Робота командира взводу (відділення) з організації бою.

Бій командир взводу (відділення), як правило, організовує на місцевості. Це дозволяє йому більш детально вивчити обстановку яка склалася, виробити доцільне у даному випадку рішення, поставити підлеглим конкретні бойові завдання, організувати взаємодію і бічне забезпечення бою.

При підготовці наступу з ходу, а також маршу, тобто коли противник знаходиться на значному віддаленні, або обстановка не дозволяє організувати бій на місцевості, командир взводу організовує бій по карті (схемі, на макеті місцевості). Але і в цьому випадку бойові завдання відділенням і приданим засобам командир взводу уточнює на місцевості в період зайняття ними позицій (висування їх до рубежу переходу в атаку). Порядок роботи командира взводу (відділення) залежить від конкретної обстановки, одержаного завдання та наявності часу.

У всіх випадках командир взводу, не очікуючи вказівок старших командирів і отримання завдання, повинен організувати підготовку озброєння і бойової техніки до бойового застосування.

Конкретна робота з організації бою командиром взводу починається з отриманням бойового завдання. Вона здійснюється у такій послідовності:

- З’ясування отриманого завдання;

- Оцінка обстановки;

- Прийняття рішення;

- Проведення рекогносцировки;

- Віддання бойового наказу;

- Організація взаємодії, бойового забезпечення і управління;

- Перевірка підготовки особового складу, озброєння і бойової техніки до бою;

- Доповідь командиру роти про готовність взводу до виконання бойового завдання.

Під час з’ясування одержаного завдання командир взводу повинен:

- Зрозуміти завдання роти та взводу;

- Які об’єкти (цілі) на напрямку дій взводу уражаються засобами старших командирів;

- Завдання сусідів і порядок взаємодії з ними;

- Час готовності до виконання завдання.

На підставі з’ясування завдання командир взводу визначає:

- Місце та роль взводу при виконанні ротою завдання;

- Які об’єкти (цілі) необхідно уразити засобами взводу;

- На якому етапі бою і з яким із сусідніх підрозділів необхідно підтримувати найбільш тісну взаємодію, як вишикувати бойовий порядок;

- Скільки часу є на організацію бою і як його краще розподілити.

Оцінюючи обстановку, командир взводу повинен вивчити:

- Склад, положення та можливий характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

- Стан, забезпеченість і можливості взводу та приданих підрозділів;

- Склад, положення, характер дій сусідів і умови взаємодії з ними;

- Характер місцевості, її захисні та маскувальні властивості, вигідні підступи, загородження та перешкоди, умови спостереження і ведення бою.

В результаті оцінки обстановки командир взводу визначає:

- Якої сили противник очікується перед фронтом дій взводу, його сильні і слабкі сторони, можливе співвідношення сил та засобів;

- Бойовий порядок взводу, бойові завдання відділенням, розподіл сил та засобів;

- На якому етапі бою і з ким із сусідів підтримувати найбільш тісну взаємодію;

- Порядок маскування і використання захисних властивостей місцевості.

З’ясування отриманого завдання і оцінка обстановки є етапами розумового процесу командира взводу для прийняття рішення. Результатом цього процесу є вибір найбільш доцільного варіанту рішення на бій.

У рішенні командир взводу визначає:

- Способи виконання отриманого завдання (якому противнику, де і якими засобами нанести ураження, які при цьому заходи вживаються для його обману);

- Завдання відділенням, приданим та вогневим засобам;

- Організацію управління.

Важливим етапом в роботі командира взводу є рекогносцировка, яка проводиться з метою уточнення прийнятого рішення на місцевості. До участі в ній можуть бути залучені не тільки командири відділень, але в окремих випадках і механіки водії.

Під час проведення рекогносцировки командир взводу на місцевості вказує:

- Орієнтири;

- Положення противника і найбільш можливий характер його дій;

- Уточнює завдання відділенням та інші питання які пов’язані з використанням місцевості в бою (місця позицій відділень, вогневих позицій БМП, протитанкових та інших вогневих засобів, загороджень та проходів в них, маршрут висування взводу і місця спішування механізованих відділень).

При організації бою бойові завдання до підлеглих доводяться, як правило у формі бойового наказу. Командир взводу повинен висловлювати його коротко, чітко і так, щоб підлеглі ясно зрозуміли своє завдання.

У бойовому наказі командир взводу вказує:

- Орієнтири;

- Склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

- Завдання роти і взводу;

- Об’єкти і цілі на напрямках дій взводу, які уражуються засобами старших командирів, а також завдання сусідів;

- Бойові завдання відділенням, приданим підрозділам і вогневим засобам, снайперу, стрільцю-санітару, кулеметній обслузі;

- Час готовності до виконання завдання;

- Своє місце і заступника.

Під час організації взаємодії командир взводу повинен узгодити:

- Зусилля штатних і приданих вогневих засобів для успішного виконання поставленого завдання, добитися правильного і єдиного розуміння всіма командирами відділень бойового завдання та способів його виконання;

- Указати сигнали оповіщення, управління, взаємодії та порядок дії за ними.

Організовуючи бойове забезпечення командир взводу вказує:

- Порядок спостереження та дій особового складу під час застосування противником зброї масового ураження і високоточної зброї;

- Порядок інженерного обладнання позицій;

- Заходи щодо маскування, охорони та порядок їх виконання.

Під час організації управління командир уточнює:

- Радіодані;

- Порядок користування радіо- і сигнальними засобами зв’язку.

Робота командира відділення з організації бою.

З отриманням бойового завдання командир відділення організовує бій. Організація бою включає:

- З’ясування завдання;

- Оцінка обстановки;

- Прийняття рішення;

- Віддання бойового наказу;

- Перевірка готовності БМП і озброєння;

- Доповідь командиру взводу про готовність до виконання бойового завдання.

При з’ясуванні отриманого завдання командир відділення повинен зрозуміти:

- Завдання взводу, відділення;

- Завдання сусідів;

- Час готовності до виконання завдання, порядок строки його виконання.

Оцінюючи обстановку він повинен:

- З’ясувати, де противник і що він робить, а також місця розташування його вогневих засобів;

- Вивчити місцевість, її захисні і маскувальні властивості, вигідні підступи, загородження і перешкоди, умови спостереження і ведення вогню.

На підставі з’ясування і оцінка обстановки командир відділення визначає завдання особовому складу, що є головним змістом його рішення на бій.

Бойові завдання особовому складу при організації бою командир відділення доводить у формі бойового наказу, в якому вказує:

- Орієнтири;

- Склад, положення і характер дій противника, місця розташування його вогневих засобів;

- Завдання взводу і відділення;

- Завдання сусідів;

- Завдання особовому складу: навіднику-оператору, кулеметнику, гранатометнику, механіку-водію, а при необхідності і решті особового складу;

- Сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дій за ними;

- Час готовності до виконання завдання і заступника.

Під час постановки особовому складу завдань командир відділення повинен вказати місце кожного підлеглого в бойовому порядку (на позиції) і визначити порядок спостереження і ведення вогню.

Після віддання бойового наказу командир відділення організовує підготовку відділення до виконання завдання:

- Поповнення ракет, боєприпасів, технічне обслуговування БМП;

- Виконання встановлених робіт щодо інженерного забезпечення;

- Перевіряє знання завдань особовим складом, його забезпеченість усім необхідним для бою і доповідає командиру взводу про готовність відділення до бою.