в тім, що основні проблеми, розглянуті в роботі, описуються, тобто включаються в текст анотації, за допомогою конструкцій, що вводять.

Також варто вживати скріпи, які забезпечують зв'язок між окремими фрагментами анотації й підкреслюють послідовність викладу.

Уживання слів вищевикладене, згаданий, перераховані й т.д. робить виклад більш коротким і концентрованим.

Примірники кліше, які викоривують в анотації:

У дипломній роботі досліджується (що)

Показано (що)

Велике місце в роботі займає розгляд (чого)

Наводиться великий статистичний матеріал (про що)

У дослідженні подається характеристика (чого)

Дослідження ведеться через розгляд таких проблем, як

В узагальнюючому й систематизованому виді в дипломній роботі надано аналіз (чого)

У роботі аналізується (що)

Головна увага звертається (на що)

Проводиться чітке розходження (між чим)

Розкриваючи сутність (чого), автор вперше дав наукове визначення (чого)

Використовуючи (що), автор викладає (що)

Відзначається, що...

Підкреслюється, що...

Автор, аналізуючи досвід (чого), зупиняється (на чому), показує (що)

На великому фактичному матеріалі (у ДР) показане

У дипломній роботі дається коротка характеристика економічних проблем

Розкриваються основні методологічні положення (чого)

Описуються деякі методи (чого)

Особливе місце приділяється питанням (чого)

У роботі знайшли відбиття розробка проблем, питань (чого)

Висвітлюються теорії (чого)

Показується (творчий) характер (чого)

Характеризуються предмет, місце й завдання (чого)

Розглядається значення (чого)

Установлюються критерії (чого)

Робота завершується оглядом (чого)

У дипломній роботі докладно висвітлюються (що)

Характеризується (що)

Розглядається (ключова) проблема (чого)

Завершує дослідження розділ (про що)

У роботі на основі аналізу (чого) показане (що)

Констатується, що...

На закінчення коротко розбирається (що)

Автор подає огляд (чого) і доходить висновку, що...

У роботі висвітлюються деякі аспекти (чого)

Коротко викладається історія (чого)

Розглядаються фактори, що сприяють (чому)

Наведено дані, що наочно показують, як...

Розкривається суть (чого)

Закінчується оформлення дипломної роботи складанням бібліографічної довідки, яка повинна містити точну назву теми дипломної роботи, її обсяг, кількість аналітичних таблиць і рисунків за текстом та перелік графічних матеріалів, які будуть використані в процесі захисту роботи. В кінці бібліографічної довідки проставляється дата закінчення роботи та підпис її виконавця (Додаток Е).

Завершену і оформлену належним чином роботу обов'язково підписує автор на титульній сторінці.

Мова дипломної роботи - державна, стиль - науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок, послідовність -логічна. Пряме переписування у роботі матеріалів із літературних джерел є неприпустимим.

Оформлюють на аркушах формату А4 (210x297 мм). Виконують друкованим способом на одному боці аркуша білого паперу.

Роботу друкують через півтора інтервали; або з розрахунку не більше 40 рядків на сторінці за умови рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм.

Текст дипломної роботи слід друкувати, додержуючись таких розмірів берегів: верхній, лівий і нижній — не менше 20 мм, правий — не менше 10 мм. Кожен аркуш, окрім додатків, повинен мати основний напис (додаток Ж). Відстань від рамки до границь тексту повинна бути: початок рядка – не менше 5 мм, кінець рядка – не менше 3 мм. Рядки не повинні заходити за рамку основного напису.

Під час виконання роботи необхідно дотримуватись рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усього друку. У ДР мають бути чіткі, нерозпливчасті лінії, літери, цифри та інші знаки. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення друкованим способом. Виправлене повинно бути чорного кольору.

Незалежно від способу виконання дипломна робота повинна забезпечувати можливість виготовлення з неї копій належної якості способами репрографії і відповідати основним вимогам до документів, які підлягають мікрофільмуванню, згідно з чинними стандартами з репрографії та мікрографії.

Прізвища, назви установ, організацій, фірм та інші власні назви наводять мовою оригіналу. Допускається транслітерувати власні назви і наводити назви організацій у перекладі на мову роботи, додаючи (при першій згадці) оригінальну назву.

Скорочення слів і словосполучень — відповідно до чинних стандартів з бібліотечної та видавничої справи.

Структурні елементи, «Анотація», «Зміст», «Вступ», «Висновки»,, «Перелік посилань на джерела» не нумерують, а їх назви правлять за заголовки структурних елементів.

Розділи і підрозділи повинні мати заголовки. Пункти і підпункти можуть мати заголовки.

Заголовки структурних елементів і заголовки розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами без крапки в кінці, не підкреслюючи.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати маленькими літерами, крім першої великої, не підкреслюючи, без крапки її кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і дорівнювати п'яти знакам.

Якщо заголовок складається з двох і більше речень, їх розділяють крапкою.

Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовком і подальшим чи попереднім текстом має бути не менше, ніж два рядки. Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

6.2 Нумерація сторінок

Сторінки ДР слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Першою сторінкою є титульний листок встановленої форми, другою, третьою - завдання на виконання роботи вста­новленої форми, четвертою, п'ятою та шостою - анотації відповідно українською та іноземною мовами, сьомою - зміст і т.д. Номер сторінки проставляється в правому нижньому куті аркуша у відведеному для цього місці. Перший номер проставляється на 7-ій сторінці.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок роботи.

6.3 Нумерація розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти слід нумерувати арабськими цифрами.

Розділи роботи повинні мати порядкову нумерацію в межах викладення суті ДР і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т. д.

