Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Завдання зведення, його зміст. Суть методу групувань. Види групувальних ознак.




ТЕМА 3.

Зведення і групування статистичних даних

Завдання зведення, його зміст. Суть методу групувань. Види групувальних ознак.

Принципи формування груп та інтервалів.

Вторинне групування.

Завдання зведення, його зміст. Суть методу групувань. Види групувальних ознак.

В результаті статистичного спостереження дістають дані, які характеризують кожну одиницю сукупності. Проте ці первинні матеріали не можна використати для всебічної характеристики досліджуваних явищ, оскільки їх потрібно систематизувати, обробити. Цю роботу виконують на другому етапі статистичного дослідження, який називається зведенням і групуванням статистичних матеріалів.

Статистичне зведення- це систематизація, обробка і підрахунок групових і загальних підсумків даних статистичного спостереження. Воно включає групування даних, розробку системи показників для характеристики типових груп і підгруп, підрахунок даних про кількість одиниць сукупності, одержання абсолютних статистичних показників, а також розрахунок середніх і відносних величин, табличне і графічне оформлення результатів.

Статистичне зведення проводять за певною програмою - системою макетів розроблюваних таблиць. Цю програму складають залежно від завдань статистичного дослідження і прийнятої форми зведення і техніки розробки. Вона включає перелік груп, на які слід поділити сукупність за окремими ознаками, а також систему показників, які потрібно підрахувати для характеристики кожної групи.

(Слайд 2) Розрізняють централізоване і децентралізоване зведення. При централізованому зведенніматеріали статистичного спостереження надсилають у центральні органи державної статистики, де їх обробляють. Прикладом такого зведення є обробка матеріалів перепису населення.

Централізоване зведення набуває особливого значення у зв'язку із створенням Єдиної статистичної інформаційної системи (ЄСІС). Вона є принципово новою системою збирання, узагальнення, розробки і всебічного аналізу статистичної інформації, яка ґрунтується на широкому використанні економіко-математичних методів, сучасних засобів зв'язку, обчислювальної, поліграфічної та організаційної техніки. ЄСІС охоплює, поряд з органами державної статистики, інформаційні бази галузевих і регіональних органів управління, об'єднань, підприємств та інших ланок народного господарства. Кінцевою метою Єдиної статистичної інформаційної системи є створення надійного і якісного інформаційного забезпечення органів державної влади та управління для висвітлення процесів соціально-економічного розвитку України, її регіонів і галузей народного господарства.

Створення ЄСІС дасть змогу всебічно використовувати зібрані дані, зменшити витрати на їх обробку, прискорити процес зведення і усунути дублювання при розробці статистичної інформації.

При децентралізованому зведеннідані спостереження підраховують на місцях, а в Міністерство статистики України надсилають уже зведені підсумки по областях. Прикладом такого зведення є порядок розробки поточної статистичної звітності. Спочатку первинні дані форм звітності, що надходять від підприємств, організацій і установ до районних і міських відділів статистики, зводяться у межах району або міста. Потім районні і міські підсумки передаються до обласних управлінь статистики, де вони зводяться у межах області, і надсилаються доМіністерства статистики, яке і підбиває загальнодержавні підсумки. Усі послідовні етапи зведення здійснюють за єдиним планом під керівництвом і контролем Міністерства статистики.

На практиці часто поєднують децентралізоване і централізоване зведення - комбіноване. Так, при розробці матеріалів перепису населення короткі попередні підсумки дістають за допомогою децентралізованого зведення, яке забезпечує одержання показників, що характеризують чисельність постійного і наявного населення в кожному населеному пункті (селі, місті, районі тощо), а остаточні підсумки дістають централізованою розробкою бланків перепису. Підсумки поточної статистичної звітності розробляють децентралізовано, що зумовлено потребами оперативного управління окремими територіями, а кінцеві підсумки за річними звітами - у централізованому порядку.

(Слайд 3) За способом виконання розрізняють ручне і машинне зведення. При ручному зведеннівсі основні операції (розмітка, розкладка, підрахунок підсумків) виконують ручним способом за допомогою карток або списків. Машинне зведеннязастосовують для обробки масового матеріалу і здійснюють його за допомогою електронно-обчислювальних машин. При машинному зведенні первинні дані переносять із статистичного формуляра на технічні носії інформації (магнітні диски, магнітні стрічки, магнітні карти, перфокарти, перфострічки тощо), які потім вводять у машину разом з програмою обробки інформації.

Основним методом зведення є групування. Статистичне групування - це розподіл усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ на типи, групи і підгрупи за будь-якою істотною ознакою.

Потреба у застосуванні групувань зумовлена діалектичним принципом диференційного вивчення суспільних явищ з урахуванням місця, часу та інших умов їх розвитку. Для більшості масових суспільних явищ характерні якісні розбіжності, які є наслідком їх попереднього природно-історичного розвитку.

Групування є одним із найважливіших етапів статистичної роботи з цифрами. Всі інші статистичні методи ефективні тільки на підставі групувань і в поєднанні з ними. Так, наукове застосування методу відносних і середніх величин, індексного, кореляційного, дисперсійного та інших методів можливе тільки після того, як статистичний матеріал розподілено на групи однотипних об'єктів.

Щоб обґрунтовано провести групування даних, потрібно, спираючись на раніше нагромаджені знання про досліджуване явище, виділити із всієї різноманітності зв'язків основний процес, який визначає інші зміни явища і спричинює якісні зміни. Після цього потрібно з'ясувати, що нового з'являється в ході розвитку даного процесу, які народжуються типи явищ та їх характерні риси.

Наступним етапом групування даних є визначення форм розвитку певних типів явищ. Форми розвитку окремих явищ значною мірою зумовлені місцевими умовами, які потрібно з'ясувати. Відповідно до форм розвитку слід вибрати групувальні ознаки, які точно і повно відображують внутрішні особливості досліджуваних явищ. Вони повинні бути істотними і характерними для даного явища. При цьому потрібно додержувати принципу рівності об'єктивних факторів виробництва, насамперед природних і економічних умов. Не можна, наприклад, до групування включати господарства з різним виробничим напрямом, які перебувають як у різних, так і в однакових природних умовах. У цьому разі спочатку згруповують господарства за виробничим напрямом, а потім кожну типову групу досліджують окремо за іншими, ознаками.

За допомогою групувань упорядковують первинний статистичний матеріал, поділяють його за істотними варіюючими ознаками на групи для того, щоб глибше проаналізувати. Групування є не тільки першим етапом статистичного аналізу, а й основою для застосування інших методів аналізу.

(Слайд 4) Залежно від розв'язуваних завдань групування поділяють на типологічні, структурні і,аналітичні.

Типологічні групуваннявикористовують для виділення соціально-економічних типів з різноякісних одиниць, щоб показати відмінність або подібність різних явищ. До них належать розподіл населення на соціальні групи (робітники, службовці, колгоспники, селяни та ін.), групування сільськогосподарських підприємств за формами власності і господарювання (колективні господарства, державні господарства, акціонерні товариства, фермерські господарства тощо), розподіл окремих типів підприємств за виробничим напрямом (зернові, овочево-картоплярські, плодово-виноградарські, молочні, свинарські).

За допомогою типологічних групувань виділяють типи явищ. Дальше дослідження типів зумовлює потребу у розчленуванні однорідних груп за рядом ознак. Так, державні підприємства як тип господарства однорідні, але вони відрізняються забезпеченістю трудовими і земельними ресурсами, основними та оборотними фондами, мають різні виробничий напрям і ефективність виробництва. Для детального вивчення господарської діяльності держгоспів слід розподілити їх на групи і підгрупи за кількома ознаками. На підставі аналізу спеціалізації, концентрації, інтенсифікації, ефективності виробництва і характеру міжгосподарських зв'язків кожне господарство матиме свою якісну й кількісну характеристику.

Різновидом типологічних групувань є класифікації. Класифікація - це систематизований, заздалегідь встановлений поділ явищ і об'єктів на групи, класи, розряди, категорії, за якими проводиться зведення даних. Основою класифікації, як правило, є якісна ознака. Прикладом поширених класифікацій є поділ галузей народного господарства, земельних угідь, посівних площ сільськогосподарських культур, основних засобів, ґрунтів, добрив, пестицидів тощо.

Класифікації можуть складатися з кількох ступенів. Наприклад, народне господарство поділяється на галузі: промисловість, сільське господарство, транспорт, будівництво тощо. В свою чергу, кожна галузь поділяється на більш вузькі галузі, які становлять сукупність підприємств, що виробляють однорідну продукцію або переробляють один вид сировини, або ці підприємства подібні за технологічним процесом. Так, сільське господарство поділяється на рослинництво і тваринництво, а всередині тваринництва виділяються скотарство, свинарство, вівчарство, птахівництво тощо.

Основні класифікації затверджують органи державної статистики. Вони обов'язкові для застосування, тобто мають силу стандарту. Класифікації встановлюють для порівняно стійких масових явищ. їх розробка і вдосконалення ґрунтуються на методології статистичних групувань.

Групування, які характеризують розподіл однорідної сукупності за будь-якою ознакою, називають структурними. Прикладом таких групувань є розподіл населення за статтю, віком, національністю тощо. Порівняння даних структурних групувань у часі дає уявлення про структурні зрушення.

(Слайд 5) Аналітичними називають групування, за допомогою яких вивчають взаємозв'язок між окремими ознаками статистичної сукупності. Взаємопов'язані ознаки поділяють на факторні і результативні. Факторною називають ознаку,яка впливає на іншу ознаку і зумовлює її зміну. Результативноюназивають ознаку,яка змінюється під впливом факторної ознаки. Якщо вивчається залежність урожайності від внесення добрив, то в цьому разі внесення добрив є факторною ознакою, а урожайність - результативною. Якщо досліджується залежність собівартості продукції від урожайності, то урожайність буде факторною ознакою, а собівартість продукції - результативною.

Вивчаючи залежності методом аналітичних групувань, застосовують результативні і факторні групування. Результативним називають групування,в якому групувальною ознакою є який-небудь результативний показник.

Результативні групування дають змогу оцінити вплив комплексу факторів на результативну ознаку. Для вивчення взаємозв'язку ознак за виділеними групами потрібно розглянути істотні показники найважливіших умов, які стосуються формування результату.

Статистичні органи щороку проводять результативні групування сільськогосподарських підприємств за урожайністю основних культур, продуктивністю тварин, продуктивністю праці, собівартістю продукції, рентабельністю виробництва тощо.

Факторнимназивають групування, в якому групувальною ознакою є факторний показник, що впливає на зміну результативної ознаки. Якщо факторна ознака істотна, а кількість одиниць у групі досить велика, то інші умови у середньому по групі вирівнюватимуться і зміна результативного показника визначатиметься зміною факторного. Як приклад наведемо групування колгоспів, у яких досліджується вплив якості ґрунтів на урожайність зернових культур.

Вивчення співвідношень між середніми приростами факторної і результативної ознак дає змогу оцінити вплив певного фактора на результати виробництва.

(Слайд 6) За способом побудови розрізняють прості і комбінаційні групування. Простимназивають групування, в якому розподіл одиниць сукупності на групи здійснюють за однією ознакою.

Якщо одиниці сукупності поділяють на групи за двома або більше ознаками одночасно, то таке групування називають комбінаційним.При цьому сукупність одиниць спочатку поділяють на групи за однією ознакою, а потім однорідні групи поділяють на підгрупи за іншими ознаками.

За допомогою аналітичних комбінаційних групувань досліджують вплив на результативну ознаку кожного фактора при інших вирівняних умовах, а також ефект взаємодії факторів. їх широко застосовують для узагальнення масових господарських даних і визначення нормативів ефективності окремих факторів. У статистичній практиці ці групування використовують для узагальнення підсумків діяльності сільськогосподарських підприємств та їх виробничих підрозділів, результатів паспортизації полів, ферм, машин, даних бонітування тварин тощо.

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 88; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.007 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты