Порядок проведення санаційного аудиту

Отримавши пояснювальну записку до плану санації і сам план санації від керівництва підприємства або зовнішнього санатора, використовуючи надану за формою згідно законодавства фінансову звітність, аудитор починає процедуру експертизи даної документації. Для ефективної роботи по аналізу фінансового стану підприємства аудитор повинен:

—отримати можливість працювати із балансом та звітами підприємства за кілька попередніх років;

—отримати звіти про майновий стан і проведені інвентаризації, рух основних фондів і амортизації, наявність об'єктів соціальної інфраструктури на балансі підприємства;

—мати можливість переглянути розрахунки витрат на виробництво;

—ознайомитися із розшифровкою дебіторської та кредиторської заборгованості;

—отримати дані про рух грошових коштів на рахунках підприємства;

—ознайомитися із даними про стан оплати праці і організаційно-кадрову структуру підприємства.

1. Для ефективної експертизи стану підприємства потрібно ознайомитисяз оперативним поточним станом підприємства. Для оцінки стратегічного планування на підприємстві необхідно ознайомитися із існуючим бізнес планом і розробленими менеджерами прогнозами економічного розвитку.

Окрім цього аудитор повинен мати можливість ознайомитися з результатами попередньої аудиторської перевірки і результатами виконання фінансових планів і бізнес-планів підприємства, якщо вони наявні.

Додатково, для проведення експертизи плану фінансового оздоровлення, аудитор повинен;

—оцінити обсяг ринку збуту продукції і її конкурентоспроможність;

—зібрати дані про стан і перспективи розвитку галузі, до якої належить підприємство;

—виявити характер джерел сировини, комплектуючих, а також фінансових засобів даного підприємства;

2. Після отримання всієї документації доцільно провести загальний аналіз виробничої і господарської діяльності іпідприємства.

Перш за все аналізується виробнича структура підприємства; обсяг і асортимент виробничої продукції і її рєалізації; склад і стан основних фондів і обєктів соціальної інфраструктури; чисельність робітників. Одночасно розглядаються за пропоновані в плані санації пропозиції:

—щодо злиття і поділу підрозділів, їх ліквідації і створенню;

—щодо реалізації і придбання основних засобів і обєктів соціальної інфраструктри;

—щодо скорочення персоналу та ін.

Розгляд ефективності технології виробництва доцільно розпочати з виявлення наявності документації по розробці обгрунтованих нормативів виготовлення продукції. Експертиза цієї документації може сприяти виявленню причин і перспектив розвитку фінансової неспроможності або неспроможності підприємства.

Наявність необгрунтовано віднесених на собівартість витрат може в найближчому майбутньому погіршити фінансовий стан підприємства, що призведе до недостатньої ефективності запропонованих санаційних заходів.

Пошук „вузьких місць", що зменшують ефективність роботи всього колективу, є необхідним для успішного здійснення санаційних заходів. Експертиза повинна відповісти на питання - чи визначенні ці вузькі місця в санаційному плані.

Показники питомої частки енергії, матеріалів, сировини, рівня зносу основних фондів, а також рентабельність основних фондів потрібно порівняти з попередніми показниками роботи підприємства, а також з подібними даними, які характеризують інші підприємства галузі.

Особливо доцільно звернути увагу на аналіз стану основних фондів, їх придбання, вибуття і знос. Важливим є: за якими цінами придбано, реалізовано і надано в оренду майно і виробничі активи.

Необхідно перевірити відповідність цих цін і тарифів практиці господарської діяльності підприємств даної галузі. Можливо,що в нераціональному або неправомірному ціноутворенні схована потенційна можливість залучення капіталу для санації підприємства.

Показники роботи персоналу доцільно оцінити з точки зору ефективності виконання ними функціональних обовязків. Так, недоліки в політиці збуту, відсутність маркетингових доробків характеризують кваліфікацію і зусилля робітників відповідного відділу.

Доцільно перевірити відповідність оплати праці рівню зусиль і кваліфікації робітників. Повинні бути визначені причини простоїв, невисокої продуктивності праці та інших недоліків в операційній діяльності підприємства з точки зору кадрової політики і організації праці.

Особливо, в контексті формування стратегії розвитку і розробки концепції виходу з кризи, доцільно оцінювати діяльність середньої і вищої ланки менеджменту підприємства, для чого можна провести опитування цих осіб. В результаті опитування має бути виявлено також відношення менеджменту до плану санаційних заходів, ступінь підтримання цих дій.

