Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Владимир бо свой народ крещенієм просвЂтил




Константин же благоразумія писанім освЂтил...

Ярослав зиданієм церковным Кієв и Чернигов украси,

Константин же єдіну соборну церков писанім возвыси[4] [42;200].

У цих віршах вперше прозвучала ідея безперервної тяглості руської історії від київських князів до Острозьких. Заслуги князя на теренах культури та освіти острозькі книжники оцінили як ланку в довготривалому поступу національної культури від часів Київської Русі. Усвідомлюючи історичну роль Костянтина-Василя як спадкоємця великих київських князів Володимира та Ярослава, ставлячи його в «безперервну канву володарів України», вони закладали підвалини формуванню нової національної ідеології, що починалась з пошуків державних та культурних витоків нації[5]. Цими витоками і історичним фундаментом руського народу інтелектуали православного кола академії вважали передовсім Православну Церкву, яку споконвічно підтримували сильні світу сього – князі Володимир, Ярослав, а також продовжувач їх справи – Костянтин-Василь. Його політична діяльність, скерована на автономію України, захист рідної віри, традицій, щедра фінансова підтримка вітчизняної культури, освіти, друкарства та мистецтва були тим благодатним життєвим матеріалом, на основі якого зусиллями острозької духовної еліти, за словами Н.М.Яковенко, з’явились ті «спорадичні зблиски думок про минуле і сучасне України», які у творах письменників 1620-х років: Захарії Копистянського, Іова Борецького, Мелетія Смотрицького та ін. стали основою для сформування цілісної ідеї про спільність батьківщини «для князя, для купця, для ремісника і для козака...» [6].

Література:

1. Атаманенко А.Є. Гаврило Дорофійович. // Острозькі просвітники XVI-XX ст. (гол. ред. Пасічник І.Д.) – Острог: Університет “Острозька академія”, Українське історичне товариство.2000. – С.108-113.

2. Атаманенко В. Б. Хронологія А. Римші 1581р. // Острозька академія XVI-XVII ст. Енциклопедичне видання. – Острог: Острозька академія, 1997. – С.173..

3. Атаманенко В.Б. Андрій Римша. // Острозькі просвітники XVI-XX ст. (гол. ред. Пасічник І.Д.) – Острог: Університет “Острозька академія”, Українське історичне товариство.2000. –С. 67-83.

4. Запаско Я.П. Мистецька спадщина Івана Федорова. – Київ: Вища школа, 1974. – С.26-38.

5. Ісаєвич Я.Д. Іван Федоров та виникнення друкарства в Україні. Львів: Вища школа, 1983.

6. Ісаєвич Я.Д. Літературна спадщина Івана Федорова. – Львів: Вища школа, 1989.

7. Ковальський М.П. Буквар Острозький (Азбука) 1578 р. // Острозька академія XVI-XVII ст. Енциклопедичне видання. – Острог: Острозька академія, 1997. – С.27-29.

8. Ковальський М.П. Іван Федорович (Федоров). // Острозькі просвітники XVI-XX ст. – Острог: Університет “Острозька академія”, 2000. – С.24-44.

9. Ковальський М.П. Острозькі стародруки XVI ст.. // Етюди з історії Острога. – Острог: Острозька академія, 1998. – С.82-112.

10. Ковальський П.П. Федорович (Федоров) Іван. // Острозька академія XVI-XVII ст. - Острог: Острозька академія, 1997 – С.168-169.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 48; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.005 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты