Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



За валютними обмеженнями




§ Вільні

§ Обмежені

За застосуванням валютних курсів

§ З одним режимом

§ З кількома режимами

За об’ємом і характером валютних операцій

§ Глобальні (світові)

§ Регіональні (міжнародні)

§ Внутрішні (національні)

За територіальною ознакою:

1.Європейський ринок – Лондон, Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюрих.

2.Американський ринок – Нью-Йорк, Чикаго, Лос-Анджелес, Монреаль.

3.Азіатський – Токіо, Гонконг, Сингапур, Бахрейн.

Структура світового валютного ринку в 2001 році.

операції спот –35%

операції форвард –10,8%

операції своп – 54,2%

 

Таблиця 3.
Обсяги світового валютного ринку (щоденний обіг в млрд. дол.)

Інструмент 1989 рік 1992 рік 1995 рік 1998 рік 2001 рік
Операції спот
Операції форвард
Операції своп
Похибка в звітах
Загальний розмір ринку
Джерело: за даними Банку міжнародних розрахунків( Treinnial central bank survey of foreign exchange and derivative market activity in 2001 issued by Bank for interbnational settlements in march 2002 // www.bis.org)

Найбільше всього скоротилася торгівля на ринках “спот”, де середньоденний обсяг торгів скоротився з 568 мільярдів доларів до 387 мільярдів доларів. Обсяг торгівлі свопами скоротився з 734 млрд. до 656 млрд. доларів. І лише торгівля ф’ючерсними контрактами зросла незначним чином до 131 млрд. доларів.

Головними причинами скорочення обсягів міжнародного валютного ринку на думку експертів Банку Міжнародних Розрахунків були:

§ введення євро;

§ зростаюча доля електронного брокінгу на міжбанківському спот ринку;

§ процеси консолідації в банківській галузі;

§ більш значний рівень неприймання ризиків операторами ринку після фінансової кризи 1998 року;

§ консолідація в промислових галузях, що призвело до скорочення кількості клієнтів та зменшенню обсягів операцій .

Валютна пара долар-євро була найбільш торгуємою парою в 2001 році її частка склала 30% світового торгівельного обігу, пара долар/ієна складала близько 20% та долар/фунт стерлінгів - 11 %.



Роблячи підсумок, треба відмітити, що головною причиною появи і розвитку валютних ринків була необхідність обслуговування міжнародних економічних відносин. Спочатку валютні ринки обслуговували лише торгівельні операції, а потім з розвитком МЕВ почали обслуговувати і інші їх види. Без валютних ринків міжнародна економічна діяльність на сьогоднішній день не можлива, про що свідчать обсяги цього ринку - 1210 млрд. доларів на добу, що робить його найбільшим ринком в світі. Основними суб’єктами сучасних валютних ринків виступають держави, юридичні та фізичні особи, банки, валютні біржі та брокерські фірми.

Основними видами операцій, які виконують суб’єкти цього ринку є традиційні операції до яких відносять операції спот, форвард та ф’ючерсні операції та нетрадиційні валютні операції - свопи, опціони, а також процентні інструменти. Головню особливістю міжнародних валютних ринків останні три роки є тенденція до скорочення обсягів валютних операцій на всіх сегментах, викликана введенням євро, консолідацією в банківській та промислових галузях, зростанням частки електронного банкінгу та зростанням неприйняття ризиків операторами ринку після фінансової кризи 1998 року.



Валютне котирування і валюта котирування

Торгівля на валютному ринку здійснюється на базі встановлення обмінного курсу валют.

Процес встановлення валютного курсу є котируванням валют.

Існує два метода котирування іноземної валюти до національної:

Ø Пряме котирування

Ø Непряме котирування

Пряме котирування – при якому курс одиниці іноземної валюти (базова валюта) виражається в національній валюті (валюта, що котирується).Це вираження одиниці іноземної валюти у національній:1долар=5,3гривні.

База котирування –базова валюта – валюта,відносно якої котируєтьсяінші валюти, (звичайно нею є валюта, яка признається у всьому світі , але деколи з історичних причин базовою є більш мілка валюта ) Переважно долар США використовується у вигляді базової валюти.

Валюта котирування –валюта, що котирується.

Непряме котирування – це вираження одиниці національної валюти в іноземній. Переважно цей метод застосовується у Великобританії та її колишніх колоніях:1фунт стерлінгів=0.7доларів.

Між двома цими методами немає економічної різниці, сутність валютного курсу єдина.

 

Різні методи котирування створюють практичні зручності для валютних операторів, тому що виключають необхідність в додаткових розрахунках. Котирування по прямому методу на двох ринках повинні бути оберненими, тобто вартість курсового перерахунку валюти рівна 0.

 

Пряме котирування = 1/ Обернене котирування

Котирування валют для торгово-промислової клієнтури, як правило, базується на крос-курсі. Крос-курс:

v Це співвідношення між двома валютами, яке випливає з їх курсів щодо третьої валюти;

v Це курс, де долар не є валютою, що торгується;

v Це курс обміну між двома валютами за виключенням долара США.

Наприклад:

1долар США=5,3гривні

1німецька марка =2,7гривні

тоді, 1долар США=5,3:2,7=1,96 німецької марки

Банки, які активно котирують валюту на ринку називаються маркет-мейкери.

Ці банки мають значні обсяги валютних угод, як з торговельно-промисловою клієнтурою, так і з банками, мають достатні розміри власних коштів, які дозволяють тримати значні валютні позиції, щоб мати можливості диктувати курси по угодам певного об’єму. Ці банки підтримують ліквідність ринку.

Маркет-юнкери- ці банки, які є пасивними учасниками процесу котирування, тобто вони роблять запит банку-контрагенту про стан валютного курсу і повинні погоджуватись на менш вигідний курс.

Валютні операції на світовому валютному ринку.

Валютна операція –це операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обігу; ввезенням, вивезенням, переказом та пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.

 

У вузькому розумінні валютні операції розглядаються як вид банківської діяльності з купівлею – продажем іноземної валюти.

 

Як правило, виділяють:

-поточні валютні операції(перекази іноземної валюти, отримання і надання фінансових кредитів на строк не більше 180 днів, переказування процентів, дивідендів та інших доходів за вкладами, інвестиціями тощо);

- валютні операції, пов’язані з рухом капіталу ( прямі інвестиції, портфельні інвестиції, придбання цінних паперів, надання і отримання фінансових кредитів на строк понад 180 днів тощо).

