Екологічна безпека

1. Стан системи «природа-техніка-людина», яке забезпечує збалансовану взаємодію природних, технічних і соціальних систем, формування природно-культурного середовища, яке відповідає санітарно-гігієнічним, естетичним і матеріальним потребам людей кожного регіону Землі при збереженні природно-ресурсного та екологічного потенціалу природних систем і здатності біосфери в цілому до саморегуляції - це …

1. Екологічна безпека;

2. Безпека життя;

3. Екосистема.

2. Причинами техногенної небезпеки можуть бути:

1. Природні процеси і явища;

2. Елементи техногенного середовища;

3. Кліматичні умови.

3. Критерій Ешбі використовується для оцінки …

1. Допустимих індивідуальних ризиків;

2. Допустимих ризиків травмування;

3. Допустимих ризиків скорочення тривалості життя.

4. Критерій Ешбі - це ...

1. Кількість фатальних випадків за рік;

2. Імовірність одного фатального випадку за рік;

3. Імовірність одного фатального випадку за будь-який період.

5. Фактор екологічного ризику відображає:

1. Рівень реальної екологічної небезпеки;

2. Рівень потенціальної екологічної небезпеки;

3. Рівень як реальної, так і потенціальної екологічної небезпеки;

6. За формулою R = n/N розраховується:

1. Екологічний ризик;

2. Ризик середньої втрати тривалості життя;

3. Кількість негативних наслідків за рік.

7. Вид залежності „доза-ефект” визначається …

1. Природою токсиканта, дозою, захисними реакціями організму;

2. Метеорологічними умовами під час впливу забруднювальної речовини;

3. Механізмом його впливу на живі організми.

8. Конкретний вид залежності „доза-ефект” визначається на основі …

1. Експериментів з людьми, на основі спостережень за наслідками аварій і катастроф;

2. Експериментів з піддослідними тваринами, на основі спостережень за наслідками аварій і катастроф;

3. Моделювання шкідливих впливів на людину та довкілля.

9. Явище, процес, об’єкт, суб’єкт, властивості або їх сукупність, які здатні за певних умов створювати несприятливі наслідки, як для людей, так і для навколишнього середовища, називається

1. Небезпека;

2. Ризик;

3. Безпека.

10. За тривалістю небезпеки розділяють на:

1. Імпульсивні і кумулятивні;

2. Тривалі та нетривалі;

3. Миттєві, годинні, річні, вікові.

11. Евритермні організми спроможні жити в:

1. Вузькому інтервалі температур;

2. Широкому інтервалі температур;

3. Вузькому інтервалі тиску;

12. Екологічний ризик бути травмованим, що дорівнює 2,5·10^-2 рік^-1, відповідає умовам підприємницької діяльності:

1. Безпечним;

2. Відносно безпечним;

3. Надзвичайно небезпечним.

13. Етапи надзвичайної ситуації:

1. Навчання персоналу;

2. «Гостра фаза»;

3. Руйнувальна фаза.

14. Правило Фармера передбачає розрахунок рівнів ризику на основі:

1. Залежності «доза-ефект»;

2. Рівнів ризику від масштабу НС;

3. Залежності імовірності НС та їх важкості.

15. В якості критерію важкості НС, А і К виступають:

1. Кількість жертв, матеріальні збитки, збитки від забруднення довкілля;

2. Кількість викинутої небезпечної речовини;

3. Кількість сховищ небезпечної речовини.

16. Залежність між важкістю НС та її імовірністю (в якісному вираженні):

1. Чим більше важкість, тим менше імовірність незалежно від природи НС, А і К;

2. Чим більше важкість, тим більше імовірність незалежно від природи НС, А і К;

3. Важкість незалежна від імовірності НС, А і К.

17. Небезпека буває:

1. Реальна;

2. Нереальна;

3. Прогнозована.

18. Групи небезпек за походженням :

1. Природні; соціально-політичні, техногенні;

2. Техногенні; антропогенні, екологічні, токсикологічні;

3. Антропогенні; воєнного характеру, стихійні.

19. Інтервал значень екологічного фактору, який відповідає найбільшому сприянню життєдіяльності організму (популяції), - це …

1. Закон оптимуму;

2. Інтервал значень екологічного фактору;

3. Взаємозалежність між значенням екологічного фактора та ступенем його негативного впливу на організм (популяцію).

20. За умов хімічній галузі ризик пожежі 1,5 · 10^-3. Таке значення ризику відповідає умовам:

1. Безпечним;

2. Відносно безпечним;

3. Небезпечним.

21. До державних організацій протидії НС належать:

1. Президент України; Верховна Рада, Кабінет Міністрів;

2. Загальноукраїнська організація «Мама-86»;

3. Верховна Рада; протипожежні загони, СБУ.

22. Формула Rі = W·V·α·τ використовується для розрахунку:

1. Для розрахунку індивідуального ризику методом гранично допустимих величин;

2. Для розрахунку індивідуального ризику за правилом Фармера;

3. Для розрахунку територіального ризику .

23. Основні види розрахунків пов'язаних, з надзвичайними ситуаціями, аваріями та катастрофами - це:

1. Прогнозні; в процесі розвитку НС; розрахунки, пов’язані з об’єктами ВПК та ПЗФ;

2. Метеорологічні; після завершення основного етапу НС;

3. Статистичні; метеорологічні; після завершення основного етапу НС.

24. Розрізняють небезпеки реальні та потенційні в залежності від їх:

1. Реалізації;

2. Тривалості;

3. Можливості.

25. Принципи класифікації небезпек:

1. За джерелами походження, за вартістю;

2. За локалізацією, за масштабами наслідків, за сферою прояву;

3. За кліматом, за технічним апаратом.

26. Еврібатні організми спроможні жити в:

1. Вузькому інтервалі температур;

2. Вузькому інтервалі тиску;

3. Широкому інтервалі тиску.

27. Врахування часу знаходження в небезпечних умовах (Q) ...

1. Збільшує значення ризику;

2. Зменшує значення ризику;

3. Не змінює значення ризику.

28. До найбільш уразливих об’єктів, територій та акваторій належать:

1. Крупні міста, об'єкти та системи життєзабезпечення, об'єкти ПЗФ, об'єкти і комплекси учбових, дячих, оздоровчих, медичних установ;

2. Автотранспортні засоби, місця їх парковкі, підприємства харчової промисловості, водопостачання;

3. Бази складування продуктів харчування, адміністративні установи, житлові будинки..

29. Розрахунки, моделювання і аналіз процесів до початку аварій є:

1. Прогнозними;

2. Метеорологічними;

3. В процесі розвитку НС.

30. Стенотермні організми спроможні жити в:

1. Вузькому інтервалі температур;

2. Широкому інтервалі температур;

3. Вузькому інтервалі тиску.

31. Імовірність загибелі, захворювання людини, збитків для навколишнього середовища внаслідок постійного або періодично діючого шкідливого фактору, - це …

1. Реальна небезпека;

2. Реальний ризик;

3. Потенційна небезпека.

32. Соціально-політичні небезпеки обумовлені:

1. Стихійними лихами;

2. Соціальними конфліктами;

3. Техногенними катастрофами.

33. Еврігалинні гідробіонти спроможні жити в:

1. Вузькому інтервалі температур;

2. Вузькому інтервалі солоності води;

3. Широкому інтервалі солоності води.

34. Ризик середньої втрати тривалості життя розраховується як:

1. Відношення дози опромінення до тривалості опромінення;

2. Відношення середньої втрати тривалості життя до середньої тривалості життя;

3. Відношення дози опромінення до щільності забруднення ґрунтів радіонуклідами.

35. До екологічних факторів належать:

1. Біотичні, техногенні;

2. Антропогенні, біотичні, абіотичні;

3. Техногенні, кліматичні та біологічні.

36. Які з розрахунків уточнюють прогнозні дані, оскільки використовують відомості про конкретні зовнішні умови і надійні дані про характер НС, що відбувається?

1. Прогнозні;

2. Метеорологічні;

3. В процесі розвитку НС.

37. Потенційна небезпека обумовлена:

1. Потенційно можливим НС, А і К;

2. Забрудненням навколишнього середовища;

3. Застарілим обладнанням.

38. Тероризм має свої різновиди:

1. Ядерний, технологічний, біологічний, інформаційний;

2. Техногенний, антропогенний, біогенний;

3. Технологічний, метеорологічний, транспортний.

39. Якщо забруднювальні речовини мають адитивну дію, для розрахунку ризику СВЖ в умовах забрудненого атмосферного повітря …

1. СВЖ речовин не враховують;

2. З більшого значення СВЖ віднімають менше;

3. Значення СВЖ складаються.

40. Основні методи збереження газоподібних небезпечних речовин – це …

1. Під тиском, при низьких температурах;

2. У сховищах, в герметичній упаковці;

3. При низьких температурах, у відкритих ємностях.

41. Сукупність факторів, пов'язаних з функціонуванням технічного об’єкта, обумовлених певними ініціюючими подіями і здібними привести до негативного впливу на людей і довкілля, - це ...

1. Небезпека;

2. Техногенна небезпека;

3. Збої у роботі обладнання.

42. До важливіших передумов аварій і катастроф в Україні належать:

1. Наслідки Чорнобильської катастрофи, недосконала система влади, недостатня нормативна база;

2. Географічне розташування, непрофесійність персоналу, кліматичні умови;

3. Густа мережа потенційно небезпечних об’єктів, наслідки Чорнобильської катастрофи, велика кількість твердих побутових відходів і т.д.

43. Імовірність певної негативної події, що може здійснитися в певний час або у певних обставинах по відношенню до деякого контингенту людей, країни, міста і т.п., - це …

1. Небезпека;

2. Ризик;

3. Прогноз ризику.

44. Ризик, який в конкретній ситуації вважається допустимим до рівня, прийнятного у суспільстві, виходячи із економічних та соціальних факторів, - це ...

1. Прийнятний ризик;

2. Допустимий ризик;

3. Реальний ризик.

45. Суть концепції гранично допустимих значень є у:

1. Порівнянні показників стану природних компонентів між собою;

2. Порівнянні показників стану довкілля з їхнім фоновим значення;

3. Порівнянні показників стану довкілля з їхнім гранично допустимим значенням.

46. Серед переваг концепції гранично допустимих значень (гранично допустимих концентрацій, доз, рівнів тощо) є такі:

1. Універсальність, можливість урахування як реальних, так і потенційних видів небезпеки;

2. Можливість урахування різноманітних за своєю природою негативних екологічних факторів;

3. Простота реалізації.

47. Ситуація, що виникла внаслідок раптових природних лих або техногенних аварій і супроводжуються великими збитками, гостротою виявлення, значними відхиленнями показників навколишнього середовища від норми (перевищення ГДК забруднюючих речовин у сотні, тисячі і навіть десятки тисяч разів) називається ...

1. Екологічна катастрофа;

2. Екологічна криза;

3. Надзвичайна ситуація.

48. Серед недоліків концепції факторів ризику є такі:

1. Вірогідний (середньостатистичний) характер результатів, складний характер практичного використання;

2. Наукова необґрунтованість;

3. Вона є якісною оцінкою.

49. Соціальний ризик – це:

1. Ризик по відношенню до одної людини;

2. Ризик по відношенню до групи людей;

3. Ризик по відношенню до території.

50. Велику аварію чи катастрофу слід розглядати як:

1. Тяжку, але короткочасну подію;

2. Довгострокову подію, яка складається з багатьох етапів;

3. Подію, яка складається з одного або з двох етапів.

51. Комплекс умов навколишнього середовища, що впливають на живий організм (температура, тиск, радіаційний фон, освітленість, вологість, довгота дня, склад атмосфери, ґрунту та ін..), - це …

1. Абіотичний фактор;

2. Біотичний фактор;

3. Техногенний фактор.

52. Систематичне використання інформації про ризик, співставлення його з прийнятним ризиком, обґрунтування раціональних заходів захисту – це ...

1. Аналіз ризику;

2. Прогноз ризику;

3. Процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на забезпечення можливого ризику.

53. Ризик, який не перевищує на території об'єкта та/або за його межами гранично допустимого рівня, - це …

1. Прийнятний ризик;

2. Неприйнятний ризик;

3. Допустимий ризик.

54. Загальні закономірності в характері впливів екологічних факторів на організм – це …

1. Вплив адитивний;

2. Неоднозначність дії фактору на різні функції;

3. Правило Фармера.

55. Чим, у першу чергу, обумовлена уразливість великих міст та мегаполісів?

1. Тим, що всі вони розташовані в узбережжі великих водних об’єктів (море, океан, ріка, озеро тощо);

2. З великою щільністю населення і щільністю інженерних споруд та систем;

3. З низькою свідомістю мешканців міст.

56. Метод факторів ризику оснований на визначенні:

1. Оптимальних умов для виробничої діяльності;

2. Імовірності шкідливих наслідків під впливом реальних або потенційних небезпек;

3. Імовірності шкідливих наслідків тільки під впливом реальних небезпек.

57. Уява про фактори екологічного ризику …

1. Не відображена у чинному законодавстві України;

2. Широко відображена у чинному законодавстві України;

3. Нещодавно з’явилася у законодавчих актах України.

58. Характерні риси цих впливів: немонотонна, нелінійна (полімодальна) залежність «доза-ефект»; зміни чутливості об'єкту до різних факторів; ефект спостерігається навіть на «фоні» впливів значно більших доз; знак спрямованість ефекту залежить від тих характеристик, які мав об'єкт до того, як піддався впливу:

1. Великі дози;

2. Малі дози;

3. Надмалі дози.

59. Поступове зменшення різниці поміж природними (стихійними) лихами та техногенними аваріями та катастрофами пов’язане з:

1. Поширенням природних (стихійних) лих;

2. Поширенням діяльності людини та її впливу на природне середовище;

3. Терористичною діяльністю.

60. Процес прийняття рішень і здійснення заходів, спрямованих на запобігання можливого ризику, - це …

1. Аналіз ризику;

2. Керування ризиком;

3. Прогнозування ризику.

61. Значні зміни ландшафтів, що слабко компенсуються, швидкий ріст загрози виснаження або втрата природних ресурсів, значне погіршення умов мешкання населення – це ...

1. Критичні надзвичайні ситуації;

2. Напружені надзвичайні ситуації;

3. Катастрофічні надзвичайні ситуації.

62. Ділянки території, де в результаті господарської або іншої діяльності відбулися глибокі безповоротні зміни довкілля, які приводять до суттєвого погіршення стану здоров’я населення, порушення природної рівноваги, руйнування природних екосистем, деградацію флори і фауни – це ...

1. Зона екологічного лиха;

2. Зона техногенної катастрофи;

3. Зона ризику.

63. До характерних особливостей сучасних надзвичайних ситуацій належить:

1. Невелика кількість стихійних лих;

2. Є важливими подіями та факторами не тільки в екологічному, економічному і соціальному відношенні, мають велику політичну, воєнну та міжнародну роль;

3. Мають наслідками невеликі матеріальні збитки.

64. Схема, що відображує взаємозв'язок таких елементів і їх груп з урахуванням ймовірностей відказів і форма упорядкованого графічного зображення логико-імовірнісного зв'язку випадкових подій (порушень, відказів, помилок), що має наслідками небажані кінцеві події, - це ...

