Розрахунок ВНП за витратами

Висновки

Аналіз руху доходів і витрат, грошей, ресурсів та продукції з метою оцінки ефективності функціонування економічної системи можливий за допомогою взаємопов’язаних макроекономічних показників, які представлені уСНР.

Методи виміру основних і похідних макроекономічних показників докладно розглядаються у наступній лекції.

Лекція 2

План

1. Валовий національний продукт і методи його виміру.

1.1. Основні макроекономічні показники.

1.2. Методи виміру валового національного продукту.

1.2.1. Розрахунок ВНП за витратами.

1.2.2. Розрахунок ВНП за доходами.

2. Похідні показники обсягу національного виробництва.

1. Валовий національний продукт і методи його виміру

1.1. Основні макроекономічні показники

Головним показником ефективності функціонування національної економіки в СНР є валовий національний продукт ВНП.Він визначається як сукупна ринкова вартість всього обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг, вироблених в економіці за рік.

Для правильного розрахунку сукупного обсягу виробництва (виключення повторних рахунків) при розрахунку ВНП слід враховувати тільки ринкову вартість кінцевих продуктів і виключити проміжну продукцію.

Кінцеві продукти (КП) –це товари та послуги, які купуються для кінцевого використання: особистого і суспільного споживання; для заміщення вибулих основних виробничих та невиробничих фондів; на приріст виробничих та невиробничих фондів; на приріст виробничих і споживчих запасів; на чистий експорт.

Проміжні продукти (ПП) –це товари та послуги для подальшої обробки чи переробки або перепродажу: сировина, матеріали, паливо, електроенергія та інші.

Щоб уникнути при вимірюванні подвійного рахунку, необхідно підсумовувати додані вартостіна кожній стадії виробництва.

Додана вартість (ДВ) –це ринкова вартість обсягу продукції, виробленої на даному підприємстві, яка охоплює його реальний внесок устворення конкретного продукту, тобто заробітну плату, прибуток і амортизацію.

Для виміру з допомогою ВНП обсягу річного випуску товарів та послуг, необхідно виключати непродуктивні угоди, які поділяються на:

1) Чисто фінансові угоди, до яких відносяться:

а) державні трансфертні платежі – державні виплати індивідам, які не обумовлюються безпосередньою їхньою участю в суспільному виробництві (виплати по соціальному страхуванню, допомога по безробіттю, пенсії ветеранам і іншим);

б) приватні трансфертні платежіу вигляді субсидій або дарунків;

в) угоди з цінними паперами, тобто купівля-продаж акцій і облігацій.

2) Продаж уживаних речей, тому що це або не відображає поточного виробництва, або включає подвійний рахунок.

1.2. Методи виміру валового національного продукту

Два підходи до виміру всього обсягу виробництва в економіці обумовлені двома точками зору на ВНП: з першої – ВНП розглядається як сума всіх витрат, необхідних для того, щоб викупити на ринку весь обсяг виробництва; а з другої – за доходами, отриманими або створеними в процесі його виробництва.

Розрахунок ВНП за витратами

Для розрахунку ВНП за витратами треба підсумувати всі витрати на створення кінцевого продукту або послуг, а саме:

ВНП = С + І + Д + Е, (1)

де С – особисті споживчі витрати на предмети споживання довготривалого користування, товари поточного споживання, споживчі витрати на послуги;

І– валові приватні внутрішні інвестиції, які складаються з:

1) інвестицій на заміщення капіталу, який був зношений в процесі виробництва протягом року (амортизація);

2) чистих інвестицій (чистого приросту обсягів основного капіталу);

Д – державні витрати. У даному випадку об’єднують усі витрати держави, які йдуть безпосередньо на виробництво товарів та послуг, крім згаданих вище державних трансфертних платежів;

Е – чистий експорт – різниця між обсягом експорту та імпорту. Може бути від’ємною величиною.

Розрахунок ВНП за витратами проілюстровано на рис. 6.

Якщо від ВНП відрахувати чистий експорт (Е), то лишиться валовий внутрішній продукт (ВВП):

ВВП = ВНП – Е. (2)

Рис. 6. Метод виміру ВНП за витратами