 

КОНВЕРСІЙНІ ОПЕРАЦІЇ:

- угоди з негайною поставкою : угоди типу “today”, угоди типу “tomorrow”, угоди типу “spot”;

- строкові угоди: форвардні, ф’ючерсні, опціонні;

- угоди типу “swap”;

- валютний арбітраж: просторовий арбітраж, часовий арбітраж, конверсійний валютний арбітраж;

 

КОРЕСПОНДЕНТСЬКІ ВІДНОСИНИ З ІНОЗЕМНИМИ БАНКАМИ:

- встановлення прямих кореспондентських відносин з іноземними банками;

- самостійне відкриття банком рахунків для міжнародних розрахунків з іноземними банками;

- досягнення домовленості про порядок і умови ведення банківських операцій по міжнародним розрахункам;

- робота через кореспондентські рахунки Центру міждержавних розрахунків НБУ або через кореспондентські рахунки уповноважених банків;

- встановлення кореспондентських відношень і здійснення міжнародних банківських операцій з іноземними банками через кореспондентські рахунки Центру міжнародних розрахунків НБУ або уповноважених банків.

 

ВІДКРИТТЯ ТА ВЕДЕННЯ ВАЛЮТНИХ РАХУНКІВ

- відкриття валютних рахунків юридичним особам (резидентам та нерезидентам), фізичним особам;

- нарахування процентів по залишках на рахунках;

- надання овердрафтів (особливим клієнтам згідно рішення керівництва банку);

- надання виписок по мірі здійснення операції;

- оформлення архіву рахунку за любий проміжок часу;

- виконання операцій по розпорядженню клієнтів відносно коштів на їх валютних рахунках (оплата наданих документів, купівля та продаж іноземної валюти за рахунок коштів клієнтів);

- списання сум, передбачених законодавством;

- контроль експортно-імпортних операцій.

 

НЕТОРГОВІ ОПЕРАЦІЇ

- купівля та продаж готівкової іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті ;

- інкасо іноземної валюті та платіжних документів в іноземній валюті ;

- випуск та обслуговування пластикових карток клієнтів ;

- купівля ( оплата ) дорожніх чеків іноземних банків ;

- оплата грошових акредитивів та висунення аналогічних акредитивів;

- організація роботи і порядку проведення операцій в обмінних пунктах.

 

ОПЕРАЦІЇ ПО ЗАЛУЧЕННЮ ТА РОЗМІЩЕННЮ ВАЛЮТНИХ КОШТІВ

- кредитні операції;

- депозитні операції;

- операції з цінними паперами;

- лізингові операції;

- форфейтингові операції;

- факторингові.

 

МІЖНАРОДНІ РОЗРАХУНКИ

- міжнародний банківський переказ;

- передоплата;

- підтверджений безвідзивний акредитив;

- відкритий банківський рахунок;

- консигнація.

 

ІНШІ ОПЕРАЦІЇ

- трастові операції;

- -консультаційно-інформаційні операції;

- спільна діяльність;

- страхові операції;

- управління грошовими коштами та іншим майном;

- угоди про переуступку права вимоги

- операції з монетарними металами:

§ купівля і продаж ( в тому числі на термін)

§ прийняття в депозити,

§ відповідальне зберігання,

§ використання на умовах застави під виданий кредит монетарних металів або цінних паперів номінал, яких висловлений в монетарних металах.

 

 

Валютні операції здійснюються з метою:

¨ Продати іноземну валюту чи, навпаки, придбати необхідну іноземну валюту для проплати імпорту, погашення валютного кредиту і процентів по ньому і т.п.;

¨ Запобігти можливих збитків, пов’язаних з несприятливими змінами курсів валют (операції хеджування)

¨ Отримати спекулятивні прибутки на різниці курсів валют.

Види валютних операцій , що здійснюються на світовому валютному ринку.

З теоретичної точки зору найбільш цікавими є конверсійні операції - угоди агентів валютного ринку по купівлі-продажу обумовлених сум готівкової та безготівкової валюти однієї країни на валюту іншої країни по узгодженому курсу на визначену дату. Конверсійні операції за часом реалізації поділяють на : операції з негайною поставкою та термінові операції:

До операцій з негайною поставкою відносять операції з коротким терміном валютування – в межах трьох робочих днів. Розрізняють такі операції з негайною поставкою:

§ Тод ( поставка валюти сьогодні – “сьогодні на сьогодні” );

§ Том ( поставка валюти наступного робочого дня – “сьогодні на завтра”);

§ Спот ( поставка валюти на другий робочий день – “сьогодні на післязавтра”).

До термінових валютних операцій , котирування більше трьох днів, відносять :

§ Форвардні операції;

§ Ф’ючерсні операції;

§ Опціони;

§ Свопи;

§ Комбінації операцій.

Валютні операції з негайним постачанням («спот»).Ці операції найбільш поширені і складають до 90% обсягу валютних операцій. Їхня сутність полягає в купівлі-продажу валюти на умовах її постачання банками-контрагентами на другий робочий день із дня укладання угоди за курсом, зафіксованим в момент її укладання. При цьому вважаються робочі дні по кожній з валют, що беруть участь в угоді, тобто якщо наступний день за датою угоди є неробочим для однієї валюти, термін постачання валют збільшується на 1 день, але якщо наступний день неробочий для іншої валюти, то термін постачання збільшується ще на 1 день. По угодах «спот» постачання валюти здійснюється на рахунки, зазначені банками-одержувачами. Дводенний термін переказу валют по укладеній угоді раніше пояснювався об'єктивними труднощами здійснити його в більш короткий термін. Широке поширення електронних засобів зв'язку (СВІФТ), систем електронних міжбанківських переказів (ЧІПС у США, ЧАПС у Лондоні і т.д.), комп'ютерної обробки операцій дозволяє значно швидше здійснювати операції. Про це свідчать, наприклад, операції по розміщенню одноденних депозитів «із сьогодні до завтра» чи «із завтра до післязавтра». Однак традиційно базовою валютною операцією залишається угода «спот» і базовим курсом — курс «спот» (іноді називаний також курсом телеграфного переказу). Саме на базі цих курсів визначаються інші курси угод на валютному ринку — як термінові курси, так і курси для разових угод з більш коротким терміном постачання валют - “тод” і ”том”.

Термінові угоди з іноземною валютою.Термінові валютні операції (форвардні, ф'ючерсні) це валютні операції, при яких сторони домовляються про постачання обумовленої суми іноземної валюти через визначений термін після укладання угоди за курсом, зафіксованим в момент її укладання. З цього визначення випливають дві особливості термінових валютних операцій.

1. Існує інтервал у часі між моментом укладання і виконання угоди. В сучасних умовах термін виконання угоди, тобто постачання валюти, визначається як кінець періоду від дати укладання угоди (термін 1—2 тижні, 1, 2, 3, 6, 12 місяців і до 5 років) чи будь-який інший період у межах терміну.

2. Курс валют по терміновій валютній операції фіксується в момент укладання угоди, хоча вона виконується через визначений термін.

Курс валют по термінових угодах відрізняється від курсу по операціях «спот». Хоча звичайний напрямок динаміки курсів по “спот” і термінових угодах збігається, це не виключає визначеної автономності зміни курсів по термінових угодах, особливо в періоди криз чи спекулятивних операцій з визначеними валютами. Різниця між курсами валют по угодах «спот» і «форвард» визначається як знижка чи дисконт (депорт)з курсу «спот», коли курс термінової угоди нижче, чи премія (репорт), якщо він вище.

Преміяозначає, що валюта котирується дорожче по угоді на термін, чим по наявній операції. Дисконт вказує, що курс валюти по форвардній операції нижче, ніж по наявній.

У цілому розмір знижки чи премії відносно більш стабільний, ніж курс «спот», тому при котируванні курсу термінової угоди на міжбанківському ринку часто визначається тільки чи премія дисконт, що при прямому котируванню відповідно додаються до курсу «спот» чи віднімаються з нього. При непрямому котируванні валют дисконт додається, а премія віднімається з курсу «спот».

Курси валют по термінових угодах, які котируються в цифровому вираженні (а не методом премії і дисконту), називаються курсами «аутрайт». Різниця між курсами продавця і покупця, тобто маржа, по термінових угодах більше, ніж по угодах «спот».

Котирування валют по термінових угодах методом премії чи дисконту залежить як від прогнозованої динаміки курсу в період від укладання до виконання угоди, так і від розходження в процентних ставках по строкових вкладах у цих валютах. В окремі періоди переважає то один, то інший фактор. У звичайних умовах різниця між курсом «спот» і терміновим курсом визначається капіталізованою різницею в процентних ставках по депозитах у валютах, що беруть участь в угоді. Однак у період різкого спекулятивного тиску на валюту її курс по термінових угодах може відриватися від курсу «спот».

Розмір премії і дисконту в перерахуванні на річні відсотки відповідає різниці в процентних ставках по депозитах на ринку євровалют. Це пояснюється тим, що дана різниця вирівнюється за допомогою валютно-депозитного арбітражу. Залучається депозит в одній валюті, що продається на іншу валюту, а придбана валюта обмінюється на депозит на той же термін. Щоб уникнути валютного ризику куплена валюта продається на термін. Якщо премія за курсом валюти по терміновій угоді вище негативної різниці в процентних чи ставках дисконт нижче позитивної різниці, то банк дістане прибуток. Проведення такої операції веде до зміни співвідношення попиту та пропозиції на депозитному і валютному ринках і відповідно процентних ставок, премій чи знижок, знову зрівнюючи їх. Позитивна чи негативна різниця в процентних ставках слугує базою для знижок і премій до “спот “ курсу .

В основному термінові угоди здійснюються з ведучими валютами. Форвардні угоди укладають, як правило, на термін від 1 тижня до 6 місяців. Проведення угод на термін понад 6 місяців може натрапити на труднощі, а на термін більш 12 місяців часто вимагає спеціальної домовленості. Банки, здійснюючи термінові валютні операції з клієнтурою, можуть вимагати внесення депозиту в розмірі визначеного відсотка від суми угоди. Такий депозит є для банку гарантією від збитків на курсах, якщо при настанні терміну угоди клієнт не в змозі внести суму проданої валюти.

Термінові угоди з іноземною валютою укладаються в наступних цілях:

· конверсія (обмін) валюти в комерційних цілях, завчасний продаж валютних надходжень чи покупка іноземної валюти для майбутніх платежів, щоб застрахувати валютний ризик;

· страхування портфельних чи прямих капіталовкладень закордон від збитків у зв'язку з можливим зниженням курсу валюти, у якій вони здійснені;

· одержання спекулятивного прибутку за рахунок курсової різниці.

Розподіл термінових валютних операцій на конверсійні, страхові і спекулятивні значною мірою умовний. Майже в кожній з них присутній елемент спекуляції. Термінові валютні операції часто не зв'язані з зовнішньою торгівлею чи виробничою діяльністю організацій і здійснюються винятково в гонитві за прибутком, заснованої на різниці курсів валют у часі — на день укладання і виконання угоди.

Для страхування надходжень і платежів від валютного ризику клієнти укладають термінові валютні операції з банками:

1) «аутрайт» — з умовою фіксації курсу, суми і дати постачання валюти. Ці угоди одержали найбільше поширення в промислово розвинених країнах;

2) на умовах опціону — з нефіксованою датою постачання валюти.

Опціон з валютою — підтвердження, що за умови сплати встановленої комісії (премії) надає однієї зі сторін в угоді купівлі-продажу право вибору (але не обов'язок) або купити (угода «колл»), або продати (угода «пут») визначену кількість визначеної валюти за курсом, встановленому при укладанні угоди до закінчення обговореного терміну (у будь-який день — американський опціон; на визначену дату (раз на місяць )— європейський опціон). Угоди на умовах опціону містять великий ризик для банку, тому він встановлює менш вигідний курс для клієнта.

Розмір комісії з опціону визначається з урахуванням курсу валюти (об'єкта угоди) по терміновій угоді на дату закінчення опціонного контракту. При тих чи інших відхиленнях різниця між комісією з опціону продавця і покупця тяжіє до різниці між форвардним курсом і курсом виконання опціонного контракту. У залежності від характеру й умов опціонного контракту розміри комісій з операцій «колл» і «пут» досить чітко визначені по відношенню друг до друга і спільно обмежені форвардним курсом валюти.

· Опціонні угоди вигідні при курсових коливаннях, що перевищують розмір комісії.

· Опціонні угоди з валютою уступають іншим валютним операціям по обсягу, числу банків, що беруть участь, і кількості валют.

· Звичайно, валютний опціон застосовується для страхування валютного ризику.

· Опціонами торгують не тільки на міжбанківському ринку, але і на біржах — фондових і товарних.

Використання термінових валютних операцій клієнтами в спекулятивних цілях може тиснути на курс відповідних валют.

Валютні спекуляції— купівля-продаж іноземних валют, які проводяться з метою одержання спекулятивного прибутку на різниці в їхніх курсах; здійснюється фізичними і юридичними особами, банками, ТНК і ТНБ на валютному ринку. Валютні спекуляції значно підсилилися в умовах плаваючих валютних курсів, тому що їх коливання помітно зросли. Вони негативно впливають на діяльність банків і економіку в цілому.

Аналогічно з валютними спекуляціями діють прискорення чи затримка платежів у визначеній валюті («лидз енд легз») з метою одержання вигоди. Маніпулювання термінами міжнародних розрахунків здійснюється в очікуванні різкої зміни валютного курсу, процентних ставок, оподатковування, чи введення посилення валютних обмежень, погіршення платоспроможності боржника. Побоюючись зниження курсу національної валюти, імпортери прагнуть прискорювати платежі чи купувати на термін іноземну валюту, тому що вони програють при підвищенні курсу останньої. Експортери, навпроти, затримують одержання чи переказ вирученої іноземної валюти і не роблять продажів на термін майбутніх валютних надходжень.

З 70-х років з переходом до системи плаваючих валютних курсів, одержали розвиток валютні ф’ючерси. Це угода, означає зобов'язання (а не право вибору на відміну від опціону) на продаж чи покупку стандартної кількості визначеної валюти на визначену дату (у майбутньому) за курсом, заздалегідь установленому при укладанні угоди. У стандартних контрактах регламентуються всі умови: сума, термін, гарантійний депозит, метод розрахунку.

Лідируючими біржами по торгівлі ф'ючерсними контрактами нині є Чикагська (СМЕ), Нью-Йоркська (СОМЕХ), Лондонська (LIFFE), Сінгапурська (SІМЕХ), Цюріхська, Паризька (МАТІ) Торгівля ф’ючерсами здійснюється через кліринговий будинок (розрахункову палату), що є продавцем для кожного покупця і покупцем — для продавця. Тим самим спрощується торгівля: одні угоди покривають інші. При укладанні угоди покупець і продавець зобов'язані резервувати на спеціальному депозиті первісну маржу, яка щодня переглядається і коливається від 0,04 до 6% номінальної ціни контракту. Наявними оплачуються щоденні прибутки та збитки (зміни маржі).

«Своп».Різновидом валютної операції, що об’єднує “спот” і термінову операції, є угоди «своп». Подібні угоди відомі з часів середньовіччя, коли італійські банкіри проводили операції з векселями; пізніше вони одержали розвиток у формі репортних і депортних операцій. Репорт сполучення двох взаємно пов'язаних угод: наявного продажу іноземної валюти і покупки її на термін. Депорт — це сполучення тих же угод, але в зворотному порядку: покупка іноземної валюти на умовах «спот» і продаж на термін цієї ж валюти.

Пізніше операції «своп» придбали форму обміну банками депозитами в різних валютах на еквівалентні суми. Недоліком подібної операції було збільшення балансу банку на суму цієї операції, що погіршувало його коефіцієнти і створювало додаткові ризики (надання й одержання депозитів — дві самостійні операції і компенсуватися не можуть). Валютна операція «своп» розв'язує ці проблеми: облік зобов'язань здійснюється на позабалансових статтях, обмін валют відбувається у формі купівлі-продажу.

«Своп» (англ. swар — міна, обмін) —і це валютна операція, що сполучить купівлю-продаж двох валют на умовах негайного постачання з одночасною контругодою на певний строк з тими ж валютами. При цьому домовляються про зустрічні платежі два партнери (банки, корпорації й ін.). По операціях «своп» наявна угода здійснюється за курсом «спот», що у контругоді (термінової) коректується з урахуванням премії чи дисконту в залежності від руху валютного курсу. При цьому клієнт заощаджує на маржі — різниці між курсами продавця і покупця по наявній угоді.

Операції «своп» зручні для банків:

¨ вони не створюють відкритої позиції (покупка покривається продажем),

¨ тимчасово забезпечують необхідною валютою без ризику, зв'язаного зі зміною її курсу.

Операції «своп» використовуються для:

§ здійснення комерційних справ: банк продає іноземну валюту на умовах негайного постачання й одночасно купує її на термін.

§ придбання банком необхідної валюти без валютного ризику (на основі покриття контругодою) для забезпечення міжнародних розрахунків, диверсифікованості валютних авуарів;

§ взаємного міжбанківського кредитування в двох валютах.

У формі угоди «своп» банки здійснюють обмін валютами, кредитами, депозитами, процентними ставками, цінними чи паперами іншими цінностями. З 80-х років склався активний ринок «своп», що швидко росте, особливо операції «своп» з відсотками, що вже на початку 90-х років (більш 3 трлн. дол.) майже втроє перевищували обсяг угод «своп» з валютою. Банки керують портфелем операцій «своп», побоюючись ланцюгової реакції в міру наростання процентного і валютного ризику (теорія доміно). Ці операції зосереджені в найбільших банках. Створено Міжнародну асоціацію дилерів - «своп».

Валютний арбітраж.

У своєму історичному значенні валютний арбітраж - валютна операція, що сполучає покупку (продаж) валюти з наступним здійсненням контругоди з метою одержання прибутку за рахунок різниці в курсах валют на різних валютних ринках (просторовий арбітраж)чи за рахунок курсових коливань протягом визначеного періоду (часовий арбітраж).

Основний принцип валютного арбітражу - купити валюту дешевше і продати її дорожче.

Розрізняються:

I.

§ простий валютний арбітраж, здійснюваний із двома валютами,

§ складний (із трьома і більш валютами);

II.

· на умовах наявних

· термінових угод.

В міру розвитку грошово-кредитної і світової валютної системи форми валютного арбітражу мінялися

. При просторовому валютному арбітражі (на відміну від тимчасового) створюється закрита валютна позиція: оскільки покупка і продаж валюти на різних ринках здійснюються одночасно, тому валютний ризик не виникає. У сучасних умовах з розвитком електронних засобів зв'язку й інформації, розширенням обсягу валютних операцій курсові розбіжності на окремих валютних ринках стали виникати рідше, і в результаті просторовий валютний арбітраж поступився місцем часовому валютному арбітражу.

В залежності від мети розрізняється :

§ спекулятивний

§ конверсійний валютний арбітраж.

Спекулятивний арбітраж має на меті заробити на різниці валютних курсів у зв'язку з їхніми коливаннями. При цьому вихідна і кінцева валюти збігаються, тобто угода здійснюється за схемою: марка ФРН - долар США; долар — марка. Конверсійний арбітраж насамперед має на меті купити найбільше вигідно необхідну валюту. Фактично - це використання конкурентних котирувань різних банків на одному чи різних валютних ринках. Його можливості ширші, оскільки різниця в курсах може бути не такою великою, як при спекулятивному арбітражі, при якому вона повинна не тільки покрити маржу між курсами покупця і продавця, але і дати прибуток.

У сучасних умовах валютні курси на різних валютних ринках рідко відхиляються на величину, рівну чи перевищуючу різницю між курсами продавця і покупця, що дозволяє практикувати лише конверсійний арбітраж у просторі: банк здобуває необхідну валюту на тому валютному ринку, де вона дешевше. Сучасні електронні засоби інформації (Рейтер-монітор, Телерейт) дозволяють стежити за всіма змінами котирувань на ведучих валютних ринках. Накладні витрати по засобах зв'язку відносно скоротилися і не грають істотної ролі в умовах значного мінімального обсягу угоди (від 5 млн. дол. і більше).

Відмінність валютного арбітражу від звичайної валютної спекуляції полягає в тому, що дилер орієнтується на короткостроковий характер операції і намагається угадати коливання курсів у короткий проміжок між угодами. Іноді протягом дня він неодноразово змінює свою тактику. Для цього дилер повинен добре знати ринок і його вміти прогнозувати, постійно аналізувати результати діяльності інших банків, підтримувати контакти з іншими дилерами, спостерігати за рухом валютних курсів, процентних ставок, щоб визначити причини і напрямок коливань курсів.

 


ВАЛЮТНИЙ РИНОК УКРАЇНИ.

Становлення валютного ринку України

Розвиток валютного ринку в України впродовж першого десятиріччя незалежності пройшов декілька етапів :

§ Перший етап–1991-1994 роки. Характеризувався впровадження національної грошової одиниці, появою українського валютного ринку, становленням регулюючих органів та формуванням законодавчої бази функціонування ринку. Початок цього періоду відмічався значними темпами девальвації національної валюти та наступною фіксацією її курсу зі створенням подвійного ринку.

§ Другий етап - 1995-1998роки. Характеризувався лібералізацією проведення валютних операцій, стабілізацією інфляційних процесів національної грошової одиниці і як наслідок стабілізацією валютного курсу. Значною ревальвацією реального курсу гривні впродовж 1996-1997 років, яка створила підстави для девальвації гривні в 1998р. Використанням НБУ ринкових інструментів регулювання валютного ринку. Кінець періоду характеризувався фінансовою кризою та значною девальвацією національної валюти, що висвітлило приховані проблеми та недосконалість механізму функціонування валютного ринку.

§ Третій етап –1999 – сьогодні. Початок цього етапу розвитку валютного ринку характеризувався впровадженням нових правил функціонування ринку, які обмежили спекулятивні можливості банків та сприяли стабілізації ситуації на валютному ринку України та лібералізували діяльність ринку – Україна офіційно має плаваючий валютний курс. Також цей етап відмічається позитивними тенденціями розвитку ринку – зростанням обсягів ринку з 8063,78 млн. доларів США в 1999 році до 13052,62 млн. доларів США 2001 та поступовою ревальвацією національною валюти.

І так пройшовши в своєму розвитку як роки певної неврегульованості операцій на початку 90-х, так і роки знаних фінансових потрясінь та девальвацій середини та кінця 90-х, в друге десятиріччя свого функціонування банківська система України входить зі стабільної валютою та ефективно функціонуючим валютним ринком .

Регулювання здійснення валютних операцій комерційними банками

України

Регулювання будь-якої діяльності починається з визначення об’єкту регулювання . Тому Декретом кабінету міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19 лютого 1993 р. №15-93 було визначено що основним об’єктом регулювання є"валютні операції", до яких цим Декретом віднесено: § операції, пов'язані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України;§ операції, пов'язані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобов'язань, предметом яких є валютні цінності;§ операції, пов'язані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. Враховуючи вищезазначене, постає питання визначення валютних цінностей. До валютних цінностей цим Декретом віднесено: § валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших кредитно-фінансових установах на території України;§ платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, бони, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, ощадні книжки, інші фінансові та банківські документи), виражені у валюті України;§ іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших кредитно-фінансових установза межами України;§ платіжні документи та інші цінні папери (акції, облігації, купони до них, векселі (тратти), боргові розписки, акредитиви, чеки, банківські накази, депозитні сертифікати, інші фінансові та банківські документи), виражені в іноземній валюті або банківських металах; § банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (рафіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів. Цей Декрет постановляє, що для здійснення операцій в іноземній валюті комерційні банки повинні отримати відповідну ліцензію, також Національним банком України 6 травня 1998 р. №181 затверджено «Положення про порядок видачі банкам ліцензій на здійснення банківських операцій» згідно з яким ліцензуванню підлягають тридцять банківських операцій. Під ліцензуванням банківських операцій в іноземній валюті слід розуміти порядок видачі уповноваженим банкам, які з часу реєстрації Національним банком України набули статусу юридичної особи, дозволу на здійснення окремих чи всіх банківських операцій з валютними цінностями, якщо умови діяльності комерційних банків відпові­дають чинному законодавству України та нормативним актам Національного банку України, а також діяльність яких не загрожує інтересам їх клієнтів.

Уповноважені банки мають право здійснювати операції тільки після отримання відповідної ліцензії Національного банку України. Операції, зазначені в ліцензії, здійснюються в межах та порядку, що визначені нормативними актами На­ціонального банку України.

Здійснення банківських операцій без ліцензії Національ­ного банку України тягне за собою відповідальність згідно з вимогами чинного законодавства України та нормативних актів Національного банку України.

До валютних операцій, які підлягають ліцензуванню, на­лежать:

1) ведення рахунків клієнтів (резидентів та нерезидентів) в іноземній валюті та клієнтів-нерезидентів у грошовій оди­ниці України;

2) неторговельні операції з валютними цінностями;

3) ведення кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті;

4) ведення кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у грошовій одиниці України;

5) відкриття кореспондентських рахунків в уповноваже­них банках України в іноземній валюті та здійснення опе­рацій за ними;

6) відкриття кореспондентських рахунків у банках (нере­зидентах) в іноземній валюті та здійснення операцій за ними;

7) залучення та розміщення іноземної валюти на валют­ному ринку України;

8) залучення та розміщення іноземної валюти на міжна­родних ринках;

9) валютні операції на міжнародних ринках;

10) операції з банківськими металами на валютному ринку України;

11) операції з банківськими металами на міжнародних ринках.

Згідно з Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 р. №15-93 отримана банком ліцензія на здійснення опе­рацій з валютними цінностями у межах повного, наведеного вище, переліку є генеральною ліцензією на право здійснення валютних операцій.

· Операції на міжбанківському валютному ринку регламен­туються "Правилами здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України", затвердженими постановою Прав­ління Національного банку України від 18 березня 1999 р. за №127. Операції на міжбанківському валютному ринку України дозволяється здійснювати лише суб'єктам цього ринку, до яких належать:

· Національний банк України,

· уповноважені комерційні банки,

· уповноважені кредитно-фінансові установи,

· валютні біржі.

Суб'єкти міжбанківського валютного ринку України купу­ють іноземну валюту для власних потреб та за дорученням клієнтів (резидентів, нерезидентів) з метою перерахування іноземної валюти за межі України.

Порядок та умови проведення уповноваженими банками та кредитно-фінансовими установами операцій з готівковою іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку України визначаються окремими нормативними актами На­ціонального банку України.

На сьогодні основною ціллю придбання валюти резидентами є здійснення міжнародних розрахунків.

Валютні операції комерційних банків України

До пріоритетних на­прямів діяльності переважної частини великих українських комерційних банків відносяться валютні опера­ції.

Характерними сторонами валютної діяльно­сті комерційних банків у нашій країні є:

§ повільне просування на світовий валютний ринок,

§ невеликий обсяг операцій купівлі-продажу валюти на УМВР порівняно з провідними державами світу,

§ досить жорстка регламентація форм та умов проведення валютних опера­цій, встановлених державними органами.

Серед основних валютних операцій та послуг, що надаються зараз комерційними банками можна виділити:

1 Ведення валютних рахунків клієнтів;

2. Неторгові операції ( основне пункти валют );

3 Встановлення кореспондентських відносин з іноземними банками ( прямих та через кореспондентські рахунки НБУ або уповноважених банків );

4. Операції за міжнародними торговими розрахунками;

5. Операції з торгівлі іноземною валютою на внутрішньому валютному ринку;

6. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на внутрішньому ринку здійснюються з резидентами України;

7. Операції з залучення та розміщення валютних коштів на міжнародних ринках; 8. Валютні операції на міжнародних грошових ринках;

9. Операції з банківськими металами на внутрішньому ринку;

10.Операції з банківськими металами на міжнародному ринку .

В Україні, за даними Національного банку України, станом на 01.01.2002, ліцензію на здійснення валютних операцій року мали 149 банків. Однак провідними гравцями на валютному ринку є десять найбільших банків України, до яких входять: АКБ Промінвестбанк, АКБ “Укрсоцбанк”, КБ “ Приватбанк”, ПУМБ, “Укрексімбанк”, АППБ “Аваль”, “Ощадний банк", АКБ “Укрсімбанк”, АКБ "Райфайзерн Україна", АКБ “Надра”. Ці банки обслуговують більшу частину міжнародних платежів, володіють більш ніж половиною кредитного портфелю банківської системи у вільноконвертованих валютах (близько 55,2 %) та тримають близько 54,7 % депозитів у валюті. Ці данні свідчать про значний контроль найбільших банків над валютними операціями на Українському ринку .

Слід також розглянути кредити, надані комерційними банками в економіку України в 1998-2001 роках .

Основним напрямком кредитування у ВКВ залишалися кредити на проведення експортно–імпортних операцій. Сьогодні кредити в іноземній валюті стали привабливими не тільки для суб’єктів міжнародної економічної діяльності, а й для фірм, які працюють на внутрішньому ринку. Ця привабливість виходить з основної особливості отримання кредитів в іноземній валюті – вони, на сьогодні, стали набагато дешевшими ніж кредити в національній валюті; це пояснюється тим, що ставки, за якими банки надають кредити в ВКВ, є значно нижчими, ніж ставки по кредитам в іноземній валюті, та і ставки за кредитами у ВКВ падали значно швидше ніж за кредитами в національній валюті (таблиця). Також до цього слід додати, що за останні два роки гривня ревальвувала в номінальному, а особливо в реальному вираженні, що, звісно, сприяло підвищенню привабливості банківських кредитів у ВКВ.

Таблиця 4.

Процентні ставки банків України за кредитами у національній та вільноконвертованих валютах

Період Відсоткова ставка по кредитах в національній валюті Відсоткова ставка кредитах у ВКВ
 
221,1  
201,7  
107,1  
 
49,1  
54,5
53,4
40,3
31,9 13,1
2002січень 31,3 10,8

Джерело: Бюлетень НБУ № 1, 2001 рік.

За останній час на українському міжбанківському валютному ринку, пропозиція валюти постійно перевищувала попит, що пов’язано зі значним зростанням експорту Українських товарів після девальвації гривні в 1998–99 роках та відповідно значним позитивним сальдо платіжного балансу України за поточними операціями, а також обов’язковим продажем 50 % валютних надходжень на валютному ринку, що і забезпечило стабільну пропозицію валюти на ринку. Значним чином збільшилися і обсяги міжбанківського валютного ринку 8023,78 млн. грн. в 1999 році до 13053 млн. грн. в 2001 році. Структура міжбанківського валютного ринку відзначалася найбільшою питомою вагою доларів США: з купівлі близько 84 % та з продажу близько 85 % від загального обсягу. Разом з цим. частка російських рублів складала близько 14% як на купівлю так і на продаж . У розрізі сегментів валютного ринку, питома вага міжбанківського ринку дорівнювала з купівлі 93,8 % та з продажу 96,7% , готівкового – 6,2% і 3,3% відповідно.

Також слід відмітити, що постійні інтервенції НБУ, з метою викупити надлишок пропозиції валюти на міжбанківському ринку, зробили валютний ринок основним каналом емісії гривні в економіку, та результатом збільшення обсягу грошей в банківській системі стала не девальвація національної валюти, а зростання ліквідності комерційних банків і суттєве здешевлення кредитних ресурсів. Адже нині у банків залишається один шлях вкладання грошей – кредитування реального сектору економіки.

Підбиваючи підсумок, слід зазначити, що на міжбанківському та готівковому валютних ринках протягом останніх трьох років панували стабільність курсу національної валюти та поступове зростання обсягу ринку, при значній мірі зарегульованості проведення самих операцій .

Характеристика банківських операцій з валютними ціннісними була б неповною якби не розглянути наймолодший сегмент валютного ринку – ринок банківських металів. Він розпочав свою діяльність як організований ринок в 1998 році з відповідної постанови НБУ «Положення про організацію торгівлі банківськими металами на валютному ринку України», яка встановила правила діяльності банків з банківськими металами. Результати роботи «золотого» ринку за цей період експерти оцінюють двояко. З одного боку, оптимістичний варіант розвитку ринку (він передбачав досягнення протягом року з початку роботи обсягів продажу на УМВБ однієї тони золота) реалізувати не вдалося, і обсяги торгівлі залишають бажати кращого. З іншого боку в 2001 році з’явилася тенденція до збільшення кількості банків, які бажають працювати з банківськими металами, і це свідчить про чималий потенціал розвитку даного ринку і можливості отримувати вигоду від операцій на ньому як для банків, так і для клієнтів. На сьогодні ліцензію НБУ мають 14-ть банків.

Практично весь метал, який постачається в Україну - іноземного виробництва. Це пов’язано з невизнанням українських афінажорів на світовому ринку. Загалом, українські банки купують зливки банківських металів в Німеччині.

 

ГЛОСАРІЙ

База котирування –базова валюта – валюта,відносно якої котирується інші валюти, (звичайно нею є валюта, яка признається у всьому світі , але деколи з історичних причин базовою є більш мілка валюта ) Переважно долар США використовується у вигляді базової валюти.

Валюта -в широкому розумінні означає грошову одиницю будь – якої країни(долар ,фунт стерлінгів).

Валюта котирування –валюта, що котирується.

Валютна операція -це операція, пов’язана з переходом права власності на валютні цінності, використанням валютних цінностей як засобу платежу в міжнародному обігу; ввезенням, вивезенням, переказом та пересиланням на територію країни та за її межі валютних цінностей.

Валютна система країн ЄС –це специфічна організаційно-економічна форма відносин країн ЄЕС у валютній сфері, спрямована на стимулювання інтеграційних процесів, зменшення амплітуди коливання курсів національних валют та їх взаємну ув’язку.

Валютна системаформа організації міжнародних грошових відносин; сукупність правил та механізмів, що забезпечують співвідношення між валютами.

Валютний арбітраж - валютна операція, що сполучає покупку (продаж) валюти з наступним здійсненням контругоди з метою одержання прибутку за рахунок різниці в курсах валют на різних валютних ринках (просторовий арбітраж) чи за рахунок курсових коливань протягом визначеного періоду (часовий арбітраж).

Валютний кошикце метод співвідношення середньозваженого курсу однієї валюти по відношенню до визначеного набору інших валют (визначається склад валют, їх доля в кошику, розмір валютних компонентів, тобто кількість одиниць кожної валюти у наборі) .

Валютний курс –це мінова вартість національних грошей однієї країни, виражена в грошових одиницях інших країн.

Валютний опціон -це договірне зобов’язання, що породжує право (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим на момент укладання угоди курсом у на наперед погоджену дату або протягом узгодженого періоду часу.

Валютний паритет визначається купівельною спроможністю валют.

Валютний ринок –як економічна категорія - це система стійких економічних та організаційних відносин, пов’язаних з операціями купівлі – продажу іноземних та платіжних документів в іноземних валютах.

Валютний ф’ючерс –це контракт на купівлю/продаж валюти в майбутньому, за яким продавець приймає зобов‘язання (а не право вибору на відміну від опціону) продати стандартну кількість визначеної валюти на визначену дату (у майбутньому) за курсом, заздалегідь установленому при укладанні угоди, а покупець­ приймає зобов’язання купити. У стандартних контрактах регламентуються всі умови: сума, термін, гарантійний депозит, метод розрахунку.

Внутрішня конвертованість – право резидентів купувати, мати і робити операції в країни з активами у формі валюти та банківських депозитів, деномінованих в іноземній валюті (в країнах з перехідною економікою) (обмежена на Україні)

Зовнішня конвертованістьправо резидентів робити операції з іноземною валютою з нерезидентами. (існує на Україні).

Конвертованість валюти - це здібність резидентів та нерезидентів вільно без обмежень обмінювати національну валюту на іноземну і використовувати іноземну валюту в угодах з реальними і фінансовими активами.

Конвертованість за капітальними операціями – відсутність обмежень на платежі і трансферти по міжнародним операціям, пов’язаними з рухом капіталу – прямі та портфельні інвестиції, кредити та капітальні гранти

Конвертованість за поточними операціями відсутність обмежень на платежі і трансферти по поточним міжнародним операціям, пов’язаними з торгівлею товарами, послугами, міждержавними переказами доходів та трансфертів(вимога МВФ до країн-членів).

Котирування валют –це процес встановлення валютного курсу .

Міжнародна (регіональна) валютна система -це договірно-правова форма організації валютних відносин між групою країн.

Міжнародна валютна ліквідність (МВЛ) -цездатність країни (чи групи країн) забезпечити своєчасне погашення своїх міжнародних зобов’язань прийнятними для кредитора платіжними засобами

Міжнародні валютні відносини -цесукупність валютно-грошових і розрахунково-кредитних зв’язків у світогосподарській сфері, які виникають у процесі взаємного обміну результатами діяльності національних господарств.

Національна валютна система –це форма організації валютних відносин країни, за допомогою яких здійснюються міжнародні розрахунки, утворюються та використовуються валютні кошти держави.

Непряме котирування –це вираження одиниці національної валюти в іноземній. Переважно цей метод застосовується у Великобританії та її колишніх колоніях: 1фунт стерлінгів = 0.7доларів.

Номінальний валютний курс –це конкретна ціна національної валюти на іноземну валюту і навпаки.

Плаваючий – визначається через зіставлення паритетів купівельної спроможності валют, тобто оцінки в національних грошах вартості однойменного “кошика” товарів.

Повна конвертованість– відсутність будь-якого контролю та яких-небудь обмежень за поточними та капітальними операціями.

Пряме котирування –при якому курс одиниці іноземної валюти (базова валюта) виражається в національній валюті (валюта, що котирується). Це вираження одиниці іноземної валюти у національній:1долар=5,3гривні.

Реальний валютний курс:

1) - це номінальний помножений на співвідношення рівня цін в двох

2) - розраховується на базі середніх цін у країнах, які є головними партнерами даної країни (свідчить про конкурентоспроможність товарів відносно до імпортерів)

Резервна валюта- національна валюта провідних країн світу, яка накопичується центральними банками інших країн як резерв коштів для міжнародних розрахунків

Світова валютна система –це форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин, що історично склалася і закріплена міждержавною домовленістю.