Підрозділи повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т. д.

Пункти повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу або підрозділу. Номер пункту складається з номера розділу і порядкового номера пункту, або з номера розділу, порядкового номера підрозділу та порядкового номера пункту, відокремлених крапкою. Після номера пункту крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2, або 1.1.1, 1.1.2і т, д.

Якщо текст поділяють тільки на пункти, їх слід нумерувати, за винятком додатків, порядковими номерами.

Номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера підрозділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.1.1, 1.1.1.2, 1.1.1.3 і т. д.

Якщо розділ, не маючи підрозділів, поділяється на пункти і далі — на підпункти, номер підпункту складається з номера розділу, порядкового номера пункту і порядкового номера підпункту, відокремлених крапкою, наприклад, 1.1.3, 1.2.1 і т. д.

Після номера підпункту крапку не ставлять.

Якщо розділ або підрозділ складається з одного пункту, або пункт складається з одного підпункту, його нумерують.

6.4 Ілюстрації

Ілюстрації (креслення, рисунки, графіки, схеми, діаграми, фотознімки) слід розміщувати у роботі безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі ілюстрації мають бути посилання у тексті роботи.

Ілюстрації можуть мати назву, яку розміщують під ілюстрацією. За необхідності під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст).

Ілюстрація позначається словом «Рисунок___», яке разом з назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 3.1 —- Схема розміщення».

Ілюстрації слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком ілюстрацій, наведених у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, відокремлених крапкою, наприклад, рисунок 3.2 — другий рисунок третього розділу.

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на інші сторінки, вміщуючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані — на кожній сторінці, і під ними позначають: «Рисунок ___, аркуш ___».

Ілюстрації, за необхідності, можуть бути перелічені в змісті з зазначенням їх номерів, назв і номерів сторінок, на яких вони вміщені.

Вимоги до тексту в ілюстраціях: шрифт Times New Roman або Arial, розмір не більше 14 пт.

6.5 Таблиці

Цифровий матеріал, як правило, оформлюють у вигляді таблиць.

Таблиця________________________________________

^{номер назва таблиці}

		Підзаголовки граф
				Рядки

Горизонтальні та вертикальні лінії, які розмежовують рядки таблиці, а також лінії зліва, справа і знизу, що обмежують таблицю, можна не проводити, якщо їх відсутність не утруднює користування таблицею.

Таблицю слід розташовувати безпосередньо після тексту, у якому вона згадується вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці мають бути посилання в тексті.

Таблиці слід нумерувати арабськими цифрами порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць, що наводяться у додатках.

Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, відокремлених крапкою, наприклад, таблиця 2.1 — перша таблиця другого розділу.

Таблиця має мати назву, яку друкують малими літерами (крім першої великої) і вміщують над таблицею. Назва має бути стислою і відбивати зміст таблиці.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю поділяють на частини, розміщуючи одну частину під одною, або поруч, або переносячи частину таблиці на наступну сторінку, повторюючи в кожній частині таблиці її головку і боковик.

При поділі таблиці на частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово «Таблиця ____ » вказують один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами справа пишуть: «Продовження таблиці ___» з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з великої літери, а підзаголовки — з малої, якщо вони складають одне речення з заголовком.

Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять. Заголовки і підзаголовки граф указують в однині.

Таблиці, за необхідності, можуть бути перелічені у змісті з зазначенням їх номерів, назв (якщо вони є) та номерів сторінок, на яких вони розміщені.

Вимоги до тексту в таблицях: шрифт Times New Roman, розмір 12 пт, інтервал між рядками 1,0, відступи не допускаються.

6.6 Переліки

Переліки, за потреби, можуть бути наведені всередині пунктів або підпунктів. Перед переліком ставлять двокрапку.

Перед кожною позицією переліку слід ставити малу літеру української абетки з дужкою, або, не нумеруючи — дефіс (перший рівень деталізації).

Для подальшої деталізації переліку слід використовувати арабські цифри з дужкою (другий рівень деталізації).

Приклад

а) форма і розмір клітин;

б) живий склад клітин:

1) частини клітин;

2) неживі включення протопластів;

в) утворення тканини.

Переліки першого рівня деталізації друкують малими літерами з абзацного відступу, другого рівня — з відступом відносно місця розташування переліків першого рівня.

6.7 Формули та рівняння

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки.

Вище і нижче кожної формули або рівняння повинно бути залишено не менше одного вільного рядка.

Формули і рівняння у роботі (за винятком формул і рівнянь, наведених у додатках) слід нумерувати порядковою нумерацією в межах розділу.

Номер формули або рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння, відокремлених крапкою, наприклад, формула (1.3) — третя формула першого розділу.

Номер формули або рівняння зазначають на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули чи рівняння, слід наводити безпосередньо під формулою у тій послідовності, в якій вони наведені у формулі чи рівнянні.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

Приклад

«Відомо, що

,(6.1)

де М₁, М₂ — математичне очікування;

, — середнє квадратичне відхилення міцності та навантаження.

Переносити формули чи рівняння на наступний рядок допускається тільки на знаках виконуваних операцій, повторюючи знак операції на початку наступного рядка. Коли переносять формули чи рівняння на знакові операції множення, застосовують знак «х».

Формули, що йдуть одна за одною й не розділені текстом, відокремлюють комою.

Приклад

, (6.1)

. (6.2)

Формули в дипломній роботі повинні бути виконані у редакторі формул Microsoft Eguation 3.0, графіки та діаграми — за допомогою редакторів Microsoft Ехсel або Microsoft Graph.