3. Експертиза і аналіз фінансової документації повинні відповісти на запитання про фінансовий стан підприємства і адекватність представленої в документації інформації реальному положенню справ на підприємстві. Особливості аудиту фінансового стану підприємства, яке є фінансово нестабільним або неспроможним, враховані в методичних матеріалах Агентства по питанням попередження банкрутства підприємств та інших, але орієнтуватися в своїх діях потрібно на проведенні експертизи представленого плану санації.

При розгляді валюти (підсумку) балансу і його структури потрібно порівнювати ці показники з показниками попередніх періодів (трендовий аналіз) і з показниками інших підприємств галузі. Зміна підсумку і структури балансу показує тенденції розвитку або скорочення виробництва, зміни в складі основних і оборотних фондів та ін.

Аналіз стану власного капіталу підприємства є найбільш відповідальною частиною аудиту. Спочатку вивчають структуру статутного фонду і вірність оцінки вкладів акціонерів і учасників. Але найбільший інтерес для санаційного аудиту становить експертиза джерел власних фінансових ресурсів підприємства, наявність фондів, наявність нерозподіленого прибутку. Окрім цього, важлива можливість залучення додаткових коштів для збільшення власного капіталу, тому доцільно провести аналіз джерел цих додаткових засобів.

Досліджуються також можливості реструктуризації і збільшення статутного фонду, зокрема з метою санації балансу. Доцільно розглянути не тільки обсяги передбачених планів санації інвестицій у власний капітал, але і детально проаналізувати хактер їх використання для реалізації основних цілей фінансового оздоровлення.

Структура капіталу, де власний капітал складає важливу частину, може бути оцінена на основі ряду фінансових коефіцієнтів, таких як коефіцієнт фінансової стабільності, коефіцієнт автономії, а також коефіцієнт залежності і його модифікації.

Особливе місце в процедурі аудиту займає експертиза і із залученого капіталу і кредиторської заборгованості. Визначається структура залученого капіталу, виявляється реальне значення поточної і простроченої кредиторської заборгованості і для останньої визначається можливість її реструктуризації і пролонгації. Потрібно розбити всі пасиви по їх терміновості погашення, дповідності до існуючих методик.

Аудитор повинен оцінити можливість участі кредиторів в санації підприємств.

Всі активи підприємства повинні бути розбиті на групи у відповідності до їх ліквідності. На основі структури пасивів і відповідної структури активів необхідно вияснити поточну ліквідність балансу.

Ліквідність і платоспроможність підприємства оцінюється у відповідності до значення коефіцієнтів абсолютної ліквідності, поточної ліквідності і покриття. Визначальним фактором ліквідності підприємства є достатній обсяг оборотних засобів, але потрібно враховувати також і швидкість їх обороту, яка визначається їх мобільністю.

Важливою складовою активів є дебіторська заборгованість, в якїй криються значні можливості для збільшення обсягу грошових засобів, які необхідні для відновлення платоспроможності підприємства.

Аналіз дебіторської заборгованості потрібно проводити по двох основних групах - поточна заборгованість і довгострокова, зокрема, заборгованість, яка не є результатом звичайної нормальної діяльності підприємства, буде погашена не раніше чим через рік і має низьку ліквідність.

Дослідження динаміки дебіторської заборгованості потрібно поєднувати з розглядом кредиторської заборгованості підприємства. У випадку їх кореляції можна говорити про нераціональну політику, в результаті якої продаж в борг компенсується ростом заборгованості підприємства. Потрібно вияснити можливість використання заходів по рефінансуванню і зменшенню дебіторської заборгованості.

Продаж і придбання, будівництво і виготовлення об'єктів основних фондів та інших необоротних активів безпосередньо пов'язано з інвестиційною діяльністю підприємства. Ці інвестиційні операції потребують ретельної експертизи.

В результаті цієї експертизи потрібно дослідити джерело їх фінансування, їх структуру, прибутковість або збитковість і оцінити коректність їх відображення у звітності у відповідності до угод купівлі-продажу і активів їх вводу в експлуатацію.

Санаційний аспект аудиту проявляється в тому, що повинні бути проаналізовані запропоновані заходи по реалізації і заморожуванню інвестиційних об'єктів і також дана оцінка доцільності інвестицій в будівництво і придбання нових об'єктів і в закупівлі обладання. Потрібно оцінити вивільнення в результаті цих заходів коштів, які можуть полегшити тягар виплат по зобов'язанням підприємства.

