А) б) в)

Tu

mu

Q

Графік 4.1. Графічне зображення першого закону Госсену

Антиблага – це блага, що мають від’ємну сукупну корисність (наприклад, забруднення повітря).

Існують нетрадиційні випадки корисності (графік 4.2):

а) функція сукупної корисності антиблага (максимальна корисність спостерігається при його відсутності);

б) функція зростаючої граничної корисності (наприклад, колекціонування);

в) функція граничної корисності, яка спочатку зростає, а потім знижується (наприклад, ліки).

Tu mu mu

Антиблаго 0 Q 0 Q

а) б) в)

Графік 4.2 Нетрадиційні випадки функції корисності

ПАРАДОКС СМІТА: Якщо ціна товару залежить від його корисності, то чому блага, що мають у нормальних умовах найвищий ефект (хліб, молоко, вода), мають нижчу ціну, ніж товари, корисність яких для людини досить відносна (діаманти)?

Парадокс Сміта розв’язується наступним чином: споживаючи воду, люди доходять до таких способів її споживання, коли корисність останньої її одиниці, тобто гранична корисність, дуже низька. Таким чином, загальна корисність від води дуже велика, але ціна встановлюється не по загальній корисності, а по граничній.

3. Крива байдужості. Карта байдужості.

Переваги споживача можуть бути представлені у графічній формі.

Крива байдужості - це крива, що показує різноманітні комбінації двох товарів (послуг), цінність яких для споживача однакова, тобто вони мають однакову корисність.

Графік 4.3. Крива байдужості.

U - крива байдужості; Q_x- обсяг споживання товару x, Q_y- обсяг споживання товару у.

Карта кривих байдужості – це множина кривих байдужості, що показують різні рівні корисності (графік 4.4).

Q_y

Q_x

Графік 4.4. Карта кривих байдужості.

Q_x - обсяг товару х, Q_y - обсяг товару у, U₁, U₂, U₃ - криві байдужості.

Властивості кривих байдужості:

1. Віддається перевага наборам товарів на тих кривих байдужості, які найбільш віддалені від початку координат.

2. Криві байдужості не перетинаються

3. Мають від'ємний нахил.

4. Гранична норма заміщення

Гранична норма заміщення MRS_xy (Mаrginal Rate of Substitution) визначає, від якої кількості товару у споживач згоден відмовитись, щоб отримати ще одну додаткову одиницю товару х, залишаючись на тій же кривій байдужості.

зменшується по мірі того, як товар у заміщується товаром х.