Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Підприємство як відкрита соціально-економічна система




Система – сукупність елементів, що взаємодіють та складають цілісне утворення.

Підприємство, представляючи собою організаційно-цілісну сукупність взаємодіючих структур, з'єднаних для досягнення визначених цілей, може розглядатися як система.

Підприємство як система характеризується наступними моментами:

1. підприємство – соціально-економічна система.Економічною системою підприємство є тому, що в результаті використання ресурсів і реалізації товарів забезпечується безперервність відтворення суспільного продукту. Соціальною системою воно є тому, що створюється людьми для задоволення конкретних потреб суспільства і управляється ними відповідно до їх особистісних особливостей.

Підприємство як соціально-економічна система являє собою відокремлену в результаті суспільного поділу праці частину виробничого чи господарського процесу, здатну самостійно або у взаємодії з іншими системами задовольнити ті чи інші потреби потенційних споживачів за допомогою вироблення цією системою товарів чи послуг. Виникнення тієї чи іншої соціально-економічної системи (підприємства) обумовлено виникненням або формуванням на ринку попиту на продукцію, послуги, що здатні задовольнити вимоги споживачів.

2. підприємство – складна система, ознаками якої є:

– велика кількість взаємопов’язаних елементів і підсистем

– складність функцій, що виконуються системою в процесі реалізації мети функціонування

– багатомірність, що обумовлена великою кількістю зв’язків між підсистемами

– наявність множини критеріїв оцінки якості функціонування системи та її підсистем

– наявність ознак, які притаманні системі в цілому, але не характерні для кожного її елементу окремо

– взаємодія із зовнішнім середовищем та функціонування в умовах невизначеності

– відсутність можливості отримання достовірної інформації про властивості системи в цілому при вивченні її окремих елементів

3. підприємство – відкрита система. Підприємство є господарюючим суб’єктом, який функціонує в безпосередньому зовнішньому оточенні і, отже, повинно реагувати на вплив навколишнього середовища

Описати процес функціонування підприємства як відкритої соціально-економічної системи можна так.

 
 

 

 


Вже на першому етапі життєвого циклу (зародження) підприємство отримує із зовнішнього середовища фінансові і трудові ресурси, інформацію, матеріали, сировину та ін. Ці компоненти прийнято називати «Входи». У процесі діяльності ці «Входи» перетворюються у продукцію, послуги, нову інформацію. Вони і є виходами підприємства, тобто результатом діяльності системи. Якщо організація управління ефективна, то в процесі перетворення входів утворюється додаткова вартість, за рахунок якої у підприємства створюються можливості збільшувати обсяги виробництва, продажу товарів і послуг, прибуток, підвищувати культуру обслуговування споживачів, належним чином стимулювати працю персоналу і на цій основі підвищувати її продуктивність, завойовувати нові ринки збуту товарів і послуг, розвивати свою матеріально-технічну базу тощо.

Підприємства яквідкриті соціально-економічні системи мають такі основні характерні особливості, що відрізняють їх від технічних та інших:

1) адаптованість, тобто здатність пристосовуватися до умов оточуючого середовища, що змінюється;

2) здатність змінювати свою структуру і формувати варіанти поведінки залежно від впливу оточуючого середовища та ситуацій, які складаються в процесі досягнення певних цілей;

5) унікальність і непередбаченість поведінки системи в тих чи інших умовах через те, що її основним найбільш активним елементом є люди;

6) нестаціонарність, тобто змінність окремих параметрів системи, стахостичність її поведінки;

7) довговічність (здатність системи протягом великого періоду зберігати результативність та виконувати свою місію;

8) відкритість, що проявляється не тільки в матеріальному, енергетичному обміні, але і в обміні інформацією;

9) цілеспрямованість, що виражається їх здатністю забезпечувати споживачів необхідними товарами та послугами;

10) обмеженість, що виражається граничними можливостями, що визначені наявними ресурсами;

У підприємстві, як відкритій системі, розрізняють його внутрішнє і зовнішнє середовище.

Внутрішнє середовище підприємства формується під впливом змінних, які здійснюють безпосередній вплив на процес виробництва, торгівлі та інші діяльності.

Основними внутрішніми змінними, тобто елементами внутрішнього середовища підприємства є: цілі, структура, завдання, технологія, персонал, організаційна культура.

Підприємство як відкрита система постійно взаємодіє із зовнішнім середовищем, серед факторів якого виділяють:

– фактори прямого впливу (дії);

– непрямого (опосередкованого впливу.

Фактори прямого впливу безпосередньо впливають на прийняття підприємством рішень у сфері господарської діяльності. До основних факторів прямого впливу на діяльність підприємства відносяться постачальники ресурсів, споживачі продукції та послуг, конкуренти, держава.

Під постачальниками розуміються підприємства та особи, які приймають участь у процесі матеріально-технічного забезпечення виробничої діяльності підприємства. Серйозними обмеженнями з боку постачальників можуть бути ціни на матеріальні ресурси, якість товарів, що поставляються, договірні умови.

Виживання та виправдане існування підприємства залежить від його здатності знаходити споживачів результатів його діяльності та задовольняти їх потреби. Споживачі, вирішуючи які саме товари або послуги їм потрібні, визначають для підприємства які саме товари та послуги необхідно виробити.

Конкуренти, в більшості випадків, визначають, які саме товари або послуги можна реалізувати та за якою ціною. Від конкуренції залежать умови роботи, оплата праці, характер відносин між трудовим колективом і керівництвом.

Держава виступає регулюючою, захищаючою та керівною ланкою для підприємств. Ця роль може приймати різноманітні форми податкових пільг, субсидій, юридичного контролю, ставки відсотків тощо.

До числа основних факторів зовнішнього середовища непрямого (опосередкованого) впливу підприємств відносять:

1. Стан економіки (економічні фактори)

2. Міжнародні фактори

3. Політичні обставини

4. Науково-технічний прогрес

5. Соціально-культурні фактори

6. Екологічні фактори

До основних економічних факторів зовнішнього середовища, які потребують постійної оцінки з точки зору можливих для підприємств наслідків від їх змін відносять: 1) наявність в країні основних галузей народного господарства; 2) інфраструктура економіки: транспорт, комунікації; 3) податкова політика, пільги, штрафи, санкції; 4) склад і структура фінансово-банківської системи; 5) загальний стан економіки і показники її розвитку (кризові явища, інфляційні процеси, процентні ставки, рівень коливання курсу національної валюти відносно валют інших країн тощо.

Міжнародні фактори включають сферу відносин між окремими державними та міжнародними інституціями, що безпосередньо впливають на діяльність підприємства. До міжнародних факторів відносяться: 1) стан і тенденції розвитку міжнародних економічних відносин; 2) міжнародні і регіональні організації, що сприяють розвитку міжнародного бізнесу; 3) міжнародні навчальні заклади, наукові дослідження, конференції, симпозіуми; 4) стан міжнародного транспорту і міжнародних комунікацій; 5) посольства і торговельні представництва в інших країнах; 6) міжнародні багатосторонні і двосторонні договори тощо.

Поглиблення політизації суспільних процесів, наростання політичних сил і владних структур, як правило, підсилюють хаотичність і стихійність соціально-політичного розвитку країни. В такому нестабільному середовищі дуже складно забезпечити захист підприємств від можливих потрясінь, які викликаються раптовими змінами в умовах господарювання і створюють несприятливі умови для господарської діяльності підприємства (підвищуються ресурсні витрати, скорочується прибуток та ін.). Зменшення впливу політичних факторів на діяльність підприємств сприяє завчасне доведення державними органами регулювання до суб'єктів господарювання проектів нових законів, указів, постанов, інших нормативних актів, які б захищали інтереси підприємств.

Підприємства в своїй діяльностіповинні враховувати також вплив науково-технічних факторів як своїх конкурентів, так і країни в цілому. Щонайперше це стосується наукоємних підприємств, які застосовують технології найвищого рівня, у тому числі комп'ютерні, лазерні, плазмові, робототехнічні, біологічні.

Соціально-культурні фактори пов'язані з населенням країни, рівнем його розвитку, традиціями, звичаями. Значення цих факторів полягає, по-перше, у тому, що частина населення є клієнтом для більшості підприємств, оскільки люди є головними покупцями. По-друге, місцеве населення для будь-якого підприємства виступає основним джерелом формування персоналу.

До соціально-культурних факторів зовнішнього середовища підприємства відносяться: 1) кількість населення країни і даної місцевості, його демографічна і вікова характеристика; 2) кількість і структура сімей, їх традиції і звичаї; 3) рівень кваліфікації, освіти, трудові навички працездатного населення; 4) рівень доходів насе­лення, структура потреб; 5) життєві цінності, настанови, етичні й естетичні стандарти; 6) релігійні вірування; 7) міграційні процеси, мобільність населення; 8) міжнародні, міжетичні відносини.

Екологічні фактори з одного боку забезпечують підприємство певними ресурсами (земля, корисні копалини, сонячне світло, вода тощо), а з іншого боку - простір, до якого надходять результати діяльності підприємства.

