Лекція 9. Промислова власність

9.1. Поняття промислової власності

9.2. Об'єкти промислової власності

9.3. Винахід. Корисна модель. Об'єкти винаходу (корисної моделі)

9.4. Умови надання правової охорони винаходу (корисній моделі)

9.5. Патент

9.6. Промисловий зразок

9.7. Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки

9.1.Поняття промислової власності

Відповідно до міжнародних конвенцій результати інтелектуальної діяльності уже давно почали поділяти на дві основні групи: твори літератури і мистецтва або літературно-художня власність і технічні творчі витвори або промислова власність. Звідси і поділ творчості: літературно-художня творчість і науково-технічна творчість.
Науково-технічна діяльність охоплює собою велике коло видів творчої діяльності, спрямована на досягнення певних науково-технічних результатів, необхідних людям для забезпечення своєї життєдіяльності.

Поняття «науково-технічна діяльність» набагато ширше від поняття «промислова власність», хоча багато об'єктів цих двох понять співпадають, наприклад, винахід є результатом науково-технічної діяльності і разом з тим він є об'єктом промислової власності. Але далеко не всі результати науково-технічної діяльності стають об'єктами промислової власності і, отже, об'єктами правової охорони. Багато результатів науково-технічної діяльності залишаються поза межами зазначених понять з тих чи інших причин.

Будь-який результат науково-технічної діяльності, безперечно, є творчим результатом. Але не кожний творчий результат стає об'єктом правової охорони.

Науково-технічна діяльність охоплює науково-дослідну діяльність у тій частині, в якій вона стосується техніки і технологій. Цим поняттям охоплюються також проектно-конструкторські і проектно-технологічні роботи, винахідницька і раціоналізаторська діяльність та інші види творчої діяльності, спрямовані на створення промислових зразків, топографій інтегральних мікросхем, засобів індивідуалізації учасників цивільного обороту, товарів і послуг тощо. Безперечно, цей перелік не може бути вичерпним.

Одним з різновидів творчості є науково-технічна діяльність, результати якої умовно називають промисловою власністю.

Відповідно до чинного законодавства України про промислову власність до цієї групи об'єктів інтелектуальної власності належать: винаходи, корисні моделі, промислові зразки.

Промислова власність — один із видів інтелектуальної власності, є її складовою.

Отже, промислову власність можна визначити як результати науково технічної творчості, які можуть бути використані на користь суспільства в будь якій діяльності людей.

Основними джерелами законодавства України про промислову власність є: Цивільний кодекс України, Закон України "Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності" від 13 грудня 1991 р.; Закон України "Про науково-технічну інформацію" від 25 червня 1993 р.; Закон України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993 р.; Закон України "Про охорону прав на промислові зразки" від 15 грудня 1993 р.; Закон України "Про тваринництво" від 15 грудня 1993 р.; Положення про Державне патентне відомство України від 21 липня 1992 р.; Положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій в Україні від 8 вересня 1992 р. та ін. Держпатент України у розвиток прийнятих законодавчих актів про промислову власність прийняв низку підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок оформлення прав на об'єкти промислової власності та інші відомчі акти.

Уряд України взяв на себе обов'язки, що випливають із Паризької конвенції про охорону промислової власності, Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію законів, Договору про патентну кооперацію.

Право промислової власності в об'єктивному значенні — це сукупність правових норм, які регулюють суспільні відносини, що складаються в процесі створення, оформлення та використання результатів науково-технічної творчості.

Право промислової власності в суб'єктивному значенні — це право, яким наділяється відповідно до законодавства автор будь-якого результату науково-технічної діяльності.

9.2.Об'єкти промислової власності

Основними об'єктами промислової власності є результати винахідництва та промислові зразки. Чинне законодавство встановило вимоги, яким мають відповідати винахід, корисна модель і промисловий зразок.

Винахід - - це технічне рішення в будь-якій галузі суспільно корисної діяльності, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і придатне для використання. Можливі об'єкти винаходу такі: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин); спосіб (включаючи біотехнічні способи, способи лікування і діагностики та профілактики). Правова охорона не надається винаходу, що суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності та моралі й не відповідає умовам патентоспроможності.

Винахід відповідає патентоспроможності, якщо він новий, має винахідницький рівень і є придатним для користування. Не визнається винаходом пропозиція, на яку вже подано заявку або видано авторське свідоцтво чи патент. Винахідницький рівень свідчить передусім про творчий характер пропозиції. Тому не вважається винаходом запозичення відомого рішення, перенесення і використання позитивного досвіду, оскільки в таких випадках не відбувається творчого процесу самого винахідництва. Винахідницьким рівнем характеризуються пропозиції, які відкривають нові галузі техніки, у медицині, сільському господарстві або створюють нові види цінних матеріалів, машин, виробів, ліків тощо. Винахід повинен бути придатним для використання не тільки в промисловості, а й у сільському господарстві, в системі охорони здоров'я, оборони, транспорту на інших галузях народного господарства. Крім того винахід повинен мати ще одну якісну ознаку — позитивний ефект.

Корисна модель -- це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим і промислова придатним. Винаходи і корисні моделі — близькі між собою результати технічної творчості.

Вони мають відповідати таким умовам патентоспроможності, як умови світової новизни і промислової придатності. Однак до корисної моделі не ставиться умова винахідницького рівня. Відмінність між винаходами і корисними моделями полягає в об'єкті — до перших відносять продукти і способи, до других — конструктивне виконання пристрою. Сутність корисної моделі полягає саме в оригінальному компонуванні пристрою. Якщо винахід має певну перевагу перед відомим прототипом своїм змістом, новим розв'язком задачі, то корисна модель - - новим компонуванням елементів пристрою. Цей розв'язок тому і називають "корисна модель" певного пристрою, тобто нове розташування елементів пристрою, нова корисна модель.

Промисловий зразок — це нове конструктивне рішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом.

Об'єктом промислового зразка мають бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб. Промисловий зразок відповідає патентоспроможності, якщо він новий і промислове придатний. Цей зразок визнають новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до подання заявки до Держпатенту України. Промисловий зразок визнають промислово придатним, якщо його може бути використано в промисловості або в будь-якій іншій галузі діяльності. Законодавство про промислові зразки не поширюється на об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друковану продукцію як таку, об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних речовин тощо.

9.3.Винахід. Корисна модель. Об'єкти винаходу (корисної моделі)

Поряд із авторським правом та суміжними правами до інтелектуальної власності належить і право промислової власності, найпоширенішими об'єктами якого є винахід, корисна модель і промисловий зразок.

Найпоширенішими об'єктами права промислової власності є винаходи, корисні моделі та промислові зразки, на характеристиці яких ми і зупинимось.

Винахід — технологічне (технічне) рішення у будь-якій галузі, яке відповідає умовам патентоспроможності. ЦК України визначає перелік умов, наявність яких є обов'язковою для визнання винаходу патентоспроможним:

• новизна (є невідомим у світі до моменту подання заявки та не є частиною рівня техніки, тобто відомості про нього не стали загальнодоступними до патентування);

• винахідницький рівень (він не є очевидним для фахівця, тобто явно не випливає з рівня техніки);

• придатність для промислового використання (його можливо використовувати у промисловості).

Об'єктом винаходу можуть бути: продукт (пристрій, речовина тощо); процес у будь-якій сфері технології. До об'єктів винаходу також належать штами мікроорганізмів, культури рослин та тварин, а також методики пошуків. Винаходом визнається застосування раніше відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Корисна модель — це конструктивне виконання пристрою, яке відповідає умовам патентоспроможності, а саме: є новим і промислово придатним.

Корисна модель дуже подібна до винаходу, проте їх слід відрізняти. По-перше, з умов патентоспроможності корисної моделі виключено винахідницький рівень, тобто достатньо лише новизни та промислової придатності. По-друге, об'єктом винаходу є продукти, способи і використання відомих раніше рішень за новим призначенням, а об'єктом корисної моделі — конструктивне виконання пристрою, тобто його оригінальне компонування. По-третє, якщо винахід містить сутність заявленої пропозиції, то корисна модель — викладення цієї сутності в просторі.

ЦК відносить до об'єктів корисної моделі продукт (пристрій, речовину тощо) або процес у будь-якій сфері технології.

Промисловий зразок — це нове конструктивне вирішення виробу, що визначає його зовнішній вигляд і придатне для здійснення промисловим способом.

Промисловий зразок є таким, що відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим та промислово придатним.

Об'єктом промислового зразка є форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, що визначають зовнішній вигляд промислового виробу. Об'єкти промислового зразка призначені для задоволення ергономічних та естетичних потреб.

Як промислові зразки не можуть отримати правову охорону такі об'єкти: об'єкти архітектури (окрім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди; друкована продукція; об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних їм речовин тощо.

Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель і промисловий зразок засвідчується патентом.

9.4. Умови надання правової охорони винаходу (корисній моделі)

Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю істотних ознак промислового зразка.

Суб'єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: винахідник, автор промислового зразка, інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

Винахідники винаходів та корисних моделей та автори промислових зразків є первинними суб'єктами права інтелектуальної власності на окреслені об'єкти, оскільки вони є їх безпосередніми творцями. Ними можуть бути будь-які фізичні особи: громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства.

Похідними суб'єктами права інтелектуальної власності на винаходи, корисні моделі та промислові зразки є фізичні та юридичні особи, які набули відповідних прав на підставі договору (трудового, ліцензійного) чи закону (спадкоємці винахідників чи авторів).

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок належать володільцеві відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором або законом. До них належать: право на використання винаходу, корисної моделі; промислового зразка; виключне право дозволяти використання цих об'єктів (видавати ліцензії); виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; інші права інтелектуальної власності, встановлені законом.

Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності відповідно до закону.

ЦК визначає строк чинності виключних прав інтелектуальної власності:

• на винахід — 20 років від дати подання заявки на винахід, залишаючи за винахідниками право продовжити вказаний строк відповідно до закону;

• на корисну модель — 10 років від дати подання заявки;

• на промисловий зразок — 15 років від дати подання заявки.

Особа, яка володіє виключними правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок, може припинити їх достроково. У цьому разі, вказані об'єкти може вільно та безоплатно використовувати будь-яка особа.

Особа може відновити чинність достроково припинених виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, раціоналізаторську пропозицію за відповідною заявою.

Права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок може бути визнано недійсними у порядку та на підставах, передбачених законом.

Вони визнаються недійсними лише у судовому порядку за наявності таких підстав:

1) невідповідність запатентованого винаходу, корисної моделі, промислового зразка умовам патентоспроможності, що визначено законом;

2) наявність у формулі винаходу, корисної моделі, промислового зразка у сукупності істотних ознак, про які не було зазначено в заявці;

3) порушення вимог щодо закордонного патентування винаходів, корисних моделей та промислових зразків.

ДДІВ публікує відомості про визнання недійсними об'єктів інтелектуальної власності у своєму офіційному бюлетені.

9.5. Патент

Патент — техніко-юридичний документ, який засвідчує, що заявлена пропозиція дійсно є об'єктом права інтелектуальної власності, авторство її творця, національний пріоритет на інтелектуальну власність (винахід, корисну модель, промисловий зразок). Відповідно до чинного законодавства видають такі види патентів:

• патент (видають за результатами кваліфікаційної експертизи);

• декларативний патент (видають за результатами формальної експертизи).

Патент видає Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (далі — ДДІВ). Підставою для видачі патенту є проведення експертиз: формальної та кваліфікаційної (по суті).

У зв'язку з тим, що набуття права власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок засвідчується патентом, то іншою назвою права промислової власності є патентне право.

Для одержання патенту особа повинна подати відповідну заявку до ДДІВ, яка має містити: заяву щодо проведення кваліфікаційної експертизи, опис об'єкта інтелектуальної власності (винаходу, корисної моделі тощо), формулу, креслення (якщо вони є в описі) та реферат. На основі поданих документів виноситься рішення або про видачу патенту, або про відмову у видачі. На підставі рішення про видачу патенту здійснюється його державна реєстрація, шляхом внесення відомостей до відповідного державного реєстру. Одночасно з державною реєстрацією ДДІВ публікує у своєму інформаційному бюлетені інформацію про видачу патенту. Видача самого патенту проводиться у місячний строк після його державної реєстрації.

9.6. Промисловий зразок

Промисловий зразок – це художнє оздоблення або естетичний компонент виробу. Зразок може містити об'ємні елементи, такі як форма або рельєф поверхні виробу, або елементи в межах однієї площини, такі як малюнок, лінії або колірне виконання.

Промислові зразки застосовуються відносно самих різних промислових виробів і творів ремісничої творчості, таких як прилади і медичне устаткування, годинник, ювелірні вироби та інші предмети розкоші, кухонне начиння, побутові електроприлади, транспортні засоби, архітектурні об'єкти (малі архітектурні форми - в Україні), малюнки на тканині і предмети дозвілля.

Для забезпечення охорони відповідно до національного законодавства більшості країн промисловий зразок повинен бути привабливим на вигляд. Це означає, що промисловий зразок має перш за все естетичну природу і не припускає охорони яких-небудь технічних властивостей виробу, частиною якого він є.

Згідно Закону України, об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.

Відповідно до Закону України, не можуть одержати правову охорону:

• об'єкти, що суперечать публічному порядку, принципам гуманності і моралі;

об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм), промислові, гідротехнічні та інші стаціонарні споруди;

• друкована продукція як така;

Не слід плутати з такими виробами як етикетки, ярлики, упаковки, рекламні аркуші, макети газет, журналів та книг, і т.п., на які можна отримувати патенти.

• об'єкти нестійкої форми з рідких, газоподібних, сипких або подібних до них речовин тощо.

Завдяки використанню промислових зразків виріб придбає зовнішню і споживацьку привабливість; у результаті, зростає комерційна вартість виробу і вірогідність його реалізації на ринку збуту.

Якщо промисловий зразок охороняється, власник - фізична або юридична особа, що зареєструвала зразок, забезпечує собі виняткове право на захист від несанкціонованого копіювання або імітації зразка третіми особами. Це сприяє отриманню справедливого прибутку на вкладений капітал. Ефективна система охорони також приносить користь споживачу і суспільству у цілому, забезпечуючи добросовісну конкуренцію і дотримання правил добросовісної торгівлі, а також сприяючи розвитку художньої творчості і привертаючи увагу споживача до найдосконаліших в естетичному відношенні виробів.

Охорона промислових зразків сприяє економічному розвитку, активізуючи художню творчість в промисловості і виробництві, а також в традиційних сферах мистецтва і художніх промислах. А це сприяє пожвавленню комерційної діяльності і експорту національної продукції.

Створити промислові зразки і забезпечити їх охорону відносно недорого і просто. Створення зразків під силу невеликим і середнім підприємствам, а також окремим художникам і ремісникам.

Патент надає його власнику виключне право:

• використовувати промисловий зразок за своїм розсудом і давати дозвіл (видавати ліцензію) на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору;

• передавати право власності на промисловий зразок іншій особі;

• забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу.

У більшості країн, в тому числі і в Україні, для надання охорони відповідно до законодавства про промислові зразки промисловий зразок необхідно зареєструвати. Звичайно, відповідно до вимог при реєстрації, зразок повинен володіти новизною або оригінальністю. У різних країнах цим термінам даються різні визначення, і кожна країна може встановити свій порядок реєстрації. Відповідно до Закону України, промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Патентного відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Патентним відомством заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Патентним відомством прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.

Загалом, «новий» означає, що наскільки відомо, аналогічний або подібний зразок до цього не існував.

При реєстрації промислового зразка видається свідоцтво про реєстрацію. Термін охорони зазвичай складає п'ять років і може продовжуватися на подальші терміни, в більшості випадків до 15 років.5. В Україні, право власності на промисловий зразок засвідчується патентом. Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до Патентного відомства і продовжується за клопотанням власника патенту, але не більш як на п'ять років.

Залежно від конкретного національного законодавства і від самого зразка, промисловий зразок може стати об'єктом охорони як витвір мистецтва відповідно до законодавства по авторському праву. У деяких країнах охорона одного і того ж об'єкту може здійснюватися паралельно: як промислового зразка і як витвори мистецтва. У інших країнах авторське право і охорона промислових зразків взаємно виключають один одного: якщо власник вибирає один варіант охорони, він не може одночасно скористатися іншим. В Україні, на витвір художнього або прикладного мистецтва можна отримати свідоцтво на твір і патент на промисловий зразок – як на виріб.

У певних обставинах можна забезпечити охорону промислового зразка відповідно до законодавства про несумлінну конкуренцію, хоча при цьому умови охорони, гарантовані права і засоби правового захисту можуть бути абсолютно іншими.

Звичайно охорона промислового зразка обмежується територією країни, в якій надана охорона. У відповідності до Гаагської угоди про міжнародне депонування промислових зразків, адміністративні функції якого виконує Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІС), заявник може подати заявку на одну міжнародну реєстрацію або у ВОІС, або в національному відомстві країни - учасниці Угоди. Потім зразку надається охорона в тих країнах - учасницях Угоди, в яких власник бажає її одержати.

9.7 Суб'єкти права на винаходи, корисні моделі і промислові зразки

Автором будь-якого результату творчої праці може бути громадянин України, громадянин будь-якої іншої держави і особа без громадянства, тобто це завжди буде фізична особа.

Громадяни можуть бути авторами винаходу, корисної моделі чи промислового зразка незалежно від віку. Інколи малолітні автори вносять цінні пропозиції, які використовуються у виробництві.

Поняття суб'єкта права на винахід, корисну модель чи промисловий зразок стосується як автора результату творчої діяльності, так і його правонаступників — будь-яких фізичних і юридичних осіб, яким автор передав своє суб'єктивне майнове право на результат своєї творчої праці. Такими правонаступниками можуть бути спадкоємці, юридичні особи або держава. Так, відповідно до статті 10 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» власником патенту може стати Фонд винаходів України. Законодавчі акти про промислову власність передбачають і інші випадки, коли суб'єктом прав на результати творчої праці виступають саме юридичні особи, держава або її органи.

Суб'єктами зазначених прав можуть бути будь-які фізичні чи юридичні особи, до яких суб'єктивні права авторів перейшли за договором або за заповітом.

Держава може стати суб'єктом зазначених прав у чітко визначених законом випадках. Так, право на винаходи, корисні моделі чи промислові зразки, строк охорони на які минув, переходить до суспільства або держави.

Проте варто мати на увазі, що при переході суб'єктивних прав автора до інших осіб в усіх випадках за автором залишаються його особисті немайнові права.

Досить часто винахід, корисна модель чи промисловий зразок можуть бути створені не одним автором, а спільною творчою працею кількох співавторів. У такому разі складаються відносини, які прийнято називати співавторством. Проте співавторство має місце лише тоді, коли воно носить творчий характер. Надання технічної допомоги автору іншими особами не є співавторством.

За законодавством про промислову власність відносини між співавторами визначаються угодою між ними, передбачаючи при цьому рівність прав усіх співавторів. Склад співавторів може бути змінений Держпатентом України на підставі поданої співавторами заяви.

Нове законодавство про інтелектуальну власність істотно підняло роль ще одного суб'єкта права на результат творчої праці. Йдеться про роботодавця, який надав творцеві роботу.

Закони про винаходи, корисні моделі і промислові зразки передбачають норми, відповідно до яких право на одержання патенту має роботодавець, якщо винахід, корисну модель чи промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачено інше. Право власності на винаходи, корисні моделі і промислові зразки у більшості випадків належить саме роботодавцеві, оскільки близько 90 відсотків авторів працюють за наймом.

Як уже зазначалося, суб'єктом права на винаходи, корисні моделі може бути Фонд винаходів України. Це юридична особа, яка має право користуватися і розпоряджатися переданими йому об'єктами на свій розсуд на комерційних засадах.