Словник до теми

· АРКОСОЛІЙ – аркоподібна ніша в стіні храму для встановлення саркофага покійних єпископів і членів княжого будинку в ранньохристиянських і середньовічних спорудах.

· БЕРГФРІД – в німецькому середньовічному замку – чотирикутна, кругла, рідше багатокутна в плані вежа, подібна до французького донжона.

· ВІТРАЖ – декоративна художня композиція образотворчого чи орнаментального характеру з кольорового скла або іншого прозорого матеріалу для вікна чи дверей. Прості вітражі існували в Стародавньому Єгипті ще в 2-му тис. до. н. е. Особливо широко використовувалися в готичних культових спорудах Пізнього Середньовіччя.

· ГОТИКА (ГОТИЧНИЙ СТИЛЬ) – архітектурний і художній стиль середньовічної Західної і Центральної Європи (12-15 ст.), що прийшов на зміну романському стилю. Зародився стиль в 12 ст. у Пн.Франції. Найяскравіше втілення готика знайшла в архітектурі (собори в Ам'єні, Реймсі, Парижі, Кельні). Зразками цього стилю є Собор Паризької Богоматері – Нотр-Дам (1163-1257), Шартрський собор (1194-1260). Для готики характерними є вертикальні форми, вітражі, кам’яна різьба.

· ДОНЖОН - головна башта середньовічного замку, яка слугувала житлом феодала; останнє сховище захисників замку. Вхід у вежу знаходився на другому ярусі, потрапити всередину можна тільки по драбині, що приставлялася. До донжону входили всі необхідні приміщення: склади, арсенал, рицарський зал, житлові кімнати.

· ДОРМІТОРІЙ(ДОРМІТОРІУМ) - загальна спальня в монастирях.

· ЗАМОК – укріплений комплекс будівель або одна споруда, в якій жив феодал. Замок як оборонний об’єкт оточували високими мурами з бойовими вежами, валами й ровами. Перші замки будувались феодалами в епоху cередньовіччя, потім нерідко перетворювались в укріплений центр міських поселень. Старовинні замки, які в великій кількості збереглися в Іспанії, Франції, Чехії та інших країнах, є традиційно чудовими об’єктами туристичного показу, частково вони збережені і відновлені, в них влаштовані музейні експозиції, а в окремих випадках навіть ресторани і фешенебельні готелі.

· КАРНАВАЛ– в Італії, пізніше у Франції, Іспанії, Німеччині, Латинській Америці весняне свято, яке супроводжується вуличною ходою і маскарадом та танцями. Перші згадки про карнавал з’явились на межі 9-10 ст. До цього часу відносяться найдавніші відомості про періодичні міські свята в різних містах Західної Європи: насамперед в Італії, Франції. Жителі середньовічних міст влаштовували театралізовані вистави бродячих артистів: жонглерів, дресированих диких тварин, канатохідців, акробатів та лялькарів. Кожний середньовічний університет, кожна соціальна верства мали свої професійні свята. Основна частина кожного карнавалу – хода по головних вулицях міста. Поряд з яскраво вираженими рекреаційними мотивами, міські свята і карнавали сприяли розвитку системи гостинності в середньовічних містах. Традиції карнавалів і міських свят існують і дотепер, притягуючи, як наприклад, карнавал у Венеції, велику кількість гостей та туристів. Карнавали широко поширені і в країнах Латинської Америки, де стали щорічною розвагою, як, наприклад, карнавали в Ріо-де-Жанейро.

· КЛУАТР– в західноєвропейському монастирі – прямокутний чи квадратний двір, оточений з чотирьох сторін галереями, які відкривалися в двір аркадами. В середині кожної сторони був вихід в двір, в центрі якого знаходився фонтан або хрест (в деяких країнах – басейн знаходився в одному з кутів клуатри). В романський період клуатр приєднувався до церковної будівлі, кафедрального собору з південного боку. З протилежного боку клуатр оточувала будівля трапезної, зі східного – зал капітулу з дорміторієм.

· КОНТРФОРС– вертикальна поперечна стінка, виступ стіни, що протидіє розпорові (напр., склепіння) і зміцнює основну несучу конструкцію. Контрфорси широко використовувалися в готичній архітектурі.

· ПАЛАЦЦО – італійський міський палац-особняк 15-18 ст. В 15 ст. палаццо – це особняк багатого міщанина, а в 16 ст. – резиденція великого вельможі. Палаццо, які були збудовані з цегли, мали два або три поверхи: перший поверх з легкою аркадою займали вестибуль, парадні сходи і службові приміщення; на другому поверсі знаходились житлові приміщення і парадні зали; третій поверх з окремими сходами призначався для родичів та друзів, а також тут були приміщення для слуг. Конюшні, каретні підвали розташовували з боку двору. Дворів могло бути декілька. Їх розташовували в глибині саду.

· ПФАЛЬЦ – укріплена резиденція, замок правителя області, місто, в якому такий замок знаходився (середньовічна Німеччина). Імператорські пфальци виділялись грандіозністю палацових будівель.

· РОЗА – в архітектурних творах романського стилю і готики – кругле вікно з кам’яною рамою у вигляді радіальних променів від центра або у вигляді візерунка з кілець, ромбів, трилисників та ін.

· РАТУША – будівля міського самоврядування в ряді європейських країн. Архітектурний тип ратуші склався в 12-14 ст. і включав елементи фортечного і культового зодчества. Ратуша являє собою двоповерхову будівлю. Нижній поверх зазвичай служив складом або арсеналом. На 2 поверсі знаходився парадний зал з декількома приміщеннями для засідань і зустрічей, а також – балкон або еркер для звернень до народу.

· РИСТАЛИЩЕ- майданчик для гімнастичних, кінних та інших змагань, а також самі змагання. Найдавніші ристалища являли собою лише частину поля з відведеними для відпочинку місцями. Пізніше (починаючи з 13 ст.) місце для бою почали обгороджувати частоколом і ровом. Згодом з’явився бар’єр, що відділяв глядачів і забезпечував їхню безпеку. Розмір ристалища залежав як від кількості учасників, так і глядачів, хоча великі розміри не рекомендувалися, бо суддям було важко слідкувати за поєдинками. Зазвичай розмір ристалища складав 70х120 м. Відомі випадки, коли турніри проходили в “польових” умовах без спеціально підготовленого майданчика. Такими були турніри, що проводились між рицарями ворогуючих армій під час війни. Турніри зазвичай проводили взимку, як правило, в лютому або на Різдво. Значно рідше їх організовували в жовтні і на Великдень. В цілому турніри старались не проводити в неділю та у вихідні дні, хоча відомо багато винятків. Найчастіше турніри починались в понеділок або у вівторок і закінчувались в п’ятницю. При цьому перший день, зазвичай, відводився для боїв молодих, недосвідчених рицарів. Відкриття турніру, як правило, відбувалося опівдні, а закінчувався він, коли починало смеркати, тоді починався бенкет.

Ристалище

· РОМАНСЬКИЙ СТИЛЬ— стиль мистецтва Західної Європи раннього середньовіччя (X—XII ст.), зокрема архітектури. Для нього характерні монастирські комплекси, церкви, замки, які розташовані на підвищених місцевостях. Романський стиль вирізнявся масивністю, завантаженістю своїх споруд. Основним будівельним матеріалом романської архітектури був камінь.

· САКРИСТІЯ– приміщення в католицькому храмі, що служило для церковного начиння, книг, місцем для проведення деяких обрядів, приміщенням для одягання і відпочинку духовенства.

· СКРИПТОРІЙ – майстерня, де працювали переписувачі рукописних книг. Вони були при монастирях у країнах Європи 6-12 ст.

· СОБОР ГОТИЧНИЙ - в готичну епоху собор став панівним типом культових споруд. Він відгравав значну роль в суспільному житті міста. Собор вміщував все міське населення, переховував міщан у воєнний час, служив місцем гамірних зібрань і різних заходів. В цю епоху собор стає більше кам’яним символом багатства, могутності, кредитоздатності міщан, ніж “божим домом”. Одним з найяскравішим зразків цієї культової готичного споруди є собор Паризького Богоматері.

· ФАХВЕРК— каркасна система малоповерхових будівель, що складається із дерев'яних брусів, зв'язаних між собою — стійок і балок, проміжки між якими заповнюють цеглою, каменем, глиною і ін. Фахверкова конструкція являла собою кам’яний цоколь, над яким збирали 2-3 поверхи фахверку. Характерна для середньовічної західноєвропейської архітектури.

· ХОЛ– у період раннього Середньовіччя – велике приміщення під високою двосхиловою покрівлею, в якому збиралися члени англосаксонської родини, пізніше – спільна кімната в житловому будинку. В сучасних громадських будівлях – невеликий зал для відпочинку, зустрічі гостей.