1. Схема зв’язку імовірності небезпек із масштабами;

2. Дерево «причин»;

3. Дерево «відказів».

65. Дієвим елементом керування екологічною безпекою є проведення:

1. Екологічної експертизи;

2. Моніторингу стану здоров’я населення;

3. Аналіз стану довкілля.

66. Одним з режимів функціонування системи екологічної безпеки є:

1. Аварійний режим;

2. Надзвичайний режим;

3. Підготовчий режим.

67. В режимі надзвичайної ситуації:

1. Визначаються потенційно небезпечні об'єкти;

2. Визначаються території на, яких виникла надзвичайна ситуація;

3. Проводиться навчання персоналу.

68. Оцінка рівня екологічної безпеки здійснюється з метою:

1. Класифікації небезпек;

2. Визначення придатності територіальних утворень для проживання людей;

3. Розвитку загальнонаукових уявлень.

69. Діапазон небезпеки:

1. Незначний;

2. Прийнятний;

3. Неприйнятний.

70. Об'єктами державної екологічної експертизи є:

1. Інвестиційні проекти;

2. Проекти та потенційно небезпечні техногенні, та природні об'єкти;

3. Проекти реконструкції підприємств.

71. До функціональних ланок державної системи екологічної безпеки та запобігання надзвичайним ситуаціям відносяться:

1. Екстреної медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях;

2. Санепідемнагляд;

3. Інвестиційна комісія.

72. До основних заходів превентивної діяльності щодо попередження проявів екологічної небезпеки техногенного походження є:

1. Контроль за станом і функціонуванням потенційно небезпечних об'єктів;

2. Контроль за метеорологічними умовами;

3. Навчання населення до дій під час надзвичайної ситуації.

73. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»:

1. Визнає право кожного громадянина на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди;

2. Закріплює основні завдання, підстави та порядок оголошення окремої місцевості зоною надзвичайної екологічної ситуації, особливості зміни її меж та забезпечення правового режиму;

3. Є базовим законодавчим актом у системі екологічного законодавства і, за своєю суттю, виконує функції основ екологічного права

74. На загальнодержавному рівні системи екологічної безпеки діють:

1. Регіональні кризові центри, що створюються на основі діючих відповідних постійних комісій з питань екологічної безпеки;

2. Урядова інформаційно-аналітична система;

3. Районні і міські підрозділи відповідних міністерств та відомств, які виконують функції управління екологічною безпекою.

75. Основними завданнями Державної комісії з питань екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій є:

1. Організація навчання персоналу об'єктів;

2. Координація діяльності органів державної виконавчої влади з питань розробки та реалізації програм забезпечення екологічної безпеки населення;

3. Проведення контролюючих заходів безпосередньо на потенційно небезпечних об'єктах.

76. Базовим законодавчим актом у системі екологічного законодавства, який за своєю суттю, виконує функції основ екологічного права, є …

1. Конституція України;

2. Закон України «Про зону надзвичайної екологічної ситуації»;

3. Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища».

77. До соціальних аспектів забезпечення екологічної безпеки належать:

1. Екологічна освіта;

2. Екологічна культура;

3. Контроль стану довкілля.

78. До надзвичайних ситуацій техногенного походження належать:

1. Аварії на підприємствах з викидами отруйних речовин;

2. Катастрофічне затоплення та водопілля;

3. Масове розповсюдження інфекційних захворювань населення.

79. Контроль та передбачення небезпечних процесів і явищ, техногенної і соціальної сфер, динаміки розвитку з метою зменшення негативного впливу – це …

1. Управління ризиком;

2. Аналіз ризику;

3. Моніторинг та прогноз небезпеки.

80. Імовірність деякої негативної події, яка обумовлена наявністю реального безперервного або періодично діючого шкідливого фактора, - це …

1. Ризик потенційний;

2. Ризик реальний;

3. Реальна небезпека.