До екологічних факторів зовнішнього середовища підприємства відносяться: 1) земельні та водні ресурси, повітряний басейн, їхні стан і характеристика; 2) рослинний і тваринний світ; 3) природні умови діяльності підприємства (температурний режим, погодні умови); 4) тенденція екологічних змін навколо підприємства; реальний і допустимий рівні несприятливих впливів на навколишнє середовище електричними, магнітними та іншими полями; реальний і допустимий рівні забруднень повітря, землі, води токсичними відходами тощо.

Врахування факторів впливу зовнішнього середовища на діяльність підприємства сприяє підвищенню рівня його економічної стійкості, конкурентоспроможності та досягненню поставлених цілей.

 

1.4 Державне регулювання діяльності підприємств

Ринкові відносини надають підприємству максимальної свободи підприємницької діяльності. Водночас, слід констатувати, що в чистій формі вільна економіка не існує в жодній країні світу, скрізь ринковий механізм доповнюється та коригується системою державного регулювання.

Необхідність державного регулювання ринкового механізму зумовлюється негативними наслідками, які можуть мати місце та повинні бути попередженими або обмеженими. Ринковому механізму притаманні такі недоліки: він не сприяє збереженню невідтворюваних природних ресурсів; не має економічного механізму захисту навколишнього середовища; не стимулює виробництво товарів та послуг колективного користування (дороги, комунікації, транспорт та ін.); не гарантує права на працю кожному громадянинові, сприяє виникненню масового безробіття та майнової нерівності; не забезпечує перерозподілу доходів між багатими та бідними верствами населення, працевлаштування населення; не забезпечує фундаментальних досліджень у науці, розвитку освіти, культури, безкоштовної охорони здоров'я; не забезпечує виробництва соціально-необхідних товарів за низькими цінами. Наведені недоліки ринкового механізму визначають необхідність рішення цих проблем через механізм державного регулювання.

Вплив держави на економіку підприємства здійснюється:

- у формі прямого державного регулювання діяльності підприємств;

- через непрямі (економічні) форми впливу.

Форми прямого державного регулювання реалізуються через визначені законом вимоги до діяльності підприємств, обов'язкові для виконання всіма підприємствами. Пряме державне регулювання діяльності підприємств здійснюється через такий механізм:

• державна реєстрація створення підприємства та контроль за зберіганням спеціалізації після його приватизації;

• контроль за розміщенням, будівництвом, режимом роботи підприємств;

• контроль за цінами та порядком ціноутворення;

• контроль за дотриманням якості виготовлюваної та реалізованої продукції та наданням послуг споживачам;

• контроль за дотриманням правил продажу окремих видів товарів, їх обміном, маркуванням, термінів зберігання;

• антимонопольний контроль;

• контроль за обігом готівки на підприємстві;

• контроль за дотриманням екологічної безпеки;

• контроль за дотриманням протипожежних заходів, вимог та норм з охорони праці та техніки безпеки, санітарних норм тощо;

• зобов’язаність дотримання трудового та соціального законодавства;

• контроль за дотриманням державного порядку бухгалтерського обліку, звітності, обчислення та сплати встановлених податків до бюджету, відрахувань до позабюджетних фондів та ін.

В разі невиконання вимог державних органів з перерахованих вище питань підприємство та посадові особи несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.

Форми непрямого регулювання діяльності підприємств об’єднують законодавчі рішення, які економічно стимулюють підприємство здійснювати свою діяльність відповідно інтересам держави.

До непрямого (економічного) регулювання діяльності підприємств відносять:

розміщення на підприємстві замовлення на виробництво, реалізацію важливих споживчих товарів з гарантованим матеріально-технічним забезпеченням,

введенням системи державного регулювання розмірів фонду оплати праці, спрямованої на підтримку соціально-необхідних пропорцій між продуктивністю праці та її оплатою,

диференціацією ставок податків за окремими видами діяльності підприємств та введення системи податкових пільг для стимулювання виробничої діяльності; створення нових підприємств, розвиток соціальної інфраструктури підприємств (установ охорони здоров'я, освіти, культури, спорту, житлового фонду, що перебувають на балансі підприємства), благодійної, екологічної, оздоровчої діяльності підприємств тощо;

встановлення можливості прискореної автоматизації основних фондів підприємств з метою стимулювання їх інвестиційної діяльності;

стимулювання розвитку малих підприємств шляхом надання пільг при оподаткуванні, отриманні державних кредитів та ін.


Поделиться:

Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 311; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты