ПОЗОВНА ЗАЯВА

(проект)

Я, Шевченко Галина Василівна, разом зі своєю непоновлітньою донькою Оленою, 2010 р.н. на підставі Договору найму, укладеного 12.01.2011р., постійно проживала кімнаті площею 15 кв м., розташованій у квартирі № 2 за адресою м. Харків, вул. ХХХХХХ, б.Х, в будинку який належав на праві приватної власності громадянинові Андрєєву. За цією адресою , в порядку встановленому Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зареєстровано моє місце проживання. Іншого житла я не маю.

Рішенням міськвиконкому земельна ділянка, на якій знаходиться будинок гр-на Андрєєва, була передана під забудову банку «Меркурій», який для відселення гр. Андрєєва придбав двокімнатну квартиру площею 29 кв. м. У наданні ж мені іншого рівноцінного житлового приміщення Відповідач відмовив під приводом того, що виконком місцевої ради не давав згоди на мою реєстрацію в цьому домі, а я ніби-то отримала її обманним шляхом. Крім того, відмовляючи мені у наданні іншого житлового приміщення Відповідач зазначає, що я не маю права на надання жилого приміщення ще й тому, що я приїхала на навчання з іншої місцевості, куди можу бути направлена після його закінчення.

Вважаю, що відмова у наданні мені іншого рівноцінного за площею та кількістю кімнат жилого приміщеня, замість того, що я займаю за договором найму є необґрунтованою, а діями Відповідача порушується моє право на житло, встановлене ст.311 Цивільного Кодексу України.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про основи містобудування» право здійснювати будівництво об'єктів містобудування, перебудову або знесення будинків та споруд на земельній ділянці в порядку, встановленому законом, має власник або користувач цієї земельної ділянки.

При цьому знесення жилого будинку не допускається до забезпечення особи, яка проживала в ньому як власник, та членів її сім'ї, а також особи, яка проживала в ньому як наймач, та членів її сім'ї помешканням у розмірі та в порядку, установлених законом.

Відповідно до ст. 8 ЦК України та статі 171 ЖК УРСР в разі знесення жилих будинків (квартир), що є у приватній власності громадян, у зв'язку з вилученням земельних ділянок для державних або громадських потреб зазначеним громадянам, членам їхніх сімей, а також іншим громадянам, які постійно проживають у цих будинках, надаються за встановленими нормами квартири в будинках державного або громадського житлового фонду.

Статтею 12 Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду» визначено, що відселення наймачів жилих (нежилих) приміщень здійснюється за умови попереднього надання їм інших рівноцінних за площею та кількістю кімнат жилих (нежилих) приміщень у межах кварталу (мікрорайону) комплексної реконструкції населеного пункту в порядку, встановленому законодавством.

Власник (наймач) жилого приміщення, який не перебуває на квартирному обліку, має право отримати на умовах компенсації в межах території комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду інше житло, в якому кількість кімнат та жила площа не менше кількості кімнат та жилої площі квартири будинку, що підлягає знесенню, незалежно від числа зареєстрованих у ньому осіб. Жила площа, що пропонується, може бути безоплатно збільшена до 50 відсотків жилої площі квартири будинку, що підлягає знесенню.

Приймаючи до уваги наведене вище, керуючись ст.ст. 311, 321 ЦК України, ст. 171 ЖК УРСР, ст. 12 Закону України «Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду», 3, 15, 118, 119 Цивільного процесуального кодексу України,-

ПРОШУ:

1. Зобов'язати Відповідача – Банк «Меркурій» придбати та передати мені, Шевченко Галині Василівні у власність по однокімнатну благоустроєну квартиру площею 15 кв м. зі збереженням територіальності.

2. Судові витрати покласти на Відповідача.

Додатки:

- квитанція про сплату судового збору;

- документи, що додаються до заяви;

- копія позовної заяви та документів, що додаються до неї для відповідача;

„___” березня 2013р. Шевченко Г.В.