Своп–угода -це одночасне укладання спот- і протилежної форвардної угоди. Відбувається купівля – продаж двох валют на умовах негайної поставки з одночасною контроперацією на визначений строк з тими ж валютами.

Спот курс –курс обмін на протязі не більше 2 робочих днів з моменту досягнення угоди про курс; це курс на ринку на певну дату.

Спот операції - це операцій з негайною поставкою, відносять операції з коротким терміном валютування – в межах трьох робочих днів.

Спот ринокце ринок негайної поставки валюти.

Строкові валютні операції –це валютніоперації, при яких сторони домовляються про поставку визначеної суми іноземної валюти через певний строк після укладання угоди по курсу, що фіксується в момент її укладання; пов’язані з поставкою валюти на строк через 3 дні з дня її укладання.

Фіксований валютний курс –в основу покладено монетний паритет (ваговий вміст золота в національних грошових одиницях)

Форвардна валютна операція - це продаж або купівля певної суми валюти з інтервалом в часі між укладанням угоди і виконанням операції за фіксованим курсом на визначену дату в майбутньому.

Форвардний курс – узгоджений курс, обмін за цим курсом здійснюється в майбутньому, понад 3 дня після узгодження.

 

 

Питання для самоконтролю

1.Що слід розуміти під терміном “валюта”?

2. Які елементи національної валютної системи.

3.Які елементи регіональної та світової валютних систем?

4.Дайте визначення світової валютної системи.

5.Що таке валютний паритет і валютний курс?

6.Які характерні риси Паризької системи золотодевізного стандарту?

7.Охарактеризуйте Генуезьку систему золотовалютного стандарту?

8.Назвіть головні особливості кризи 1929-1933рр.

9.Основні принципи Бреттон-Вудської валютної системи.

10. Чому присвячена Смітсонівська угода?

11. Основні принципи Ямайської валютної системи.

12. Основні елементи Європейської валютної системи.

13. Що таке СДР?

14. Що таке євро?

15.В чому полягає повна конвертованість валюти?

16.Назвіть різницю між двома методами котирування валют.

17.Які валютні операції належать до термінових, а які до строкових?

18.Що таке валютний арбітраж?

19.Дайте визначення валютного ринку як економічної категорії?

20.Назвіть найбільші регіональні валютні ринки.

план семінарського заняття

1. Суть і взаємозв’язки національних, міжнародних і світових валютних систем. Основні складові світової валютної системи.

2. Валюта та її види, конвертованість валют.

3. Валютний паритет та валютний курс.

4. Основні етапи розвитку світової валютної системи.

5. Структура світового валютного ринку і основні валютні операції.

Література

Основна

1. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения. Учеб. пособие. - М.: ИВЦ "Маркетинг", 1998. – с. 157-178.

2. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини : Підручник. – 2-ге вид., перероб. й доп. – К.: Т-во “ Знання “ , КОО, 1999. – 305 с.

3. Боринець С.Я. Міжнародні фінанси: Підручник. – К.:Знання-Прес,2002.-311с.

4. Внешнеторговые сделки / Составитель И.С. Гринько. – Сумы: Фирма “Реал”,1994. – с.87-125,141-144.

5. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини:Навч.посібн.для студентів економічних спеціальностей. Львів: Видавництво Державного університету “Львівська політехніка”,1999. - с.166-186.

6. Кругман П.Р., Обстфельд М. Международная экономика: Теория и политика. Учебник для вузов: Пер. с англ. - М.: Экономический ф-т МГУ, ЮНИТИ, 1997. – с. 334-633.

7. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения: Учебник / Под ред. Л.Н. Красавиной. – М.: Финансы и статистика, 2000.

8. Міжнародні валютно-крендитні відносини: Підручник / За ред. А.С. Філіпенка. - К.: Либідь, 1997.

9. Міжнародні економічні відносини: Сучас. міжнарод. економ. відносини: Підручник для студентів екон. вузів і фак. /А.С.Філіпенко, В.А.Вергун, С.Я.Боринець/, - К.: Либідь, 1992. - с. 15-162.

10. Овчиников Г.П. Международная економика: Учеб.пособие – спб: из-во Михайлова В.А. “Полиус ”, 1998, с. 11-39, 69-259.

11. Пискулов Д.Ю.Теория и практика валютного дилинга // Foreign Exchange and Money Market Operations: Прикладное пособие. - 3-е изд., испр. доп. -М.: ДИАГРАММА, 1998. – 256 с.

12. Рязанова Н.С. Міжнародні фінанси: Навч.-метод. посібник для самост. вивч.дисц. – К.: КНЕУ, 2001. – 119 с.

13. Світова економіка: Підручник /А.С. Філіпенко, О.І. Рогач, О.І. Шнирко та ін.- К.: Либідь, 2000.

14. Шемет Т.С. Міжнародні фінанси: Підручник / За заг.ред. А.А. Мазаракі. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2000. – 336 с.

 

Додаткова

1. Глобалізація і безпека розвитку: Монографія / О.Г. Білорус, Д.Г. Лукяненко та ін. – К.: КНЕУ, 2001.

2. Линдерт П. Экономика мирохозяйственных связей: Пер. с анг. / Общ. ред. и пред. О.И. Ивановой. - М.: Прогресс, 1992. - с. 274-365.

3. Сливоцький А. Міграція капіталу: Як у замислах на кілька років випередити своїх конкурентів: Пер. з англ. – К.: Унів. Вид-во “Пульсарі”, 2001.

4. Долгов С.О. Единая валюта стран Европейского союза - евро: проблемы и перспективы // Деньги и кредит, 1998. -№7. - с.29-45.

5. Кузнецова Н.В. Перспективи створення валютної системи / Фінанси України, 1997. - №12. - с. 59-63.

6. Миклашевская Н. Платежный баланс./ МЭ и МО, 1998.- № 1. - с. 66-80.

7. Миклашевская Н. Валютный курс./ МЭ и МО, 1998. - № 2. - с. 52-66.

8. Михайлов Д.М. Международные расчеты и гарантии. - М.: ФБК - ПРЕСС, 1998.

9. Холопов А. Макроэкономическая политика в открытой экономике с фиксированным валютным курсом. / МЭ и МО, 1998. - № 4. - с. 47-58.

10. Холопов А. Макроэкономическая политика в открытой экономике с плавающим валютным курсом. / МЭ и МО, 1998. - № 5. - 87-97.

11. Шмелев В. Платежные союзы и международные расчеты / Внешняя торговля, 1992. - № 10. - с. 18-22.


Дата добавления: 2015-08-05; просмотров: 7; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.07 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты