Примітки. 1) Як вище с. 64 Претвич зве його просто Вишневецьким, але Вишневецьких не було богато, і порівняннє з наведеним вище документом (с

¹) Як вище с. 64 Претвич зве його просто Вишневецьким, але Вишневецьких не було богато, і порівняннє з наведеним вище документом (с. 97) не лишає сумнїву, що се Дмитро. Лїтерату див. в статї моїй про Байду.

²) Ми бачили вище, що таку гадку вкладає в уста Бельский Дашковичу на пьотрківськім соймі — с. 104-45.

³) Думаю, що про сї замки згадує Жиґимонт-Авґуст в листї 1553 р. — порівняти його лист з 1554 р. (як низше). Давнїйші дослїдники, почавши від Бартошевича, думали про Канїв і Черкаси, але ті замки в сих часах держав Дмитро Сангушко.

⁴) Listy Zygmunta Augusta c. 58, перші поголоски про се ще перед тим — с. 54 (червень 1553 р.).

⁵) Listy c. 76.

⁶) Ibid c. 131.

⁷) Ibid с. 107-108, пор. 94, 110.

⁸) Посол. книга І с. 135.

⁹) Акты Зап. Рос. І с. 186 (се вважають дїлом Дашковича напр Кулїш Ист. возсоед. І с. 59, вповнї правдоподібно, що й він так поступав, але лист ханський належить до пізнїйших часів і говорить про пізнїйших старост).

¹⁰) Никоновская лЂтоп. (Пол. собр. лЂтоп. XIII) с. 269. Д. Каманїн, в останнє переглядачи звістки про Вишневецького, особливу увагу надавав звісткам лїтописи Нормантского (Временникъ моск. общ. ист. V). Але ся пізнїйша компіляція не дає про Вишневецького нїчого понад те, що маємо в Никонівській

¹¹) Никонов. лЂтоп с 271.

¹²) Памятн. снош. съ поль.-литов. госуд. II с. 530-1.

¹³) Никон. л. с. 275.

¹⁴) Див. виїмок з листу короля 1556 р.

¹⁵) Посол. книга І с. 130 і 133-5.

¹⁶) Посол. книга І с. 139.

¹⁷) Посол. книга І с. 135.

¹⁸) Никон. лЂтоп. с. 277.

¹⁹) Посол. книга І с. 158.

²⁰) Посол. книга І с. 139, Никонов. лЂтоп. І с. 280.

²¹) Акты Ю. З. Р. II ч. 130. Лист без дати, ало порівняннє його з актами Посол. книги показує виразно, що він писаний не скорше мая 1557 р., бо по висланню до Крима Довґірда. Вольф хибно клав його на часи перед кампанїєю 1556 р.

²²) Про се Вишневецький писав до Москви в жовтнї 1557 р. — Никон. с. 286; думаю одначе, що не зараз по своїм приходї до Черкас тим похвалив ся, а тодї як переконав ся, що з литовського боку нїчого не осягне.

²³) ІІамятн. снош. съ Польско-литов. гос. І с. 543, Никон. с. 286.

²⁴) Московські посли казали 30 тисяч, але се мабуть побільшена цифра; Курбский рахує се військо тільки на 5 тис., але се мабуть якась частина тільки тих сил, якими мав роспоряджати Вишневецький.

²⁵) Памятники II с. 542-3, Никон. с. 288.

²⁶) Памятники II с. 547, пор. с. 539 і Никон. с. 289, Посольская кн. I с. 141-2, 143, 144.

²⁷) Памятники II с. 593.

²⁸) Памятники II с. 541-3.

²⁹) Памятники с. 545-9.

³⁰) Памятники II с. 557-9.

³¹) Памятники II с. 567-579.

³²) Посол. книга І с. 160.

³³) Ibid. ч. 91-3, 98-102.

³⁴) Сказанія, вид. 1833 І с. 80-2.

³⁵) Никон. с. 296.

³⁶) Временникъ моск. общ. V с. 142-4, Курбский I с. 81-2, Памятн. II c. 584.

³⁷) Временникъ V с. 145, виписка з лїтописи у Карамзїна VIII прим. 566.

³⁸) Як бачимо, нема що здогадувати ся якихось спеціальних причин, чому Вишневецький схотїв вертати ся назад на Україну (Вольф думав, що на нього вплинула переміна в характері царя Івана, Соловйов підозрівав якісь „незвісні причини”).

³⁹) Акты .Ю. З. Р. II ч. 142-4.

⁴⁰) Listy Z. Augusta c. 129, 131.

⁴¹) Бєльскій c. 1145.

⁴²) Бєльский с. 1148.

⁴³) Charrière Negotiations de la France dans le Levant II c. 741-2 і відти y Hurmuzaki — Dokumente privitore la istoria Românilor, supplem. l vol. I c. 19.

⁴⁴) Перекази зібрані у Нєсєцкого sub voce.

⁴⁵) Антоновичъ и Драгомановъ І с. 145-6; пропускаю деякі непотрібні амплїфікації й допускаю малу реконструкцію.