Особливо аналізуються грошові потоки, оскільки, наявність грошових коштів найбільш ефективно вирішує проблеми платоспроможності підприємства. Для оцінки грошових потоків потрібно враховувати не тільки кошти, отримані підприємством у вигляд прибутку, але і кошти, віднесені на амортизацію необоротних активів. Облік всіх коштів за врахуванням платежів і погашення короткотермінових зобов'язань дає значення чистого грошового потоку, тобто коштів, що залишаються в розпорядженні підприємства.

Для оцінки прибутковості і проведення трендового аналізу цього показника ефективності роботи підприємства рекомендується розрахувати фінансові коефіцієнти: прибутковість в цілому і прибутковості активів, а також рентабельність продажів, рентабельність основної діяльності та ін.

Аудитор повинен перевірити також показники ділової активності з точки зору впливу на фінансову стійкість підприємства. Це, зокрема, відношення виручки від реалізації

—до обсягу дебіторської заборгованості, до власного капіталу і до підсумку балансу (оборотність засобів в розрахунках, оборотність власного капіталу і оборотність основного капіталу, відповідно);

—до чисельності персоналу і до балансової вартості фондів
(продуктивність праці і фондовіддача, відповідно).

Сюди входять і інші схожі показники, зменшення яких по-аблює перспективи платоспроможності.

4. Важливу роль відіграє вплив зовнішнього середовища на реалізацію плану фінансового оздоровлення. Для виявлення впливу постачальників сировини, матеріалів і комплектуючих, а також споживачів продукції на стійку роботу підприємства потрібно дослідити наявність основних контрагентів, їх позиції на ринку, їх політику відносно даного підприємства та ін.

Внаслідок їх політики, а також в результаті дій менеджменту можливі порушення нормальної операційної діяльності підприємства, повязані, зокрема, з завищенням закупівельних цін на сировину, матеріали і комплектуючі, і зниженням цін реалізованої продукції.

Експертиза повинна встановити відхилення від нормальної закупівельної і збутової політики і причини їх виникнення. Доцільно оцінити обсяг і фінансовий еквівалент додаткових втрат, до яких призводять такі порушення. Особливу увагу потрібно приділити контрактам з використанням бартерних операцій, а також операцій у формі взаємозаліків.

Експертиза повинна встановити необхідність таких операцій для діяльності підприємства, оцінити втрати, що супроводжують дані операції, а також визначити характер запланованих змін в санаційній концепції у відношенні їх частки в загальному обсязі операцій. Необхідно також встановити ефективність маркетингової політики підприємства, визначити наявність розроблень прогнозів обсягів і структури збуту, оцінок менеджменту підприємства конкурентоспроможності його товарів, робіт і послуг і визначити адекватність подібних прогнозів і оцінок.

Менеджмент повинен представити програми життєвого циклу продукції (товарів, робіт і послуг), інноваційних заходів, мета яких полягає в зміні і покращенні асортименту і якості продукції. Розвиток всіх розроблень має бути представлено в плані санації.

Аудитор повинен проаналізувати доцільність і дієвість таких програм розвитку.

5. Результати експертизи плану санації включає в себе ряд положень. Загальний аналіз причин погіршення платоспроможності або неспроможності підприємства, який повинен бути представлений в плані санації, аналізується аудитором і він дає оцінку не тільки основним висновкам, що викладені в цьому плані, але і методам виявлення причин кризової ситуації.

В цьому ж висновку аудитор аналізує сильні і слабі сторони виробничого механізму і апарату управління підприємства, розглядає відповідність санаційної концепції виявленим факторам, що викликали кризу ліквідності. В іноземній практиці співвідношення сильних і слабких позицій підприємства, його можливості і супутні ризики часто служать основою висновку про ефективність діяльності підприємства.

Згідно з цим підходом, в санаційному плані повинні бути розроблені пропозиції про послаблення впливу слабких і посилення сильних моментів в позиції підприємства, методи нейтралізації ризиків і ефективне використання наявних можливостей.

Тому результатом експертної оцінки плану санації є відповідність обговорюваних санаційних заходів програмам реалізації цих цілей. В експертній оцінці плану санації, аудитор повинен спиратися на думку менеджменту підприємства і керівництва служби зовнішнього санатора, якщо останнійініціював процедуру санації. В плані санації повинно бути враховано наступне:

—наявність виробничих потужностей для помітного збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції;

—наявність необхідної інфраструктури, здатної відповідати збільшенню масштабів виробництва і об'ємів реалізації продукції;

—наявність зовнішніх і внутрішніх джерел фінансування, здатних протягом кількох років підтримувати програму санації;

—погодження всіх заходів санації з надходження і виплатою грошових засобів від зовнішніх і внутрішніх джерел фінансування.