Узагальнення інформації щодо виявлених порушень і прийняття рішень за матеріалами контролю виконання Державного бюджету.

За результатами контролю виконання Державного бюджету в системі Державного казначейства України можуть бути виявлені бюджетні правопорушення, тобто факти недотримання учасником бюджетного процесу чинного бюджетного законодавства стосовно порядку складання, розгляду, затвердження, внесення змін, виконання бюджету чи звіту про виконання бюджету. Згідно зі ст. 117 Бюджетного кодексу України до розряду бюджетних правопорушень, за здійснення яких можуть призупинити бюджетні асигнування, належать:

- несвоєчасне та неповне подання звітності про виконання бюджету;

- невиконання вимог бухгалтерського обліку, складання звітності та внут­рішнього фінансового контролю за бюджетними коштами та недотри­мання порядку перерахування цих коштів;

- надання недостовірних звітів та інформації про виконання бюджету;

- порушення розпорядниками бюджетних коштів вимог про прийняття ними бюджетних зобов'язань;

- нецільове використання бюджетних коштів.

Приймаючи рішення за матеріалами контролю виконання Держав­ного бюджету, у разі виявлення Бюджетних правопорушень органи держказначейства керуються Бюджетним кодексом України, Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» (або на відповідний рік), Положенням про Державне казначейство від 31 липня 1995р. № 590, Порядком складання, передачі за належністю протоколу про бюджетне правопорушення від 26 лютого 2002 р. № 129, Порядком примусового списання (стягнення) кошті з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Державного казначейства від 5 жовтня 2001 р. № 175.

Для узагальнення інформації при виявлені порушення органи Держказначейства складають протокол про бюджетне правопорушення. Даний документ на відміну від акта ревізії оформляється посадовими особами відповідного територіального органу Державного казначейства на підставі довідок, що складені за результатами проведених перевірок, та матеріалів звітності, під час аналізу якої виявлено факти бюджетних право­порушень. У разі складання акта ревізії протокол про бюджетне правопорушення не оформляється.

У протоколі зазначаються такі відомості:

- дата та місце складання;

- відомості про учасника бюджетного процесу, який скоїв бюджетне правопорушення;

- час скоєння і суть бюджетного правопорушення із зазначенням положень законодавчих і нормативно-правових актів, які було порушено;

- пояснення керівної особи органу, установи, організації, підприємства, де скоєне бюджетне правопорушення;

- додаток до протоколу (довідка перевірки, інші матеріали з питань, що перевірялись).

Протокол про бюджетне правопорушення складається в чотирьох примірниках, підписується посадовою особою відділення (управління) Держказначейства, яка його склала, та передається на строк до двох робочих днівдля викладу пояснень і підпису керівником органу, установи, організації, підприємства, де вчинене бюджетне правопорушення. За наявності зауважень і пояснень щодо змісту протоколу, або в разі відмови від його підписання, керівник органу, установи, організації, підприємства, де скоєне бюджетне правопорушення, робить про це відповідний запис із викладенням мотивів своєї відмови.

Протокол про бюджетне правопорушення заповнюється розбірливим почерком і в ньому не допускаються підчистки, закреслення чи виправлення відомостей, а також внесення додаткових записів після підписання протоколу.

Протягом трьох робочих днів після підписання (відмови від підписання) оригінал протоколу передається для прийняття рішення про накладення стягнення за бюджетне правопорушення до вищого територі­ального органу Державного казначейства, керівник якого має право накладати стягнення за бюджетне правопорушення. Якщо протокол складено про порушення порядку перерахування належних державному бюджету коштів з місцевих бюджетів, він передається міністру фінансів.

За вчинені бюджетні правопорушення до розпорядників і одержувачів бюджетних коштів органами Державного казначейства можуть застосо­вуватися такі заходи: *адміністративні стягнення до осіб, винних у бюджетних правопорушеннях; *зупинення операцій з бюджетними коштами.

У разі виявлення бюджетних правопорушень іншими уповноваженими на це органами (Міністерством фінансів України, органами державної контрольно-ревізійної Служби України, місцевими фінансовими органами тощо), а також в інших випадках, передбачених законодавством, органами Державного казначейства проводяться примусові списання (стягнення) коштів з рахунків установ і організацій, відкритих в органах Держказна­чейства. Розпорядження про примусове списання (стягнення) коштів (платіжні вимоги із супровідними документами) стягувач подає до відповідного територіального підрозділу Державного казначейства, у якому обслуговується установа, якою вчинене бюджетне правопорушення, чи організація-боржник. Крім цього, органи Державного казначейства вико­нують рішення про арешт коштів розпорядників, одержувачів бюджет­них коштів та інших підприємств, установ, організацій, що перебувають на відкритих в органах Держказначейства рахунках. Ухвала суду, постанова слідчого або державного виконавця надсилається безпосередньо до територіального підрозділу Державного казначейства, де відкриті відповідні рахунки організацій, на кошти яких накладено арешт.